Суд: Закарпатський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 24 червня 2026 р.
Справа: №304/1833/25
Суддя: Мацунич М. В.
Справа № 304/1833/25
П О С Т А Н О В А
Іменем України
25 червня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.,
суддів – Кожух О.А., Джуги С.Д.
розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними в матеріалах справи доказами, цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на заочне рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2026 року, ухвалене головуючою суддею Гевці В.М., в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості
встановив:
У серпні 2025 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 19.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 821570760 на суму 11 000,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Вказує, що відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшов на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрав для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначив свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку, через банк провайдер, отримав грошові кошти у вказаній сумі, пройшов декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та уклав кредитний договір без зовнішнього примусу. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора РРХК-2468. У подальшому сторони дійшли згоди щодо надання кредитних коштів на умовах строковості, зворотності, платності. Позичальник зобов`язався повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. Первісним кредитором були виконанні зобов`язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого декілька разів продовжувався, та відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 821570760.
10.10.2024 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 10/1024-01, відповідно до якого останнє набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 821570760.
04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором № 821570760. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язувався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Однак, незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Таким чином, відповідач перед позивачем має непогашену заборгованість в розмірі 51 069,10 грн, яка складається з: 11 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 40 069,10 грн – заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, яку і просить стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Перечинського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2026 року, у задоволенні позову відмовлено.
Суд мотивував своє рішення тим, що ТОВ «Юніт Капітал» не довело порушення його прав з боку відповідача ОСОБА_1 та наявність у нього права звернення до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 821570760 від 19 вересня 2023 року, який укладений після відступлення ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «Таліон Плюс», а за тим ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а тому підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» відсутні, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не мали права на подальше відступлення права вимоги, якою вони не володіли.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ТОВ «Юніт Капітал» подало апеляційну скаргу на заочне рішення суду першої інстанції, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
На переконання позивача висновку суду першої інстанції є такими, що е відповідають фактичним обставинам справи, що створює підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вказує, що Договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом тривалого часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2024.
07.11.2023 Первинний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» підписали Реєстр прав вимоги № 257 до Договору факторингу 1, відповідно до якого останній набув право вимоги до відповідача на загальну суму 22 550,50 грн. Даний факт свідчить про те, що відступлення права вимоги здійснювалося не щодо майбутніх чи умовних зобов`язань, а конкретного, дійсного та чинного на той момент зобов`язання відповідача перед первинним кредитором.
Перехід права вимоги був спрямований на фактично існуюче зобов`язання, що підтверджує реальність предмета передачі та узгоджується з вимогами чинного законодавства щодо допустимості та правомірності відступлення права вимоги. Отже, факт підписання Реєстру прав вимог після укладення Кредитного договору, виключає сумніви щодо наявності у Первинного кредитора прав, які могли бути передані Фактору, та підтверджує, що перехід прав вимоги відбувся на законних підставах і в межах чинного договірного регулювання.
Посилається на правовий висновок зроблений Верховним Судом у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.01.2026 у справі №727/2790/25, де колегія суддів звернула увагу на виникнення майбутніх прав вимоги у договорах факторингу, де існувала аналогічна ситуація з укладенням 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» договору факторингу № 28/1118-01 та неодноразове продовження строку дії такого.
Таким чином, на переконання позивача, судом першої інстанції не досліджено належним чином факторингового ланцюгу на підставі якого ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №821570760 від 19.09.2023.
Відзиву на апеляційну скаргу не подано.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення суду у справі з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Апеляційним судом встановлено, що 19.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 821570760 на суму 11 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, строком до 06 жовтня 2023 року (дисконтний період). Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора РРХК-2468.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та здійснив перерахування коштів у сумі 11 000,00 грн на банківську карту ОСОБА_1 , яку останній вказав у заяві при укладенні кредитного договору.
Відповідно до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» («фактор»), фактору відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.
Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 закінчувався 28.11.2019.
Згідно з п.п. 2.1 укладеного договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
В п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Додатковою угодою № 19 від 28.11.2019 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, внесено зміни до нього та продовжено строк його дію до 31.12.2020.
Додатковою угодою № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, внесено зміни до нього та продовжено строк його дію до 31.12.2021.
Додатковою угодою № 27 від 31.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, внесено зміни до нього та збільшено строк його дію до 31.12.2022.
Додатковою угодою № 31 від 31.12.2022 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, внесено зміни до нього та збільшено строк його дію до 31.12.2023.
Додатковою угодою № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, внесено зміни до нього та збільшено строк його дію до 31.12.2024.
