Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №522/2342/24 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2342/24

Провадження по справі № 1-кп/522/1554/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Одеса

Колегія суддів Приморського районного суду міста Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні № 22023160000000385 від 03.10.2023 за процедурою спеціального судового провадження, на підставі обвинувального акту стосовно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Одеси, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника адвоката - ОСОБА_7 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 , будучи обізнаною про введення воєнного стану на території України, який неодноразово продовжувався та діє понині, являючись проросійські налаштованою громадянкою України, підтримуючи збройну агресію Російської Федерації проти України та бажаючи окупації території Одеської області збройними силами Російської Федерації, за власною ініціативою та переконанням, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, діючи з метою завдання шкоди обороноздатності України, шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, 01.07.2022, використовуючи власний мобільний телефон, з номером телефону НОМЕР_1 та кросплатформену систему миттєвого обміну повідомленнями з функціями обміну текстовими, голосовими та відео повідомленнями, а також стікерами, фотографіями і файлами різних форматів «Telegram», яка інстальована у вказаний мобільний телефон, переслідуючи мету завдання шкоди обороноздатності України, діючи в умовах воєнного стану, надала громадянину Російської Федерації ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 діючому офіцеру російської військової розвідки ( НОМЕР_2 розвідцентр ГУ ГШ ЗС РФ/561-и1 рятувальний загін центру ГУ ВМФ РФ, в/ч НОМЕР_3 ) (більш точні дані органом досудового розслідування не встановлені) на номер мобільного телефону НОМЕР_4 , який діє на користь спеціальних служб Російської Федерації, в «Telegram», шляхом направлення повідомлення наступного змісту:

«1. Общежитие № 1. Одесского государственного экологического университета. (гидромет) ул. Львовская 15А. Расквартированные вояки в количестве 200-250 человек. Большая часть их передвигается к ЖК «Costa fontana" под рестораном Reef. Фонтанская дорога 77, 77А во время тревоги прячутся в паркинге ЖК. Что за интерес к этому ЖК у военных - не понятно. Техники вокруг не видно.

2. Ул. Дача Ковалевского 93 Детский лагерь Виктория. Большой пункт обороны. Много мешков,на входе много вояк с оружием. Посмотреть что на территории невозможно.

3. Территория ІНФОРМАЦІЯ_7 АДРЕСА_2 ( территория очень большая. 2 квартала перекрыто ежами и песком. На территорию зайти не получается, но видел как заезжала техника что-то типа джипов с пулеметом или даже похоже на пво.

4. АДРЕСА_3 «ІНФОРМАЦІЯ_8» возле входа курсируют несколько десятков вояк. Сколько внутри не известно. Что они там делают тоже не понятно.

5. Сьезд с Ивановского моста на пересечении ул. Щорса. Блок пост. Много мешков, 1 бтр, 3 вояки с калашами ( те, которых было видно)», а саме відомості, щодо дислокації підрозділів та засобів ЗС України, на яких протягом 2022 року розташовувались підрозділи сил оборони України та ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_5 ). Вищевказана інформація, з використанням переданих географічних координат надає можливість ідентифікувати на місцевості підрозділи ЗСУ, що завдасть шкоди обороноздатності, державній та економічній безпеці України, у відкритому доступі не поширювались та не розміщувались, не є загальнодоступними та підлягають захисту від розповсюдження та підпадають під дію статей Зводу відомостей, що становлять державну таємницю - 2020, затвердженого Наказом Центрального Управління Служби безпеки України № 383 від 23.12.2020 (Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2021 року за № 52/35674), а саме: ст. 1.3.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю - 2020 «Таємно»: «Відомості про функціонування, характеристики, географічні координати (дислокацію) пункту управління (стаціонарного, рухомого, повітряного), об`єкта оперативного управління (діючого, запасного), пункту передислокації за сукупністю всіх показників щодо пункту управління: тактичної групи, бригади, полку, Окремого батальйону (до них прирівняних) ЗС»; ст. 1.4.3 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю - 2020 «Таємно»: «Відомості про дислокацію, систему охорони, оборони, організаційно-штатну структуру, чисельність особового складу військових частин (установ) в особливий період (на воєнний час) за сукупністю всіх показників щодо: бригади, полку, окремого батальйону (до них прирівняних) та установ ЗС» та розголошення яких може призвести до нанесення шкоди національним інтересам та обороноздатності України.

Крім того, ОСОБА_5 в період з травня 2022 року по червень 2023 року, знаходячись на території міста Санкт-Петербург, РФ, маючи умисел, направлений на поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, будучі обізнаною щодо розпочатого 24.02.2022 відкритого воєнного нападу Російської Федерації на Україну, усвідомлюючи злочинність своїх дій, а також те, що зі змістом матеріалів, які вона розповсюджує у загальнодоступному телеграм каналу «ІНФОРМАЦІЯ_9» ( ІНФОРМАЦІЯ_4 в месенджері Телеграм, може ознайомитися необмежена кількість осіб, бажаючи настання шкідливих наслідків у виді виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікації осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році, використовуючи власне електронне обладнання і відповідне програмне забезпечення, виступаючи адміністратором та безпосереднім власником телеграм каналу «ІНФОРМАЦІЯ_9» ( ІНФОРМАЦІЯ_4 в месенджері Телеграм, здійснила розповсюдження шляхом опублікування у вищевказаному телеграм каналі постів (повідомлень), вільно доступному необмеженому колу користувачів, створеної нею (аккаунту) публікації, що є доступною для загального ознайомлення всіх користувачів зазначеного месенджеру (соціального додатку), які відвідували її телеграм канал, наступних публікацій (повідомлень), а саме:

- публікацію (повідомлення, відеофайл тривалістю 1 хвилина 32 секунди) від 12.07.2022 з інтерв`ю чоловіка, який розповідає про так звану «СВО» з підписом «Боец с позывным «ОСОБА_23» родом из Таджикистана Маме сказал что поехал работать на стройку, а сам встал на защиту Донбасса. Получил несколько ранений и сейчас в больнице, но рвётся в бой. Герой! Достойный сын таджикского народа и настоящий русский человек! Ребята из дружеских каналов! Напишите про него, покажите настоящих русских людей разных национальностей!», яка містить виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році;

- публікацію (повідомлення) від 18.08.2022 з зображенням військовослужбовця ЗСУ (чоловіка у військовій формі ЗСУ з відповідними знаками військового розрізнення, значками та медалями), яке закреслено навхрест та текстом на російській мові «Владимир Камуз - полковник ГУК Украины с 2014 г. Участвовавший в карательной операции киевских войск против Донбасса, а после начала СВО занимавшийся подготовкой диверсионно-террористических перед их заброской на территорию РФ. Уничтожен Русской Армией в зоне проведения Специальной военной операции. Отличная новость, привет бандере», яка містить заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році;

- публікацію (повідомлення, відеофайл тривалістю 1 хвилина 43 секунди) від 29.08.2022 з відеозйомкою у помешканні мешканки РФ з підписом «В Якутии во время поминок по герою погибшему на СВО, в дом залетел белый голубь и сел на голову матери», яка містить глорифікацію осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

За наведених обставин ОСОБА_5 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 436-2 КК України, за кваліфікуючими ознаками:

- ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду обороноздатності України, за кваліфікуючими ознаками: надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану;

- ч. 2 ст. 436-2 КК України - поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у ч. 2 ст. 297-1 КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями ст. 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Обвинувачену було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду обвинувального акту з дотриманням правил, передбачених ч. 8 ст. 135 та ст. 323 КПК України, зокрема шляхом надсилання повідомлень за останнім відомим місцем проживання обвинуваченої та шляхом публікацій повідомлень про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур`єр»), а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та направлення документів на адресу її захисника.

Однак, обвинувачена до суду не з`явилась, заяв чи клопотань не подавала, показів суду не надавала, у зв`язку з чим судовий розгляд у даному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинуваченої (in absentia) з обов`язковою участю захисника, що був забезпечений державою, який не заперечував проти розгляду обвинувального акту за відсутності ОСОБА_5 .

Відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 02.02.2024 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 здійснювалось спеціальне судове провадження (in absentia) за відсутності обвинуваченої.

Згідно вимог, передбачених ч. 2 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчим відділом ІНФОРМАЦІЯ_10 проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023160000000385 від 03.10.2023 за ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України.

У зв`язку з тим, що місце перебування ОСОБА_12 , не було встановлено, що позбавило орган досудового розслідування особисто вручити їй повідомлення про підозру від 09.10.2023 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 26.01.2024 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України, зазначені повідомлення у день складання, відповідно до ст. 111, 135, ч. 1 ст. 278, ст. 297-5 КПК України, направлені у спосіб, передбачений КПК України, а саме надіслані за відомим місцем її реєстрації.

