Суд: Львівський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Дата: 25 червня 2026 р.
Справа: №466/12264/23
Суддя: Шандра М. М.
Справа № 466/12264/23 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/811/329/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого судді – Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
розглянувши у м. Львові без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справіза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬОН» про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬОН» про визнання недійсним договору,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕМІЛЬОН» (далі – ТОВ «СЕМІЛЬОН»), в якому просив: визнати за ним право власності на нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на його користь нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м на третьому поверсі, за адресою: АДРЕСА_1 , які були придбані на підставі Договору про набуття права власності на нежитлові приміщення №03 від 03.07.2019.
ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ОСОБА_2 , ТОВ «СЕМІЛЬОН» про визнання недійсним Договору № 03 про набуття права власності на нежитлові приміщення від 03.07.2019.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21.03. 2024 позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м на третьому поверсі будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 нежитлові приміщення загальною площею 70 кв.м на третьому поверсі, за адресою: АДРЕСА_1 , які були придбані на підставі Договору про набуття права власності на нежитлові приміщення №03 від 03.07.2019.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 – відмовлено.
Стягнуто солідарно з ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» та ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 17 592,00 грн.
Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.
Постановою Львівського апеляційного суду від 26.09.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21.03.2024 скасовано та ухвалено нову постанову.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ «СЕМІЛЬОН» про визнання права власності на нерухоме майно та витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння – відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «СЕМІЛЬОН» про визнання недійсним договору – задоволено.
Визнано недійсним Договір № 03 від 03.07.2019 про набуття права власності на нежитлові приміщення, укладений між ТОВ «СЕМІЛЬЙОН» та ОСОБА_2
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у цій справі, в якій просив вирішити питання про розподіл судових витрат в частині сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати, відповідно до положень ч.3 ст. 270 ЦПК України розгляд заяви проводиться без повідомлення учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказану заяву слід задовольнити, виходячи з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Однак, апеляційний суд, скасовуючи рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21.03.2024 та ухвалюючи нову постанову, не вирішив питання про розподіл судових витрат.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 2 групи, а тому є звільненим від сплати судового збору, відтак відсутні підстави для стягнення з нього на корить ОСОБА_1 судового збору у розмірі 28 204,80 грн, сплаченого останнім за подання апеляційної скарги у цій справі.
З огляду на вказане, ОСОБА_1 слід компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 28 204,80 грн, що згідно з п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України є підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення – задовольнити.
Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 28 204,80 грн.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.
Повний текст постанови складено: 26.06.2026
Головуючий
Судді
Оригінал: reyestr.court.gov.ua