Згідно з реєстром прав вимоги № 257 від 07.11.2023 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, відбулося відступлення прав вимоги за договором № 821570760, де боржником є ОСОБА_1 із загальним боргом 22 550,50 грн, який складається з: 11 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 11 550,50 грн – заборгованість за відсотками.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 821570760 від 19.09.2023, за період з 19.09.2023 по 06.11.2023, станом на 07.11.2023 загальний розмір боргу становить: 22 550,50 грн, з яких: 11 000,00 грн – тіло кредиту; 11 550,50 грн – проценти.
Відповідно до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор), фактору відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.
Згідно з витягом з реєстру прав вимоги № 2 від 10.10.2024 до договору факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 51 069,10 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за кредитним договором № 821570760 від 19.09.2023, за період з 07.11.2023 по 10.10.2024, станом на 10.10.2024 загальний розмір боргу становить: 51 069,10 грн, з яких: 11 000,00 грн – тіло кредиту; 40 069,10 грн – проценти.
Відповідно до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор), фактору відступлено права грошової вимоги до боржників за договорами позики вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором та боржниками.
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, відбулося відступлення прав вимоги за договором № 821510760, де боржником є ОСОБА_1 із загальним боргом 51 069,10 грн, який складається з: 11 000 грн – заборгованість за тілом кредиту; 40 069,10 грн – заборгованість за відсотками.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 821570760 від 19.09.2023, заборгованість відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на 25.06.2025 (включно) складає: 51 069,10 грн. Прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 11 000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами становить – 40 069,10 грн.
Перевіряючи законність і обґрунтованість заочного рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З матеріалів справи вбачається, що 19.09.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №821570760 (далі, - Договір), згідно якого відповідач отримав 11 000,00 гривень у власне розпорядження, тобто на споживчі потреби.
Згідно п.2.1. Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 20 000,00 гривень на умовах строковості зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 11 000,00 гривень 19.09.2023 (що є датою надання кредиту) (п. 2.3 Договору).
Позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може збільшувати суму кредиту в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 17 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п. 3.1 Договору).
Пунктом 3.3. Договору визначено, що для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 17 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 1 065,90 гривень. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет.
Порядок укладення договору детально описано у розділі 4 Договору, зокрема з такого вбачається, що відповідач бажаючи оформити кредит заповняє заявку в якій вказує всі свої дані, в тому числі суму, яку бажає отримати та номер карткового рахунку на який бажає отримати кошти.
На підставі даних, зазначених у заявці, Інормаційно-телекомунікаційна система кредитодавця здійснює ідентифікацію позичальника та формує його особистий кабінет (п.4.6. Договору).
Кредитодавець на підставі заповненої позичальником заявки на отримання кредиту надсилає йому оферту на укладення кредитного договору. Позичальник акцептує таку аферту шляхом введення одноразового цифрового ідентифікатора, який було надіслано йому смс-повідомлення або повідомленням в месенджер або електронним листом на вказану електронну пошту або в особистий кабінет (п.4.10.5 Договору).
Відповідно до п. 5.1. Договору, кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 , що відбувається не пізніше, ніж протягом 3 банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.
Кінцева дата повернення кредиту – 19.10.2028 (п. 7.3. Договору).
Протягом дисконтного періоду, який триває 17 днів нарахування здійснюється за процентною ставкою 208,05% річних, що на день укладення Договору становить 0,57% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (п. 8.3.1 Договору).
Пунктом 8.3.2. Договору зазначено, що в разі, якщо позичальник вчинить дії для пролонгації дисконтного періоду, то проценти нараховуються за ставкою 716,09% річних, що на день укладення договору становить 1,96% в день від суми кредиту за кожен день користування таким.
Після закінчення дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1087,70% річних, що на день укладення Договору становить 2,98% в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4 Договору).
Строк дії договору згідно положення п. 11.1 Договору, становить 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного виконання. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, дію до повного виконання.
Кредитний договір, паспорт споживчого кредиту разом з іншими додатками до нього було підписано одноразовим електронним ідентифікатором РРХК-2468.
Персональні дані відповідача зазначені ним у заявці на отримання кредитних коштів та ті, які зазначені у самому Договорі збігаються, в тому числі РНОКПП, серія, номер та дата видачі паспорту, місце проживання та реєстрації, а також номер картки на який слід здійснити перерахування коштів №5169-36ХХ-ХХХХ-6392.
Тобто, кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) укладено саме з відповідачем ОСОБА_1 , про що свідчить вищезазначене.
Згідно платіжного доручення від 19.09.2023, наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 отримав 11 000,00 від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та у призначенні платежу вказано: «Переказ коштів згідно договору №821570760 від 19.09.2023, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».
Також, довідкою наявною в матеріалах справи наданою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» підтверджується факт перерахування коштів в розмірі 11 000,00 гривень на картку № НОМЕР_1 .
Таким чином, вищенаведеними доказами підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 11 000,00 гривень в якості виконання кредитного договору № 821570760 від 19.09.2023. Протилежного стороною відповідача не доведено.
З наданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» розрахунку заборгованості станом на 07.11.2023 становить 22 222,70 гривень, з яких: 11 000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 11 555,50 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Відповідачем сплачено 5 гривень 09.10.2023, що свідчить про конклюдентні дії на підтвердження укладеності кредитного договору та погодженням з нарахованою заборгованістю.
ТОВ «Таліон Плюс» отримавши право вимоги 07.11.2023 здійснило донарахування процентів за Договором та відповідно до наданого розрахунку заборгованості з 07.11.2023 по 10.10.2024 позивач нарахував заборгованість у розмірі 51 069,10 гривень, з яких: 11 000,00 гривень - прострочена заборгованість за сумою кредиту та 40 069,10 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Дану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача.
Вищенаведені обставини не заперечуються апелянтом та підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог керувався тим, що на моменту укладення договору факторингу №28/1118-01 28.11.2018 ще не існувало право вимоги за кредитним договором № 821570760 від 19.09.2023, а тому позивач не є правонаступником ТОВ «Манівео Швидка фінансова допомога» у цих кредитних правовідносинах, оскільки у нього відсутнє право вимоги до відповідача ОСОБА_1 про стягнення на його користь заборгованості за кредитним договором від 19.09.2023.
У своїх доводах апеляційної скарги ТОВ «Юніт Капітал» не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом у оскаржуваному заочному рішенні не досліджено належним чином механізм передачі права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал», оскільки договір факторингу є рамковою угодою, який підтверджує намір сторін співпрацювати протягом певного періоду часу, а фактом отримання права вимоги є саме підписання сторонами реєстру прав вимоги.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими доводами апеляційної скарги з огляду на наступне.
У своїх доводах позовної заяви щодо отримання права вимоги позивач зазначає наступне: право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» було передано ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» внаслідок підписання та передачі реєстру прав вимоги (боржників) №257 від 07.11.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018; а за договором факторингу № 10/1024-01 від 10.10.2024, право вимоги перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання Реєстру прав вимоги №2 від 10.10.2024; 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено Договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором на підставі реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 та акту прийому-передачі реєстру боржників.
Відповідно до п. п. 1.4. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.
Згідно з п. п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Відповідно до п. п. 5.3.3 вказаного договору фактор ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.
За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю. При цьому, якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Зокрема, у справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (правова позиція, викладена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі N 752/8842/14-ц).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно з статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
Предметом відступлення може бути лише зобов`язальна вимога, яка є дійсною, належним чином індивідуалізованою та правомірною та доводить, що вказані ознаки предмета є сутнісними, а відсутність хоча б одного з них позбавляє певну вимогу можливості бути предметом відступлення.
Колегія суддів зазначає, що під існуючою грошовою вимогою слід розуміти грошову вимогу, строк платежу за якою на момент укладення договору фінансування під відступлення грошової вимоги уже настав. Майбутньою вимогою, як предмета відступлення, під яке надається фінансування, може бути грошова вимога, яка ґрунтується на договорі, вже укладеному до моменту відступлення, строк платежу за яким ще не настав.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі №914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі №755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
Таким чином, укладаючи договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», первісний кредитор не міг передати право вимоги за кредитним договором №821570760 від 19.09.2023, оскільки на момент підписання договору факторингу не існували кредитні правовідносини між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .
Судова колегія наголошує, що чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу.
Враховуючи вищезазначене, позивач не міг отримати право вимоги за кредитним договором №821570760 від 19.09.2023, оскільки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не могло передати ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги згідно договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 за кредитним договором від 19.09.2023, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не існувало права вимоги.
Суд першої інстанції прийшов до вірних висновків відмовляючи у задоволенні позовних вимог саме з цих підстав, застосував належну судову практику Верховного Суду та ухвалив рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вищезазначеного та зводяться виключно до непогодження з вищезгаданими висновками суду першої інстанції та до перегляду вже встановлених судом обставин.
Отже, апеляційний суд керуючись положенням ст. 375 ЦПК України, залишає подану ТОВ «Юніт Капітал» апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2026 року – без змін.
Враховуючи вищенаведене та керуючись нормами статей 12, 81, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», залишити без задоволення.
Заочне рішення Перечинського районного суду Закарпатської області від 04 лютого 2026 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 червня 2026 року.
Суддя-доповідач:
Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua