Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №442/4337/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/4337/26

Провадження №2/442/1975/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Медведика Л.О.,

за участю секретаря Далявської Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шемеляк Михайло Степанович, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в :

Адвокат Шемеляк М.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, укладений 24.11.1990 року та зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Жидачівського РУЮ Львівської області, актовий запис №16.

Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей, які вже повнолітні.

Вказує на те, що понад 20 років проживають окремо. Не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільне господарство. Шлюб існує формально та зберегти його неможливо. В зв`язку з цим позивач дійшла до висновку, що збереження їхньої сім`ї є безперспективним, так суперечить її інтересам.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Від її представника надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позов підтримав.

Відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності та про визнання позову.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

З оглянутої копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 15.08.2006 року вбачається, що між сторонами 24.11.1990 року був зареєстрований шлюб у відділі реєстрації актів цивільного стану Жидачівського РУЮ Львівської області, актовий запис №16.

20.06.2006 року позивач змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені від 20.06.2006 року серії НОМЕР_2 .

24.01.2017 року відповідач змінив прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 », що підтверджується свідоцтвом про міну імені від 24.01.2027 року серії НОМЕР_3 .

Від даного шлюбу у сторін народилось двоє дітей, які повнолітні на даний час.

Згідно ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Оскільки, позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим. Більше того, відповідачем позов визнано.

Згідно ч. 1 ст. 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.

Відповідно до обставин, викладених у позовній заяві, причиною розірвання шлюбу є відсутність бажання позивача будувати у подальшому сімейні відносини, внаслідок чого припинилось між сторонами почуття взаємної любові, поваги та дружби, внаслідок чого вони не підтримують подружніх відносин протягом тривалого часу.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Крім того, згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд вважає, що сім`я остаточно розпалась і зберегти її неможливо. Сторони втратили почуття любові та поваги один до одного, не підтримують шлюбних відносин, подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому позов є підставним та підлягає до задоволення.

Висновок суду в даному випадку відповідає вимогам ст.112 СК України та п.10 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", згідно яких суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" з відповідача на користь позивача слід стягнути 50 відсотків судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись ст.4,7,10,81,141, 263-266 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_5 ), укладений 24 листопада 1990 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Жидачівського РУЮ Львівської області, актовий запис №16.

Сторони не заявили клопотань про зміну прізвищ.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665,60 грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Медведик Л.О.