Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №752/16782/26 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/16782/26

Провадження №: 1-кп/752/2236/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючої судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду у судовому засіданні без виклику учасників матеріали кримінального провадження № 12026105010000514 від 15.06.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який непрацездатних членів сім?ї на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

У С Т А Н О В И В :

До Голосіївського районного суду міста Києва 25.06.2026 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026105010000514 від 15.06.2026 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, у ОСОБА_2 , у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, виник кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Реалізуючи свій кримінально протиправний умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, обіг якої заборонено, без мети збуту, ОСОБА_2 у невстановлений досудовим розслідуванням час, використовуючи власний мобільний телефон, діючи з прямим умислом, через застосунок «Телеграм», замовив та оплатив психотропну речовину, обіг якої заборонено, для власного вживання без мети збуту.

Після чого, на мобільний телефон ОСОБА_2 надійшло повідомлення про місце знаходження психотропної речовини, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 32.

У подальшому, ОСОБА_2 , 14.06.2026 близько 21:00 год., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 32, знайшов паперовий згорток, в якому знаходилась кристалоподібна речовина синього кольору. Розуміючи, що це за зовнішніми ознаками психотропна речовина, діючи з прямим умислом, останній помістив вказаний предмет, а саме: паперовий згорток з кристалоподібною речовиною синього кольору, до сумки, яка на той час була при ньому, тим самим незаконно придбав та почав зберігати при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, для власного вживання без мети збуту.

У подальшому, 15.06.2026 о 13 годині 20 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Якубовського, 1, в ході особистого обшуку ОСОБА_2 , в сумці, яка була при ньому, виявлено та вилучено паперовий згорток з кристалоподібною речовиною синього кольору та скляний пристрій для куріння, які останній зберігав при собі без мети збуту, які в подальшому поміщено до спеціальних пакетів та направлено на експертизу.

Згідно з висновком експерта, надана на дослідження речовина та нашарування містять особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Загальна маса PVP становить 0,201 г.

PVP, згідно Списку № 2 «Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких обмежено», Таблиці №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, є психотропною речовиною, обіг якої заборонено. Загальна маса особливо небезпечної психотропної речовини PVP становить 0,201 г., що відповідно до Наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року перевищує невеликі розміри (до 0,15 г) та є достатньою для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, без мети збуту.

Судовий розгляд обвинувального акта судом проведено у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження без дослідження доказів у судовому засіданні, оскільки встановлені органом досудового розслідування обставини учасниками судового провадження не оспорювалися. Матеріали провадження містять письмову заяву ОСОБА_2 , складену в присутності захисника ОСОБА_3 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, які були детально вивчені судом.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, суд, керуючись положеннями ч. 2 ст. 381 КПК України, розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Разом з цим, судом встановлено, що на виконання вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані письмова заява ОСОБА_2 щодо беззаперечного визнання винуватості та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні, а також матеріали досудового розслідування.

Оцінивши сукупність зібраних під час дізнання доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведена подія кримінального правопорушення, місце, час, спосіб та наслідки його вчинення, а також форма вини та мотиви вчинення обвинуваченим кримінального проступку.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання обвинуваченого ОСОБА_2 винуватим у вчинені кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_2 , відповідно до статті 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_2 вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального проступку, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального проступку і обставин, що безпосередньо пов`язані із вчиненням кримінального проступку, та характеризують поведінку останнього після вчинення кримінального проступку. Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є особою молодого віку, офіційно не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень буде призначення йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України - у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 KК України.

Таке покарання має бути справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_2 , попереджати вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідати його меті, гуманності, справедливості.

Приймаючи рішення про призначення саме такого виду покарання обвинуваченому, суд також враховує, що відповідно до матеріалів провадження ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, з матеріалів не вбачається, що обвинувачений має будь-яке інше постійне джерело доходу, а тому є підстави вважати, що у разі призначення покарання у виді штрафу він не зможе його сплатити, що унеможливить виконання вироку суду. За цих же обставин суд не може призначити покарання у виді виправних робіт, а покарання у виді обмеження чи позбавлення волі є занадто суворим у даному випадку.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України. Процесуальні витрати по справі, пов`язані з проведенням експертизи, слід покласти на обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 368 - 371, 373, 374, 376, 381 - 382 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, визначені ч. 2 ст. 59-1 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КВК України, строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_2 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP загальною масою 0,201 г, а також скляний пристрій для куріння, що знаходяться на зберіганні в камері схову Голосіївського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 004857) - знищити;

- DVD-R диск залишити при матеріалах даного кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати в сумі 3850 гривень 88 копійок на залучення експерта для проведення судової експертизи (№ СЕ-19/111-26/32570-НЗПРАП).

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні, не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його отримання (ухвалення) шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд міста Києва.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.

Суддя ОСОБА_1