Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №456/2458/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/2458/26

Провадження № 3/456/1129/2026

ПОСТАНОВА

іменем України

17 червня 2026 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гула Л. В. , розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 (санаторію ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,

за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи на реабілітації в санаторії « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ), що в АДРЕСА_2 , 27.04.2026 знаходився в стані алкогольного сп`яніння, під час дії воєнного стану, що підтверджено висновком ВП «ЛІЛ» КНП «ТМО «СМОЛ» від 27.04.2026, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. 268, 277-2 КУпАП.

Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.

До вказаних висновків суд дійшов, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, про що свідчать його підпис у протоколі та пояснення по суті адміністративного правопорушення, в яких ОСОБА_1 свою вину визнав повністю.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-20 КУпАП адміністративним правопорушенням є розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена протоколом серії ЧЦП № 383351 про адміністративне правопорушення від 27.04.2026; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 86 від 27.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (вміст алкоголю становить 0,76 проміле); письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.04.2026; рапортом молодшого сержанта ОСОБА_2 від 27.04.2026; військовим квитком серії НОМЕР_2 від 21.08.2024; випискою № 409 із медичної картки стаціонарного хворого; довідкою гарнізонної військово-лікарської комісії № 99 від 10.04.2026.

Вищевикладені докази є належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, вважає доведеним факт перебування ОСОБА_1 за місцем проходження реабілітації на території військової частини НОМЕР_1 санаторію « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДПС України в стані алкогольного сп`яніння, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-20 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 172-20 КУпАП у виді штрафу. Застосоване судом до ОСОБА_1 адміністративне стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн. Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору судом не встановлено

Керуючись ст. 23, 33, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Л.В.Гула