Постанова від 14 червня 2026 р. у справі №452/4452/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/4452/25

Провадження № 3/452/1/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

15 червня 2026 року м.Самбір

суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казан І.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- за ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 21.11.2025 року ОСОБА_1 того дня о 20.40год в м. Самбір на перехресті вул. Шухевича та вул. Котляревського Львівської області, керуючи автомобілем марки «Фольсваген Гольф», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив пункт 2.10А ПДР України, а саме будучи учасником ДТП покинув місце пригоди, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачене 122-4 КУпАП.

У суді правопорушник ОСОБА_1 свою вину не визнав та пояснив, що він рухався своїм автомобілем по головній вулиці Шухевича в м. Самбір в цей час із другорядної дороги виїхав автомобіль марки «Чері» під керуванням ОСОБА_2 , котра здійснила із ним зіткнення та продовжувала рух; з метою зупинити вказаний автомобіль, оскільки жодних камер відеоспостереження на цій ділянці дороги немає та відповідно встановити водія не буде можливості, він поїхав за цим автомобілем та після його зупинки, викликав працівників поліції; наміру покидати місце ДТП не мав, оскільки винуватцем не був, а тому в його діях відсутній склад вказаного проступку; просив закрити провадження у справі про залишення місця ДТП.

Вказані обставини підтвердила у суді інший учасник дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , котра була визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-1, ст. 124 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, приходжу до наступного висновку:

Згідно ст. 245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

На підставі ст. 252КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Так, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Положенням ст. 122-4 КУпАП передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Так, об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

Таким чином, як встановлено у суді, після дорожньо-транспортної пригоди водій намагався наздогнати винуватця дорожньо-транспортної пригоди, а тому у діях ОСОБА_1 був відсутній умисел у вчиненні правопорушення за ст.122-4 КУпАП, отже в його діях відсутня і суб`єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.

Будь-які інші докази, які б свідчили про зворотнє, матеріали справи не містять та у суді іншого не встановлено.

При цьому, суддя також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП і провадження по справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя