Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №629/8520/25 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/8520/25

Провадження № 2/629/282/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Торенко Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»до ОСОБА_1 , про стягнення майнового відшкодування, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить стягнути суму сплаченого майнового відшкодування в розмірі 99999,15 грн. та судових витрат у розмірі 3028 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 02.01.2025 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземного транспорту № 03/25-Ф/Ч/01/E, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «HYUNDAI Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП. 25.01.2025 року в м.Київ, сталася ДТП за участю автомобіля «MERCEDES-BENZ ML 270» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «HYUNDAI Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Постановою Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2025 у справі 757/5883/25-п ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 не була застрахована жодним чинним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «HYUNDAI Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , склала 99999,15 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», як страховик автомобіля «HYUNDAI Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 сплатило 99999,15 грн страхового відшкодування. Зважаючи на викладене, відповідач як винуватець ДТП зобов`язаний відшкодувати позивачеві суму виплаченого ним страхового відшкодування у розмірі 99999,15 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надіслала на адресу відповідача досудову претензію. яка останнім була проігнорована, вказане стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав, в разі неявки відповідача не заперечував щодо ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов, не надавав.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, ОСОБА_1 20.01.2025 о 14 годині 40 хвилин у м. Києві по бульвару М. Міхновського, керуючи автомобілем марки «Мерседес», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , порушив вимоги п. 2.3 (6), 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Хюндай», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 (водій ОСОБА_2 ). У результаті дорожньо-транспортної події транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ст.124.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 06.03.2025 у справі 757/5883/25-п ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

У відповідності з ч.4,6 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі № 234/16272/15-ц, з огляду на презумпцію вини заподіювана шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) особа звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано не з її вини. Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553 / 99 «Совтрансавто – Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.

02.01.2025 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», як страховиком, та ОСОБА_2 , як страхувальником, був укладений договір страхування наземного транспортного засобу №03/25-Т/Х/01/Е, об`єктом страхування якого є автомобіль «HYUNDAI Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 , строк дії договору з 05.01.2025 по 04.01.2026.

27.01.2025 до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надійшло повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до Звіту про визначення вартості відновлювального ремонту № 20791 від 05.02.2025, наданого ТОВ «ЕАК «Довіра», вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «HYUNDAI Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 118807, 27 грн.

Згідно Рахунку-фактура №40 від 03.02.2025, наданого ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «HYUNDAI Tucson» реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 99999,15 грн.

За страховим випадком позивачем складено страховий акт № 006.00145325-1 та було визначено суму страхового відшкодування на підставі розрахунку страхового відшкодування в розмірі 99999,15 грн.

ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виконало свої зобов`язання перед страхувальником згідно умов Договору, виплатило 99999,15 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 62524474 від 06.02.2025.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_1 (автомобіль «MERCEDES-BENZ ML 270» реєстраційний номер НОМЕР_2 ) не була застрахована жодним чинним полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Інформація про наявність полісу відсутні також в довідці від НПУ.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

У ст.1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки (стаття 993 ЦК України).

У разі наявності юридичних фактів, передбачених ст.993 ЦК України, відбувається перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика (суброгація). Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: від потерпілого (страхувальника) переходить страховику право вимоги до особи, відповідальної за завдання шкоди. Страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває права кредитора в частині фактичних витрат. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик. Вживання терміну «перехід» означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно – від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) зроблено висновок, що «стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією».

Згідно ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п.1 ч.2 ст.22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) закріплено обов`язковість укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності (полісу) юридичними та фізичними особами, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах.

Відповідно до преамбули Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цей Закон регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

Статтею 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлені особливості страхування цивільно-правової відповідальності окремих категорій громадян України. Зокрема, розмір страхової премії за внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків для страхувальника, який є: 1) громадянином України - учасником бойових дій, постраждалим учасником Революції Гідності, учасником війни, особою з інвалідністю II групи, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеною до I або II категорії, пенсіонером, - щодо транспортного засобу, який має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності, за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу; 2) громадянином України - особою з інвалідністю I групи, - щодо транспортного засобу, який має робочий об`єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних або потужність електродвигуна до 100 кіловат включно та належить йому на праві власності (володіння), за умови керування таким транспортним засобом виключно страхувальником або іншою особою за присутності страхувальника, або особою, яка також належить до категорій, визначених цією частиною, та використання транспортного засобу без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів та/або вантажу. Зменшення розміру страхової премії, визначене частиною першою цієї статті, може бути застосовано одночасно лише щодо одного транспортного засобу страхувальника. У разі порушення умов використання транспортного засобу, щодо якого укладено внутрішній договір страхування відповідно до частин першої і другої цієї статті, у страховика (МТСБУ) виникає право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, відповідно до пункту 4 частини першої статті 37 цього Закону . Страховик за внутрішніми договорами страхування, укладеними з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, має право на отримання компенсації з Державного бюджету України у розмірі не більше страхової премії за внутрішнім договором страхування, укладеним на умовах, передбачених частиною першою цієї статті, у випадках та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості визначення розміру страхової премії на відповідний рік для інших, ніж зазначені у частині першій цієї статті, категорій фізичних осіб, за умови що у Державному бюджеті України на відповідний рік передбачені захищені видатки бюджету для компенсації страховикам неотриманої страхової премії (частини страхової премії)

З урахуванням викладеного, водій транспортного засобу «MERCEDES-BENZ ML 270» реєстраційний номер НОМЕР_2 – ОСОБА_1 , внаслідок експлуатації відповідного транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності як водій такого транспортного засобу несе відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до положень ст.993 Цивільного кодексу України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Варто зазначити, що при відсутності договору ОСЦПВ у винуватця ДТП страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону N 1961-IV прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов`язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.

Частина 4 статті 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що МТСБУ не здійснює регламентні виплати, визначені частиною першою та пунктом 3 частини другої цієї статті, якщо потерпілі особи можуть задовольнити свої вимоги на підставі інших договорів страхування. У таких випадках МТСБУ відшкодовує частину шкоди, не компенсованої таким особам за іншими договорами страхування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу - «MERCEDES-BENZ ML 270» реєстраційний номер НОМЕР_2 – ОСОБА_1 , (винуватця нанесення шкоди застрахованому транспортному засобу) на момент ДТП застрахована не була, а сам водій не належить до пільгової категорії осіб, визначених в статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (доказів протилежного суду не надано), а тому відшкодування збитків за вчинення дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, не проводить МТСБУ, а покладається безпосередньо на винуватця ДТП.

Таким чином, за наявності договору добровільного страхування, страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому, МТСБУ відшкодовує потерпілому лише ту частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Судом встановлено наявність договору страхування наземних транспортних засобів «КАСКО ALL RISKS» №03/25-Т/Х/01/Е від 02.01.2025, що є іншим видом страхування потерпілого, та відповідно надано можливість потерпілому отримати страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від позивача.

Схожого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 26.06.2019 р. у справі № 554/5837/15-ц, де зазначив, що за наявності договору добровільного страхування страхувальник (потерпілий) може отримати страхове відшкодування від свого страховика за договором добровільного страхування. При цьому МТСБУ відшкодовує потерпілому частину шкоди, яка не компенсована за договором добровільного страхування, у разі якщо винуватець ДТП (власник транспортного засобу) не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. У справі встановлено, що за договором добровільного страхування, що є іншим видом страхування, потерпілий отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля від позивача (страховика). Заподіяння потерпілому шкоди внаслідок винних дій водія у ДТП стало підставою для виникнення деліктного зобов`язання, в якому праву потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондує відповідний обов`язок особи, яка завдала шкоди, відшкодувати заподіяну шкоду. Водночас така ДТП є підставою для виникнення зобов`язання згідно з договором добровільного страхування, в якому потерпілий має право вимоги до страховика (позивач). Зазначені зобов`язання не виключали одне одного. Потерпілому належало право вимоги в обох видах зобов`язань - деліктному та договірному. Він на власний розсуд обрав спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги до страховика (позивач), від якого отримав страхове відшкодування на відновлення пошкодженого автомобіля. При відсутності договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у винуватця дорожньо-транспортної пригоди страховик потерпілого, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, не набуває права звернення до МТСБУ, оскільки в пункті 36.4 статті 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів прямо зазначено, що у такій ситуації у МТСБУ не виникає обов`язку здійснювати відповідне відшкодування (регламентні виплати) страховикам.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з ОСОБА_1 страхового відшкодування в розмірі 99999,15 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України, на ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.

Керуючись ст.22, 23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.3-5, 12-13, 76-92, 95, 133, 141, 211, 223, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд, -

ухвалив:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування»до ОСОБА_1 , про стягнення майнового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», в АТ «ОТР Банк», код ЄДРПОУ 33908322, IBAN НОМЕР_3 , відшкодування витрат в розмірі 99999 (дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) гривень 15 копійок та судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування», юридична адреса: м.Київ, вул.Борщагівська, 154, код ЄДРПОУ 33908322.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО