Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №462/1608/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/1608/26 Головуючий у 1 інстанції: Мруць І.С.

Провадження № 33/811/881/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Шиміна О.П. на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 30 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Залізничного районного суду м.Львова від 30.04.2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 21.02.2026 року о 03 год. 33 хв. в м. Львів, вул. Городоцька, 288, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, в установленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

Захисник Шимін О.П. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, при цьому зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, наявні відеозаписи фіксують лише факт складення працівниками поліції адміністративних матеріалів. Також захисник зазначає, що працівниками поліції порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Розглянувши матеріали справи № 462/1608/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч.2, ч.4, ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до п.7 розділу І Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Зазначені вимоги нормативних актів працівниками поліції дотримані не були, зокрема в частині виконання свого обов`язку належного роз`яснення ОСОБА_1 порядку та місця проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Як на докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд першої інстанції покликався у судовому рішенні на протокол про адміністративне правопорушення, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, рапорт поліцейського, відеозаписи.

Однак при цьому суд першої інстанції не дав оцінки наведеним доказам з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності для прийняття рішення про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення.

Так, з досліджених відеозаписів події (відеозаписів Сlip-2, Сlip-3) апеляційним судом встановлено, що водій погоджувався пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі, разом з тим під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 останні повідомляли водію (Сlip-2 04 хв. 05 сек., 05 хв. 35 сек., 09 хв. 50 сек., 13 хв. 20 сек., 14 хв. 20 сек. та Сlip-3 07 хв. 41 сек.), його право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння. Також з відеозапису Сlip-3 (0 хв. 31 сек., 01 хв. 24 сек.) працівником поліції наголошено ОСОБА_1 про те, щоб було швидше, як варіант треба відмовитися від огляду на стан сп`яніння (а.с.3).

Тобто працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він має три можливих варіанти розвитку події, а саме: пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події, в медичному закладі, або має право відмовитися від проходження огляду, при цьому наголошував, що останній варіант буде швидшим для ОСОБА_1 ..

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, однак законодавством не передбачено права особи, яка керує транспортним засобом відмовитися від огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком, а не правом, оскільки за відмову від огляду настає адміністративна відповідальність.

А тому, виходячи з роз`яснень працівника поліції ОСОБА_1 про наявність в нього права на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, викликало в останнього бажання скористатися своїм правом, хоча таке у відповідності до вимог законодавства та за наявності визначених підстав у водія транспортного засобу відсутнє.

З викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що у матеріалах справи присутні обґрунтовані сумніви щодо встановлення факту вільного волевиявлення водія при відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в наслідок роз`яснення працівниками поліції його права на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також обізнаності в якому саме медичному закладі мав би бути проведений огляд, і такі сумніви у відповідності до вимог ст.62 Конституції України слід тлумачити на користь ОСОБА_1 ..

З огляду на викладене, апеляційний суд встановив те, що працівниками поліції під час складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були допущені порушення вимоги КУпАП та підзаконних нормативно-правових актів, які ставлять під сумнів законність підстав складення протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №597241 від 21.02.2026 року, доданих до нього доказів та можливість прийняття їх до уваги як належних та допустимих доказів, з огляду на зафіксовані обставини на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції.

Отже, постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підлягає скасуванню як незаконна, а провадження у справі слід закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Шиміна О.П. задоволити.

Постанову Залізничного районного суду м.Львова від 30 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі №462/1608/26 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення..

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.