Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №314/259/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 23.06.2026 Справа № 314/259/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/259/24

Провадження №22-ц/807/750/26

Головуючий в 1-й інстанції – Мануйлова Н.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,

суддів:Гончар М.С., Кочеткової І.В.

секретарПантюх Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Курпіля Андрія Миколайовича та ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Мазур Олени Сергіївни на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 05 січня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Бердянського районного нотаріального округу Сенаторова Наталія Валеріївна, перша філія ПП «Корінтія», про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в ході розгляду справи був уточнений, до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Бердянського районного нотаріального округу Сенаторова Наталія Валеріївна, перша філія ПП «Корінтія», про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння. В обґрунтування позовної заяви зазначав, що він є власником автомобіля марки «OPEL» моделі «ASTRA SPORTS TOURER», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , від 21.01.2022. Зазначає, що його знайомому ОСОБА_5 , який проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 , був необхідний транспортний засіб, враховуючи дружні стосунки та наявність у нього іншого транспортного засобу, він передав на безоплатній основі вищевказаний автомобіль в користування ОСОБА_5 , при умові, що він поверне його, коли у останнього виникне така необхідність. Через деякий час ОСОБА_5 перестав виходити на зв`язок, пов`язував це з повномасштабним вторгненням РФ та окупацією частини територій України, зокрема м. Токмак Запорізької області. Восени 2023 року позивачу стало відомо, що 30.06.2022 працівниками сервісного центру в м. Запоріжжі було здійснено перереєстрацію належного йому транспортного засобу марки «OPEL» моделі «ASTRA SPORTS TOURER», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 за договором купівлі-продажу на нового власника - ОСОБА_2 . Першою філією ПП «КОРІННЯ» в особі ОСОБА_7 , начебто від імені позивача, було укладено договір комісії № 6413/22/1/013246 від 29.06.2022, відповідно до якого, він, нібито, доручив ОСОБА_4 здійснити продаж вищевказаного автомобіля марки «OPEL» моделі «ASTRA SPORTS TOURER», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Після чого, 30.06.2022 між Першою філією ПП «КОРІННЯ» в особі ОСОБА_7 та громадянином ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу № 6413/22/02884 вищевказаного автомобіля. При цьому, ОСОБА_4 діяв від його імені на підставі довіреності, яку він, начебто, підписав та згідно з якою він начебто, уповноважив раніше невідомих йому осіб, а саме - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , користуватись та розпоряджатись на власний розсуд, належним позивачу вищевказаним автомобілем марки «OPEL» моделі «ASTRA SPORTS TOURER», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 . Вказана довіреність складена 27.04.2022 року в м. Бердянськ, зареєстрована в реєстрі за № 300 та посвідчена приватним нотаріусом Сенаторовою Н.В., що унеможливлює підписання ОСОБА_3 вказаної довіреності, оскільки вона складена на тимчасово окупованій території України. Крім того, з моменту окупації, вчинення нотаріальних дій фактично зупинились і на сьогоднішній день на тимчасово окупованих територіях не діє жоден український нотаріус. По даному факту слідчим відділом ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області відкрито кримінальне провадження № 12023087060000518 від 08.12.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України. Отже, з огляду на вищевикладене, правочин купівлі-продажу, оформлений договором купівлі-продажу транспортного засобу № 6413/22/02884 від 30.06.2022, на підставі якого автомобіль був відчужений і в подальшому зареєстрований за ОСОБА_2 , є недійсним. Вказує, що ОСОБА_2 набув спірний автомобіль без відповідних правових підстав, на підставі нікчемного правочину, а тому свідоцтво про реєстрацію автомобіля марки «OPEL» моделі «ASTRA SPORTS TOURER», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 на ОСОБА_2 є незаконним. Стверджує, що не мав будь-яких намірів та не здійснював жодних дій щодо відчуження спірного автомобіля, вказане майно вибуло з його володіння поза його волею. Станом на 24.06.2024 відповідно до договору купівлі-продажу № 5666/24/1/000183 від 09.04.2024 автомобіль марки «OPEL» моделі «ASTRA SPORTS TOURER», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 перебуває у власності ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене, позивач просив суд визнати договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6413/22/02884 від 30.06.2022, що був укладений між Першою філією ПП «КОРІНТІЯ» та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , недійсним; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 , автомобіль марки OPEL моделі ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2025 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Бердянського районного нотаріального округу Сенаторова Наталія Валеріївна, перша філія ПП «Корінтія» про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено.

