Вирок від 03 червня 2026 р. у справі №755/20639/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/20639/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" червня 2026 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040000087 від 05.01.2025 року за обвинуваченням неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої: вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2025 року за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки,

за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

законного представника малолітнього

потерпілого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

законного представника

обвинуваченої ОСОБА_10 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України.

встановив:

Неповнолітня ОСОБА_5 , будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який на момент події досягнув віку 7,5 місяців, та був повністю залежним від постійного догляду дорослих, залишила свою малолітню дитину без допомоги, яка перебувала в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство.

Так, 01 січня 2025 року, близько 21 години 19 хвилин, неповнолітня ОСОБА_5 залишила свого малолітнього сина в приміщені квартири АДРЕСА_3 одного, достовірно знаючи, що її дитина через малолітній вік перебуває у безпорадному стані та не може самостійно вжити заходів до самозбереження та потребує постійного догляду дорослих, тобто свідомо залишила її напризволяще.

В подальшому, 05 січня 2025 року, о 02 годині 45 хвилин, на спеціальну лінію «102» надійшло повідомлення від невідомої особи, про те що за адресою: АДРЕСА_3 , в приміщені квартири протягом 3-х діб знаходиться сама дитина, віком приблизно 8-10 місяців. Цього ж дня, відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину, малолітнього ОСОБА_11 було госпіталізовано до відділення інтенсивної терапії КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №1», у зв`язку з вкрай тяжким загальним станом, обумовленим явищами білково-енергетичної недостатності, кахексії.

Внаслідок того, що малолітній ОСОБА_11 тривалий час знаходився у небезпечному для життя і здоров`я стані, це призвело до тяжких наслідків для його здоров`я, що підтверджено висновком комісійної судово-медичної експертизи № 182 від 14.08.2025 року, які виразились у тяжкій білково-енергетичній недостатності, кахексії, захворюванні шлунково-кишечного тракту, еритематозній гастропатії, виразки дванадцятипалої кишки, причому одна з них дуже глибока, з високим ризиком перфорації, стан після кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки, анемії тяжкого ступеня, полісегментарній пневмонії, ателектазу верхньої долі правого легеня, гострій респіраторній недостатності 1 та 2 типу змішаного генезу, пролежнях, мацерації крижово-куприкової ділянки, вторинного гіпотиреоза.

Крім того, неповнолітня ОСОБА_5 , будучи матір`ю малолітнього ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період часу з 16 квітня 2024 року по 05 січня 2025 року, умисно та свідомо, злісно ухилялася від виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків, щодо піклування про дитину.

У подальшому, всупереч загальноприйнятим нормам моралі, материнського обов`язку неповнолітня ОСОБА_5 , на яку відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, покладено обов`язок з виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний і моральний розвиток та, яка несе відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, а також несе відповідальність за невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків, якщо це загрожує життю та здоров`ю дитини, умисно, систематично не виконувала покладених на неї обов`язків щодо догляду, виховання та розвитку дитини, що виразилось у систематичному ухиленні від забезпечення належних соціально-побутових умов для проживання дитини, не забезпечені їй належного харчування, медичного догляду та турботи.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи № 182 від 14.08.2025 року, встановлено, що у малолітнього ОСОБА_11 виникли тяжкі захворювання, зумовлені незадовільними соціально-побутовими умовами, неналежним харчуванням та постійним браком догляду, зокрема: тяжка білково-енергетична недостатність, кахексія, захворювання шлунково-кишкового тракту: еритематозної гастропатії, виразки дванадцятипалої кишки, причому одна із виразок дуже глибока з високим ризиком перфорації; стану після кровотечі з виразки дванадцятипалої кишки; анемія тяжкого ступеня; великого ризику розвитку синдрому відновлення харчування; гострого ураження нирок на тлі білково-енергетичної недостатності; кардиту; гострої лівошлуночкової недостатності; коагулопатії змішаного генезу, полісегментарної пневмонії, ателектазу верхньої долі правої легені; гострої респіраторної недостатності І та ІІ типу змішаного генезу; ендокринопатії та вторинного гіпотиреозу.

Постійний нерухомий спосіб життя та поганий догляд за дитиною призвів до виявлених у малолітнього ОСОБА_11 пролежнів з ознаками інфікування в ділянці сідниць та куприка, попрілості в ділянці статевих органів, полісегментарної пневмонії та ателектазу верхньої долі правої легені.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 винною себе за ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України визнала повністю, щиро розкаялася, підтвердила всі обставини кримінального правопорушення та показала, що 16.05.2024 року в неї народився син ОСОБА_12 , коли її виписали із пологового будинку, вона проживала разом з матір`ю та братом. Зокрема, пояснила, що мати не допомагала їй по догляду за дитиною, хоча вона потребувала її допомоги, оскільки багато чого не розуміла та не знала, також не підтримувала матеріально. Батько сина проживає в м. Шостка Сумської області, йому відомо про народження дитини, проте, він не допомагає утримувати матеріально дитину та не приймає участі у її вихованні. Крім того, зазначила, що коли мати почала перекладати на неї хатні справи, 24.06.2024 року вона переїхала на іншу квартиру, яку винаймала, почала працювати в кав`ярні, щоб заробити гроші на утримання дитини та сплачувати за житло. 01.07.2024 року забрала дитину від мами до себе. Згодом, познайомилася з хлопцем на ім`я ОСОБА_12 , з яким почали сумісно проживати, він сплачував кошти за оренду квартири та забезпечував її з дитиною, також іноді їй допомагав брат, міг побути з дитиною, коли їй потрібно було відлучитися. Також пояснила, що після народження дитини, вона щомісяця відвідувала лікарів, проте, оскільки у неї на той час ще не було паспорта, не змогла оформити дитині свідоцтво про народження, зокрема, виплати на дитину вона не отримувала. Пояснила, що згодом її хлопець ОСОБА_12 пішов служити до лав ЗСУ, брат спитав у неї, чи може в неї пожити декілька місяців його друг ОСОБА_13 , який приїхав з Австрії, та при необхідності може допомогти їй з дитиною, на що вона погодилася. В подальшому приїхав ОСОБА_13 , потім його друг ОСОБА_14 , яким по 18 років, хлопці не працювали, проте, вона працювала, та їй допомагав коштами ОСОБА_12 . Крім того, між нею та хлопцями була домовленість про те, що вона буде купувати продукти харчування, а вони допомагатимуть доглядати за дитиною, тому що їй нікому було допомогти. Крім того, зазначила, що їй необхідно було на 2-3 дні поїхати до м. Харкова, де служить її хлопець ОСОБА_12 , вона домовилася з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , що вони побудуть з дитиною та доглянуть її, вони погодилися. Вона залишила їм продукти харчування, купила памперси для дитини, 3000 гривень заплатити за оренду квартири, та залишила 4000 гривень на побутові потреби. 01.01.2025 року вона поїхала до м. Харкова, коли саме вже доїхала до міста, близько 03 години ночі, їй зателефонували ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та сказали, щоб вона забирала дитину, що вона їм не потрібна, вона розгубилася, не знала, що робити, зателефонувала матері, проте, не додзвонилася, оскільки мама заблокувала її номер. Зателефонувала знайомому на ім`я ОСОБА_13 , пояснила ситуацію, після чого він зателефонував до поліції, та в подальшому дитина опинилася в лікарні. Коли вона приїхала до м. Києва, поїхала в міську дитячу лікарню, що знаходиться на вул. Богатирській, хотіла побачити дитину, проте, оскільки не мала паспорта, її не пустили. Пояснила, що дуже шкодує про те, що сталося, щиро кається, готова змінитися та хоче повернути дитину та піклуватися про неї, на той момент їй було 16 років, поряд не було людини, яка б направляла та підказувала їй, як правильно чинити, їй хотілося б, щоб мама допомагала, оскільки у неї не було досвіду у вихованні дитини, батько дитини не допомагає та не цікавився дитиною.

Законний представник обвинуваченої ОСОБА_10 пояснив, що до зазначених подій, неповнолітня ОСОБА_5 в поле зору Служби у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м.Києві державної адміністрації не потрапляла. Після подій, що сталися, з неповнолітньою ОСОБА_5 проводилися виховні роботи, зокрема, їй допомогли оформити відповідні документи. Крім того, ОСОБА_5 , під час допиту пояснила, що вона не усвідомлювала своїх дій, оскільки була неповнолітньою, шкодує про те, що сталося та щиро каялася, тому вважає, що ОСОБА_5 зробила для себе відповідні висновки.

Крім того, законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_15 пояснила, що малолітній ОСОБА_11 перебуває на обліку з 08.01.2025 року, як дитина, що опинилася у складних життєвих обставинах. Зокрема, знаходиться в Київській міській клінічній дитячій лікарні №1 з метою соціального захисту та контролю за повним виконанням та своєчасним задоволенням його потреб. Станом на зараз, стан здоров`я дитини значно покращився, оскільки в лікарні за ним відповідно доглядають. Зокрема, зазначила, що ухвалою Херсонського міського суду від 25.03.2026 року відкрито провадження по справі про відібрання малолітньої дитини без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та призначено підготовче судове засідання.

Вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України повністю доведена повним визнанням вини, щирим каяттям, її показами, також судом заслухано думку представника неповнолітньої обвинуваченої та представника малолітнього потерпілого, а також дослідженими у судовому засіданні за згодою учасників судового провадження письмовими матеріалами кримінального провадження, а саме: актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту дитину чи знайдену дитину та її доставку від 05.01.2025 року, протоколом огляду місця події від 05.01.2025 року, постановами про визнання речових доказів від 06.01.2025 року, 27.01.2025 року, 03.03.2025 року, протоколами огляду предметів від 09.01.2025 року, 27.01.2025 року, 03.03.2025 року, карткою виклику швидкої медичної допомоги від 05.01.2025 року, картою виїзду швидкої медичної допомоги від 05.01.2025 року, висновком експерта № 182 від 21.07.2025 року, протоколом огляду від 02.09.2025 року, актом обстеження умов проживання дитини від 06.01.2025 року, висновком органу опіки та піклування Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав (протокол засідання від 25.06.2025 року № 12), висновком психолога від 02.10.2025 року.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення кримінального правопорушення, тяжкості наслідків, що настали.

При призначенні покарання неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_5 , суд згідно з вимогами ст. 65, ст. 103 КК України, ст. 485 та ст. 487 КПК України враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України за ч. 3 ст. 135 КК України є тяжким злочином, за ст. 166 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченої, яка за місцем навчання характеризується посередньо, має нормальний стан загального розвитку, після вчинення кримінального правопорушення не допускала інших правопорушень, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом`якшують покарання неповнолітньої ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітньою.

Обставиною, що обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.

Також суд, при вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченій враховує, що відповідно до досудової доповіді Голосіївського районного відділу сектору ювенальної пробації м.Києва ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_5 оцінюється як середній і виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки судом встановлено, що злочин вчинено ОСОБА_5 у неповнолітньому віці в 16 років, а тому до обвинуваченої ОСОБА_5 застосовуються правила розгляду справи щодо неповнолітніх, що відноситься до Розділу ХV загальної частини Кримінального кодексу України, особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

При цьому, необхідно зважати, що під час постановлення вироку щодо неповнолітньої особи суд повинен суворо дотримуватися загальних засад кримінального провадження до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність та ухвалювати рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленим в ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК України і розділу XI Загальної частини КК України.

Відповідно до ст. 98 КК України, до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) пробаційний нагляд; 5) позбавлення волі на певний строк.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, обставин справи, вищезазначених даних про особу обвинуваченої, враховуючи положення кримінального кодексу, якими встановлено особливості відповідальності неповнолітніх та покарання неповнолітніх, що визначають відповідні види покарань і їх строки, які можуть бути призначені неповнолітнім з огляду на конкретний вік неповнолітньої, з урахуванням наведених обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченої та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, її ставлення до наслідків своїх протиправних дій, поведінка обвинуваченої після вчинення правопорушення, в тому числі в ході судового розгляду кримінального провадження, на переконання суду зазначене вказує на її бажання виправитися, а тому суд вважає можливим призначити покарання із застосуванням ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту в нічний час доби залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України та призначити їй покарання:

-за ч. 3 ст. 135 КК України -у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

-за ст. 166 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 роки;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 років 6 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком і за вироком Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.12.2025 року, з урахуванням положень ч. 1 ст. 72 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

3)не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,

4)виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою,

5)пройти онлайн курс на платформі «Ed-Era» «Людина та держава. Правила гри».

Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді домашнього арешту в нічний час доби залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: документи, що упаковано до сейф-пакету № RIC 2061888 - залишити власнику; CD-R диск, на якому міститься аудіозапис звернення на спеціальну лінію «102» CD-R диск, на якому міститься аудіозапис звернення до Центру ЕМД та МК м. Києва, DVD-R диски, на яких міститься інформація від операторів стільникового зв`язку - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його оголошення через Дніпровський районний суд м. Києва.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам кримінального провадження.

Головуючий суддя: