Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №697/1617/26 — Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №697/1617/26

Суддя: Деревенський І. І.

Справа № 697/1617/26

Провадження № 1-кп/697/208/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні №1 2026 25 534 0000080 від 12.06.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , уродженця м. Козин, Миронівського району, Київської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого на посаді робітника з комплексного обслуговування й ремонту будинків ремонтно-будівельної дільниці у ТОВ «Магнітприлад», одруженого, до категорії осіб, які мають інвалідність, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та учасників бойових дій не відноситься, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 , наприкінці серпня 2025 року, більш точної дати та часу не встановлено, перебуваючи на узбіччі дороги, неподалік будинку № 177 по вул. Енергетиків в адміністративних межах м. Канева Черкаського району Черкаської області, більш точної адреси не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, незаконно придбав шляхом зривання декількох верхівкових частин рослини коноплі.

У подальшому, діючи умисно, протиправно, ОСОБА_3 переніс вищевказані верхівкові частини рослин коноплі за місцем свого фактичного проживання по АДРЕСА_1 , де висушив їх та подрібнив шляхом перетирання руками, після чого отримав суху речовину, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 73.36 г. Далі, ОСОБА_3 більшу частину отриманого наркотичного засобу помістив до поліетиленового пакету, а меншу частину - до полімерного зіп-пакету, який у свою чергу поклав до вищезазначеного поліетиленового пакету, який у подальшому продовжив незаконно зберігати без мети збуту за місцем свого проживання для власного вживання. 12.06.2026 ОСОБА_3 поклав вищевказаний поліетиленовий пакет, в якому також містився полімерний зіп-пакет до власної чоловічої барсетки, і продовжив незаконно зберігати при собі вищевказаний наркотичний засіб та направився у напрямку будинку № 200 по вул. Енергетиків, в м. Каневі Черкаського району Черкаської області, де в подальшому о 20 год. 50 хв. був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 298-2 КПК України та у ході проведення особистого обшуку у затриманого ОСОБА_3 було виявлено та вилучено вищевказаний наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Формулювання статті (частин статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

Частина 1 статті 309 КК України – незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту – караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Частиною 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Отже, враховуючи, що санкцією ч. 1 ст. 309 КК України передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п`яти років, або обмеженням волі на той самий строк, то кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 309 КК є кримінальним проступком.

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурором в порядку ч. 1 ст. 302 КПК України зазначене клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності захисника ОСОБА_4 , в якій обвинувачений беззаперечно визнав свою винуватість, якою він погодилася із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надала згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи, що учасники судового провадження не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження), про що свідчать відповідне письмове клопотання та заява, суд, вивчивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку відносно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження).

Оцінені судом додані до обвинувального акта матеріали також дають підстави для висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 про винуватість останнього в його вчиненні, про наявність фактичних підстав для визнання ним винуватості та про відповідність встановлених органом досудового розслідування обставин наявним матеріалам досудового розслідування та формулюванню обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

До обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.

До обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

Мотиви призначення покарання

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, особу обвинуваченого, тяжкість скоєного кримінального правопорушення.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків; особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, відповідно до довідки КНП «Канівська багатопрофільна лікарня» №738/01-03 від 18.06.2026 ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, відповідно до довідки КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» №2608/01-05-05/1-н від 16.06.2026, ОСОБА_3 за медичною допомогою не зверталався. З матеріалів кримінального провадження також вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 до категорії осіб, які мають інвалідність, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та учасників бойових дій не відноситься.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.

Враховуючи викладене вище, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є умисним, закінченим кримінальним проступком, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер та ступінь тяжкості фактичних наслідків правопорушення, відомості про особу обвинуваченого, обставин, що пом`якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому міру покарання у виді штрафу, оскільки саме ця міра покарання з урахуванням обставин даного кримінального провадження буде достатньою для його виправлення та перевиховання і попередження вчинення ним нових злочинів та надасть можливість останньому довести розуміння своїх протиправних дій та своє виправлення. Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідає загальним засадам його призначення, визначеним у статтях 50, 65 КК України, є справедливим та співмірним протиправному діянню, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувалися і обранню не підлягають.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Питання речових доказів у справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, з обвинуваченої підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз.

З цих підстав та керуючись статтями 100, 122-,124, 368, 370-371, 373-376, 381,382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн..

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку із проведенням судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/124-26/7966-НЗПРАП від 16.06.2026 складають 2406,80 грн. (дві тисячі чотириста шість гривень 80 копійок).

Речові докази у кримінальному провадженні:

-речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс масою в перерахунку на суху речовину 73.36 г – яку передано до кімнати зберігання речових доказів відділу поліції № 1 Черкаського районного управління поліції ГУ НП в Черкаській області – знищити;

-DVD-R диск із відеозаписом з боді-камери – залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення.

На підставі ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст. ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua