Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №707/2488/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Дрібне хуліганство

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №707/2488/26

Суддя: Волкова Н. С.

707/2488/26

3/707/649/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Волкова Н.С, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності № 1 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984298, 26 травня 2026 року близько 13 години 05 хвилин, ОСОБА_1 за місцем проживання, вчинила хуліганські дії відносно ОСОБА_2 , а саме – надсилала на її телефон повідомлення образливого змісту, чим порушила спокій громадян.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984298 до адміністративної відповідальності не притягалася.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила про те, що того дня у неї з ОСОБА_2 стався конфлікт, внаслідок якого, через емоційне напруження вона надіслала їй повідомлення. Вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнала та просила закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справ, суддя виходить з такого.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За зовнішніми ознаками хуліганство певним чином схоже на ряд інших злочинів, зокрема на ті з них, що посягають на здоров`я, честь і гідність людини, її майно. Критеріями розмежування цих діянь є насамперед об`єкт посягання, що визначає правову природу та суспільну небезпечність кожного з них, і мотив як ознака суб`єктивної сторони злочину.

Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства як злочину проти громадського порядку та моральності від злочинів проти особи.

Якщо хуліганству передує конфлікт винного з потерпілим (потерпілими), такий конфлікт провокується самим винним як зухвалий виклик соціальному оточенню, і реакція інших на провокуючі дії, в тому числі спроба їх припинити, стають приводом для подальшого насильства.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, дії, що супроводжувалися погрозами вбивства, завданням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, обумовлених особистими неприязними стосунками, підлягають кваліфікації за статтями КК України, що передбачають відповідальність за злочини проти особи. Як хуліганство зазначені дії кваліфікують лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного грубим порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжувались особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Таким чином, для юридичної оцінки діяння за ст.173 КУпАП обов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього злочину у вигляді порушення громадського порядку та спокою громадян та суб`єктивної сторони, зокрема мотиву явної неповаги до суспільства.

Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 984298 від 08.06.2026 відсутні обов`язкові ознаки вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП у виді порушення громадського порядку та спокою громадян.

Зі змісту матеріалів справи та заяви потерпілої вбачається, що остання звинувачує ОСОБА_1 в надсиланні у мобільному за стосунку «Viber» погрожуючих висловлюваннях та висловах, котрі принижують людську гідність.

Судом у повному обсязі були перевірені вищевказані доводи та досліджені докази, які були долучені до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення, заслухано пояснення ОСОБА_1 та переглянуті скріншоти повідомлень із чату.

Суд наголошує на тому, що розгляд справи щодо притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності здійснюється судом в межах висунутого обвинувачення і суд не має право перебирати на себе повноваження сторони обвинувачення та виходити за межі обвинувачення, встановлюючи обставини, які не були вказані в обвинувачення та явно погіршують становище обвинуваченого.

Неконкретність висунутого обвинувачення не дозволяє суду встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішити питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суд розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про наявність певного конфлікту між особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілою, що не дозволяє встановити спрямованість умислу на порушення громадського порядку та спокою громадян і вчинення хуліганства, оскільки саме наявність відповідного умислу та мотивів, якими керувався правопорушник, дозволяють відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень.

Так, 03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду у справі № 288/1158/16-к було зроблено правовий висновок відповідно до якого за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Зі змісту письмових пояснень потерпілої та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вбачається, що між ними існує тривалий конфлікт, який пов`язаний з суспільно-політичними розбіжностями.

Крім того, зі змісту переписки вбачається, що SMS образливого характеру було надіслано потерпілій у приватні повідомлення, що виключає можливість доступу до вказаного повідомлення сторонніх осіб та свідчить про відсутність публічного характеру такого повідомлення.

Так, ККС ВС в постанові у справі № 127/30388/19 від 08 червня 2021 року висловив правову позицію, відповідно до якої, якщо обвинувачений спричинив дії під час конфлікту, що виник з особистих спонукань та відбувся не в громадському місці, то в його діях відсутній склад хуліганства. Дії обвинуваченого кваліфікують як хуліганство лише в тих випадках, коли вони були поєднані з очевидним для винного порушенням громадського порядку та спокою громадян з мотивів явної неповаги до суспільства.

Ознайомившись із поясненнями особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, дослідивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, унаслідок чого на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя,-

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Черкаський районний суд Черкаської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Н. С. Волкова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua