Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №466/2577/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2577/26

Провадження № 3/466/1189/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м.Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Білінська Г.Б., розпглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

в с т а н о в и л а:

18.03.2026 старшим інспектором ВРОМ ДТП УПП у Львівській області складено адміністративний протокол про те, що 13.03.2026 о 20.00 год. за адресою: м.Львів, вул.Величковського, 6, ОСОБА_1 , керуючи автобусом «МАЗ 203069», р.н.з. НОМЕР_1 , була неуважна, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідним чином не реагувала на її зміну, не дотрималася безпечного бокового інтервалу, в результаті чого, здійснила наїзд на припаркований автомобіль «ЗАЗ DAEWOO» р.н.з. НОМЕР_2 , чим порушла п.2.3.б та п.13.1ПДР України. Також 18.03.2026 складено протокол відносно ОСОБА_1 за те, що вона залишила місце ДТП, чим порушила п.2.10.а ПДР України.

Постановою суду від 16.06.2026 ці справи об`єднані в одне провадження.

Під час розгляду матеріалів в суді ОСОБА_1 вину у вчиненні перавопорушень не визнала та пояснила суду, що 13.03.2026 керувала автобусом МАЗ-203, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи перевезення пасажирів на автобусному маршруті № 61. Після виконання останнього рейсу вона зупинила автобус на кінцевій зупинці, припаркувала його, вимкнула двигун, зачинила двері салону та залишила транспортний засіб, попрямувавши до магазину. За її словами, у цей час автобус перебував у нерухомому стані. ОСОБА_1 зазначила, що після повернення до автобуса до неї звернувся чоловік, який повідомив про нібито пошкодження автомобіля автобусом. Вона пояснила, що будь-якого удару чи контакту транспортних засобів не відчувала, оскільки автобус не рухався, а двигун був вимкнений. Також ОСОБА_1 пояснила, що на місце події прибули працівники поліції, які оглянули транспортні засоби та оформили матеріали дорожньо-транспортної пригоди. При цьому вона наполягала, що зіткнення між автобусом та автомобілем не відбувалося, а будь-яких ознак контакту транспортних засобів вона не спостерігала. Просила врахувати її пояснення та зазначала, що своєї вини у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди не визнає.

Потерпілий ОСОБА_2 на виклик суду в судове засідання повторно не з`явився.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя дійшла до наступного.

Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Цією ж нормою закону передбачено, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності її дія або бездіяльність повинна бути протиправною, тобто порушувати встановлений законом порядок.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

ОСОБА_1 стверидла, що жодного ДТП не вчиняла, між періодом, коли вона проїхала повз транспортного засобу потерпілого і часом виявлення пошкоджень на цьому транспортному засобі минуло багато часу, повз проїжджали інші мартшрутні автобуси та транспортні засоби. На її автобусі жодних пошкоджень від ДТП немає.

З переглянутого відеозапису, який долучений до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не зафіксований момент ДТП, зіткнення транспотрних засобів та пошкодження автомобіля потерпілого водієм автобуса.

Із наданих ОСОБА_1 фото автомобіля потерпілого видно, що на ньому містяться пошкодження. Однак, на рівні пошкоджень автомобіля відсутні аналогічні пошкодження у автобуса. Експертиза пошкоджень не проводилась.

У зв`язку з чим, враховуючи сукупність досліджених доказів, керуючись у тому числі ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суддя приходить до переконання про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю та відсутністю доказів її вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 та ст.122-4 КУпАП, а відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.24, ст.ст. 122-4, 124, 283, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.284, 285 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Закрити провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст.122-4 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.

Суддя Г. Б. Білінська