Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №353/213/24 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 353/213/24

Провадження № 22-ц/4808/413/26

Провадження № 22-ц/4808/414/26

Головуючий у 1 інстанції Мотрук Л. І.

Суддя-доповідач Василишин Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої (суддя-доповідач): Василишин Л. В.,

суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,

секретаря: Шемрай Н.Б.

за участю представника апелянта адвоката Тимофєєвої Л.А.

представника відповідача Хацкевича Р.М.

представника позивача адвоката Василика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Тимофєєвої Лілії Андріївни на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року та на додаткове рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року, ухвалені в складі судді Мотрук Л. І. в місті Тлумачі, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут 47» до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, про скасування державної реєстрації прав,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2024 року ТОВ «Азимут 47» звернулося до суду із позовом до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, про скасування державної реєстрації прав.

З урахуванням заяви про зміну підстав позову, позов обґрунтований тим, що ТОВ «Азимут 47» є підприємством, основним видом діяльності якого є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

29.08.2023 розпочався прийом пропозицій аукціону з продажу лоту № SUE001-UA-20230825-22570, назва лоту: Спеціальний дозвіл на користування надрами - Хотимирська ділянка. Вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 року № 836). Вартість пакету аукціонної документації - 57276 грн 96 коп (з ПДВ). Хотимирська ділянка розташована на території Івано-Франківського району Івано-Франківської області, за 0,5 км на північ від с. Хотимир. Вид корисної копалини: гіпс. Вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), 20 років.

14.09.2023 було проведено вказаний аукціон, переможцем якого став позивач.

12.10.2023 позивач та Державна служба геології та надр України уклали договір № 5/4-233 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовища) гіпсу Хотимирської ділянки, яка знаходиться в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області та видано йому спеціальний дозвіл на користування надрами, згідно з яким метою користування надрами є: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ). Відомості про ділянку надр, що надається у користування: Хотимирська ділянка, що знаходиться в Івано-Франківській області Івано-Франківського району, 0,5 км на північ від села Хотимир, площею 68,5 га, вид корисних копалин – гіпс.

Позивач звернувся до Українського центру судових експертиз із заявою про проведення земельно-технічної експертизи з метою встановлення усіх земельних ділянок, які накладаються на межі Хотимирської ділянки надр для подальшого встановлення сервітуту на такі земельні ділянки.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи межі Хотимирської ділянки надр, площею 68,5 га, що передана під надрокористування ТОВ «Азимут 47», які визначені у спеціальному дозволі на користування надрами окрім інших,: частково накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004, площа накладання становить Sнакл. = 24,2217 га; частково накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площа накладання становить Sнакл. = 15,3325 га.

Із інформації з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 площею 24,7884 га з цільовим призначенням - 01.08 Для сінокосіння та випасання худоби розташована в Івано-Франківській області, Тлумацький район, Хотимирська сільська рада, контур 41 та з 11.06.2021 перебуває у комунальній власності Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. 3 03.11.2023 право оренди на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 . З 11.01.2024 право користування (сервітуту) на частину земельної ділянки площею 0,4678 га зареєстровано за ПП «Троянські гіпси»; земельна ділянка з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га з цільовим призначенням - 01.08 Для сінокосіння та випасання худоби розташована в Івано-Франківській області, Івано-Франківський район, за межами с. Хотимир Обертинської селищної ради та з 03.11.2023 перебуває у комунальній власності Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області. 3 03.11.2023 право оренди на земельну ділянку зареєстровано ОСОБА_1 3 09.01.2024 право користування (сервітуту) на частину земельної ділянки площею 0,0762 га зареєстровано за ПП «Троянські гіпси».

Рішенням від 27.10.2023 за № 2418-32/2023 Обертинська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004, площею 27,7884 га та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площею 27,7884 га, для сінокосіння та випасання худоби терміном на 7 років. Рішенням від 27.10.2023 за № 2419-32/2023 Обертинська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га та передати в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га, для сінокосіння та випасання худоби терміном на 7 років.

03.11.2023 між Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 та із кадастровим номером 2625688200:01:002:0024 строком на 7 років.

Оскільки межі Хотимирської ділянки надр накладаються на межі спірних земельних ділянок (2625688200:01:002:0004 та 2625688200:01:002:0024), то в силу положень статтей 14, 18-1 Кодексу України про надра вказані земельні ділянки могли передаватися Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області в оренду ОСОБА_1 лише на строк до надання земельних ділянок позивачу як користувачу надр.

Позивач звертався до ОСОБА_1 за отриманням від останнього згоди на встановлення сервітуту на вищевказані земельні ділянки, однак залишив указані листи без відповіді та протиправно не надав згоди на встановлення сервітутів на земельні ділянки, які перебувають у його користуванні на підставі договорів оренди.

Зазначені договори оренди не були спрямовані на реальне настання правових наслідків (використання землі для ведення сільськогосподарської діяльності, сінокосіння і випасання худоби), а були спрямовані виключно на створення перешкод для реалізації позивачем власного права на користування земельними ділянками. ОСОБА_1 не мав та не має наміру займатися сінокосінням та випасанням худоби на спірних ділянках, а реальною метою укладення договорів оренди було створення передумов для будівництва партнером Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області - фірмою Сен-Гобен (ПП «Троянські гіпси») заводу на цих ділянках; створення штучних перешкод іншим суб?єктам, які мають право на користування спірними земельними ділянками, в оформлення їхнього права користування цими земельними ділянками.

У зв`язку із вищенаведеним, просив суд визнати незаконним та скасувати рішення Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 27.10.2023 за № 2418-32/2023 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 площею 24,7884 га ОСОБА_1 ; визнати незаконним та скасувати рішення Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 27.10.2023 за № 2419-32/2023 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оренду з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024 площею 15,3381 га ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір оренди землі від 03.11.2023, укладений між Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 площею 24,7884 га; визнати недійсним договір оренди землі від 03.11.2023, укладений між Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024 площею 15,3381 га; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 52437095 про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 площею 24,7884 га; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 52436328 про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024 площею 15,3381 га та стягнути з відповідачів судові витрати.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року позов ТОВ «Азимут 47» до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, про скасування державної реєстрації прав задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 27.10.2023 за № 2418-32/2023 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004, площею 24,7884 га в оренду ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано рішення Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 27.10.2023 за № 2419-32/2023 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га в оренду ОСОБА_1 .

Визнано недійсним договір оренди землі від 03.11.2023, укладений між Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004, площею 24,7884 га.

Визнано недійсним договір оренди землі від 03.11.2023, укладений між Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області та ОСОБА_1 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га.

Скасовано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 52437095 про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004, площею 24,7884 га.

Скасовано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 52436328 про державну реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га.

Додатковим рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року частково задоволено заяву представника позивача ТОВ «Азимут 47» – адвоката Святецького Д. В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат по сплаті судового збору, на проведення земельно-технічної експертизи та за надання правничої допомоги у справі.

Стягнуто солідарно з Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Азимут 47» 18168 грн витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто солідарно з Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Азимут 47» 100000 грн витрат на проведення земельно-технічної експертизи.

Вимогу представника позивача ТОВ «Азимут 47» – адвоката Святецького Д. В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат за надання правничої допомоги залишено без розгляду.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Представник ОСОБА_1 – адвокат Тимофєєва Л. А. на рішення та на додаткове рішення суду подала апеляційну скаргу, в якій посилається на їх незаконність та необґрунтованість, внаслідок неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, не доведення обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що позивач не довів наявності у нього порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову та зумовлює відсутність необхідності у дослідженні й оцінці позовних вимог по суті.

Зокрема, позивач отримав дозвіл на користування надрами лише 21 листопада 2023 року, тоді як спірні рішення селищної ради були прийняті 27 жовтня 2023 року, а договори оренди укладені 03 листопада 2023 року, що свідчить про відсутність у позивача на той момент права, яке могло бути порушене спірними рішеннями та договорами оренди.

Крім того, зазначає, що у рішенні суду не наведено належного обґрунтування підстав для скасування рішень селищної ради. Так, мотивувальна частина оскаржуваного рішення у цій частині фактично зводиться виключно до аналізу підстав недійсності (фіктивності) договорів оренди. Водночас недійсність договору оренди, навіть у разі її наявності, не може бути самостійною підставою для скасування рішень органу місцевого самоврядування, на підставі яких такі договори були укладені.

Для цього необхідним є встановлення та належне обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку між недійсністю договорів і незаконністю відповідних актів органу влади.

Ба більше, рішення селищної ради є актами індивідуальної дії, які не вичерпали свою дію фактом укладення договорів оренди, у зв`язку з чим їх скасування є неможливим.

Наголошує, що суд першої інстанції дійшов висновку про фіктивність договорів оренди на підставі недопустимих доказів. Основними доказами, на підставі яких суд зробив висновок про фіктивність договорів оренди, стали відеозаписи роботи сесій Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Водночас позивач пропустив встановлений законом строк для подання таких доказів та не навів належного обґрунтування неможливості їх подання у визначений строк з причин, що не залежали від нього. Посилання позивача на подання заяви про зміну підстав позову не може вважатися належним обґрунтуванням, оскільки така заява фактично не є заявою про зміну підстав позову: позивач не відмовився від раніше заявлених підстав, а лише доповнив їх новими з посиланнями на норми права. Крім того, позивач не повідомляв суд про неможливість подання відповідних доказів у встановлений процесуальний строк.

При цьому самі відеозаписи містять нечіткі та неточні висловлювання осіб, які не підтверджують жодної із заявлених позивачем підстав позову. У зазначених відеозаписах також жодним чином не згадується ОСОБА_1 , так само як і відсутні будь-які відомості щодо його намірів укладати договори оренди не з метою користування спірними земельними ділянками.

Крім того, суд обґрунтовуючи своє рішення, послався на лист Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області від 20 травня 2024 року щодо відсутності у ОСОБА_1 зареєстрованих тварин, зокрема великої рогатої худоби. Однак зазначений лист також є неналежним і недопустимим доказом, оскільки поданий з пропуском процесуального строку та на момент звернення позивача до суду як доказ не існував.

