Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №450/2402/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2402/26 Провадження № 3/450/1436/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Кукса Д.А., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 184 КУпАП

В С Т А Н О В И В:

12.04.2026 близько 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 , ухилилася від покладених на неї ст. 150 СК України обов`язків по відношенню до сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не виховала сина в дусі поваги до інших, внаслідок чого малолітній застосовував фізичну силу до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та висловлювався в його сторону нецензурною лайкою.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні за участю ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Харченко Т.Л. встановлено, що до виникнення зазначеного конфлікту ОСОБА_1 не вживала заходів щодо проведення зі своїм сином роз`яснювальної бесіди стосовно правил поведінки у спілкуванні з дитиною з особливими освітніми потребами, попри те, що їй було відомо про такий статус ОСОБА_3 .

19.06.2026 захисником ОСОБА_1 - адвокатом Куспись Є.А. подано заяву, в якій зазначено, що сторона захисту не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки у діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП. Для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП необхідним є встановлення факту ухилення батьків від виконання обов`язків щодо виховання дитини, тобто свідомого та винного нехтування такими обов`язками. Матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів того, що ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов`язків або неналежним чином здійснювала виховання сина. Натомість наявні у справі матеріали свідчать про протилежне: ОСОБА_1 реагувала на випадки можливого булінгу щодо сина, зверталася до працівників навчального закладу та вживала заходів для захисту його прав та інтересів. Долучені до справи відеозаписи підтверджують, що конфлікт 12.04.2026 був ініційований іншими дітьми, тоді як ОСОБА_2 не був його ініціатором і намагався уникнути подальшого конфлікту. Сам факт участі дитини у конфліктній ситуації не може сам по собі свідчити про неналежне виконання батьківських обов`язків. Відповідно до ст. 251 КУпАП обов`язок доказування покладається на орган, який склав протокол, однак у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 . Згідно зі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, а провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Крім того, 28.05.2026 від представника потерпілої ОСОБА_4 - адвоката Манукян М.А. надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що ОСОБА_4 є матір`ю ОСОБА_3 . Із пояснень ОСОБА_3 , свідків та матеріалів справи вбачається, що 12.04.2026 ОСОБА_2 ображав ОСОБА_3 , вживав щодо нього нецензурну лексику, принижував з огляду на наявність особливих освітніх потреб та першим застосував фізичну силу, що стало причиною конфлікту. Також, зазанчає, що наявні матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 має особливі освітні потреби та позитивно характеризується навчальним закладом. Водночас із характеристики ОСОБА_2 вбачається, що він має запальний характер, є імпульсивним та схильний до конфліктної поведінки. Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» та статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав інших осіб та здійснювати належний контроль за її поведінкою. З огляду на те, що саме ОСОБА_2 був ініціатором конфлікту та проявив агресивну поведінку, вбачається, що ОСОБА_1 належним чином не забезпечила виконання своїх обов`язків щодо виховання сина та не вжила достатніх заходів для корекції його поведінки. У зв`язку з наведеним просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення ОСОБА_1 і її захисника - адвоката Харченко Т.Л., суд дійшов наступного висновку.

За ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

В частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, з наступними змінами, містяться роз`яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх обов`язків, згідно яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.

Вина правопорушника підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 215861 від 06.05.2026; рапортом працівника поліції від 08.05.2026; заявою ОСОБА_4 від 30.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_7 від 30.04.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_1 від 01.05.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_8 від 04.06.2026; письмовими поясненнями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 05.05.2026; висновком про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 20.11.2023 №ІРЦ-85508/2023/475226; заявою про вчинення кримінального правопорушення від 21.04.2026 № 5430; консультаційним висновком спеціаліста від 18.04.2026; матеріалами реєстрації в ЄО № 5260 від 18.04.2026, №5714 від 28.04.2026 та №5823 від 30.04.2026; характеристиками від 29.04.2026, а також долученими до матеріалів справи відеозаписами.

Крім того, судом було досліджено відеоматеріали, долучені до матеріалів справ №450/2402/26 та №450/2403/26, з яких вбачається, що 12.04.2026 о 19 год. 19 хв. ОСОБА_1 наніс удари ОСОБА_3 . Надалі, о 19 год. 27 хв., ОСОБА_1 знову вступив у конфлікт із ОСОБА_3 та своїми діями спровокував продовження бійки.

Проаналізувавши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер скоєного правопорушення, дані про особу, що притягається до адміністративної відповідальності та вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 гривень судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: Д. А. Кукса