Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №521/16596/25 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Суд: Хаджибейський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: визнання права власності

Дата: 12 травня 2026 р.

Справа: №521/16596/25

Суддя: Плавич І. В.

Справа №521/16596/25

Номер провадження №2/521/990/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 м. Одеса

Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:

головуючий суддя - Плавич І.В.,

секретар судового засідання – Положенцева Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання сторони позивача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які на заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

22.09.2025 до Хаджибейського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В заявленому позові ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що позивач є рідною донькою ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що вона є спадкоємицею майна померлого ОСОБА_6 .

За життя ОСОБА_6 був власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .

29.05.2025 позивач ОСОБА_1 отримала від приватного нотаріуcа ОМНО Філімонової Г.В. лист за вих.№177/02-14 про роз`яснення норм спадкового права.

Зі змісту даного роз`яснення вбачається, що спадкоємиця ( ОСОБА_1 ) заявила про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , але не надала документи, що встановлюють право власності на вказане майно. Повідомлено, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: нотаріус при видачі свідоцтва перевіряє належним чином зареєстровані права спадкодавця на майно. Видача свідоцтва про право на спадщину, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, на підставі наведеного та керуючись п.4.15 глави 10 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». У зв`язку з цим, нотаріусом було зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за законом може бути видане у разі одержання дублікату документа, що встановлює право власності у відповідному органі приватизації на об`єкт нерухомості.

При цьому позивач зазначає, що оригінал правовстановлюючого документа було втрачено, а отримати його дублікат не являється можливим, оскільки власник вищевказаної квартири (батько позивача ОСОБА_6 ) помер, а також оскільки інші співвласники не надають згоду на видачу дублікату. У зв`язку з цим позивач була змушена звернутись до суду з даним позов про визнання права власності на нерухоме майно через втрату правовстановлюючого документу та неможливістю отримання його дубліката.

Посилаючись, зокрема, на вимоги ст.1216, ст.1217, ст.1218, ч.1 та ч.2 ст.1220, ст.1223, ч.1 ст.1258, ст.ст.1261 ЦК Українипозивач вважає, що вона набула право власності на вказане спадкове майно, проте оформити його інакше як на підставі судового рішення не має можливості.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 24.09.2025 року відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.11.2025 року.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17.11.2025 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Г.В. належним чином посвідчені копії всіх матеріалів спадкової справи №29/2022, яка була заведена після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також витребувано у Комунального підприємства «Міське агентство з приватизації житла» належним чином посвідчені копії всіх матеріалів приватизаційної справи щодо квартири АДРЕСА_1 .

13.01.2026 року на адресу суду від КП «Міське агентство з приватизації житла» надійшли копії всіх матеріалів приватизаційної справи щодо квартири АДРЕСА_1 .

19.01.2026 року на адресу суду від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Філімонової Г.В. надійшли копії всіх матеріалів спадкової справи №29/2022, яка була заведена після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 26.01.2026 року було залучено до участі у справі третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, а саме співвласників квартири АДРЕСА_1 : ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

26.01.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про визнання позовних вимог, в якій відповідач зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

06.02.2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі.

01.04.2026 року на адресу суду від представника позивача адвоката Томашевського Р.М. надійшла заява про проведення підготовчого засідання без участі позивача та представника позивача.

Ухвалою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 01.04.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.05.2026 року.

13.05.2026 року у судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Представник позивача, надав до суду письмову заяву, в якій просив провести судове засідання без його участі, позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Як зазначалось раніше, відповідач також просила суд розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Треті особи у судове засідання не з`явились, пояснення по суті справи суду не надавали, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

У зв`язку з неявкою сторін, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяв та клопотань процесуального характеру від учасників справи не надходило.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності учасників справи, які були повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів, які дають суду можливість ухвалити рішення по суті спору.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи у їх сукупності, а також надавши правову оцінку позиціям учасників, суд вважає, що позов є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною донькою ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 01.09.2004 першим відділом реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис №597.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 03.01.2022 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №76.

23.06.2022 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.В. було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_6 , за номером 29/2022 (номер у спадковому реєстрі 69405556).

За життя ОСОБА_6 був власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 09.02.2006 року Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради на підставі розпорядження органу приватизації №191868 від 09.02.2006 року, зареєстрованого і записаного у реєстрову книгу за №3-23342.

Право власності ОСОБА_6 зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою №411108419 від 03.02.2025.

07.10.2022 року ОСОБА_1 звернулась до ПНОМНО Філімоенової Г.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, а саме на: квартиру АДРЕСА_1 (с.34 спадкової справи).

При цьому, у спадкоємця ОСОБА_1 оригінал свідоцтва про право власності від 09.02.2006 року та оригінал розпорядження органу приватизації №191868 від 09.02.2006 року відсутні.

З метою отримання інформації з питання видачі свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , частка якої належала померлому ОСОБА_6 , та видачі дублікатів, приватний нотаріус ОМНО Філімонова Г.В. звернулась з запитом за вих.№176/02-14 від 25.06.2022 до КП «Міське агентство з приватизації житла» (с.40 спадкової справи).

КП «Міське агентство з приватизації житла» було надано відповідь за вих.№191/01-09 від 20.07.2022 зі змісту якої вбачається, що за результатами розгляду отриманого запиту агентством було повідомлено:

-щодо першого питання – згідно архівної бази, яка знаходиться у міськагентстві було виявлено, що 09.02.2006 року на вищеозначене житло було видане свідоцтво про право власності на житло в рівних частках на чотирьох співвласників, 1/4 частка якої належить ОСОБА_6 .

-щодо другого питання – видачі дублікатів приватизаційних документів на квартиру, повідомлено, що згідно ст.8 п.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або спільну часткову власність з письмової згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно проживають у даній квартирі.

Також, вказано на те, що згідно ст.25 Положення із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №42 (0335-15 від 02.03.2015) «Про передачу квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитку у власність громадян», дублікати приватизаційних документів видаються власникам (співвласникам) житла з письмової згоди у випадку втрати або зіпсування оригіналів.

Додатково повідомлено, що згідно зі ст.8 пункту 11 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» всі спірні питання, що стосуються приватизації житла вирішуються у судовому порядку (с.41 спадкової справи).

07.10.2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Філімоновою Г.В. було прийнято постанову про відмову у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з ненаданням спадкоємцем документів, які підтверджують право власності на квартиру АДРЕСА_1 (с.43 спадкової справи).

27.01.2025 приватним нотаріусом ОМНО Філімоновою Г.В. було повторно направлено до КП «Міське агентство по приватизації житла» запит за вих.№13/02-14 щодо надання дублікату свідоцтва про право власності на житло та розпорядження органу приватизації на квартиру під АДРЕСА_1 , на ім`я померлого ОСОБА_6 .

29.05.2025 ОСОБА_1 отримала від приватного нотаріуcа ОМНО Філімонової Г.В. лист за вих.№177/02-14 роз`яснення норм спадкового права.

Зі змісту даного роз`яснення вбачається, що спадкоємиця ( ОСОБА_1 ) заявила про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 , але не надала документи, що встановлюють право власності на вказане майно.

Повідомлено, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних підстав: нотаріус при видачі свідоцтва перевіряє належним чином зареєстровані права спадкодавця на майно. Видача свідоцтва про право на спадщину, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві. На підставі наведеного та керуючись п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

У зв`язку з цим, нотаріусом було зазначено, що свідоцтво про право на спадщину за законом може бути видане у разі одержання дублікату документа, що встановлює право власності у відповідному органі приватизації на об`єкт нерухомості.

Проте, ОСОБА_1 не може отримати дублікат правовстановлюючого документа на квартиру оскільки власник вищевказаної квартири (батько позивача ОСОБА_6 ) помер, а також оскільки інші співвласники не надають згоду на видачу дублікату, а тому вона була змушена звернутись до суду з даним позов про визнання права власності на нерухоме майно, у зв`язку із втратою правовстановлюючого документу та неможливістю отримання його дубліката.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст..1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч.1 та ч.2 ст.1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно до ст..1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно до ч.1 та ч.3 ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пунктом 4.12 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року (далі по тексту - Порядок) встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

Згідно до п.4.14 Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

Відповідно до п.4.15 Порядку, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Згідно до п.4.18 Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Як встановлено судом, КП «Міське агентство з приватизації житла» було надано відповідь за вих.№191/01-09 від 20.07.2022 зі змісту якої вбачається, що за результатами розгляду отриманого запиту агентством було повідомлено:

-Щодо першого питання – згідно архівної бази, яка знаходиться у міськагентстві було виявлено, що 09.02.2006 року на вищеозначене житло було видане свідоцтво про право власності на житло в рівних частках на чотирьох співвласників, 1/4 частка якої належить ОСОБА_6 .

-Щодо другого питання – видачі дублікатів приватизаційних документів на квартиру, повідомлено, що згідно ст.8 п.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир здійснюється у спільну сумісну або спільну часткову власність з письмової згоди всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно проживають у даній квартирі.

Також, вказано на те, що згідно ст.25 Положення із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №42 (0335-15 від 02.03.2015) «Про передачу квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитку у власність громадян», дублікати приватизаційних документів видаються власникам (співвласникам) житла з письмової згоди у випадку втрати або зіпсування оригіналів.

ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати письмову згоду інших співвласників на отримання дублікату свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 , виданого 09.02.2006 Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради, що в свою чергу позбавляє позивача можливості отримати дублікат вищевказаного документу та належним чином оформити спадщину, яка відкрилась після смерті свого батька.

Виходячи із змісту ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд зазначає, що у разі відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, визнання права власності на таке майно в судовому порядку є ефективним способом захисту порушеного (невизнаного) права.

Аналогічна правова позиція сформульована в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 р. у справі №523/18162/16.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення у нотаріальному порядку. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Аналогічна правова позиція сформована в постанові Касаційного цивільного суду у складі верховного суду від 22.09.2021 р. у справі №227/3750/19.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку про те, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до якої входить, зокрема, 1/4 частка квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцюОСОБА_6 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті свого батька, проте не може отримати свідоцтво про право на спадщину з незалежних від неї причин - через втрату оригіналу правовстановлюючого документу. А тому єдиним способом захисту її прав є визнання судом за позивачем права власності на частку, яка залишилась після смерті ОСОБА_6 . У зв`язку з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України). Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

На підставі викладеного, керуючись ст.1216, ст.1217, ст.1218, ч.1 та ч.2 ст.1220, ст.1223, ч.1 ст.1258, ст.ст.1261, 1268, 1269, 1296 ЦК України; ст.ст.1, 2, 3, 13, 19, 42, 43, 48, 49, 59, 76-81, 82, 89, 95, 102, 106, 110, 141, 209, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які на заявляють самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ), право власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( РНОКПП – НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП – НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ).

Третя особа: ОСОБА_3 ( РНОКПП – НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).

Третя особа: ОСОБА_4 ( РНОКПП – НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).

Третя особа: ОСОБА_5 ( РНОКПП – НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ).

Третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Філімонової Г.В. ( АДРЕСА_4 )0

Суддя Ігор ПЛАВИЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua