Постанова від 09 червня 2026 р. у справі №932/9664/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4123/26 Справа № 932/9664/25 Головуючий у першій інстанції: Давидовська Т. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Красвітної Т.П.,

суддів: Агєєва О.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Марченко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фреш Маркет» на рішення Соборного районного суду м. Дніпра у складі судді Давидовської Т.В. від 25 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фреш Маркет» про стягнення заборгованості за договором оренди та збитків,–

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 17.08.2023 року між сторонами був укладений договір найму (оренди) транспортного засобу, в порушення умов якого відповідач не виконує обов`язки щодо своєчасної сплати орендної плати та своєчасного виконання поточного ремонту переданого в оренду ТЗ. 15.04.2025 року відповідач повідомив позивача про відмову від договору; за наслідками перемовин протягом квітня-травня 2025 року між позивачем та відповідачем стосовно припинення договору та повернення ТЗ домовленості досягнуто не було, оскільки позивачем при огляді ТЗ були виявлені пошкодження ТЗ, а відповідач відмовлявся провести відповідний ремонт, у зв`язку з чим 19.06.2025 року позивачем було оглянуто ТЗ із залученням спеціалістів та були виявлені пошкодження ТЗ, про що був складений відповідний дефектний акт. Вартість ремонту ТЗ визначена у розмірі 42360,00 грн. Крім того, відповідачем не сплачувались орендні платежі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період травня-липня 2025 року в розмірі 93180,00 грн. Позивачем було направлено відповідачу досудову претензію, але він відмовився її задовольнити, про що 16.07.2025 надіслав відповідь на претензію. Тому позивачка, уточнивши позовні вимоги, просила стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фреш Маркет» заборгованість з орендної плати по липень 2025 року в сумі 93180,00 грн, збитки, що складають вартість ремонту ТЗ в сумі 42360,00 грн та орендну плату в сумі 31060,00 грн на місяць за весь час судового розгляду справи до набрання законної сили судового рішення.

Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 25 грудня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 17.08.2023 року за період травень-липень 2025 року в сумі 93180,00 грн. Відмовлено у задоволенні вимог про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 збитків в сумі 42360,00 грн та орендної плату в сумі 31060 грн на місяць за весь час судового розгляду справи до набрання законної сили судового рішення. Стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 931,80 грн.

Додатковим рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 19 січня 2026 року стягнуто з ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 18768,00 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет», посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалення нового про відмову в задоволенні позовних вимог. Згідно змісту та доводів апеляційної скарги рішення місцевого суду в частині залишених без задоволення позовних вимог не оскаржується відповідачем.

Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення місцевого суду в оскаржуваній частині з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 17.08.2023 року між ОСОБА_1 (Наймодавець) та ТОВ «ТД «ФМ» (Наймач) було укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінертом О.А. за реєстровим №570, згідно з умовами якого Наймодавець передає, а Наймач приймає у строкове платне користування (в найм/оренду) транспортний засіб: спеціалізований вантажний фургон обладнаний гідробортом марки MAN L 2000, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору, строком на три роки – до 17 серпня 2026 року (а.с. 9-14 т.1).

Пунктами 3.1-3.5 договору найму (оренди) транспортного засобу від 17.08.2023 встановлено, що загальна сума орендної плати за період дії цього договору становить 900000,00 грн. Плата за користування наймачем об`єктом найму (ТЗ) встановлена сторонами у розмірі 25000,00 грн на місяць, які наймач зобов`язується виплачувати шляхом перерахування коштів на банківський розрахунковий рахунок наймодавця в безготівковій формі не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за тим, за який здійснюється оплата. Витрати, що пов`язані з ремонтом транспортного засобу (в тому числі в разі його пошкодження в рахунок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини Наймача), проходженням техогляду, додатковим страхуванням (внесенням змін та додатків в договори страхування), витратами на паливо-мастильні матеріали та іншими витратами, що безпосередньо пов`язані з експлуатацією транспортного засобу - несе Наймач. Обчислення розміру орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції. Наймач має право вносити орендну плату наперед за будь-який термін у розмірі, що визначається на момент оплати.

За змістом пункту 2.5 вказаного вище договору, наймач має право відмовитися від даного договору, попередньо попередивши наймодавця, в термін не пізніше 1 (одного) місяця, при цьому сплачена на перед орендна плата наймодавцю - не повертається.

Згідно п. 2.2 договору найму (оренди) транспортного засобу від 17.08.2023, термін дії договору може бути скорочений лише за взаємною згодою сторін та відповідно до 6.8 – договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін. У разі, якщо сторони не дійдуть добровільної згоди - договір розривається в судовому порядку.

Повернення транспортного засобу здійснюється наймачем не пізніше 5 (п`яти) днів після закінчення строку користування транспортним засобом що передавався в найм (оренду), у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник у період експлуатації. Повернення транспортного засобу оформлюється Актом прийому-передачі, скріпленим підписами учасників правочину (п. 4.4 договору від 17.08.2023).

Відповідно до п. 4.5 договору найму (оренди) транспортного засобу від 17.08.2023, повернення ТЗ може бути здійснено до закінчення строку дії договору, якщо Сторони взаємно домовляться про це та у випадках, передбачених даним договором.

Пунктом 5.2.2 вказаного вище договору погоджено, що наймач зобов`язаний та гарантує, що, зокрема, власними коштами здійснюватиме витрати, що пов`язані з ремонтом транспортного засобу (в тому числі в разі його пошкодження в рахунок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини наймача), проходженням техогляду, додатковим страхуванням (внесенням змін та додатків в договори страхування), витратами на паливо-мастильні матеріали та іншими витратами, що безпосередньо пов`язані з експлуатацією транспортного засобу; здійснюватиме за свій рахунок заміну зношених чи таких, що вийшли з ладу, запчастин (деталей) ТЗ, придбаватиме за свої кошти такі запчастини та деталі тощо; за свій рахунок здійснюватиме поточний ремонт ТЗ, якщо виникатиме така потреба, та здійснюватиме його профілактичне обслуговування та технічний огляд.

Транспортний засіб - спеціалізований вантажний фургон, обладнаний гідробортом, марки MAN L 2000, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору, був переданий наймодавцем наймачу в технічно справному стані та без пошкоджень, про що було погоджено акт приймання-передачі від 17.08.2023 року (а.с.15 т.1).

31.10.2023 року між сторонами був укладений договір про внесення змін до договору найму (оренди) транспортного засобу від 17.08.2023, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінертом О.А. за реєстровим №739, відповідно до якого сторони погодили, що плата за користування наймачем об`єктом найму (ТЗ) встановлена сторонами у розмірі 31060,00 грн на місяць (а.с. 16-17 т.1).

Відповідачем, згідно наданих доказів та пояснень, здійснювались платежі орендної плати в належногму обсязі, з урахуванням односторонньої відмови відповідача від договору, що призвело до зміни строку договору.

Так, 15 квітня 2025 року ТОВ «ТД «ФМ» повідомило ОСОБА_1 про відмову від вказаного вище договору оренди, а позивачка це повідомлення отримала і зрозуміла його зміст; викладене підтверджується повідомленням в месенджері, визнається стороною позивачки в тексті позовної заяви та у поясненнях у судових засіданнях місцевого та апеляційного судів.

За положеннями частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Протягом квітня-липня 2025 року між сторонами відбулось листування з питань припинення договірних відносин та повернення майна, але, як зазначає позивачка у позові, вони успіху не мали, оскільки позивачкою при огляді транспортного засобу були виявлені пошкодження, а відповідач відмовлявся провести відповідний ремонт (а.с.23-27, 66-70, 116 т.1).

Так, ТОВ «ТД «ФМ» було запропоновано позивачці 16 травня прибути для оформлення повернення транспортного засобу і підписати акт приймання-передачі, що підтверджується повідомленням у месенджері та визнається сторонами.

Відповідно до листа ОСОБА_1 від 09.05.2025, адресованого ТОВ «ТД «ФМ» у відповідь на запит щодо дострокового розірвання договору оренди транспортного засобу марки MAN моделі L-2000, рік випуску 2005, позивачка зазначила, що згідно з умовами договору, строк його дії становить до 17.08.2026 року; на момент звернення ТОВ «ТД «ФМ» істотних підстав для дострокового розірвання з ініціативи відповідача ОСОБА_1 не виявлено. Відповідно до Цивільного кодексу України (ст. 782, 785) та умов договору, у разі дострокового розірвання з ініціативи орендаря без згоди орендодавця, орендодавець має право на компенсацію витрат та збитків, спричинених таким розірванням. У зв`язку з цим, погодження дострокового припинення можливе лише за умови виплати орендарем компенсації у розмірі 100000,00 грн (а.с. 67 т.1).

У листі відповідача від 22.05.2025 №22,05-25 ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» повідомлено позивачку, що відповідний транспортний засіб орендарем не використовується у зв”язку із відмовою орендаря від договору в односторонньому порядку.

Відповідно до копії дефектного акту, складаного 21.07.2025 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія НГК», загальна вартість робіт та матеріалів для поточного ремонту гідроборта ТЗ марки MAN L 2000, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 42360 грн, з ПДВ (а.с.22 т.1).

Відповідачем до відзиву на позовну заяву представлено відеозапис від 06.10.2025, на якому продемонстровано відкриття та закриття механізму гідроборту на вантажному транспортному засобі з реєстраційним номером НОМЕР_1 (а.с. 53-57 т.1).

Також відповідач у відзиві на позовну заяву не визнає факт несправності механізму гідроборту ТЗ марки MAN L 2000, 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та стверджує, що вказаний ТЗ (в тому числі і гідроборт) працює і перебуває в справному стані - транспортний засіб заводиться, їде та виконує свої функції.

Відповідно до статті 798 ЦК України, предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 799 ЦК України.

За положеннями статті 801 ЦК України наймач зобов`язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов`язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

Разом з тим, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина третя статті 651 ЦК України).

У цивільному законодавстві закріплено конструкцію «розірвання договору» (статті 651 - 654 ЦК України). Вона охоплює собою розірвання договору: за згодою (домовленістю) сторін; за рішенням суду; внаслідок односторонньої відмови від договору. У спеціальних нормах ЦК України досить часто використовується формулювання «відмова від договору» (наприклад, у статтях 665, 739, 766, 782). Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26 лютого 2020 року у справі № 910/4391/19 вказано, що: «відмова від договору найму за своєю суттю є одностороннім правочином і, з огляду на підстави такої відмови, є способом захисту порушених прав наймодавця, а тому не вимагає згоди другої сторони. За змістом статті 782 ЦК України, а також виходячи з положень статей 205, 654 ЦК України, відмова від договору має вчинятися наймодавцем письмово. Відмова від договору вважається такою, що відбулася, якщо наймодавець направив наймачу відповідну заяву (лист, повідомлення), надавши суду докази такого направлення та отримання її наймачем».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 серпня 2021 року по справі № 456/2076/19 (провадження № 61-6357св21) вказано, що «договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Тлумачення змісту договору найму (оренди) транспортного засобу від 17.08.2023, зокрема шляхом порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, свідчить, що пункт 2.5 встановлює право наймача (ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет») на відмову від договору в односторонньому порядку, попередньо попередивши наймодавця, в термін не пізніше 1 (одного) місяця.

Односторонню відмову від договору в тих випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин, оскільки вона є волевиявленням особи, спеціально спрямованим на припинення цивільних прав та обов`язків.

15 квітня 2025 року ТОВ «ТД «ФМ» повідомило ОСОБА_1 про відмову від вищевказаного договору оренди, а ОСОБА_1 зазначене повідомлення одержала та зрозуміла його зміст; викладене визнається сторонами, згідно змісту позовної заяви, відзиву на позовну заяву, а також пояснень у судових засіданнях.

За положеннями частини першої статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом.

Суд відхиляє доводи позивачки про те, що договір найму (оренди) транспортного засобу від 17 серпня 2023 року не був припинений, а тому за ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» зберігався обов`язок зі сплати орендної плати по липень 2025 року.

Пунктом 2.5 договору найму (оренди) транспортного засобу від 17 серпня 2023 року сторони прямо погодили право наймача (в односторонньому порядку) відмовитися від договору за умови попередження наймодавця не пізніше ніж за один місяць. При цьому, будь-яких додаткових умов для реалізації такого права, зокрема, необхідності доведення істотних підстав для відмови, отримання згоди іншої сторони, дотримання певного способу направлення повідомлення, тощо — не передбачено.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами визнано, що 15 квітня 2025 року ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» повідомило ОСОБА_1 за допомогою листування в месенджері про відмову від вищезазначеного договору; вказане повідомлення, яке одержане позивачкою, відповідає вимогам письмової форми, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Крім того, враховуючи письмові матеріали даної справи та пояснення учасників процесу, листування у месенджені відповідає практиці, яка склалась між сторонами договору.

Більше того, після отримання позивачкою зазначеного повідомлення від 15.04.2025 сторони вступили у переговори щодо припинення договірних відносин та повернення транспортного засобу, що підтверджується їх подальшим листуванням та змістом поданих до суду пояснень. За таких обставин волевиявлення відповідача, спрямоване на реалізацію передбаченого договором права на односторонню відмову від договору, було належним чином доведене до відома позивачки, сприйняте останньою та фактично реалізоване сторонами у подальших правовідносинах.

Відповідачем також надано копію листа ОСОБА_1 від 09 травня 2025 року, в якому вона, зокрема, зазначає, що на момент звернення ТОВ «ТД «ФМ» істотних підстав для дострокового розірвання договору з ініціативи відповідача позивачкою не виявлено (а.с. 67 т.1).

Однак, право ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» на односторонню відмову від договору було безпосередньо передбачене пунктом 2.5 договору та не ставилося у залежність від наявності чи відсутності істотних підстав для такої відмови, а також від погодження її наймодавцем. Відтак, твердження ОСОБА_1 щодо недостатності підстав для припинення договору не впливає на реалізацію відповідачем передбаченого договором права на односторонню відмову.

Крім того, колегія суддів враховує суперечливість правової та процесуальної поведінки позивачки. Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що після отримання повідомлення про відмову від договору вона із спеціалістами оглядала для прийняття транспортний засіб, а також вчиняла дії, спрямовані на його повернення. Таким чином, фактично позивачка сама виходила з припинення користування транспортним засобом відповідачем та необхідності його передачі власнику. Водночас, у даній справі ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача орендну плату, зокрема, по липень 2025 року, тобто за період після реалізації відповідачем права на односторонню відмову від договору. Така поведінка є непослідовною та не узгоджується з принципом добросовісності учасників цивільних правовідносин.

Позивачка, яка не заперечує фактів отримання від відповідача у письмовій формі пропозиції щодо оформлення 16 травня повернення транспортного засобу, підписання акту приймання-передачі, повторної аналогічної пропозиції у листі відповідача від 22.05.2025 (а.с. 66, 68 т. 1), - вказаний акт не підписала; як у позовній заяві, так і в судових засіданнях сторона позивачки посилається на продовження дії договору оренди. Викладене також свідчить про непослідовність поведінки позивачки.

Разом з тим, встановлено, що у листі відповідача від 22.05.2025 №22,05-25 ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» повідомлено позивачку, що відповідний транспортний засіб орендарем не використовується у зв”язку із відмовою орендаря від договору в односторонньому порядку; даний факт позивачкою не оспорюється, доказів зворотнього суду не надано, клопотань про витребування відповідних доказів судом не заявлено, що підтверджується матеріалами справи.

Виявлення під час огляду транспортного засобу певних технічних несправностей або пошкоджень не свідчить про продовження дії договору найму. Зазначене може бути підставою для заявлення наймодавцем інших позовних вимог до відповідача, однак не скасовує факту відмови відповідача від договору в односторонньому порядку, яка оформлена у письмовій формі (у розумінні ч. 1 ст. 207 ЦК України), одержана позивачкою.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» належним чином реалізувало передбачене пунктом 2.5 договору право на односторонню відмову від договору, повідомивши про це ОСОБА_1 15 квітня 2025 року у письмовій формі (відповідно до вимог ч. 1 ст. 207 ЦК України), а тому після спливу передбаченого договором місячного строку договірні правовідносини сторін припинилися, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 17.08.2023 року за період по липень 2025 року в сумі 93180,00 грн.

На викладене вище місцевий суд увагу не звернув, тому рішення місцевого суду в частині стягнення з ТОВ «Торговий Дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 17.08.2023 року в сумі 93180,00 грн підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні даної позовної вимоги.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія звертає увагу, що рішення місцевого суду, згідно змісту апеляційної скарги, оскаржене лише в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ТОВ «Торговий Дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 17.08.2023 року по липень 2025 року в сумі 93180,00 грн.

Тому суд апеляційної інстанції справу в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фреш Маркет» про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 збитків в сумі 42360,00 грн та орендної плату в сумі 31060 грн на місяць за весь час судового розгляду справи до набрання законної сили судового рішення – не переглядає, згідно вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

За положеннями частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч.ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Приймаючи до уваги задоволення апеляційної скарги та відмову в задоволенні позовних вимог, з позивачки на користь відповідача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір за подання апеляційної скарги у в сумі 3116,91 грн (а.с. 34, 47 т.2).

У зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції підлягає також скасуванню в частині розподілу судових витрат, з ухваленням у цій частині нового судового рішення. Скасуванню підлягає додаткове рішенням від 19 січня 2026 року про стягнення з ТОВ «Торговий дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в сумі 18768,00 грн., враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення; додаткове рішення місцевого суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фреш Маркет»– задовольнити.

Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 25 грудня 2025 року в оскаржуваній частині в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фреш Маркет» на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 17.08.2023 року за період травня - липня 2025 року в сумі 93180,00 грн та в частині розподілу судових витрат – скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фреш Маркет» про стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди транспортного засобу від 17.08.2023 року за період травня - липня 2025 року в сумі 93180,00 грн – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фреш Маркет» (ЄДРПОУ 43857161) судові витрати у розмірі 3116 (три тисячі сто шістнадцять) грн 91 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий Т.П. Красвітна

Судді О.В. Агєєв

Л.П. Никифоряк