Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №643/22814/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/22814/25

Провадження № 2/643/2877/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засідання Ісоєва К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом адвоката Косєй Катерини Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

Адвокат Косєй К.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить стягнути з ОСОБА_2 (відповідач) на користь позивача пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 118800,00 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

З 12.06.2010 по 07.09.2021 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 07.09.2021. Від даного шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 07.09.2021 стягнуто аліменти з відповідача на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, з 01.04.2021 та до досягнення дитиною повноліття. На підставі вказаного рішення видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження. Відповідач добровільно судове рішення не виконує, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість по сплаті аліментів у загальному розмірі 118800,00 грн.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 22.12.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою судді Салтівського районного суду міста Харкова від 20.05.2026 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 10.06.2026 постановлено провести заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Стислий виклад позиції сторін в ході судового провадження

Представник позивача 05.06.2026 через систему «Електронний суд» надала заяву, в якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. В позовній заяві представник позивача зазначила на відсутності заперечень проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов, заяву про розгляд справи за його відсутності, суду не надав.

Виходячи з чинного процесуального законодавства України, зокрема положень ч. 5 ст. 4, ст. 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 1, 3 ст. 223, ч. 4 ст. 268 ЦПК, участь в судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Ураховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності її учасників.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

Відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позивач – її матір`ю.

Як вбачається із загальнодоступних даних сайту «Судова влада» та рішення Московського районного суду міста Харкова від 07.09.2021 № справі 643/5691/21, вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, з 01.04.2021 та до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до постанови старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 26.11.2021 відкрито виконавче провадження № 67638708 з приводу примусового виконання виконавчого листа № 643/5691/21, виданого Московським районним судом міста Харкова 15.11.2021 щодо стягнення з відповідача на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, з 01.04.2021 та до досягнення дитиною повноліття.

Як вбачається з листа Салтівського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 04.12.2025, на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавче провадження 67638708 з примусового виконання виконавчого листа № 643/5691/21, виданого Московським районним судом міста Харкова 15.11.2021 щодо стягнення з відповідача на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, з 01.04.2021 та до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.12.2025 складає 118800,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Салтівського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 15.11.2021, у відповідача наявна заборгованість відповідно до виконавчого листа № 643/5691/21 в розмірі 118000,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця Салтівського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 04.12.2025, у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три роки, накладено на відповідача штраф на користь позивача у розмірі 50 % суми заборгованості зі сплати аліментів, що складає 59400,00 грн.

Згідно з розрахунком неустойки (пені) за несплату аліментів по АСВП 67638708, розмір пені за період з квітня 2021 року по грудень 2025 складає 856984,00 грн.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Згідно з ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених в постанові Великої Палата Верховного Суду від 03.04.2019 по справі № 333/6020/16-ц (реєстраційний номер рішення 81573936), законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.

Згідно з висновками щодо застосування норм права, викладеними в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 у справі № 752/8103/13-ц, суди під час вирішення справ мають право самостійно перевіряти відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Судом встановлено, що заборгованість відповідача зі сплати аліментів складає 118000,00 грн.

Враховуючи, що розмір заборгованості відповідача по аліментам станом на 01.12.2025 року становить 118800,00 грн., а сума неустойки (пені) не може перевищувати 100% заборгованості, суд погоджується з доводами позивача щодо наявності підстав для стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 118800,00 грн.

Відповідачем не спростовані доводи позовної заяви, надані позивачем докази, а також розмір заборгованості, завлений стороною позивача. За таких обставин, розглядаючи справу в заочному порядку на підставі наданих позивачем доказів та стандарту доказування більшої переконливості (більшої вірогідності), суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 118800,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Мінімальний розмір судового збору за пред`явлення позовних вимог майнового характеру складає 1211,20 грн.

Ураховуючи наведене, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь держави судовий збір в мінімальному розмірі, передбаченому для позовних вимог майнового характеру, а саме в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позовну заяву адвоката Косєй Катерини Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі 118800,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідач – ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації місця проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_3 ).

Суддя Д.А. Крівцов