Визнано договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6413/22/02884 від 30.06.2022, що був укладений між Першою філією ПП «КОРІНТІЯ» та ОСОБА_2 , недійсним.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 автомобіль марки OPEL моделі ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 233,06 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Курпіля Андрія Миколайовича подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 автомобіля марки OPEL моделі ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в цій частині, в решті рішення суду залишити без змін.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що в матеріалах справи відсутні докази недобросовісності ОСОБА_8 та чинного власника ОСОБА_1 в питанні придбання транспортного засобу, що є предметом спору у даній справі, позивачем не доведено, що вказані особи знали або могли знати, що спірний автомобіль не можна відчужувати. Висновок суду про витребування з чужого незаконного володіння спірного автомобіля не відповідає фактичним обставинам справи та базується не неправильному застосування норм матеріального права – п.3 ч.1 ст. 388 ЦК України, яка за обставинами справи не підлягає застосуванню.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Мазур Олени Сергіївни подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6413/22/02884 від 30.06.2022, що був укладений між Першою філією ПП «Корінтія» та ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в цій частині, в решті рішення суду залишити без змін.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що прийнявши рішення про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним, суд фактично встановив, що довіреність позивачем не видавалась та не підписувалась, при цьому дійшовши до такого хибного висновку, без проведення почеркознавчих експертиз та за відсутності позовної вимоги про визнання недійсною цієї довіреності. Крім того, суд визнав недійсним договір купівлі-продажу, стороною у якому була Перша філія ПП «Корінтія», яка є у справі третьою особою, а не відповідачем, що також є порушення норм процесуального права.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «OPEL» моделі «ASTRA SPORTS TOURER», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 21.01.2022.

08.12.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12023087060000518 ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України на підставі заяви ОСОБА_3 про те, що у невстановлений день та час ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , самовільно, всупереч установленому законом порядку, вчинив самоправні дії відносно автомобіля Opel Astra Sports Tourer державний номерний знак НОМЕР_2 , який перебував у кого користуванні, який належить потерпілому ОСОБА_3 , передавши право користування автомобілем невідомим особам.

До матеріалів справи долучено копію довіреності від 27.04.2022, складеної у м. Бердянськ Запорізької області, посвідченої приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області Сенаторовою Наталією Валеріївною, за змістом якої ОСОБА_3 уповноважив цією довіреністю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 користуватися та розпоряджатися (здавати в оренду тощо, за ціну та на умовах за своїм розсудом) транспортним засобом марки OPEL моделі P-J/SW/DAEJC12/BA1L2JKFJ5 ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, тип ТЗ – загальний легковий універсал, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 21.01.2022 ТСЦ 2347.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, м. Бердянськ Запорізької області є тимчасово окупованим РФ з 27.02.2022.

Рішенням № 4 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 30.10.2023 вирішено анулювати свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 01.08.1996 за № 2354 на ім`я ОСОБА_9 на підставі підпункту «і» пункту 2 та пункту 3 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат». За змістом зазначеного рішення Міжрегіональному правлінню із мережі Інтернет, а саме з сайту федеральної нотаріальної палати «data.notariat.ru» стало відомо про факт призначення окупаційною владою ОСОБА_9 нотаріусом у складі так званої «нотаріальної палати Запорізької області» згідно з наказом № 39 від 19.06.2023. Комісією встановлено, що приватний нотаріус Сенаторова Н.В. наділена повноваженням нотаріуса російської федерації і призначена на посаду нотаріуса на тимчасово окупованій території Запорізької області.

