Постанова від 15 червня 2026 р. у справі №202/2842/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5064/26 Справа № 202/2842/24 Суддя у 1-й інстанції - Доценко С.І. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Макарова М.О., Свистунової О.В.,

за участю секретаря судового засідання — Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бартош-Стрєльников Андрій Володимирович, на рішення Індустріального районного суду м.Дніпра від 26 січня 2026 року у складі судді Доценко С.І. у цивільній справі № 202/2842/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття, –

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2024 року ОСОБА_2 звернулася через суд з позовом, пред`явленим до ОСОБА_1 , уточнивши вимоги у травні 2024 року, на предмет стягнення з відповідача на свою користь матеріальної шкоди, заподіяної з вини відповідача внаслідок залиття квартири позивача в сумі 88753 грн та витрати на проведення оцінки матеріальної шкоди в сумі 3500 грн, обґрунтовуючи це тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1 , яка знаходиться на 9 поверсі будинку, де постійно і мешкає разом із своєю сім`єю. Відповідачка є власницею квартири

АДРЕСА_2 на 23 вересня 2023 року відбулось залиття квартири позивача з квартири відповідача внаслідок недбалого ставлення мешканців квартири АДРЕСА_3 до сантехнічних приладів, а саме, залиття відбулось внаслідок розгерметизації кухонного крану в нічний час, що зафіксовано Актом по залиття, складеним 26 вересня 2023 року комісією КП «Жилсервіс-14» ДМР та підтверджується показаннями свідків, які безпосередньо ліквідували причину залиття в зазначений час.

В результаті залиття водою в квартирі було пошкоджено покриття стін в житловій кімнаті (дитячій спальні), кухні та коридорі, ламінат на підлозі в кухні та житловій кімнаті, стеля у кухні. В акті про залиття від 26 вересня 2023 року зафіксовані сліди залиття передпокою (на стінах жовті плями розміром 0,3 х 1,2 м; 0,4 х 0,9 м; 0,3 х 1,2 м; 1,0 х 1,1 м), спальні (жовті плями на стіні розміром 0,05 х 1,0 м), кухні (на стінах плями розміром 0,5 х 0,15 м; 0,5 х 1,1 м; відшарування шпалер по стикам; на підлозі - здуття ламінату по стикам).

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 02 квітня 2024 року, складеного ПП «Новомосковське бюро експертної оцінки» ймовірна ринкова вартість матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщень та меблів житлової квартири внаслідок залиття становить 88 753 грн без ПДВ. Вартість такої рцінки склала 3500 грн, що позивач також вважає збитками. За таких обставин позивач вважає, що її майнові права порушені з боку відповідача, а тому відновлення своїх прав відшукує по суду у визначений нею спосіб.

Рішенням Індустріального районного суду м.Дніпра від 26 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, в сумі 86270 грн, судові витрати в сумі 17180 грн, а всього 103 450 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог та судових витрат відмовлено (а.с. 201-205 Том І).

Рішення мотивовано доведенням позивачем вини відповідача у скоєнні залиття її квартири та частковим доведенням розміру матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачеві.

Не погодившись як з рішенням суду, у лютому 2026 року ОСОБА_1 через свого представника — адвоката Бартош-Стрєльникова А.В. подала апеляційну скаргу, доповнивши її також у лютому 2026 року, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи це тим, що наданий позивачем Акт про залиття не є належним доказом у справі, оскільки не відповідає Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76. Скаржник зазначає, що в цьому Акті не зазначено осіб, які допустили залиття, не вказано поверх, з якого вода потрапила до квартири позивача, а також не вказано обсяг майнової шкоди та необхідного відновлювального ремонту. Такі обставини, на думку скаржника, свідчать про недоведеність позивачем розміру матеріальної шкоди. Крім того скаржник наголосила, що позивач не зверталась до експертної установи з питання встановлення розміру матеріальної шкоди, як це передбачено Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, а суд першої інстанції такої експертизи не призначав. Наданий позивачем кошторис є лише попереднім розрахунком вартості робіт та не підтверджує, на думку скаржника, реальних збитків позивача (а.с.212-215, 242-245 Том І).

Позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК Украни, у квітні 2026 року через свого представника — адвоката Гусак О.Л. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що скаржник зазначає про недоведеність її вини у залитті квартири позивача, тоді як в суді першої інстанції в судовому засіданні від 04 квітня 2025 року нею факт залиття квартири визнавався, а заперечення стосувались лише розміру шкоди. Разом із цим факт залиття відповідачем підтвердили свідки, допитані в судовому засіданні від 08 травня 2025 року, які достеменно бачили під час події залиття як саму причину цього залиття, такі і допомагали в усуненні залиття шляхом перекриття води в квартирі відповідача та прибирання води. Тому позивач наголошує, що такі доводи скаржника не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. Крім цього позивач зазначає, що Правила, на які посилається скаржник, не передбачають встановлення обставин визначення розміру шкоди, вини заподіювача шкоди, а є лише фіксацією події, за вчинення якої несе відповідальність саме відповідач. Разом з цим доводи скаржника щодо відсутності у матеріалах справи висновку експерта з визначення розміру шкоди також є безпідставними на думку позивача, оскільки у суду немає обовязку самостійно призначати відповідні експертизи, а відповідач таким своїм правом в суді першої інстанції не скористалась та клопотання не заявляла. Просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с.13-15 Том ІІ).

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, враховуючи наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 травня 2017 року ОСОБА_2 прийняла в спадщину квартиру АДРЕСА_1 (спадкова справа № 12/2016 зареєстроване в реєстрі за № 247), та право власності позивача підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний № 1242475012101 від 10 травня 2017 року).

Відповідно до рішення Дніпровської міської ради «Про перейменування топонімів міста Дніпра..» від 21 вересня 2022 року, АДРЕСА_4 .

Як підтвердження факту залиття квартири АДРЕСА_5 , позивачем надано Акт про залиття від 26 вересня 2023 року.

Відповідно до цього Акту комісія у складі в.о. директора КП «Жилсервіс-14» інженерів КП «Жилсервіс-14», мешканців квартири АДРЕСА_5 — ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , встановлено, що в ході обстеження квартири АДРЕСА_5 було виявлені сліди залиття квартири: залиття передпокою (на стінах жовті плями розміром 0,3 х 1,2 м; 0,4 х 0,9 м; 0,3 х 1,2 м; 1,0 х 1,1 м), спальні (жовті плями на стіні розміром 0,05 х 1,0 м), кухні (на стінах плями розміром 0,5 х 0,15 м; 0,5 х 1,1 м; відшарування шпалер по стикам; на підлозі - здуття ламінату по стикам). Причиною залиття визначено недбале ставлення мешканців квартири АДРЕСА_3 до сантехнічних приладів к своїй квартирі (розгерметизація кухонного крану у нічний час). Висновки комісії - залиття відбулось не в зоні відповідальності КП «Жилсервіс-14». Також з акту встановлено, що власник/користувач квартири АДРЕСА_3 не приймав участь в огляді та складанні акту, тому 23 жовтня 2023 року Акт направлений відповідачу рекомендованим листом.

Відповідно до договору підряду на виконання ремонтно-відновлюваних робіт після залиття квартири, 22 жовтня 2023 року позивач уклала договір підряду з ФОП ОСОБА_4 на виконання ремонтно-відновлювальних робіт квартири АДРЕСА_5 , які пов`язані з усуненням наслідків залиття квартири. Сторони договору підряду узгодили вартість робіт в розмірі 86 270 грн.

Відповідно до кошторису до договору підряду підрядник зобов`язався виконати ремонтні роботи по відновленню кухні (демонтажні роботи кухні, натяжної стелі, шпалер, відшарованої шпаклівки, ламінату), просочення стін анти грибковим покриттям, шпаклівка стін, поклейка шпалер, укладка ламінату, монтаж плінтуса, виготовлення монтаж натяжної стелі, монтаж кухні, прибирання, підсобні роботи. Вартість зазначених робіт за коштористом становить 55 338 грн. Вартість матеріалів для ремонтних робіт визначена в 30 932 грн. Всього, відповідно договору 86 270 грн

З витягу із звіту ПП « Новомосковське бюро експертної оцінки» про оцінку вартості матеріальних збитків і пошкодження оздоблень приміщення жилої квартири АДРЕСА_5 , який складений 01 квітня 2024 року встановлено, що внаслідок залиття зазначеної квартири вартість матеріального збитку від пошкодження оздоблення приміщення та меблів квартири складає 88 753 грн, без ПДВ.

Із змісту зазначеного висновку про вартість оцінки завданих збитків встановлено, що початковими даними для оцінки є акт про залиття від 26 вересня 2023 року, договір підряду з кошторисом б/н від 22 жовтня 2023 року та правовстановлюючі документи про право власності на квартиру. Оцінювач прийшов до висновку, що дефекти, які завдало залиття квартири з верхнього поверху, унеможливлюють його подальше використання. Матеріали (шпалери, ламінат та інші матеріали) не підлягають відновленню до первісного стану та підлягають заміні.

Зазначено що внаслідок застосування алгоритму порівняльного підходу, ймовірна ринкова вартість матеріального збитку внаслідок залиття квартири на дату оцінки становить: вартість робіт – 52 977 грн, вартість матеріалів 35 776 грн, а всього 88 753 грн.

Відповідно до наданих позивачем фотографій, зафіксовано пошкодження залиття та відшарування шпалер з верху вниз, деформація натяжної стелі, сліди просочення води по стінах зверху до низу приміщення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який проживає в цьому ж будинку в квартирі АДРЕСА_6 , пояснив, що знає і ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Це власники квартир, які проживають поверхами вище над ним. Серед ночі з 22 на 23 вересня 2023 він почув стук по батареях та почув як ОСОБА_6 вибіг на балкон і кричав, що в нього потоп. Він прибіг до нього на допомогу. В квартирі ОСОБА_6 по всій підлозі була вода, звисали натяжні стелі, по стінах текла вода. Як виявилось, по батареях била бабуся із квартири АДРЕСА_3 поверхом вище. Вони з ОСОБА_6 побігли до 98 квартири. Вся квартира АДРЕСА_3 була залита водою. Маницький перекрив воду по стояку і допомогли мешканці цієї квартири прибрати воду, щоб вона не текла до сусідів. Коли повернувся до своєї квартири, то побачив, що були підтікання по стелям навіть в його квартирі.

Допитаний свідок ОСОБА_3 пояснив, що проживає з сім`єю в квартирі АДРЕСА_5 , поверхом нижче за квартиру АДРЕСА_3 . В ніч з 22 на 23 вересня 2023 року почув, що в квартирі гучно тече вода. Коли піднявся з ліжка, виявилось що вся підлога залита водою. Він став кричати, подзвонив в екстрену службу, щоб перекрили воду. Потім разом з сусідом ОСОБА_8 , який прибіг на допомогу, піднялись до квартири АДРЕСА_3 . Двері відкрила літня жінка. Квартира була залита водою, і вода йшла з кухні. Коли він забіг туди, то побачив, що прорвало кран і вода била в різні сторони. Він перекрив стояк у квартирі, допоміг зібрати воду. Ця жінка сказала, що вона не власниця квартири. Він повідомив про залиття в домовому чаті. Повернувшись в свою квартиру, побачив що в кімнатах (кухні, коридорі, дитячій) вода на підлозі, всі стіни були мокрі, натяжні стелі звисали в двох кімнатах. Вранці приїхала власниця ОСОБА_7 з чоловіком. Пообіцяли відшкодувати наслідки, але ж не відшкодували.

Задовольняючи, хоча б і частково, позовні вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача завдану останній матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок залиття її квартири та судові витрати у справі, оскільки вина відповідача та розмір заподіяної шкоди підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

У відповідності до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст. 82 ЦПК України, передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положеннями ст. 177 ЖК України встановлено, що громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Колегія суддів відзначає, що судом першої інстанції правомірно встановлено наявність вини відповідача у залитті квартири позивача, чого скаржником жодним належним доказом не спростовано, адже, як власник квартири, саме відповідач несе обов`язок по забезпеченню схоронності житла, належного утримання та експлуатації квартири, а враховуючи обставини, встановлені Актом про залиття від 26 вересня 2023 року, відповідальність за завдану позивачеві матеріальну шкоду має нести саме відповідач ОСОБА_1 .

Доводи скаржника про те, що матеріали справи не містять як доказів вини відповідача у залитті квартири позивача, так і належних доказів матеріальної шкоди, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідач є власником квартири, що знаходиться поверхом вище над квартирою позивача та актом про залиття зафіксовано виток води саме з її квартири, що знаходиться безпосередньо у причинно-наслідковому зв`язку із завданням шкоди позивачеві.

Відповідно до п. 2.3.6 «Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 р. №76, в разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Додатком 4 передбачено, що в акті мають описуватися наслідки залиття (що залито, висновки про те, хто заподіяв шкоду, що необхідно зробити, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено).

В акті про залиття комісією управителя будинку чи іншої організації, яка забезпечує його утримання, має бути встановлено вичерпний перелік пошкодження водою майна та конструктивних чи опоряджувальних елементів квартири, а також місце витікання води і причину цього, якщо це можливо встановити.

У випадку утруднень чи неможливості визначення причини залиття актом про затоплення остання має бути визначена висновком судового експертно-будівельного дослідження. Суд акцентує увагу, що в акті обстеження в частині висновків комісії зазначено ймовірні причини залиття квартири позивача.

Колегія суддів звертає увагу ще і на те, що актом від 26 вересня 2023 року при безпосередньому огляді квартир як позивача, так і відповідача, встановлено по усій квартирі позивача пошкодження залиттям передпокою (на стінах жовті плями розміром 0,3 х 1,2 м; 0,4 х 0,9 м; 0,3 х 1,2 м; 1,0 х 1,1 м), спальні (жовті плями на стіні розміром 0,05 х 1,0 м), кухні (на стінах плями розміром 0,5 х 0,15 м; 0,5 х 1,1 м; відшарування шпалер по стикам; на підлозі - здуття ламінату по стикам). Причиною залиття визначено недбале ставлення мешканців квартири АДРЕСА_3 до сантехнічних приладів к своїй квартирі (розгерметизація кухонного крану у нічний час).

Отже пошкодження виникло внаслідок дії води, яка проникла крізь конструкції стін та перекриття з верхнього поверху з квартири відповідача.

Ці обставини вказують на причинно-наслідковий зв`язок між витоком води з квартири відповідача, розташованої поверхом вище, та затопленням квартири позивача. Також це узгоджується із наданим позивачем Звітом ПП « Новомосковське бюро експертної оцінки» про оцінку вартості матеріальних збитків і пошкодження оздоблень приміщення жилої квартири АДРЕСА_5 , який складений 01 квітня 2024 року.

Зазначені фактичні обставини скаржником не спростовані жодним доказом, а доводи скаржника про те, що позивач не заявляла клопотання про призначення та проведення експертизи у справі, колегією суддів відхиляються, оскільки, в силу положень ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегія суддів наголошує, що відповідач, яка заперечує розмір шкоди, не скориставшись своїм таким правом, передбаченим ст. 84,103 ЦПК України, клопотання про призначення експертизи з питання визначення дійсної вартості матеріальної шкоди та відновлювального ремонту квартири позивача, не заявляла, а у суду відсутній обов`язок, зокрема, без відповідного клопотання сторони, у самостійному призначенні такої експертизи.

Встановлені судом першої інстанції обставини свідчать про те, що з вини відповідача, як власника квартири майну позивача спричинено матеріальну шкоду, чим порушено її майнові права.

Так, вирішуючи спір, колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з чим і погоджується колегія суддів.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Доводи скаржника не можуть бути взяті до уваги апеляційним судом, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст.89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.

З вищенаведеного апеляційний суд вважає вірним визначення судом першої інстанції характеру правовідносин, їх фактичні обставини та вірно застосовані норми матеріального права, які ці відносини регулюють, а тому відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, що є підставою для застосування ст. 375 ЦПК України та залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бартош-Стрєльников Андрій Володимирович — залишити без задоволення.

Рішення Індустріального районного суду м.Дніпра від 26 січня 2026 року за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “16” червня 2026 року.

Повний текст постанови складено “26” червня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.О. Макаров

О.В. Свистунова