Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №607/11163/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.06.2026 Справа №607/11163/26 Провадження №3/607/3497/2026

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Гуменний П.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: захисника Кметика В.С.,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2026 о 10:51 в м. Тернополі по вул. Об`їзна, 4, водійка ОСОБА_1 , керувала транспортним засобом марки Mercedes-Benz GLE- 350d, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.

В порушення вимог п. 2.5 ПДР України, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку України відмовилась, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме нагрудний персональний відео реєстратор №856549. Від керування транспортного засобу відсторонена шляхом залишення на місці зупинки.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Кметика В.С. у судовому засіданні просив провадження у адміністративній справі закрити, за відсутності складу та події вказаного адміністративного правопорушення.

В обґрунтування зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення є формальним, суперечливим, не підтверджений належними та допустимими доказами, не містить конкретного опису дій водія щодо ухилення від огляду, не підтверджує дотримання встановленого законом порядку проведення огляду, а тому не може бути покладений в основу постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Зазначив, що у даному протоколі суть правопорушення викладена шаблонно. Поліцейський зазначив лише загальні ознаки: «запах алкоголю з порожнини рота» та «поведінка, що не відповідає обстановці». Однак у протоколі не зазначено, у чому саме полягала поведінка, яка нібито не відповідала обстановці. Не зазначено, які конкретні дії, рухи, висловлювання, ознаки мови, координації, орієнтації, зовнішнього вигляду або інші об`єктивні прояви були виявлені поліцейським.

Також до матеріалів справи долучено направлення на медичний огляд водія транспортного засобу від 13.05.2026 о 11:00. У направленні зазначено, що особу направлено до закладу охорони здоров`я для виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Разом з тим саме направлення містить істотні суперечності. У графі «Огляд проводився за допомогою» зазначено: «не проводився». Тобто сам документ підтверджує, що огляд на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу фактично не проводився. У графі «Результати огляду» зазначено: «відмова 2.5 ПДР України».

Таке заповнення є юридично неправильним. Відмова не є результатом огляду. Результатом огляду може бути позитивний або негативний результат, кількісний показник спеціального технічного засобу або висновок лікаря за результатами медичного огляду. Якщо огляд не проводився, то не може існувати результату огляду.

Якщо особа відмовилась, то така відмова повинна бути зафіксована окремо, із зазначенням конкретних дій водія щодо ухилення від огляду, із роз`ясненням порядку огляду, наслідків відмови та із долученням повного відеозапису.

Фактично поліцейський в одному документі поєднав дві різні процесуальні дії: направлення на медичний огляд і фіксацію нібито відмови. Це свідчить про формальне оформлення матеріалів. У протоколі зазначено технічний засіб відеозапису №856549. Водночас саме по собі зазначення номера нагрудного відеореєстратора не доводить факту правопорушення.

Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.278 Кодексу України про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує в тому числі питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є грубим умисним порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказана норма Правил дорожнього руху є обов`язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст.266 КУпАП, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008, далі (Порядок) та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, (далі – Інструкція).

Згідно п.2 Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п.3 розділу І Інструкції, знаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.6 розділу І вказаної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

З огляду на вказане, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №664733 від 13.05.2026;

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам закону щодо його форми та змісту, містить усі необхідні відомості про обставини вчинення адміністративного правопорушення, складений уповноваженою особою в межах її компетенції. Підстав для визнання зазначеного протоколу недопустимим доказом судом не встановлено, у зв`язку з чим він визнається належним та допустимим доказом у справі.

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд проведений, у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.

Також вказано, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 відмовилась;

Суд вважає, що акт огляду складений із дотриманням вимог чинного законодавств, а саме вказано, які саме ознаки було виявлено у ОСОБА_1 , а також те, що водійка відмовилась від проходження вказаного огляду.

- даними направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, сп`яніння від 13.05.2026, водійки ОСОБА_1 . У результаті огляду, проведеного поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд не проводився, у зв`язку із відмовою.;

Суд встановив, що направлення на огляд складене відповідно до вимог чинного законодавства, містить усі необхідні відомості та оформлене належним чином, у зв`язку з чим є належним і допустимим доказом у справі.

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньому руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7186941 від 13.05.2026, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП;

- даними відеозапису із авто реєстратора транспортного засобу працівників поліції, на яких зафіксовано, що транспортний засіб Mercedes-Benz GLE- 350d, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух із порушенням ПДР України;

- даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції №856549, на яких відображено, що транспортний засіб Mercedes-Benz GLE- 350d, державний номерний знак НОМЕР_2 , здійснював рух із порушенням ПДР України та був зупинений працівниками поліції. Водійкою вказаного транспортного засобу була ОСОБА_1 .

У подальшому, під час перевірки документів, працівником поліції у водійки вказаного транспортного засобу були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці.

Водійці було запропоновано пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager, також надано усі документи, що підтверджують проходження необхідної сертифікації вказаного приладу.

Водійка відмовилась проходити огляд на місці зупинки, також відмовилась пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР.

Також було роз`яснено наслідки відмови від проведення такого огляду, а саме те, що у випадку відмови від проходження вказаного огляду стосовно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Водійка ОСОБА_1 категорично відмовилась проходити огляд.

У зв`язку із наведеним стосовно ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП та відсторонено від керування транспортним засобом.

Зазначаю, що відеозапис є повним та вичерпно інформативним, носить безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення і надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій, а тому вважаю наданий диск в частині фіксації на ньому саме відеозапису - належним доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.

Посилання захисника про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп`яніння суд відхиляє та звертає увагу, відповідно до вимог статті 266 КУпАП та положень «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», поліцейський є спеціально уповноваженим суб`єктом на виявлення ознак сп`яніння, який самостійно оцінює стан водія транспортного засобу та наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння і у випадку якщо в поліцейського є підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, водій відповідно до положень ПДР України на вимогу поліцейського зобов`язаний пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Суд звертає увагу на те, що під наявністю у особи ознак сп`яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп`яніння містить суб`єктивний характер.

Так, у контексті застосування положень статті 130 КУпАП процедура огляду фактично розпочинається з моменту встановлення у водія ознак сп`яніння та пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння з метою підтвердження або спростування стану водія, встановленого працівниками поліції. У подальшому, в залежності від волевиявлення водія, або проводиться відповідний огляд на стан сп`яніння у передбачений законом спосіб, або, у разі відмови водія від проходження такого огляду, настають наслідки, передбачені ст. 130 КУпАП.

Таким чином, оскільки наявність чи відсутність у поліцейського підстав для пред`явлення вимоги про огляд, входить у межі його повноважень, доводи захисника Кметика В.С. з приводу відсутності у водійки ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння не може братися до уваги при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності складу певного правопорушення.

Інші доводи сторони захисту про порушення процедури оформлення матеріалів, суд також не приймає до уваги, оскільки це не призвело до істотних порушень прав ОСОБА_1 та істотно не вплинуло на результат.

За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За встановлених обставинах при накладенні адміністративного стягнення, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, вважаю, що ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення із ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок в дохід держави.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Суддя П.П. Гуменний