Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №333/9682/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу 17.06.2026 Справа № 333/9682/25

Запорізький Апеляційний суд

ЄУН 333/9682/25 Пр. № 22-ц/807/1156/26Головуючий у 1-й інстанції: Варнавська Л.О. Суддя-доповідач: Гончар М.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.

суддів Онищенка Е.А., Трофимової Д.А.

за участі секретаря Товстопятко З.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2026 року про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до КОМУНАЛЬНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ (надалі - КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР) про стягнення заборгованості із заробітної плати

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою (а.с. 1-16), в якій просила: - витребувати у КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР = відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_1 за серпень 2025 року,= копію табеля обліку робочого часу за серпень 2025 року, = копію розрахункового листа по оплаті праці за серпень 2025 року, - стягнути з КП «УНІВЕРС» ЗОР на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з 01.08.2025 року по 25.08.2025 року (включно) в розмірі 13000,00 грн., стягнути з КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В обґрунтування свого позову позивач зазначала, що 29.04.2024 року позивача було прийнято на роботу до КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР на посаду бухгалтера 1 категорії відділу бухгалтерського обліку та планово-економічної діяльності, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці, копія якої додається. Наказом № 54 о/с від 13.08.2025 року було припинено трудовий договір із позивачем з підстав реорганізації КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР. Із вказаним наказом позивач ознайомлена 25.08.2025 року й постійно працювала до цієї дати у КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР у відповідності до чинного трудового законодавства. Таким чином позивач пропрацювала до 25.08.2025 року (включно), не знаючи про існування цього наказу про звільнення. Враховуючи наведене, позивач фактично пропрацювала до 25.08.2025 року включно. В день звільнення позивачу не було надано письмове повідомлення про нараховані та виплачені їй суми при звільненні, а також жодного разу не було проінформовано про нараховану заробітну плату, в тому числі й за серпень 2025 року, жодних грошових коштів від роботодавця позивачу – не виплачувалась взагалі, в тому числі заробітна плата за травень 2025 року й по день звільнення.

В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю першої інстанції Варнавську Л.О. (а.с. 17). Ухвалою суду першої інстанції від 13 жовтня 2025 року (а.с. 19-20) провадження у цій справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін; витребувано від КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР відомості щодо трудової діяльності ОСОБА_1 за серпень 2025 року, а саме: = копію табелю обліку робочого часу за серпень 2025 року; = копію розрахункового листа по оплаті праці за серпень 2025 року.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2026 року (а.с. 66) вищезазначену позовну заяву позивача у цій справі залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу його право на повторне звернення до суду із позовом.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (а.с.72-86) просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.

В автоматизованому порядку 31.03.2026 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Онищенка Е.А. та Трофимову Д.А. (а.с. 87). Ухвалою апеляційного суду від 01.04.2026 року (а.с.88) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 10.04.2026 року (а.с. 91). Ухвалою апеляційного суду в порядку задоволення клопотання апелянта поновлено останньому строк на апеляційне оскарження вищезазначеної ухвали суду першої інстанції у цій справі, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 13.04.2026 року (а.с. 92), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (а.с. 93), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі; участі суді-доповідача у курсах підвищення кваліфікації у період з 18.05.2026 року по 22.05.2026 року включно (довідка а.с. 103).

КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР (довідка про доставку копії ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження в електронний кабінет 15.04.2026 року – а.с. 100) не скористалось своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу сторони позивача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч.3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції апеляційним судом.

У дане судове засідання повідомлені апеляційним судом належним чином про дату, час і місце розгляду цієї справи, у тому числі позивач додатково через свого представника (а.с. 101,102), що узгоджується із вимогами ст. 130 ч. 5 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 та представник останньої – ОСОБА_2 не з`явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення апеляційному суду не подавали.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бізденежний С.Р. подав апеляційному суду заяву (а.с. 112), в якій просив провести судове засідання без його участі.

За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив: заяву представника позивача задовольнити, розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності позивача та представника останньої, які не з`явились, за присутності представника відповідача КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР - адвоката Шостак Д.Ю. (а.с.113).

Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.

Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 в особі представника Бізденежного С.Р. у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …ухвали, постанови…

За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.

Встановлено, що суд першої інстанції, залишаючи у цій справі вищезазначений позов позивача без розгляду, керувався ст. ст. 257, 260, 354 ЦПК України та виходив із такого.

09.10.2025 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КСП «ЗАПОРІЖЗЕЛЕНГОСП» ЗОР про стягнення заборгованості із заробітної плати.

Ухвалою суду від 13.10.2025 року провадження по справі відкрито, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судові засідання призначені на 20.11.2025 р., 22.12.2025 р., 12.02.2026, 11.03.2026 позивачка в судове засідання не з`явилась, представник позивача – адвокат Бізденежний С.Р. також не з`явився, про час та дату слухання справи був сповіщений належним чином. На кожне судове засідання подавав заяву про відкладення розгляду справи.

Відповідач також не направив в судове засідання свого представника.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини своєї неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, суд при прийнятті рішення враховує вимоги ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод «Право на справедливий суд», згідно яких кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у рішеннях проти України наголошував, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмету спору для заявника.

Суд першої інстанції вважав, що належним чином повідомлений позивач чотири рази підряд в судове засідання не з`явився, заяву про розгляд справи без його участі не надав, тому є всі підстави залишити позов без розгляду.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції у цій справі, вважає його правильним при вищевикладених обставинах, а ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена із додержанням вимог закону, є правильною та законною.

Доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію сторони позивача, яку вона вважає такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У частині першій статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (див. постанову Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).

Встановивши, що позивач ОСОБА_1 та представник останньої – адвокат Бізденежний С.Р. в судові засідання, призначені на 12.02.2026 року та 11.03.2026 року, двічі поспіль не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про час, дату та місце судового розгляду справи, заяви про розгляд справи за відсутності сторони позивача в матеріалах справи відсутні, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

При цьому, не має значення, що представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бізденежний С.Р. подав суду першої інстанції у цій справі на судове засідання, призначене на 11.03.2026 року, в якому було постановлено оскаржувану ухвалу, клопотання про відкладення із посиланням на причини своєї неявки – через проходження ним реабілітації у зв`язку із травмуванням хребта 27.01.2026 року (а.с. 62-64).

Оскільки, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду, що узгоджується із судовою практикою Верховного Суду (витяг з Єдиного державного реєстру судових рішень - постанови ВС від 16.04.2026 року у справі ЄУН 331/5698/24 (а.с. 115 – 118) – ст. 263 ч. 4 ЦПК України).

Також, ні позивач ОСОБА_1 , ні представник останньої – адвокат Бізденежний С.Р. не подавали суду першої інстанції у цій справі заяви про розгляд цієї справи судом першої інстанції за відсутності сторони позивача. Належні, допустимі докази протилежного у цій справі відсутні та стороною позивача апеляційному суду не надані.

Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги сторони позивача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов`язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення цивільного процесуального питання, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни ухвали, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цивільного процесуального питання (залишення позову позивача без розгляду) у цій справі.

При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, ухвала суду першої інстанції у цій справі є законною та обґрунтованою, постановленою з додержанням вимог ЦПК України.

Крім цього, встановлено, що оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції не вирішував у цій справі питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції, а тому останнє також в апеляційному порядку не переглядалось. Однак, воно може бути вирішено судом першої інстанції у подальшому за власною ініціативою або за заявою учасників цієї справи в порядку, передбаченому ст. ст. 257 ч. 3, 270 ЦПК України.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі, або ж її зміни.

Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України в разі відмови позивачу у задоволенні її апеляційної скарги, остання не має права на компенсацію за рахунок відповідача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.

Разом із цим, апеляційний суд також вважає за доцільне роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що вона має право у подальшому звернутися до суду першої інстанції із вищезазначеним позовом повторно.

Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2026 року у цій справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова апеляційним судом складена 25.06.2026 року.

Головуючий суддяСуддяСуддя

Гончар М.С. Онищенко Е.А. Трофимова Д.А.