До того ж сама по собі відсутність у особи зареєстрованої худоби не виключає можливості здійснення сінокосіння, так само як і відсутність такого використання земельної ділянки на певний момент не свідчить про неможливість її використання для цих цілей у майбутньому, зокрема із залученням найманої техніки чи праці.

В суді першої інстанції вона звертала увагу на дефектність вказаних доказів, проте суд першої інстанції жодним чином не обґрунтував своє рішення щодо належності і допустимості таких доказів та можливості їх прийняття.

Представник апелянта також зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав встановленими обставини щодо фіктивності договорів.

По-перше, суд не встановив наявності наміру обох сторін правочину на його фіктивність, тоді як для визнання правочину фіктивним необхідним є встановлення умислу саме в усіх сторін правочину. По-друге, суд не врахував факту виконання сторонами договорів оренди, що виключає можливість визнання їх фіктивними. По-третє, суд дійшов необґрунтованого висновку про невикористання земельних ділянок, хоча використання чи невикористання землі саме по собі не свідчить про невиконання договорів оренди та не є порушенням їх умов. Ані норми законодавства, ані умови спірних договорів оренди не покладають на орендаря обов`язку щоденного використання земельної ділянки. Крім того, невикористання земельних ділянок у перші кілька місяців дії договорів не виключає можливості їх використання у подальшому. По-четверте, висновки суду щодо фіктивності договорів та зміст позовних вимог є взаємно суперечливими. Наявність похідних вимог про скасування записів державної реєстрації права, які за своїм змістом та характером фактично спрямовані на застосування реституції, свідчить про безпідставність посилань на фіктивність правочинів, оскільки фіктивний правочин за своєю природою несумісний із застосуванням реституції.

Крім того, задовольняючи вимоги позивача в частині скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про реєстрацію права оренди ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, суд першої інстанції не врахував, що ще 16 січня 2020 року законодавець шляхом внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виключив такий спосіб захисту порушених речових прав, як скасування запису про державну реєстрацію права. Наразі відомості про речові права підлягають скасуванню або вилученню з реєстру на підставі рішення суду про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а не запису про таку реєстрацію. Отже, вимога про скасування запису державного реєстратора є неефективним способом захисту та не підлягає задоволенню.

Також представник апелянта вказує на необґрунтованість висновків суду щодо порушення відповідачами статті 18-1 Кодексу України про надра, оскільки такі обставини не підтверджені належними та достатніми доказами.

Обґрунтовуючи підстави для скасування додаткового рішення, представник апелянта вказує на наявність підстав для скасування рішення суду по суті спору та відмови у задоволенні позову, що, своєю чергою, зумовлює необхідність нового розподілу судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, представник апелянта просить рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року та вирішити питання про розподіл та відшкодування судових витрат, витрат на правничу допомогу.

Позиція інших учасників справи

Представник Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області – адвокат Хацкевич Р. М. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі; додаткове рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року скасувати та вирішити питання про розподіл та відшкодування судових витрат, зокрема витрат на правничу допомогу.

Аналізуючи доводи поданого відзиву на апеляційну скаргу, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу має містити, серед іншого, обґрунтування заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги. Водночас, доводи відзиву фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та містять підтвердження щодо обґрунтованості апеляційної скарги представника ОСОБА_1 – адвоката Тимофєєвої Л. А. та необхідності її задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів не бере до уваги доводи відзиву на апеляційну скаргу, оскільки вони містять вимоги, які можуть бути предметом апеляційного оскарження лише шляхом подання апеляційної скарги, а не відзиву на неї. Саме за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право ухвалити рішення, про яке просить представник відповідача.

Представник ТОВ «Азимут 47» - адвокат Василик В. В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Тимофєєвої Л. А. залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду – без змін.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Додатково вказує, що відповідно до загальнодоступної інформації з державного реєстру юридичних осіб ОСОБА_1 є засновником та учасником кількох юридичних осіб, основним видом діяльності яких є добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю.

На думку представника позивача, зазначена інформація свідчить про фактичну мету ОСОБА_1 щодо отримання в оренду спірних земельних ділянок у межах Хотимирської ділянки гіпсу без проведення аукціону під виглядом сінокосіння та випасання худоби, які розташовані більш ніж за 100 км від місця його проживання.

Отже, справжньою метою ОСОБА_1 було перешкоджання законному користуванню надрами позивачем, який переміг в аукціоні з продажу спеціального дозволу на користування надрами Хотимирської ділянки гіпсу. Дії ОСОБА_1 , разом із діями Обертинської селищної ради щодо ухвалення незаконних рішень та укладення фіктивних договорів оренди земельних ділянок, на переконання представника позивача, мають протиправний характер, оскільки спрямовані на умисне порушення законного майнового інтересу позивача, пов`язаного з надрокористуванням, та свідчать про зловживання правами з метою позбавити позивача можливості реалізувати права, передбачені статтею 18-1 Кодексу України про надра.

Уважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про порушення прав ТОВ «Азимут 47» спірними договорами оренди, оскільки доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Так, у учасника аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами, який здобув перемогу та дотримався всіх процедурних вимог, виникають правомірні очікування щодо отримання спеціального дозволу та, відповідно, отримання земельної ділянки, що займає родовище корисних копалин, для реалізації своїх прав.

Водночас значний проміжок часу між датою проведення аукціону та фактичним отриманням спеціального дозволу створює можливості для недобросовісних зацікавлених осіб, обізнаних із результатами аукціону, вчиняти формально правомірні дії та правочини, на які вони згодом можуть посилатися, стверджуючи про відсутність прав у надрокористувача на момент укладення оспорюваних правочинів. На думку представника позивача, саме така ситуація мала місце у цій справі.

Наголошує, що оскарження будь-яких рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, на підставі яких передано в оренду спірні земельні ділянки, можливе протягом усього часу тривання відповідного порушення прав та законних інтересів позивача.

Крім того, представник позивача погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності обставин неправомірного передання спірних земельних ділянок у фіктивну оренду на шкоду інтересам позивача та вважає правильними дії суду щодо прийняття поданих ним доказів і врахування їх під час ухвалення оскаржуваного рішення з огляду на їх належність та допустимість.

Заяви (клопотання) учасників справи

У судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримала, просила їх задоволити.

Представник позивача апеляційну скаргу заперечив з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив її відхилити.

Представник Обертинської селищної ради апеляційну скаргу підтримав.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 29 серпня 2023 року Державною службою геології та надр України оголошено про проведення аукціону з продажу лоту № SUE001-UA-20230825-22570, який завершився 13.09.2023, назва лоту: спеціальний дозвіл на користування надрами - Хотимирська ділянка; вартість геологічної інформації - 6 % ціни спеціального дозволу на користування надрами, що визначається на аукціоні (електронних торгах), відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 № 1075 «Про затвердження Методики визначення вартості геологічної інформації, отриманої за рахунок коштів державного бюджету» (із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2022 № 836); вартість пакету аукціонної документації - 57 276,96 грн (з ПДВ); Хотимирська ділянка розташована на території Івано-Франківського району Івано-Франківської області, за 0,5 км на північ від с. Хотимир; вид корисної копалини: гіпс; вид користування надрами та строк, на який надається дозвіл: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ), 20 років (т. 1, а.с. 21-25).

Відповідно до протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20230825-22570 сформованого 26.09.2023 року учасниками аукціону були: ТОВ «КАРПАТИ РЕСУРС», ЄДРПОУ: 45334793; ПП «ТРОЯНСЬКІ ГІПСИ», ЄДРПОУ: 33208749; ТОВ «БІТТРЕЙД ПЕРСПЕКТИВА», ЄДРПОУ: 44568219; ТОВ «АЗИМУТ 47», ЄДРПОУ: 44457755; ТОВ «ТАЙРОНС ГРУП», ЄДРПОУ: 43550436; ТОВ «ІВК ЗАХІД», ЄДРПОУ: 45190756 (том 1, а.с. 26-30).

14 вересня 2023 року відбувся згаданий аукціон, переможцем якого стало ТОВ «Азимут 47» згідно з копією протоколу електронного аукціону № SUE001-UA-20230825-22570.

12 жовтня 2023 року ТОВ «Азимут 47» та Державна служба геології та надр України уклали договір № 5/4-23 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промисловою розробкою родовища) гіпсу Хотимирської ділянки, яка знаходиться в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області, про що свідчить відповідний договір (т. 1, а.с. 31-34).

21 листопада 2023 року ТОВ «Азимут 47» видано Спеціальний дозвіл на користування надрами, згідно з яким метою користування надрами є: геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислова розробка родовища, затвердження запасів за промисловими категоріями ДК України, з подальшим видобуванням гіпсу (промислова розробка родовищ); прив`язка на місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України: 0,5 км на північ від села Хотимир; площа: 68,5 га; вид корисних копалин: гіпс; строк дії спеціального дозволу на користування надрами – 20 років (т. 1, а.с. 35-36).

10 січня 2024 року позивач звернувся до Українського центру судових експертиз про проведення земельно-технічної експертизи з метою встановлення меж Хотимирської ділянки надр. На вирішення земельно-технічної експертизи поставлені питання: Яка конфігурація Хотимирської (земельної) ділянки надр відповідно до вказаних у спеціальному дозволі на користування надрами географічних координат кутових точок, що передана під надрокористування ТОВ «Азимут 47»? Чи накладаються межі земельних ділянок, в тому числі, з кадастровими номерами: 2625688200:01:002:0004 та 2625688200:01:002:0024, на Хотимирську ділянку надр, межі якої визначені у спеціальному дозволі на користування надрами географічних координат кутових точок, яка знаходиться в Івано-Франківській області, Івано-Франківського району, 0,5 км на північ від села Хотимир, площею 68,5 га, що передана під надрокористування ТОВ «Азимут 47»? Якщо накладання наявне, за рахунок яких саме земельних ділянок та якої площі та якої конфігурації? Відобразити графічно.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1-12/02 від 12.02.2024, виконаної Українським центром судових експертиз, конфігурація меж Хотимирської ділянки надр відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 5574 від 21.11.2023, виданого Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю «Азимут 47», відображена на Додатку № 2 до висновку та встановлено, що межі Хотимирської ділянки надр, площею 68,5 га, що передана під надрокористування ТОВ «Азимут 47», які зазначені у спеціальному дозволі на користування надрами №5574 від 21 листопада 2023 року частково накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004, площа накладення становить Sнакл. = 24,2217 га та частково накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площа накладення становить Sнакл. = 15,3325 га (т. 1, а.с. 39-81).

Висновком експерта № СЕ-19/126-24/10105-ЗТ від 20.12.2024, наданим на виконання ухвали Тлумацького районного суду від 28.08.2024, встановлено, що конфігурація Хотимирської (земельної) ділянки надр відповідно до вказаних у спеціальному дозволі на користування надрами географічних координат кутових точок, що передана під надрокористування ТОВ «Азимут 47» багатокутна, її площа складає 68,5602 га. Схема та каталог координат в СК63 поворотних точок меж Хотимирської ділянки надр представлені на зображеннях 14, 15 дослідницького висновку. Межі земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024 повністю накладаються на Хотимирську ділянку надр, межі якої визначені у спеціальному дозволі на користування надрами географічних координат кутових точок, яка знаходиться в Івано-Франківській області, Івано-Франківського району, 0,5 км на північ від села Хотимир, площею 68,5 га, що передана під надрокористування ТОВ «Азимут 47». Схема та каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024 представлені на зображеннях 9, 10. Межі земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 частково накладаються на Хотимирську ділянку надр, межі якої визначені у спеціальному дозволі на користування надрами географічних координат кутових точок, яка знаходиться в Івано-Франківській області, Івано-Франківського району, 0,5 км на північ від села Хотимир, площею 68,5 га, що передана під надрокористування ТОВ «Азимут 47». Площа зазначеного накладення становить 24,5338 га. Схема та каталог координат поворотних точок ділянки даного накладення представлені на зображеннях 17, 18. Схема та каталог координат поворотних точок меж земельної ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 представлені на зображеннях 4, 5 (т. 3, а.с. 120-132).

Вищевказаними висновками експертів підтверджено, що Хотимирська ділянка надр, межі якої визначені у спеціальному дозволі на користування надрами накладається на земельні ділянки з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 та з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024.

27 жовтня 2023 року Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області прийнято рішення за № 2418-32/2023, яким: затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2625688200:01:002:0004, площею 24,7884 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Хотимир Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (п. 1); передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 2625688200:01:002:0004, площею 24,7884 га, для сінокосіння та випасання худоби терміном на 7 років (п. 2); встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 3); орендарю ОСОБА_1 забезпечити використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди, а також здійснити державну реєстрацію права оренди в установленому законом порядку (п. 4) (т. 1, а.с. 91).

03 листопада 2023 року між орендодавцем Обертинською селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та орендарем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі (т. 1, а.с. 94-97).

Згідно з п.1 договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004, площею 24,7884 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Хотимир Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Земельна ділянка передається в оренду для ведення сільськогосподарської діяльності. Цільове призначення земельної ділянки - для сінокосіння і випасання худоби (п.14, 15).

Пунктом 27 договору оренди землі визначено обов`язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2625688200:01:002:0004 площею 24,7884 га з 11.06.2021 знаходиться у комунальній власності Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області; з 03.11.2023 право оренди на земельну ділянку площею 24,7884 га на 7 років зареєстровано за ОСОБА_1 ; 11.01.2024 право користування (сервітуту) на частину земельної ділянки площею 0,4678 га безстроково зареєстровано за Приватним підприємством «Троянські гіпси», на підставі договору про встановлення сервітуту серія та номер 2 від 29.12.2023, вид сервітуту – право прокладення та експлуатація ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №361847891 (т. 1, а.с. 83-85).

27 жовтня 2023 року Обертинською селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області розглянувши заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га прийнято рішення за № 2419-32/2023, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби, кадастровий номер 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Хотимир Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області (п. 1); передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га, для сінокосіння та випасання худоби терміном на 7 років (п. 2); встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п. 3); орендарю ОСОБА_1 забезпечити використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення та умов договору оренди, а також здійснити державну реєстрацію права оренди в установленому законом порядку (п. 4) (том 1, а.с. 93).

03 листопада 2023 року між орендодавцем Обертинською селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та орендарем ОСОБА_1 укладено договір оренди землі (т.1, а.с. 98-101).

Згідно з п. 1 вказаного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння і випасання худоби з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024, площею 15,3381 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Хотимир Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Згідно з пунктами 14 та 15 вказаного договору оренди землі, земельна ділянка передається в оренду для ведення сільськогосподарської діяльності. Цільове призначення земельної ділянки - для сінокосіння і випасання худоби.

Пунктом 27 договору оренди землі визначено обов`язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням.

Згідно з копією витягу інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №361841967 вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 2625688200:01:002:0024 площею 15,3381 га з 03.11.2023 знаходиться у комунальній власності Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області; з 03.11.2023 право оренди на земельну ділянку площею 15,3381 га на 7 років зареєстровано за ОСОБА_1 ; 09.01.2024 право користування (сервітуту) на частину земельної ділянки площею 0,0762 га безстроково зареєстровано за Приватним підприємством «Троянські гіпси», на підставі договору про встановлення сервітуту серія та номер 1 від 29.12.2023 року, вид сервітуту – право прокладення та експлуатація ліній електропередачі, зв`язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (т. 1, а.с. 86-88).

Рішенням Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 29.05.2025 «Про розірвання договорів оренди земельних ділянок» вирішено достроково розірвати за взаємною згодою сторін договори оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 2625688200:01:002:0004, 2625688200:01:002:0024 для сінокосіння та випасання худоби, які знаходяться на території Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, укладені 03.11.2023 між Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області і ОСОБА_1 та зобов`язано останнього укласти та зареєструвати додаткову угоду про розірвання договору оренди землі з Обертинською селищною радою Івано-Франківського району Івано-Франківської області відповідно до чинного законодавства (т. 3, а.с. 203).

04 чеврня 2025 року між відповідачами були укладені угоди про розірвання договорів оренди щодо вищевказаних земельних ділянок, відповідно до яких орендар – ОСОБА_1 повертає, а орендодавець - Обертинська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області приймає у володіння та користування об`єкти оренди; підписанням цих угод орендодавець - Обертинська селищна рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області підтверджує, що об`єкти оренди повернуті йому орендарем у стані, придатному для використання за цільовим призначенням (т. 3, а.с. 204-205).

Актами приймання - передачі від 04.06.2025 року стверджується, що орендар передав, а орендодавець прийняв земельні ділянки з кадастровими номерами 2625688200:01:002:0004, 2625688200:01:002:0024, цільове призначення - для сінокосіння та випасання худоби, які знаходяться за межами н.п. Хотимир Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, у задовільному стані (т. 3, а.с. 206-207).

Відповідно до витягів з державного реєстру речових прав № 430427800 та № 430425650 від 09.06.2025 року, інше речове право припинено, а саме: договори оренди спірних земельних ділянок між відповідачами (т. 4, а.с. 8).

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.

Надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра (частини перша-третя статті 18 Кодексу України про надра).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Кодексу України про надра спеціальний дозвіл на користування надрами надається за результатами аукціону (електронних торгів), а за наявності підстав, визначених частиною першою статті 16-2 цього Кодексу, - без проведення аукціону (електронних торгів).

Положення статті 16-3 Кодексу України про надра передбачають, що рішення про надання спеціального дозволу реалізується шляхом оформлення відповідного дозволу та внесення відомостей до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами.

Саме з цього моменту особа набуває визначеного законом правового статусу надрокористувача.

Частиною першою статті 19 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами надається шляхом надання спеціального дозволу користування надрами.

Таким чином, закон прямо визначає спеціальний дозвіл як єдину юридичну підставу виникнення права користування надрами. До отримання такого дозволу особа не може вважатися надрокористувачем та не набуває жодних виключних прав щодо відповідної ділянки надр.

Відповідно до статті 24 Кодексу України про надра права та обов`язки користувача надр виникають з дня, наступного за днем внесення інформації про спеціальний дозвіл на користування надрами до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, якщо в такому спеціальному дозволі на користування надрами не передбачено більш пізній строк, а в разі укладення угоди про розподіл продукції - з дня набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено самою угодою, та діють до завершення строку дії спеціального дозволу на користування надрами або до набрання законної сили рішенням суду про дострокове припинення прав на користування надрами (припинення дії спеціального дозволу на користування надрами) з підстав, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 4. ст. 66 ЗКУ надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Земельні ділянки усіх форм власності та категорій надаються у користування власникам спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислову розробку родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) на видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення шляхом встановлення земельних сервітутів згідно з межами ділянок надр та строками дії відповідних спеціальних дозволів на користування надрами, а також за межами таких ділянок надр для будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності (з автоматичним продовженням строку дії земельного сервітуту в разі продовження строку дії відповідного спеціального дозволу на користування надрами). Встановлення земельних сервітутів для зазначених цілей здійснюється без зміни цільового призначення таких земельних ділянок, крім земель природно-заповідного фонду, оздоровчого призначення, рекреаційного призначення, історико-культурного призначення.

Згідно зі ст. 99 ЗКУ власники або землекористувачі земельних ділянок чи інші заінтересовані особи можуть вимагати встановлення таких земельних сервітутів: в-3) право на користування земельною ділянкою для потреб геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) для видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення з правом будівництва та розміщення споруд/об`єктів, пов`язаних із зазначеним видом діяльності, за умови що при цьому не порушуються права землевласника, передбачені статтею 98 цього Кодексу;

Із аналізу зазначених вище норм убачається, що земельні ділянки для потреб надрокористування можуть надаватися лише після набуття особою права користування надрами.

У справі, яка переглядається, позивач доводить порушення свого законного інтересу та права очікування щодо отримання земельної ділянки для надрокористування після оголошення конкурсу на отримання спеціального дозволу на розробку надр. Вважає, що оскільки сільській раді було відомо про конкурс і появу переможця, вона не мала права надавати ділянки в оренду.

Суд, обґрунтовуючи задоволення таких вимог, виходив з того, що спірні договори були укладені не з метою настання реальних наслідків, а в інтересах третіх осіб та є фіктивними. В частині оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування, суд вказав на неправомірну мету їх ухвалення.

Колегія суддів вважає наведений висновок помилковим, виходячи з такого.

Відповідно до статті 18 Кодексу надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра.

Тобто, земельні ділянки для користування надрами, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Як установлено судом апеляційної інстанції, рішення селищної ради про передачу земельних ділянок в оренду прийняті 27 жовтня 2023 року, а договори оренди укладені 03 листопада 2023 року. Водночас, спеціальний дозвіл № 5574 виданий ТОВ «Азимут 47» лише 21 листопада 2023 року, а тому на момент виникнення спірних правовідносин позивач ще не набув статусу користувача надр та не мав передбачених законом прав, які могли б бути порушені відповідачами.

Посилання позивача на результати аукціону, протокол його проведення та договір купівлі-продажу спеціального дозволу не можуть бути прийняті судом до уваги як належне підтвердження наявності порушеного права, оскільки жоден із зазначених документів у розумінні статей 16 та 19 Кодексу України про надра не породжує права користування надрами.

Як на підтвердження порушення права, позивач також посилається на порушення відповідачем вимог ст.18-1 Кодексу про надра, оскільки на його думку, сільська рада знала про конкурс, повинна була визначити перелік земельних ділянок призначених для надрокористування (забронювати) та передача в оренду земельних ділянок могла бути здійснена на строк до надання земельної ділянки користувачу надр, що в даному випадку було порушено.

Проте згідно зі статтею 18-1 Кодексу про надра, у разі якщо для провадження діяльності з видобування корисних копалин є необхідним надання в користування земельних ділянок державної чи комунальної власності, які на момент проведення аукціону чи конкурсу з надання надр у користування сформовані як об`єкт цивільних прав, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, уповноважений здійснювати розпорядження такими земельними ділянками, до початку проведення такого аукціону (конкурсу) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок державної, комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин. Розпорядження такими земельними ділянками здійснюється з такими особливостями:

1) строк дії договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію щодо таких земельних ділянок може бути продовжений лише у разі, якщо вони не будуть після закінчення їх строку передаватися в користування користувачу надр для видобування корисних копалин;

2) земельні ділянки не можуть передаватися у власність (крім випадків передачі їх власникам розташованих на них будівель, споруд);

3) земельні ділянки не можуть передаватися у постійне користування будь-якій особі, крім користувача надр;

4) земельні ділянки можуть передаватися в оренду, на правах емфітевзису, суперфіцію лише на строк до надання земельної ділянки користувачу надр;

5) на земельній ділянці не може бути встановлений земельний сервітут, який унеможливлює використання земельної ділянки користувачем надр після передачі земельної ділянки йому в користування.

Обтяження речових прав на земельну ділянку, розташовану в межах ділянки надр, яка передається в користування переможцю аукціону (конкурсу), визначені цією статтею:

діють протягом строку, визначеного рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження земельною ділянкою, але не більше п`яти років;

підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, уповноваженого здійснювати розпорядження такими земельними ділянками.

Тобто згідно наведеної норми орган місцевого самоврядування, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, затверджує перелік земельних ділянок комунальної власності, розташованих у межах ділянки надр, що передається в користування переможцю аукціону, конкурсу, і які мають бути передані йому в користування для видобування корисних копалин до початку проведення такого аукціону (конкурсу).

Таким чином, земельні ділянки, які в подальшому мали бути передані користувачу надр для видобування корисних копалин, повинні були бути заздалегідь визначені у затвердженому переліку земельних ділянок, а щодо них мали бути встановлені та зареєстровані передбачені законом обмеження речових прав.

В даному випадку, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - Державна служба геології та надр України, до початку конкурсу не вносила подання органу місцевого самоврядування - Обертинській селищній раді щодо визначення переліку ділянок. Відтак орган місцевого самоврядування здійснював свої повноваження щодо розпорядження землями комунальної власності за відсутності будь-яких зареєстрованих прав позивача на надра. Тобто на час ухвалення рішень у нього не було обмежень щодо передачі в оренду земельних ділянок .

Факт подальшого отримання спеціального дозволу не свідчить про незаконність раніше прийнятих рішень органу місцевого самоврядування, оскільки законність рішення оцінюється виходячи з обставин, які існували на момент його прийняття.

Зі змісту ст. 66 ЗКУ вбачається, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим відповідним робочим проектом землеустрою на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Це розумів і позивач, оскільки звертався листом до ОСОБА_1 з пропозицією щодо укладення договору сервітуту на спірні ділянки. Однак, як зазначено у позові, не відповідаючи на вказаний лист, той протиправно не надав власної згоди на встановлення сервітутів на земельні ділянки,які перебувають у його користуванні, тому подав цей позов.

Також у заявах по суті, позивач вказував про порушення переважного права на встановлення сервітуту на спірних ділянках. Проте в такому разі, позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Крім того, стаття 57 Кодексу України про надра прямо розмежовує право користування надрами та право користування земельною ділянкою, передбачаючи можливість зупинення користування надрами у разі відсутності документів на земельну ділянку. Отже, навіть після отримання спеціального дозволу право користування надрами не надає автоматичного права на земельну ділянку та не скасовує раніше набуті земельні права інших осіб.

В частині скасування оскаржуваних рішень, позивач також посилається на порушення при його ухваленні через несвоєчасне їх оприлюднення. Однак таке процедурне порушення не тягне за собою правових наслідків їх скасування.

Таким чином, на момент прийняття спірних рішень та укладення договорів оренди земельних ділянок, позивач не мав ані права користування надрами, ані похідного від нього права вимагати врахування своїх інтересів при розпорядженні земельними ділянками, тобто у нього було відсутнє право, яке підлягає захисту у судовому порядку.Факт наступного скасування власних рішень та розірвання договорів оренди на висновки суду у даній справі не впливає.

Твердження позивача щодо порушень посадових осіб сільської ради при ухваленні рішень та укладенні договорів з ОСОБА_1 , нецільове використання земельних ділянок та підозри у вчиненні протиправних дій пов`язаних з третіми особами під час процедури укладення, можуть бути предметом звернення до правоохоронних органів.

Щодо вимоги про визнання недійсними договорів оренди зазначити наступне.

Свої вимоги в цій частині позивач обґрунтовував тим, що договори не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а були спрямовані виключно на створення перешкод для реалізації позивачем власного права на користування земельними ділянками. ОСОБА_1 не мав та не має наміру займатися сінокосінням та випасанням худоби на спірних ділянках, а реальною метою укладення договорів оренди було створення передумов для будівництва фірмою Сен-Гобен заводу на цих ділянках. При цьому, позивач посилається на порушення при укладеннні договорів ст. 203 ЦКУ .

З такими доводами суд погодився, вказавши як підставами для скасування рішень сільської ради так і для визнання недійсними договорів оренди є те, що досліджуючи відеодокази запису роботи сесій Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 27.10.2023 року на якій ухвалювалось рішення про передачу земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 за оспорюваними договорами, від 29.05.2025 року, на якій ухвалювалось рішення про дострокове розірвання оспорюваних договорів, та від 25.07.2025 року .на якій ухвалювалось рішення про розгляд клопотань ТОВ «Азимут 47» про укладення договорів сервітуту, судом установлено, що укладаючи оспорювані договори оренди відповідачі знали та розуміли, що земельні ділянки не будуть використовуватись за цільовим призначенням. Дійсною метою укладення договорів оренди була необхідність проведення газопроводу до заводу ПП «Троянські гіпси» і сторони заздалегідь знали, що земельні ділянки не будуть використовуватись за цільовим призначенням. При цьому, не зважаючи на підстави визнання недійсними договорів визначені позивачем, суд встановив їх фіктивність згідно ст. 234 ЦКУ.

Разом з тим, частинами першою-п`ятою статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи зі змісту статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав .

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач не довів, що оспорюваними правочинами порушено його права та інтереси, а суд помилково визнав оскаржувані договори недійсними. Оскаржуючи укладені договори, позивач, не будучи учасником договору, повинен був довести порушення свого права внаслідок їх укладення. Однак, як уже встановлено вище, на час їх укладення ТзОВ Азимут-47 не був користувачем надр в розумінні закону, а тому не мав прав щодо спірних земельних ділянок. Посилання позивача на наявність у нього законного очікування не заслуговують увагу, оскільки законний інтерес чи очікування має бути реальним, а не теоретичним. Законодавством не визначено способів захисту прав майбутнього користувача надр у інший спосіб ніж визначено ст.18 -1 Кодексу про надра. Подібна правова позиція викладена ВС у справі № 906/436/22 від 30.08.2023року.

Встановлена апеляційним судом відсутність порушення прав позивача на час виникнення спірних правовідносин виключає можливість судового захисту в обраний спосіб, а тому рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в позові. У зв`язку зі скасуванням рішення суду, скасуванню підлягає і додаткове рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Тимофєєвої Лілії Андріївни задоволити.

Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Азимут 47» до Обертинської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень селищної ради та визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, про скасування державної реєстрації прав відмовити.

Додаткове рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2025 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 26 червня 2026 року.

Суддя-доповідач: Л. В. Василишин

Судді: В. М. Барков

І. О. Максюта