Рішення від 04 червня 2026 р. у справі №607/24735/25 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2026 Справа №607/24735/25 Провадження №2/607/1013/2026

місто Тернопіль Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

за участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача, адвоката Недокус В. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 14 січня 2007 року до 04 грудня 2008 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дочка проживає разом із ОСОБА_1 та знаходиться на його утриманні.

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року у справі № 598/1256/22 припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року у цивільній справі № 598/1256/22, з твердої грошової суми у розмірі 2 000,00 грн, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Будучи неповнолітньою, у серпні 2025 року ОСОБА_3 вступила до Західноукраїнського національного університету та була зарахована на перший курс за денною формою здобуття освіти за освітньою програмою «Правоохоронна діяльність» для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр, що підтверджується договором про навчання у закладі вищої освіти № 575524 від 12 серпня 2025 року.

02 листопада 2025 року спільна дочка сторін стала повнолітньою та продовжує навчання, а тому не має самостійних доходів та не може себе забезпечити, а відтак виникла необхідність звернутися до суду із позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до закінчення навчання, але не пізніше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

01 грудня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у цивільній справі №607/24735/25; розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

На запит суду від ІНФОРМАЦІЯ_4 , 20 лютого 2026 року за вих. № 10/2/2747, надійшла інформація що ОСОБА_2 призвана на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлена у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .

Позивач ОСОБА_1 , його представник - адвокат Недокус В. І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Пояснювали, що спільна дочка сторін після досягнення повноліття продовжує навчання, не працює, а тому потребує матеріального утримання.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася з невідомої на те суду причини, хоча про день та час судового засідання повідомлялася належним чином, відзиву не подала.

Згідно ч. 4 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд вважає, що відповідач про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, дослідивши та оцінивши докази, встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 грудня 2008 року у справі № 2-7805/2008.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками зазначено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Вишнівецької селищної ради № 103 від 14 липня 2022 року, було затверджено висновок служби у справах дітей про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителем АДРЕСА_1 .

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року у справі № 598/1256/22 припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09 серпня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 липня 2025 року, справа № 607/19545/24, змінено спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 06 жовтня 2022 року у цивільній справі № 598/1256/22, з твердої грошової суми у розмірі 2 000,00 грн, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, на аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем Кременецького відділу державної виконавчої служби у Кременецькому районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 12 червня 2024 року № 20005, за ОСОБА_2 станом на 01 червня 2023 року числиться заборгованість зі сплати аліментів у сумі 43 483,87 грн.

Як вбачається із довідки про доходи ПП «Тернвояж» від 05 червня 2024 року за №06.05-1, загальний дохід ОСОБА_1 , який займає посаду водія автотранспортного засобу на цьому підприємстві за період з 01 червня 2023 року по 31 травня 2024 року, за винятком аліментів, становить 240 000,00 грн.

12 серпня 2025 року між Західноукраїнським національним університетом та ОСОБА_1 укладено договір про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 575524 щодо отримання освітніх послуг ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки № 453 Західноукраїнського національного університету від 30 жовтня 2025 року, ОСОБА_3 є студенткою першого курсу денної форми навчання за спеціальністю К9 «Правоохоронна діяльність». Форма навчання контракт, закінчення навчання згідно навчального плану - 30 червня 2028 року.

Зі змісту листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 лютого 2026 року за вих. № 10/2/2747, вбачається, що ОСОБА_2 призвана на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_5 та направлена у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1

За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми процесуального та матеріального права.

Щодо перебування відповідачки ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України, то суд звертає увагу на наступне.

Підстави обов`язкового зупинення провадження регламентовані статтею 251 ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Відповідно до вимог частин сьомої - дев`ятої статті 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Системний аналіз статті 251 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що обов`язок суду зупинити провадження у справі має бути зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розгляду справи, зокрема, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду, або за ситуації, коли особа у зв`язку із відповідними об`єктивними обставинами позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, визначені Конституцією України та процесуальним законодавством.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22 (провадження № 14-74цс25) вказала, що положення п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовця, який у зв`язку з виконанням конституційного обов`язку із захисту Вітчизни об`єктивно обмежений у можливості брати активну участь у судовому процесі. Водночас, зупинення провадження із зазначеної підстави не є автоматичним: ключовим під час вирішення цього питання є волевиявлення самого військовослужбовця, а застосування захисної гарантії всупереч інтересам особи, на захист якої її спрямовано, та завданням цивільного судочинства становило б прояв надмірного формалізму.

У постанові Верховного Суду від 27 травня 2026 року у справі № 344/432/24, ухваленій у спорі про стягнення аліментів, зазначено, що висновок про обов`язок суду зупинити провадження у зв`язку з військовою службою сторони не може застосовуватися у справах про стягнення аліментів автоматично, без оцінки інтересів дитини, завдань цивільного судочинства та принципу верховенства права. Право на утримання має триваючий та невідкладний характер, його реалізація не може бути ефективно поновлена ретроспективно, а зупинення провадження у такій справі суперечить задекларованому державою принципу захисту дитинства та становить порушення права на судовий захист.

По своїй суті конституційне право дитини на утримання відноситься до тих прав, для яких затримка в їх судовому захисті дорівнює «втраті» права. Тому право на утримання потребує негайного судового захисту. Превалювання процесуальної форми над матеріальним правом призводить до ілюзорності правового захисту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 317/3364/21: обов`язок суду зупинити провадження у справі, пов`язаній зі стягненням аліментів, має корелювати із забезпеченням найкращих інтересів дитини, які домінують над інтересами кожного з батьків.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (пункт 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що предмет позову стосується інтересів повнолітньої дочки сторін, яка продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріального забезпечення, що відповідачкою не спростовано, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст.251 ЦПК України.

Щодо стягнення аліментів.

Відповідно до ч. ч. 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі – СК України) сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

В силу ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 199 СК України, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

За вимогами ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Також, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є повнолітньою, однак не досягнула віку 23–ох років, продовжує навчання у Західноукраїнському національному університеті і доказів отримання нею доходу суду не подано.

ОСОБА_2 є працездатною особою, суд вважає стан здоров`я відповідачки задовільним, оскільки доказів на доведення протилежного відповідачем суду не надано. Тобто, за своїм станом здоров`я та матеріальним становищем ОСОБА_2 може виконувати обов`язки щодо утримання дочки, яка досягла повноліття, продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Відповідно до ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Суд, визначаючи розмір аліментів на повнолітню дитину, які слід стягувати із відповідачки, враховуючи встановлені вище обставини, а також обставини, зазначені у ст. 182 СК України, вважає, що ОСОБА_2 спроможна надавати матеріальну допомогу позивачу у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення від дня пред`явлення даного позову і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Західноукраїнському національному університеті, а саме до 30 червня 2028 року, але не більше 23–хрічного віку.

Відтак, виходячи з обов`язку батьків утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання, суд доходить до висновку, що позов слід задовольнити і стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 26 листопада 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Західноукраїнському національному університеті, а саме до 30 червня 2028 року, але не більше 23–хрічного віку.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76–78, 206, 258–268, 273, 280-282, 352–355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 26 листопада 2025 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання у Західноукраїнському національному університеті, а саме до 30 червня 2028 року, але не більше 23–хрічного віку.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять),20 грн судового збору.

Копію рішення направити відповідачу у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено 10 червня 2026 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.