Наказом Міністерств юстиції України анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 01.08.1996 за № 2354 на ім`я ОСОБА_9 .

Разом з тим, позивачем надано докази того, що 27.04.2022 він перебував у м. Запоріжжя – копію квитанції №PK29-6PCE-303C-HEX1 від 27.04.2022 на підтвердження проведення транзакції ОСОБА_3 , банк АТ «Універсал Банк», на суму 401,80 грн 27.04.2022 о 14:07:41 грн, одержувач: назва MAGAZYN 1222, адреса терміналу ZAPORIZHZHYA.

Також згідно з довідкою № 25-11/0701 від 07.11.2025, виданою засновником ТОВ «ФЕРОЕКС» ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_6 , ID картка НОМЕР_7 , працює директором у ТОВ «ФЕРОЕКС» з 2017 року і до 27 квітня 2022 виконував свої службові обов`язки на робочому місці у м. Запоріжжя. Юридична адреса, офісне та складські приміщення на той момент знаходилися у м. Запоріжжя за адресами: вул. Незалежної України, 45Б та Північне шосе, 22Д. Відпустки, лікарняного або відрядження на цю дату не мав.

29.06.2022 між першою філією ПП «Корінтія» в особі Нурієвої Лариси Олександрівни та ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 укладено договір комісії № 6413/22/1/013246, згідно з яким комісіонер (перша філія ПП «Корінтія») зобов`язується за дорученням комітента ( ОСОБА_3 ) за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель OPEL ASTRA SPORTS TOURER 2015 року випуску, колір білий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_2 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 21.01.2022 на узгоджених сторонами умовами.

30.06.2022 між Першою філією ПП «Корінтія», який є комісіонером та діє у відповідності до п.8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.1999 та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договір комісії № 6413/22/1/013246 від 29.06.2022 (продавець) в особі відповідального ОСОБА_7 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу № 6413/22/02884 транспортного засобу марки OPEL моделі ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 21.01.2022.

15.12.2022 між ОСОБА_2 (продавець) в особі ОСОБА_11 , яка діяла на підставі доручення продавця з однієї сторони, та ОСОБА_12 (покупець) укладено договір купівлі-продажу 2342/2022/3556942 транспортного засобу марки OPEL моделі ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, колір білий, VIN НОМЕР_1 , номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_9 , номерний знак НОМЕР_10 , зареєстрований за продавцем 02.07.2022 підрозділом МВС ТСЦ2341.

12.12.2023 між ФОП ОСОБА_13 (комісіонер) в особі ОСОБА_13 з одного боку та ОСОБА_12 (комітент) укладено договір комісії, згідно з яким комісіонер (ФОП ОСОБА_13 ) зобов`язується за дорученням комітента ( ОСОБА_12 ) за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель OPEL ASTRA SPORTS TOURER 2015 року випуску, колір білий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію СТР НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 15.12.2022 на узгоджених сторонами умовами.

13.12.2023 між ФОП ОСОБА_13 , який є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998 та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договором комісії № 7877/23/1/027015 від 12.12.2023 (продавець) та ОСОБА_8 (покупець) укладено договір 7877/23/1/027015 купівлі-продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка OPEL, модель ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію СТР НОМЕР_11 , номерний знак НОМЕР_12 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 15.12.2022.

19.01.2024 між ТОВ «Авто Бізнес» (комісіонер) в особі ОСОБА_14 та ОСОБА_8 (комітент) укладено договір комісії № 5666/24/1/000183 від 19.01.2024, згідно з яким комісіонер (ТОВ «Авто Бізнес») зобов`язується за дорученням комітента ( ОСОБА_8 ) за комісійну плату вчинити за рахунок комітента від свого імені один/або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель OPEL ASTRA SPORTS TOURER 2015 року випуску, колір білий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_14 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 19.12.2023 на узгоджених сторонами умовами.

