Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №199/15905/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5387/26 Справа № 199/15905/25 Суддя у 1-й інстанції - ПОДОРЕЦЬ О. Б. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Пищиди М.М.

суддів: Свистунової О.В., Ткаченко І.Ю.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення регламентної виплати, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення регламентної виплати.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 06.12.2024 в м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15, е/о 523 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Honda Accord», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Ford Fiesta», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Ford Fiesta», д.р.н. НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 , чим їй завдані матеріальні збитки.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.01.2025 по справі №199/10537/24 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні ДТП.

Цивільно правова відповідальність ОСОБА_2 на день ДТП застрахована не була.

05.03.2025 представник ОСОБА_1 направив на електронну пошту МТСБУ завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП, заяву на виплату страхового відшкодування та весь необхідний пакет документів, передбачений ст. 35 Закону № 1961-IV.

18.04.2025 представник ОСОБА_1 направив на електронну пошту МТСБУ завірені електронно-цифровим підписом рахунок з СТО ФОП ОСОБА_4 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_5 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_5 , постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.01.2025 по справі № 199/10537/24.

Згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 5003/25 від 29.03.2025 вартість відновного ремонту транспортного засобу «Ford Fiesta», д.р.н. НОМЕР_2 , склала 205 763,45 грн., ринкова вартість КТЗ до ДТП складає 151 348,55 грн., отже вартість відновлювального ремонту більша ринкової вартості, а тому матеріальний збиток дорівнює ринковій вартості автомобіля 151 348,55 грн., оскільки відновлювати КТЗ економічно недоцільно.

13.06.2025 МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_5 в розмірі 90 656,31 грн., не узгодивши розмір із позивачем.

27.06.2025 представник ОСОБА_1 направив до НБУ скаргу щодо недоплати страхового відшкодування.

Національний банк України листом від 14.07.2025 повідомив, що розмір страхового відшкодування страховиком визначено на підставі висновку експерта ОСОБА_6 та звіту оцінювача ОСОБА_7 , копії документів НБУ не направив та порадив звернутися до суду у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування.

27.06.2025 представник ОСОБА_1 направив до МТСБУ лист незгоди із розміром страхового відшкодування та вимогу щодо доплати страхового відшкодування на підставі висновку експерта Дроздова Ю.В. № 5003/25 від 29.03.2025, складеного на замовлення позивача.

МТСБУ відповідь не надало, доплату не здійснило.

Враховуючи вищевикладене позивачка просила суд:

стягнути із Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивачки суму недоплаченого страхового відшкодування в розмірі 14 985,90 грн.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення регламентної виплати – відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою.

В обгрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та вважає, що висновки викладені в судовому рішенні не відповідають дійсним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представником позивачки заявлено клопотання про проведення судового засідання з викликом сторін. В обґрунтування клопотання зазначає, що розгляд даної справи обумовлює необхідність надання усних пояснень.

Розглянувши клопотання, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову становить менше тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, підстав для розгляду справи у судовому засіданні з участю сторін немає.

Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Виключно бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які вже висловлені, зокрема, у позовній заяві, апеляційній скарзі та у відповіді на відзив не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі № 668/13907/13-ц).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 06.12.2024 в м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15, е/о 523, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Honda Accord», д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «Ford Fiesta», д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06.01.2025 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставини дорожньо-транспортної пригоди та факти встановлені при розгляді адміністративної справи є преюдиціальними фактами при розгляді цивільної справи.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована не була.

05.03.2025 представник ОСОБА_1 направив на електронну пошту МТСБУ завірені електронно-цифровим підписом повідомлення про ДТП та заяву на виплату страхового відшкодування.

Згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. №5003/25 від 29.03.2025 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу – автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті ДТП, складає 151 348,55 грн.

Ринкова вартість колісного транспортного засобу – автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у аварійному (пошкодженому) стані після ДТП, складає 45 706,34 грн.

13.06.2025 МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок ФОП ОСОБА_5 в розмірі 90 656,31 грн., що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів №19551 від 13.06.2025.

27.06.2025 ОСОБА_1 було направлено до НБУ скаргу щодо недоплати страхового відшкодування (регламентної виплати).

Національний банк України листом від 14.07.2025 повідомив, що розмір страхового відшкодування страховиком визначено на підставі висновку експерта ОСОБА_6 та звіту оцінювача ОСОБА_7 .

Згідно звіту про розрахунок ринкової вартості пошкодженого (в технічно несправному стані) автомобіля №342/06/25 від 04.06.2025 (дата оцінки 06.12.2024), виконаного оцінювачем ОСОБА_7 , ринкова вартість аварійного (пошкодженого) КТЗ «Ford Fiesta», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , на дату оцінки складає 56 284,03 грн.

Згідно висновку судового експерта Пилипенко О.С. по судовій автотоварознавчій експертизі щодо визначення вартості матеріального збитку завданого власнику КТЗ №87С25 від 08.05.2025 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Ford Fiesta, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в результаті його пошкодження при ДТП, складає 146 940,34 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами 1, 2, 3 ст. 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1192 ЦК передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом вказаних норм (за загальним правилом) шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.

Утім, із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 3 ст. 102 Закону України «Про страхування» здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Згідно положень ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно п. 33.3 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» водії та власники транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди, власники пошкодженого майна зобов`язані зберігати пошкоджене майно (транспортні засоби) у такому стані, в якому воно знаходилося після дорожньо-транспортної пригоди, до тих пір, поки його не огляне призначений страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) представник (працівник або експерт), а також забезпечити йому можливість провести огляд пошкодженого майна (транспортних засобів).

За п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Постановою правління НБУ «Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 109 від 30.05.2022 (чинної на дату ДТП) затверджено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою, зокрема, за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160 000,00 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Згідно п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати), зокрема є: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (п.п. 37.1.3).

Рішення страховика про відмову у здійсненні страхової виплати повідомляється страхувальнику у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови (п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Таким чином, законодавством України чітко визначено, що саме МТСБУ, а не позивач, здійснює організацію процедури встановлення розміру шкоди та розслідування причин і обставин ДТП.

У даному випадку, спір між сторонами зводиться до різниці у розрахунках суб`єктів оцінки щодо матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Ford Fiesta», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , та його ринкової вартості у аварійному (пошкодженому) стані після ДТП, які безпосередньо впливають на обрахунок суми страхового відшкодування, належного до виплати позивачу.

Приписами ч. 1 ст. 106 ЦПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Експерти мають бути обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Такий висновок, узгоджується з позиціями, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 (провадження № 14-270цс19).

Щодо клопотання представника скаржника про призначення судової автотоварознавчої експертизи, суд звертає увагу, що матеріали справи містять достатньо доказів, які б містили інформацію, з приводу якої скаржник просить призначити експертизу. Заявляючи клопотання про призначення експертизи, позивачкою не спростовано та не долучено доказів які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність висновків, у зв`язку з чим, відсутні підстави для задоволення клопотання при призначення експертизи. Разом з тим апеляційний суд зазначає, що позивачка не була позбавлена права заявити клопотання про призначення експертизи у суді першої інстанції, посилання на необізнаність з доводами відзиву апеляційний суд відхиляє. Оскільки, відповідно до статті 43 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона у справі має гарантоване процесуальне право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них копії та отримувати інформацію про перебіг судового розгляду. Реалізація цього права є складовою принципу змагальності сторін та забезпечує можливість належного захисту своїх прав, свобод та законних інтересів у судовому процесі.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення регламентної виплати.

Доводи апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 10 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до чинного законодавства.

Повний текст судового рішення складений 25 червня 2026 року.

Судді