Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №186/257/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6140/26 Справа № 186/257/26 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Пищиди М.М.

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, визнано не поданою та повернуто її з доданими документами позивачу, у зв`язку з невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

З урахуванням вкладеного, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною третьою цієї статті передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Апеляційний суд зазначає, відповідно до ст.123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з положеннями ч.1,2,3,6 ст.124 ЦПК строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні місяць і число останнього року строку. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 23.02.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишено без руху, з наданням позивачу строку п`ять днів з моменту отримання ним копії ухвали, для сплати судового збору.

Зазначену ухвалу позивачем отримано 03 березня 2026 року, про що в матеріалах справи міститься рекомендоване поштове повідомлення, останнім днем перебігу процесуального строку для подачі відповідно заяви є 08 березня 2026 року, проте враховуючи що вказана дата припадає на вихідний день, останнім днем буде саме 09 березня 2026 року, тобто наступний робочий день.

Відповідно до опису вкладення до листа вбачається що заяву про усунення недоліків разом з квитанцією про сплату судового збору було направлено засобами поштового зв`язку саме 09 березня 2026 року, тобто в межах процесуального строку визначених у ст.170 ЦПК України.

Апеляційний суд зазначає, що судові процедури повинні бути справедливими, а тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на звернення до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Згідно з п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Аналізуючи наведене апеляційний суд вважає, що ухвала про повернення заяви є передчасною, постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду.

За таких обставин відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Оскільки наразі розглядається лише процесуальне питання, а не справа по суті спору, питання щодо стягнення судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 379, 381 – 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Шахтарського міського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2026 року – скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Повний текст судового рішення складений 25 червня 2026 року.

Судді