09.04.2024 між суб`єктом господарювання, що здійснює оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами на підставі договору комісії, укладеного з власником транспортного засобу ТОВ «Авто Бізнес», який є комісіонером та діє у відповідності до п. 8 Постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998 та на підставі укладеного з власником транспортного засобу договором комісії № 5666/24/1/000183 від 19.01.2024 в особі ОСОБА_14 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір 5666/24/1/000183 купівлі-продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка OPEL, модель ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_13 , номерний знак НОМЕР_14 зареєстрований за власником (комітентом за договором комісії) транспортного засобу 19.12.2023.

Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_15 власником транспортного засобу марка OPEL, модель ASTRA SPORTS TOURER, 2015 року випуску, колір білий, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_14 є ОСОБА_1 . Дата реєстрації 12.04.2024.

Задовольняючи вимоги позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно вибуло з володіння ОСОБА_3 поза його волею, оскільки судом встановлено, що він не знаходився у м. Бердянськ Запорізької області, де була 27.04.2022 посвідчена приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області Сенаторовою Наталією Валеріївною довіреність від його імені, а перебував у м. Запоріжжі. Як встановлено з матеріалів справи, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6413/22/02884 від 30.06.2022, укладено особою, яка не була уповноважена на вчинення такого правочину, оскільки договір комісії № 6413/22/1/013246, укладений 29.06.2022 між Першою філією ПП «Корінтія» та ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , який не був уповноваженим на таке представництво позивачем. Тому вказаний договір є недійсним, а автомобіль підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується виходячи з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право володіти, користуватись та розпоряджатися своїм майном за власною волею.

ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «OPEL» моделі «ASTRA SPORTS TOURER», 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 21.01.2022.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя стаття 215 ЦК України).

За правилом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як встановлено з матеріалів справи, договір купівлі-продажу транспортного засобу № 6413/22/02884 від 30.06.2022, укладено особою, яка не була уповноважена на вчинення такого правочину, оскільки договір комісії № 6413/22/1/013246, укладений 29.06.2022 між Першою філією ПП «Корінтія» та ОСОБА_3 , від імені якого діяв ОСОБА_4 , який не був уповноваженим на таке представництво позивачем.

Спірне майно вибуло з володіння ОСОБА_3 поза його волею, оскільки судом встановлено, що він не знаходився у м. Бердянськ Запорізької області, де була 27.04.2022 посвідчена приватним нотаріусом Бердянського районного нотаріального округу Запорізької області Сенаторовою Наталією Валеріївною довіреність від його імені, а перебував у м.Запоріжжі.

Окрім цього, довіреність видана на непідконтрольній Україні території на державному бланку Укріїни, нотаріусом який діяв як нотаріус держави Україна є – нікчемною, і не породжує жодних прав та обов`язків.

За приписами статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння, власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У пунктах 22, 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» судам роз`яснено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК України).

У зв`язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Відповідно до положень частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині першій статті 388 ЦК України.

У пункті 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (провадження № 14-96цс21) зазначено, що вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача майна, зокрема про наявність або відсутність підстав для застосування статті 388 ЦК України, слід враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності оцінювати добросовісність поведінки насамперед зареєстрованого володільця нерухомого майна (див., зокрема, постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц (пункт 51), від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 38-39, 57), від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 (пункти 46.1-46.2), а також висновок про те, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону (див., зокрема, постанови від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 61), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 211), від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 55), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.66)).

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 932/779/22, провадження№ 61-13249св22).

У пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20) зроблено висновок, що "розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо".

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Курпіля Андрія Миколайовича, ОСОБА_2 в особі представника – адвоката Мазур Олени Сергіївни залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 грудня 2025 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 26 червня 2026 року.

Головуючий С.В. Кухар

Судді: М.С. Гончар

І.В. Кочеткова