09.10.2023 підозрювану ОСОБА_5 оголошений у розшук.

Органом досудового розслідування вживалося всіх можливих, передбачених вимогами КПК України заходів для виклику та розшуку ОСОБА_5 для забезпечення останній можливості безпосередньо та через обраного захисника реалізовувати права підозрюваної на стадії досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду від 02.02.2024 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.

Після постановлення ухвали слідчого судді про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України, ст. 42 КПК України, п. 8 ч. 2 ст. 51 КПК України та ч. 2 ст. 297-5 КПК України реалізацію прав підозрюваної (обвинуваченої) здійснював її захисник, який отримував необхідні процесуальні документи, захисник знайомився з матеріалами кримінального провадження.

05.02.2024 начальником 3 відділення ІНФОРМАЦІЯ_10 у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення» викладено повідомлення про необхідність з`явитись 16.02.2024 ОСОБА_5 до слідчого в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_10 для проведення наступних слідчих та процесуальних дій, а саме: допит як підозрюваної та ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Крім того, 05.02.2024 Одеською обласною прокуратурою не веб - сайті Офісу Генерального прокурора опубліковано зазначене повідомлення.

16.02.2024 на адресу місця мешкання ОСОБА_5 направлено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, яке отримав адвокат ОСОБА_7 та повідомлення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Одеською обласною прокуратурою 16.02.2024 направлено ОСОБА_5 та адвокату ОСОБА_7 запит про відкриття матеріалів іншій стороні. Відповідно до листа адвоката ОСОБА_13 від 16.02.2024 він, як сторона захисту, не володіє речовими доказами, чи матеріалами, які згідно з ч. 6 ст. 290 КПК України, необхідно надати для ознайомлення стороні обвинувачення.

Відповідно до протоколу від 16.02.2024 про надання доступу до матеріалів кримінального провадження адвокат ОСОБА_7 ознайомився з матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436 - 2 КК України.

Копію обвинувального акту 16.02.2024 направлено підозрюваній ОСОБА_5

16.02.2024 захисником підозрюваної ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_7 отримано копію обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження вбачається, що повістки про виклик ОСОБА_5 , повідомлення про початок здійснення спеціального досудового розслідування, про закінчення спеціального розслідування, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження тощо надсилались та опублікувались відповідно до вимог КПК України, шляхом публікування на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення», а копію процесуальних документів, що підлягали врученню ОСОБА_5 на виконання вимог ч. 2 ст. 297-5 КПК України направлялись захиснику.

19.02.2024 до Приморського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України.

За дорученнями про надання безоплатної вторинної правової допомоги в подальшому захист ОСОБА_5 здійснювалось адвокатом ОСОБА_14 , якийвідповідно до чинного законодавства, ознайомлювався з матеріалами кримінального провадження.

Ухвалою колегії суддів Приморського районного суду від 04.11.2025 призначено спеціальне судове провадження стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог чинного законодавства судом у газеті «Урядовий кур`єр» в рубриці «Оголошення» викладено повістку про виклик ОСОБА_5 в судове засідання для участі в судовому засіданні, як обвинуваченої.

Підготовче судове засідання щодо розгляду обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 відбулось 22.12.2025 за участю адвоката ОСОБА_14 .Судом прийнято рішення про призначення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_5 до судового розгляду на 29.12.2025, за яким здійснити спеціальне судове провадження.

Судові повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_5 на 11.08.2025, 15.09.2025, 07.10.2025, 04.11.2025, 20.11.2025, 22.12.2025, 06.01.2026, 30.01.2026, 13.02.2026, 17.02.2026, 03.03.2026, 06.04.2026, 04.05.2026, 19.05.2026, 21.05.2026, 25.06.2025, надіслано до засобу масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме газету «Урядовий кур`єр» та «Голос України», а також надіслано за останнім відомим місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_5 .

Під час здійснення спеціального судового провадження судом вживалися заходи щодо виклику обвинуваченої для забезпечення її доступу до правосуддя, яка у кожне судове засідання викликалась у порядку ст. 323 КПК України шляхом розміщення публікацій, оголошень про виклик обвинуваченої у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - у газетах «Урядовий кур`єр» та «Голос України», на сайті «Судова влада України», на офіційному веб - сайті суду та шляхом направлення судових повісток про виклик обвинуваченої за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_5 , які поверталися до суду з відмітками поштового відділення АТ "Укрпошти" про відсутність обвинуваченої за вказаною адресою.

В судовому засіданні приймав участь захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_14 ,який був ознайомлений з матеріалами кримінального провадження від початку здійснення спеціального досудового розслідування, здійснював участь у дослідженні доказів під час судового розгляду, виступ у судових дебатах.

Враховуючи наведене, з урахуванням здійснення у цьому кримінальному провадженні спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження стосовно обвинуваченої, яка перебуває у розшуку, суд вважає, що стороною обвинувачення, судом вжито достатніх заходів щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_5 на захист та доступ до правосуддя.

У свою чергу суд звертає увагу на те, що всі наведені вжиті заходи вказують на те, що обвинувачена була поінформована належним чином про дати слухання справи, а також дотримані її права на належне представництво у суді.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_14 вважає недоведеною її винуватість у інкримінованих злочинах, оскільки на його думку, обвинувачення ґрунтується на припущеннях та доказах, які є недопустимими, а тому просив суд ухвалити виправдувальний вирок. Зазначив, що не має можливості зв`язатися з підзахисною, та з`ясувати її позицію щодо пред`явленого обвинувачення.

Враховуючи порядок, визначений вимогами КПК України, здійснення спеціального судового провадження, яке проводиться за відсутністю обвинуваченої, суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої як учасника кримінального провадження, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду. При цьому судом забезпечено застосування до обвинуваченої належної правової процедури в контексті приписів вимог ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом, які вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, а тому поріг вимогливості до доказування у цьому випадку має бути підвищений.

Прокурором долучено у судовому засіданні під час судового розгляду процесуальні документи, складені під час проведення досудового розслідування, на підтвердження законності вчинення процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Під час здійснення спеціального судового провадження судом безпосередньо досліджено зібрані докази, якими підтверджується вина обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України та спростовує позицію сторони захисту:

- копія витягу з ЄРДР № 220230000000385 від 03.10.2023 стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України;

- повідомлення заступника начальника Управління - начальника ГВ КР ІНФОРМАЦІЯ_10 від 03.10.2023 стосовно ОСОБА_5 , яка обробляла, систематизувала та передавала отримані дані представнику гу гш зс рф щодо місць розташування підрозділів ЗСУ, скупчення техніки, озброєння та боєприпасів на території Одеського регіону;

- рапорт старшого уповноваженого 2 відділу ГВ КР ІНФОРМАЦІЯ_11 від 02.10.2023 стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України;

- постанова про зупинення досудового розслідування від 11.10.2023 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку з переховуванням ОСОБА_5 від органів слідства;

-постанова від 24.01.2024 про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 220230000000385 від 03.10.2023;

- повідомлення заступника начальника Управління - начальника ГВ КР ІНФОРМАЦІЯ_10 від 12.01.2024 стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 436 -2 КК України;

- рапорт старшого уповноваженого 2 відділу ГВ КР ІНФОРМАЦІЯ_11 від 10.01.2024 про виявлення кримінального правопорушення стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 436 - 2 КК України;

- витяг з ЄРДР № 22024160000000018 від 16.01.2024 стосовно ОСОБА_5 про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 436 - 2 КК України;

- постанова від 26.01.2024 про об`єднання кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 436 -2 КК України;

- копія витягу з ЄРДР № 220230000000385 від 03.10.2023 стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436 -2 КК України;

- постанова від 09.10.2023 про залучення захисника до участі у кримінальному провадженні № 220230000000385;

- доручення від 09.10.2023 адвокату ОСОБА_7 про надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_5 ;

- повідомлення про підозру від 09.10.2023 стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України з відміткою про його отримання о 16.30 годині 09.10.2023 адвокатом ОСОБА_13 ;

- лист та акт директора КП ЖКС «Чорноморський» від 07.11.2023 про відсутність ОСОБА_5 за місцем мешкання;

- повідомлення про заміну раніше повідомленої підозри та нову підозру від 26.01.2024 стосовно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 436-2 КК України з відміткою про отримання 26.01.2024 адвокатом ОСОБА_7 ;

- постанова від 09.10.2023 старшого слідчого з ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_10 про оголошення підозрюваної ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України у розшук;

- ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2023 про дозвіл на затримання ОСОБА_5 з метою її приводу в судове засідання для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою;

- доручення бригадного генерала ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо розшуку особи - ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України;

- постанова прокурора про виділення матеріалів досудового розслідування щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України стосовно ОСОБА_5 з кримінального провадження №22023160000000113 від 21.03.2023 у кримінальне провадження № 22022160000000385;

- лист заступника начальника Управління - начальника ГВ КР ІНФОРМАЦІЯ_10 від 26.06.2023 щодо виконання доручення слідчого, відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_15 є проросійсько налаштованими особами, підтримують дії та рішення держави - агресора та їх збройних формувань тощо, підтримують контакт із співробітником гу гш зс рф ОСОБА_8 . Сафонови сприяють ОСОБА_8 у протиправній діяльності із проведенням розвідувальних заходів на території Одеського регіону. Крім того встановлено, що в проведенні протиправної діяльності на шкоду державній безпеці Сафоновим здійснюється допомога з боку громадянина р. Молдова ОСОБА_16 та її дружини ОСОБА_17 ;

- інформаційний лист ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.08.2023 про розміщення підрозділів ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцями, зазначеними у публікації ОСОБА_5 в месенджері Телеграм;

- висновок головного спеціаліста відділу з питань громадянства Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та міграції ГУ ДМС в Одеській області від 24.03.2023, відповідно до якого ОСОБА_5 являється громадянкою України;

- ухвала слідчого судді Одеського апеляційного суду від 29.01.2024 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні № 22023160000000385 від 03.10.2023 за підозрою ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК України інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні № 22023160000000113, зафіксованої в розсекречених матеріальних носіях секретної інформації;

- інформація з ЄДРПОУ від 28.07.2023, відповідно до якої ОСОБА_5 значиться керівником ПП «Юридична компанія «ВЄРУМ»;

- ухвала слідчого судді Одеського апеляційного суду від 02.05.2023 про надання дозволу на проведення негласних слідчих дій стосовно ОСОБА_5 ;

- лист заступника начальника ГВ КР ІНФОРМАЦІЯ_10 від 05.10.2023 стосовно ОСОБА_5 , яка на початку повномаштабного вторгнення рф на територію України з чоловіком виїхала до ТОТ АР Крим, де були завербовані співробітником військової розвідки рф ОСОБА_8 . ОСОБА_5 виступала в якості зв`язківця між чоловіком (який повернувся до м. Одеси) та представниками російських спецслужб, за що отримувала щомісячну грошову допомогу від ворожої воєнної розвідки за виконання своїх розвідувальних завдань та чоловіка. Крім того, ОСОБА_5 також підтримувала зв`язок та спілкування із співробітником фсб рф на ім`я « ОСОБА_18 », який знаходиться на ТОТ АР Крим.;

- протокол огляду від 18.09.2022 групи в інтернет - месенджері «Телеграм» із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » «ІНФОРМАЦІЯ_12», про що виконано відповідні скріншоти (1-10);

- висновок експерта від 02.01.2024 № 386, відповідно до якого в тексті скріншотів (протокол огляду від 18.09.2022) наявні висловлювання, що містять ознаки заперечення здійснення збройної агресії Російськової Федерації проти України, у тому числі розпочатої у 2014 році; висловлювання що містять ознаки глорифікації особи, яка здійснювала збройну агресію РФ проти України та містять ознаки виправдовування здійснення збройної агресії РФ проти України;

- ухвала слідчого судді Одеського апеляційного суду від 24.01.2024 про надання дозволу на використання у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 111 КК україни інформації, отриманої під час проведення негласних слідчих дій у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 у розсекречених матеріальних носіях секретної інформації;

- постанова слідчого від 02.05.2023 про доручення ГВ КР ІНФОРМАЦІЯ_10 проведення негласних слідчих дій стосовно ОСОБА_5 ;

- ухвала Приморського районного суду від 02.02.2024 про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 ;

- ухвала Приморського районного суду від 02.02.2024 про накладення арешту на нерухоме майно, яке належить підозрюваній ОСОБА_5 ( ОСОБА_5 ) на праві приватної власності.

Під час судового розгляду стороною захисту не ставилось питання щодо визнання будь-яких доказів сторони обвинувачення недопустимими та недостовірними. Будь-яких інших доказів у ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, суду надано не було.

До загальних засад кримінального провадження, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що ґрунтується на вимогах ст. 94 КПК України.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, що ґрунтується на вимогах ст. 94 КПК України.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, який закріплений в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 750/11509/18 від 01 квітня 2020 року.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідка, суд приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої та визнання її винуватості.

Неможливість проведення допиту обвинуваченої жодним чином не впливає на повноту судового розгляду і на переконання суду щодо доведеності «поза розумним сумнівом» винуватості обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, оскільки сукупність безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів прямо і опосередковано свідчить про вчинення нею інкримінованих злочинів.

Всі докази, досліджені безпосередньо судом, у своїй сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлювала характер своїх суспільно небезпечних дій і бажала настання суспільно небезпечних наслідків.

Вважаючи достатньо забезпеченими в ході судового розгляду процесуальні права сторони захисту та сторони обвинувачення на надання ними доказів на підтвердження та спростування висунутого обвинувачення, суд виходить із принципів реалізації права особи на справедливий суд, яке закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за яким винуватість особи у вчиненні злочину має бути доведена поза розумним сумнівом.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом», який знайшов своє втілення як в положеннях ч. 3 ст. 17 КПК України, так і в практиці Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України, за обставин, встановлених судом.

Дії обвинуваченої ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України:

- за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду обороноздатності України, за кваліфікуючими ознаками: надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану;

- за ч. 2 ст. 436-2 КК України за кваліфікуючими ознаками: поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також глорифікація осіб, які здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, розпочату у 2014 році.

Згідно із приписами ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами відповідно до вимог ст. 50 КК України.

Покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та наділяють суд правом вибору щодо призначення покарання, завданням якого є виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій ОСОБА_5 покарання, суд враховує, що обвинувачена відповідно до ст. 12 КК України вчинила нетяжкий та особливо тяжкий злочин, раніше не судима.

При призначенні ОСОБА_5 певного виду та конкретної міри покарання в межах, встановлених у санкції ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 436-2 КК України Особливої частини КК України відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки, ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до нетяжкого та особливо тяжкого, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченої та спричинені наслідки.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченій покарання ОСОБА_5 слід ураховувати, що покарання, як захід державного реагування на осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно з правовими орієнтирами, визначеними у ст. 50, 65 КК України метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів, іншими особами у тому числі.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного й відображають його пост кримінальну поведінку як прояв ставлення до скоєного. Адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Враховуючи підвищену суспільну небезпечність вчинених обвинуваченою злочинів проти основ національної безпеки України в умовах воєнного стану, яка посягає на захист життєво важливих інтересів громадян, суспільства та держави, на її суверенітет, територіальну цілісність, недоторканість та обороноздатність, а також на суспільні відносини, які забезпечують саме існування України як суверенної, незалежної, демократичної і правової держави та дані про особу винної, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також роль кари як мети покарання, колегія суддів дійшла висновку, що конкретні обставини кримінального провадження та наведені вище дані про особу обвинуваченої, її ставлення до вчиненого нею дають підстави застосувати до ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в максимальному розмірі, передбаченому санкціями ч. 2 ст. 111 та ч. 2 ст. 436-2 КК України з конфіскацією всього особистого майна ОСОБА_5 , що відповідає меті покарання за ст. 50, 65 КК України.

Потерпілих у кримінальному провадженні немає, цивільний позов не заявлявся.

Кримінальним правопорушенням шкода не завдана.

Витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої.

Керуючись ст. ст. 72, 100, 349, 367-368, 370-371, 373-376, 395, 532, 615 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_5 визнати винуватою у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 436-2 КК України, та призначити їй покарання:

-за ч. 2 ст. 111 КК України у виді позбавлення волі строком на 15 років з конфіскацію всього майна, яке є її особистою власністю;

-за ч. 2 ст. 436 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацію всього майна, яке є її особистою власністю.

На підставі ст. 70 КК України, при призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, яке є її власністю.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту її затримання.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави витрати на залучення експертів у сумі 7572,8 грн. за проведення судової лінгвістичної експертизи (семантико-текстуальне дослідження писемного мовлення - індекс експертної спеціальності 1.4) № 386 від 02.01.2024 експертами зонального експертного сектору ІСТЕ Служби безпеки України в ІНФОРМАЦІЯ_10.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції, з дотриманням правил, передбачених ст. 399 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити/надіслати учасникам судового провадження.

Головуючий суддя ОСОБА_21

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_23