Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №634/532/25 — Сахновщинський районний суд Харківської області

Справа № 634/532/25

Провадження № 2/634/8/26

Категорія 45

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 року

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі головуючого судді - Зимовського О.С., за участю секретаря судового засідання – Івченко А.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції в сел. Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агро-Успіх» про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, -

встановив:

Представник позивача Зольнікова В.О. звернулася до суду з позовною заявою в інтересах позивача ОСОБА_1 в якій просить стягнути з Фермерського господарства «Агро-Успіх» на користь позивача матеріальну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я у розмірі 1271,20 грн., моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я у розмірі 50000,00 грн. та судові витрати у розмірі 500,97 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 11.03.2024, позивач перебував на території відповідача – Фермерського господарства «Агро-Успіх» за адресою: Берестинський р-н, Харківська обл., селище Сахновщина, вул. Залізнична, 38, з питання можливого укладання договору оренди земельної ділянки (паю), яка йому належить на праві особистої приватної власності. На нього напали три собаки, які були на території вказаного господарства, одна з них була сірого кольору, інша породи вівчарка. Врятувала позивача від нападу тварин бухгалтер ОСОБА_2 , яка вийшла з адміністративної будівлі, почувши крики позивача про допомогу. На вході/в`їзді на територію відповідача, або поблизу, відсутні були оголошення, повідомлення та будь-які знаки, які б забороняли перебування на території господарства інших осіб, а також, що територія охороняється собаками, які не прив`язані. Три собаки, одна з яких вівчарка, постійно перебувають на території господарства, охороняють територію, позивач їх бачив неодноразово і після подій 11.03.2024 та 25.03.2024 не прив`язаними, тож вони є власністю господарства. Також позивач бачив собачу будку біля складського приміщення на території ФГ «Агро-Успіх». Позивач ОСОБА_1 здійснював фото- та відеофіксацію на власний мобільний телефон.

Внаслідок нападу собак позивач отримав тілесні ушкодження у виді укушеної рани

правої гомілки, що підтверджується медичним даними за 14.03.2024 та висновком фахівця з питань судово-медичної експертизи від 13.11.2024. Позивач звертався за медичною допомогою до Сахновщинської ЦРЛ та лікувався від укусу собак, бо не міг стати на ногу, яка розпухла та стала німіти, а також пережив сильний стрес. Навіть до цього часу повністю стан правої гомілки позивача після укусу собаки не відновився, залишився великий рубець. Позивач є особою похилого віку, пенсіонер, проходив необхідні лікувальні процедури з 14.03.2024 по 27.03.2024, які коштували йому зайвих витрат, цими ранами йому нанесено не тільки фізичні, а й моральні

страждання, крім того невідомо, як ці рани та їх наслідки вплинуть на його здоров`я

у майбутньому.

25.03.2024 такі самі собаки знов напали на позивача на території Фермерського

господарства «Агро-Успіх», про що на лінію «102» звернувся позивач та повідомив

про правопорушення. За результатами розгляду скарги позивача до органів поліції його було повідомлено про прийняте рішення, що дані правовідносини необхідно вирішувати в порядку цивільного судочинства, протокол про адміністративне правопорушення за ст. 158 КУпАП не складався. Отже органами поліції не вжиті заходи щодо запобіганню правопорушень з боку керівництва господарства, щодо роз`яснень про відповідальність за нанесення шкоди ушкодженням здоров`я та наслідки від цього згідно закону, щодо перешкоджанню самовигулу собак у робочий час і попередження відвідувачів, що територія охороняється собаками цілодобово, які не прив`язані, а отже і в майбутньому на території фермерського господарства, собаки продовжують нападати на людей.

22.04.2024 позивач письмово звернувся до відповідача із заявою з проханням відшкодувати йому витрати на лікування у розмірі 271,20 грн., згідно чеків на придбання ліків, та моральну шкоду у розмірі 20000 гривень.

Однак, дана заява залишена без розгляду відповідачем. Директор відповідача, у момент нападів собак 11.03.2024 та 25.03.2024 та після них не спромігся підійти аби надати допомогу позивачу та переконатися у тому, що пошкодження, завдані собакою, не погрожують життю та здоров`ю ОСОБА_1 . І також не вжив необхідних заходів щодо собак задля попередження таких випадків у майбутньому, необхідних для безпеки громадян, носіння намордника та перешкоджання її самовигулу на території тощо. Отже, внаслідок неправомірних дій, безвідповідальності, допущення ситуації з собакою, яка нанесла фізичні травми, поставлення під загрозу життя та здоров`я позивача, ненадання відповідачем допомоги після події, позивачу завдано матеріальної шкоди у розмірі 1271,12 грн. та моральної шкоди, яку він оцінює в 50000,00 грн. та яка полягає у фізичному болі та моральних стражданнях. Також за проведення медичного огляду та складення висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи позивач сплатив 480,97 грн. з комісією банку у розмірі 20,00 грн.

Ухвалою суду від 04.06.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, витребувано у ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області матеріали перевірки за заявою позивача ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду від 08.09.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті та задоволено клопотання представника відповідача про виклик свідків.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. направив до суду заяву про розгляд справи без його участі а також надав до суду письмові пояснення на підтвердження позовних вимог та просив позов задовольнити.

Представника позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що позовні вимоги є непоґрунтованими. Позов пред`явлений до неналежного відповідача, належним відповідачем по справі є Сахновщинська селищна рада Берестинського району Харківської області, оскільки бродячі собаки знаходяться на території Сахновщинської громади, а відповідач ФГ «Агро-Успіх» не є власником вказаних собак і не використовує їх для охорони території господарства.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази фото та відео докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновків.

Судом встановлено, що згідно висновку фахівця з питань судово-медичної експертизи №37-кр/24 від 13.11.2024 Красноградського відділення КЗОЗ ХОБСМЕ ДОЗ ХОДА ОСОБА_5 , освідуваваний заявив, що 11 березня 2024р. близько 13.00 - 14.00 в с. Сахновщина на території фермерського господарства «Агро - Успіх» напало три собаки, одна з яких вкусила за праву гомілку (собака сірого кольору, прокусила штани). На крик освідуваного вийшла бухгалтер господарства та відігнала собак. Свідомість не втрачав. За медичною допомогою звернувся 14.03.2024 до Сахновщинської ЦРЛ. Скарги на почуття оніміння в м`язах правої гомілки. На підставі даних судово-медичного дослідження громадянина ОСОБА_1 , 1955 р.н., з урахуванням медичної документації, приходжу до наступних висновків, що у нього мали місце укушені рани правої гомілки, на теперішній час маються рубці в ділянці шкіряних покровів правої гомілки, які можуть бути наслідком загоєння укушених ран. Вказані ушкодження могли утворитись внаслідок дії тупо загострених предметів, якими могли, бути зуби тварини, можливо в строк та способом, на які вказує освідуваний. По ступеню тяжкості рани відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а. 2.3.3 2 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995.

Згідно копії талону – повідомлення ЄО №1214, 25.03.2024 о 11:15 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 25.03.2024 о 11:15 за адресою: Сахновщинський район, смт. Сахновщина, вул. Залізнична буд. 38, 0975258089 заявник повідомляє, що сьогодні одна з собак орендатора на прізвище ОСОБА_6 , напала на заявника, собака сірого кольору, середнього зросту, схожа на лайку. Також 11.03.2024, ця собака покусала заявника, який звертався до лікарні. Всього у орендатора три собаки, одна з них вівчарка, які агресивні та бігають не прив`язаними. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно копії заяви позивача ОСОБА_1 до ФГ «АГРО-Успіх» від 22.04.2024 заявник просить виплатити йому матеріальні збитки на придбання ліків в розмірі 1271 грн. 20 коп. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. також до заяви додані копії чеків на трьох аркушах.

Згідно листа КНП «Схновщинська ЦЛ» Сахновщинської СРКРХО» ОСОБА_1

звертався за медичною допомогою до лікаря - травматолога:12.03.2024, після проведеного огляду був встановлений діагноз: артроз правого плечового суглобу , ТСС, остеохондроз поперекового відділу хребта; 14.03.2024 о 09.45 годині з приводу травми: 11.03.2024, проведеного огляду був встановлений діагноз: укушена рана правої гомілки. Знаходився на лікуванні до 27.03.2024.

Відповідно до листа ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області, заяву про надання інформації від 16.04.2024 зареєстровано в Журналі вхідної кореспонденції відділення. Перевірка викладених у цих заявах (повідомленнях) відомостей проведена в порядку Закону України «Про звернення громадян» у зв`язку з відсутністю в них достатніх обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального

правопорушення. Роз`яснюємо, що прийняте за результатами розгляду звернення

рішення, може бути оскаржене. Також повідомлено, що в ході даного звернення матеріали про адміністративне правопорушення за ст. 158 КУпАП, не складалися.

Згідно листа ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області від 16.04.2024 повідомляє, що інформаційне повідомлення від 25.03.2024 року, у встановленому законом порядку зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області за № 1214 від 25.03.2024 року. Перевірка викладених у зверненні відомостей проведена в порядку Закону України «Про звернення громадян», у зв`язку з відсутністю в них достатніх обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення закінчена. Роз`яснюємо, що прийняте за результатами розгляду звернення від 25.03.2024 року рішення, може бути оскаржене у порядку та термін визначений ст. 16 (Розгляд скарг громадян), ст. 17 (Термін подання скарги) Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до довідки № 1206 поліцейського СРПП ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області Левченко М., про результати розгляду за повідомленням ОСОБА_1 , ЖЄО №214 від 25.03.2024. 25.03.2024 року, в ході відпрацювання інформації, встановити факт нападу собаки на заявника, а також свідків події, не представилось можливим, гр. ОСОБА_7 повідомив, що на території його підприємства собаки відсутні. Таким чином слід вважати, що між заявником та гр. ОСОБА_7 , виникли громадсько - правові відносини, які останні можуть вирішити шляхом звернення до суду, в цивільному порядку. Виходячи з вищевикладеного мною було прийняте рішення про закінчення подальшого розгляду заяви та списання матеріалів ЖЄО № 1214 від 25.03.2024 до справи згідно із Законом України «Про звернення громадян».

Також в судовому засіданні були досліджені матеріали перевірки №1206 за повідомленням ОСОБА_1 ЖЄО №1214 від 25.03.2024.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_8 , яка працює на посаді бухгалтера ФГ «Агро-Успіх», зазначила, що з позивачем ОСОБА_1 вона незнайома. З листа який надійшов на підприємство їй стало відомо, що нібито на ОСОБА_1 на території фермерського господарства напали собаки і нібито вона його спасала але такого небуло. ОСОБА_1 не приходив на підприємство як у 2023 так і 2024 роках. Охорона території підприємства за допомогою собак не здійснюється. Територія огороджена, вхід на територію здійснюється через ворота, які в робочий час відчинені. ЇЇ робоче місце знаходиться в приміщенні офісу, вхід в який розташований на відстані приблизно 10 м. від воріт підприємства. Позивач ОСОБА_1 не звертався з пропозицією укласти договір оренди земельної ділянки. Також зазначила, що можливо якісь собаки і бігають по дорозі біля підприємства але вони не належать підприємству.

Свідок ОСОБА_9 , який працює головою ФГ «Агро - Успіх» повідомив, що господарство займається вирощування сільхоз продукції та обробітком землі. ОСОБА_1 щодо укладання договору оренди земельної ділянки не звертався. Територія господарства охороняється технічними засобами відеоспостереження. Від працівників поліції стало відомо, що ОСОБА_1 покусали собаки. Вхід на територію здійснюється через ворота, які зачинені з серпня по вересень ворота відчинені і вільно можно зайти на територію господарства.

Свідок ОСОБА_10 , яка є дружиною ОСОБА_9 і працює інспектором з кадрів ФГ «Агро-Успіх» з 01.04.2024, в судовому засіданні зазначила, що їй невідомо про випадок нападу собак на позивача ОСОБА_1 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомив, що він є керівником сільхоз підприємства, яке розташоване поряд з територією ФГ «Агро -Успіх». Також зазначив, що на територія його підприємства та території ФГ «Агро-Успіх» собаки не утримуються, охорона території за допомогою собак не здійснюється. Підприємства розташовані на краю сел. Сахновщина і коли відкриті ворота бродячі собаки могли забігти на територію. Випадків, що собаки нападали на людей на території його підприємства не було.

Також в судовому засіданні були досліджені фото та відео записи на яких зображені собаки які знаходяться на території підприємства, фото та відео датовані 25.03.2024 року.

Так на фото: IMG 6737 JPG – собака на території підприємства;

IMG 6738 JPG – три собаки та будка на території підприємства;

IMG 6739 JPG – дві собака на території підприємства;

IMG 6740 JPG – три собака біля автомобілів на території підприємства;

IMG 6741 JPG - дві собака на території підприємства;

IMG 6742 JPG – дві собака на території підприємства біля сільськогосподарської техніки;

IMG 6743 JPG - три собаки на території підприємства біля автомобілів;

IMG 6744 JPG – три собаки на території підприємства біля автомобілів.

З переглянутого відео вбачається, що біля входу – воріт підприємства знаходяться собаки.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.180 ЦК України тварини є особливим об`єктом цивільних прав, на який поширюється правовий режим речі.

Отже, собака є майном, об`єктом права власності людини, яке остання здійснює відповідно до закону на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб. І як власнику речі (собаки) згідно зі ст. 317 ЦК України лише її господарю належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Виходячи зі змісту Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» власник тварини, юридична або фізична особа, яка здійснює догляд за твариною, що належить їй на праві власності або на інших підставах, що не суперечать законодавству, несе відповідальність за стан тварини та її дії згідно з чинним законодавством.

Відповідно до положень частин п`ятої, шостої та восьмої статті 9 вказаного Закону особа, яка супроводжує тварину, зобов`язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; при супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.

Частиною 4 статті 12 цього Закону передбачено, що шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 ст. 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Отже, відповідно до наведеної правової норми, джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, є діяльність, пов`язана з утриманням службових собак та собак бійцівських порід.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (зі змінами), згідно якого шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 4 вказаної Постанови джерелом підвищеної небезпеки, належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля). Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Як роз`яснено у п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 № 4, цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану діяльністю, що є джерелом підвищеної небезпеки, настає у разі її цілеспрямованості, а також при мимовільному проявленні шкідливих властивостей об`єктів, що використовуються в цій діяльності. В інших випадках шкода відшкодовується на загальних підставах, передбачених статтею 1166 ЦК України, особою, яка її завдала.

Статтею 1166 ЦК України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, згідно із ч.ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (ч. 2 ст. 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч. 5 ст. 1187, п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України ). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є заподіювач шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Відносини, що виникають у результаті завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, традиційно виділяють у спеціальний делікт у зв`язку з особливостями механізму завдання шкоди, а також умовами виникнення обов`язку таку шкоду відшкодувати.

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

При цьому слід враховувати, що особливі правила ст. 1187 ЦК України діють тоді, коли шкоду завдано тими властивостями об`єкта, через які діяльність із ним визнається джерелом підвищеної небезпеки.

Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є те, що володільця небезпечного об`єкта буде зобов`язано відшкодувати шкоду незалежно від вини цієї особи. Перед потерпілим несуть однаковий обов`язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об`єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.

Як було встановлено судом, факт отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 11.03.2024, у виді укушених ран правої гомілки є підтвердженим і не оспорюється сторонами.

Разом з тим, під час розгляду справи не було встановлено того факту, що власником собаки чи собак, яка покусала позивача 11.03.2024 є саме відповідач ФГ «Агро-Успіх»

Вказану обставину також не підтвердили свідки, які були допитані в судовому засіданні.

Щодо нападу собак на позивача ОСОБА_1 25.03.2024 , то на підтвердження вказаного факту не було надано належних та допустимих доказів.

Більш того, з досліджених матеріалах перевірки №1206 за повідомленням ОСОБА_1 ЖЄО №1214 від 25.03.2024, а саме довідки 1206, в якій зазначено, що в ході відпрацювання інформації, встановити факт нападу собаки на заявника, а також свідків події, не представилось можливим.

З наданих позивачем до суду та досліджених фото та відео неможливо становити, що зображені на них об`єкти та тварини знаходяться на території ФГ «Агро-Успіх», оскільки відсутня прив`язка до місцевості та території господарства.

Крім того, в направлених до суду позивачем ОСОБА_1 письмових поясненнях та доданих фото, позивач сам зазначає на велику кількість безхозних (безпритульних) собак на території сел. Сахновщина.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не надала до суду доказів наявності того, що відповідач у даній справі є заподіювачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду (власником джерела підвищеної небезпеки).

Враховуючи, що у справі не встановлено причинного зв`язку між заподіяною позивачу матеріальною і моральною шкодою із протиправними діяннями відповідача як заподіювача шкоди та вини останнього у її заподіянні, що є визначальним елементом для застосування положень ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, на підставі яких заявлено даний позов, суд приходить до висновку, що позивач не довела наявності підстав для відшкодування їй матеріальної та моральної шкоди, що є її процесуальним обов`язком в силу ст.ст.12, 81 ЦПК України.

У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частина 2 статті 83 ЦПК України визначає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на наведене вище, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заявлених вимог, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 76-89, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Агро-Успіх» про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я – відмовити.

Матеріали перевірки №1206 за повідомленням ОСОБА_1 ЖЄО №1214 від 25.03.2024 – повернути ВП №1 Берестинського РВП ГУНП в Харківській області.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: