Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №643/1610/22 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/196/26

Справа № 643/1610/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026

Салтіський районний суд міста Харкова в складі :

головуючого ОСОБА_1 ,

за участю: секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021221170003367 від 08.12.2021 за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який не працює, не одруженого, судимого вироком Немишлянського районного суду міста Харкова від 03.04.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України,

У С Т А Н О В И В:

24.11.2021 приблизно о 23:00-23:20, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_8 , знаходячись неподалік будинку №79, розташованого по проспекту Ювілейному в м. Харкові, побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_6 , який прямував по дорозі та у якого на плечі знаходився рюкзак синього кольору.

В цей час, знаходячись за вищевказаною адресою, ОСОБА_8 , маючи злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, без застосування насильства, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, допускаючи, що в рюкзаці знаходяться речі, що матимуть матеріальну цінність, підійшовши зі спини до ОСОБА_6 , та неочікувано для останнього, схопив рукою його рюкзак, який ОСОБА_6 тримав в правій руці та відкрито, шляхом ривку вчинив грабіж рюкзака, який не представляє матеріальної цінності для потерпілого, в якому знаходилось: шапка трикотажна чоловіча, яка не представляє матеріальної цінності для потерпілого, пластикова банківська картка «МегаБанк», паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_6 та дві скляні банки з консервованою продукцією, які не представляють матеріальної цінності для потерпілого, мобільний телефон ТМ «Хіаоmi Redmi 4 рrim 2/32» в селіконовому чохлі зеленого кольору вартістю згідно з висновком товарознавчої експертизи № 172 від 14.12.2021 - 700 грн, грошові кошти в сумі 3400 грн, після чого ОСОБА_8 покинув місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись у подальшому викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 4100 грн.

Cвоїми умисними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж).

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміновано за ч. 1 ст. 186 КК України, не визнав. Пояснив, що він придбав автомобіль в Польщі, необхідно було його відремонтувати, їздив, працював з маляром, ремонтував автомобіль. У грудні 2021 року автомобіль не завівся та біля 21-22 години він шов на зупинку. Коли проходив повз кафе «Атаман» з-за кафе вийшла дівчина з пакетами та попросила цигарку. Обвинувачений дав їй цигарку. Дівчина запитала: «Тобі телефон потрібен?». У подруги обвинуваченого не було телефона, бо вона його розбила, свій їй він не хотів давати, тому вирішив купити їй телефон. Запитав скільки він коштує. Дівчина відповіла, що не знає. Тоді ОСОБА_9 запропонував їй 500 грн. Дівчина пояснила, що телефон належить її хлопцю, вони посварилися, запропонувала навіть дати зарядку. Роз`єм в телефоні був стандартний тому обвинувачений відмовився від зарядки. Паролю на телефоні встановлено не було, телефон був з карткою. Телефон перевірив, він працював. Після чого обвинувачений викликав таксі, доїхав додому та дав подрузі телефон, де взяв телефон, не розповів їй. На телефон дзвінки не надходили. Приблизно через місяць в кінці січня 2022 року його подрузі зателефонували з поліції, сказали, що потрібно приїхати впізнати подругу, яку збила машина. У поліцію ОСОБА_9 поїхав разом з подругою. В поліції з`ясувалося, що зателефонували із-за телефона. Обвинувачений розповів, що він подарував телефон подрузі та розповів зав яких обставин у нього з`явився цей телефон, описав дівчину, яка продала йому телефон. Слідчому також розповідав про дівчину, що продала йому телефон. Обвинувачений повідомив, що прослідкував за дівчиною, побачив її нещодавно, вона зайшла до 2го під`їзду буд. АДРЕСА_3 , вважав, що саме там вона проживає. Потерпілого обвинувачений не знає і чому він вказав на обвинуваченого як на особу, що викрала у нього рюкзак, не знає.

Не дивлячись на невизання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, обвинуваченим ОСОБА_8 його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , наданими в судовому засіданні, що до війни, рік не пам`ятає, 24 листопада приблизно о 23:30 йшов по пр. Ювілейному з 602 мікрорайону від сина додому на вул. Познанську. В руках ніс синій рюкзак «Найк», там були грошові кошти, телефон Ксіомі Редмі. Він йшов, почув як хтось наближається та побачив чоловіка, це був обвинувачений, потерпілий впізнав його, впевнений що це був саме ОСОБА_9 , добре розгледів його. Обвинувачений підбіг до потерпілого, вихопив рюкзак (смикнув у бік) та побіг у сторону городів. Потерпілий побіг за обвинуваченим, проте не наздогнав. Обвинувачений був у чорній куртці з капюшоном. Поряд нікого не було, було світло. Документи на телефон у потерпілого були, він надавав їх слідчому. Скільки було коштів потерпілий не пам`ятає, паспорт йому підкинули у поштову скриньку через місяць-півтора. До поліції звернувся на наступний день після події. Впізнання особи, яка вчинила грабіж, проводили через три тижні - місяць та потерпілий впізнав ОСОБА_9 . На допиті потерпілий описував особу, яка вчинила грабіж. Телефон потерпілому повернули, більше нічого не повертали.

Показаннями свідка ОСОБА_11 , яка була співмешканкою обвинуваченого протягом півроку, даними у судовому засіданні про те, що до війни взимку 2021 року, не пам`ятає точно дату, місяць та рік, ОСОБА_9 подарував їй телефон, сказав, що купив його у жінки. На телефон приходили виклики, потім подзвонили з поліції та запросили прийти до поліції. Телефон був з сім-картою з номером оператора «Київстар». Телефон приніс увечері, свідок увімкнула його одразу, через тиждень почалися дзвінки, свідок не підіймала трубку. Підняла трубку коли подзвонили з поліції та сказали повернути телефон.

Також вина обвинуваченого підтверджується таким дослідженими у судовому засіданні доказами:

- товарним чеком від 23.11.2021, відповідно до якого смартфон Redmi 4 рrim 2/32, НОМЕР_4 придбаний за 1850 грн, знімком коробки телефона (т. 2 а.с. 117, 118);

- заявою ОСОБА_12 про добровільну видачу телефона Ксіомі Редмі 4 (т. 2 а.с.119);

- протоколом огляду речей від 08.12.2021, в якому зафіксовано проведення огляду предметів, вилучених під час складання протоколу огляду місця події 08.12.2021 слідчим СВ ХРУП №2 в період часу з 15:25 по 15:45, та встановлено мобільний телефон ТМ «Ксіомі Редмі 4» в силіконовому чохлі світло-зеленого кольору, у вімкненому стані, без видимих пошкоджень. При включенні мобільного телефона та натисканні комбінації *№06№ на екрані з`являється ІМЕІ телефона: ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 (т. 2 а.с.122);

- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 08.12.2021 з фототаблицею, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 у присутності понятих з чотирьох пред`явлених для впізнання осіб впізнав чоловіка, який 24.11.2021 перебуваючи поблизу буд. 79 по пр. Ювілейному м. Харкова відкрито заволодів його майном, та який розташований під номером 3, і це місце було обрано ОСОБА_8 (т. 2 а.с.124-128);

При цьому суд вважає неспроможними доводи сторони захисту щодо порушень під час проведення пред`явлення особи для впізнання, оскільки в протоколі відображено проведення даної слідчої дії, яка відповідала вимогам КПК України, та жодний з її учасників не мав до проведення даної слідчої дії зауважень та доповнень, що підтверджується змістом протоколу пред`явлення особи для впізнання та підписами всіх її учасників, в тому числі і обвинуваченого ОСОБА_8 . ОСОБА_8 у судовому засіданні підтвердив, що потерпілий зайшов до кабінету та вказав на нього, ніхто з присутніх не підказував потерпілому.

Отже, суд вважає проведення процедури пред`явлення особи для впізнання відповідно до норм діючого КПК, а протокол пред`явлення особи для впізнання від 08.12.2021 є допустимим доказом.

- протоколом впізнання та огляду речей від 15.12.2021 з фототаблицею, відповідно до якого в присутності понятих потерпілий ОСОБА_6 пред`явлено для впізнання мобільні телефони ТМ «Ксіомі Редмі 4 рrim» 32/2 ГБ в селіконовому чохлі зеленого кольору у вимкненому стані, серед яких знаходився мобільний телефон, який було вилучено 08.12.2021 у ОСОБА_11 та потерпілий впізнав його під номером 1 телефон, який точно належить йому та знаходився у рюкзаку, коли його шляхом ривку викрав у нього невідомий чоловік 24.11.2021 (т. 2 а.с.129-131);

- висновком експерта за результатами товарознавчої експертизи №172 від 14.12.2021, відповідно до якого встановлена вартість майна (телефона) з урахуванням зносу станом на 25.11.2021 - 700 грн (т. 2 а.с. 135-136);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 26.01.2022 (т. 2 а.с. 98-101);

- протоколом огляду речей від 27.01.2022, в якому зафіксовано проведення огляду оптичного пристрою (диску), на якому записана, вилучена ТОВ «Водафон» інформація, яким встановлено інформація за номером НОМЕР_5, яким користується ОСОБА_8 : ОСОБА_8 24.11.2021 в період часу з 18:11 до 20:11 знаходиться в районі дії станції: м. Харків, пр. Ювілейний, 98-А (Щогла на даху), потім в період часу з 20:18 по 20:32 мобільний телефон ОСОБА_8 працює в районі базових станцій по вул. Світлої, 13 м. Харкова. Далі 24.11.2021 в період часу з 20:32 до 20:40 мобільний телефон ОСОБА_8 знаходиться в районі дії базових станцій: м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ (м. Харків, пр. Ювілейний, 98-А (Щогла на даху), потім в період часу з 20:40 до 21:30 працює в районі базових станцій по вул. Світлої, 13 та смт Кулиничі, вул. 7ї Гвардейської армії м. Харкова. Далі 24.11.2021 в період часу з 21:35 до 22:52 мобільний телефон ОСОБА_8 знаходиться в району базових станцій: м. Харків, вул. Зубенка, 33, вул. Світла, 13 та пр. Ювілейний, 98-А (Щогла на даху), потім в період часу з 23:13 по 23:14 працює в районі базових станцій по пр.Тракторобудівників, 55 (трубостійка на даху будівлі) та о 23:42 перебуває по вул. Харківських дівізій, 21 .

24.11.2021 в період часу з 22:35 до 23:14 ОСОБА_8 знаходився в районі дії базової станції: м. Харків, пр. Ювілейний, 98-А (Щогла на даху), пр. Тракторобудівників, 55 , вишка якої охоплює місце вчинення кримінального правопорушення за адресою: м. Харків, пр. Ювілейний, 79 , де о 22:41, 22:46, 23:13 здійснює телефонні дзвінки на номер телефону НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_11 (т. 2 а.с.142-146).

Посилання обвинуваченого на його непричетність до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінують, суд не враховує, оскільки його пояснення спростовуються сукупністю інших доказів по справі, досліджених у судовому засіданні, тому суд розцінює таку його поведінку як намагання уникнути кримінальну відповідальність за вчинення злочину.

Версія обвинуваченого щодо придбання телефона, належного потерпілому ОСОБА_13 , спростовується показаннями потерпілого, який без жодного сумніву підтвердив, що саме обвинувачений ОСОБА_8 є тією особою, що вирвав у нього 24.11.2021 рюкзак, в якому знаходилися зокрема телефон Ксіомі Редмі та грошові кошти; відомостями, отриманими у ПрАТ «ВФ Україна», які підтверджують перебування ОСОБА_8 у час вчинення кримінального правопорушення в зоні дії базових станцій, які охоплюються адресу вчинення кримінального правопорушення (м. Харків, пр. Ювілейний, 79); показаннями свідка ОСОБА_11 , яка підтвердила, що саме ОСОБА_8 дав їй телефон, який в подальшому у неї був вилучений працівниками поліції.

Разом з цим, твердження обвинуваченого про придбання телефона у якоїсь жінки жодним чином не підтверджено, суду не повідомлено відомості про зазначену особу, що робить неможливим її виклик до суду як свідка. Сам обвинувачений не забезпечив явку зазначеної особи до суду для допиту її як свідка захисту, в той час як суд надавав обвинуваченому час для реалізації свого права на надання доказів (показання свідка), що свідчать на його користь.

При викладених обставинах, судом встановлено, що мало місце діяння, у вчиненні якого ОСОБА_8 обвинувачується, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України. Обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за його вчинення.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів (ч. 1 ст. 186 КК України).

Дослідженням даних про обвинуваченого встановлено, що він на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, неодружений, судимого вироком Немишлянського районного суду міста Харкова від 03.04.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік, офіційно не працевлаштований.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, його поведінку після вчинення злочину, його відношення до скоєного, позицію прокурора щодо призначення покарання, висловлену у дебатах (просила призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком 3 роки), думку сторони захисту щодо призначення покарання, а також конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, та вважає за необхідне призначити покарання у виді пробаційного нагляду максимального строку у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене правопорушення, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.

При цьому суд враховує, що на день вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що є предметом розгляду даного кримінального провадження, санкція ч. 1 ст. 186 КК України передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до чотирьох років.

Законом України від 23.08.2023 № 3342-IX постановлено в абзаці другому частини першої статті 186 слова "арештом на строк до шести місяців" замінити словами "пробаційним наглядом на строк до трьох років".

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Тому застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 покарання у виді пробаційного нагляду за ч. 1 ст. 186 КК України, яке не було передбачено санкцією ч. 1 ст. 186 КК України, за якою він визнається винуватим, на момент вчинення діяння, проте пом`якшує кримінальну відповідальність, тобто поліпшує становище обвинуваченого, відповідає положенням ст. 5 КК України.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 70 КК України необхідно призначити ОСОБА_8 покарання за сукупністю злочинів за попереднім вироком, яким у даному випадку є вирок Немишлянського районного суду міста Харкова від 03 квітня 2025 року (дата набрання законної сили - 30.06.2025), яким ОСОБА_8 призначено покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 рік шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та остаточно призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-1 КК України строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до відомостей Філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області ОСОБА_8 перебуває на обліку Салтівського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Харківській області з 07.07.2025.

Разом з цим, суд встановив, що обвинувачений ОСОБА_8 частково відбув покарання у виді одного року пробаційного нагляду за вироком Немишлянського районного суду міста Харкова від 03 квітня 2025 року, а саме: 11 місяців 20 днів, які відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України підлягають зарахуванню в строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна вирішується судом у відповідності до ч. 4 ст. 174 КК України.

Керуючись ст.ст.2,7,100,368-370,371,373,374,376, 392,393,395,532 КПК України,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, та призначити покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного ОСОБА_8 за вироком Немишлянського районного суду міста Харкова від 03 квітня 2025 року, більш суворим, призначеним за цим вироком, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_8 до пробаційного нагляду такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_8 обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Зарахувати у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень ОСОБА_8 , покарання частково відбуте ним за вироком Немишлянського районного суду міста Харкова від 03 квітня 2025 року, а саме відбуття пробаційного нагляду з 07.07.2025 по 26.06.2026.

Скасувати арешт з майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2021 року, справа №643/21818/21.

Речові докази:

мобільний телефон ТМ «Ксіомі Редмі 4» в селіконовому чохлі світло-зеленого кольору, переданий 15.12.2021 під зберігальну розписку ОСОБА_6 , - вважати повернутим власнику; вилучений оптичний пристрій DVD-R сірого кольору «Verbatium» із рукописними написами чорного кольору на ньому «ВФ Україна справа 643/22876/21 GD-22-00766/кі від 25.01.2022», на якому міститься інформація, вилучена у ПрАТ «ВФ Україна» із файлом 00032.xlsx - зберігати в матеріалах справи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду подається до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду, а засудженим, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1