Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №521/5517/26 — Хаджибейський районний суд міста Одеси

Справа № 521/5517/26

Номер провадження 3/521/2218/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Бобуйок І.А., з секретарем Наконечна А.В., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №630179 від 02.04.2026 року, який надійшов з УПП в Одеській області, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу ЕПР1 №630179 від 02.04.2026 року, що складений інспектором УПП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Цвігуном М.В. встановлено, що 02.04.2026 року об 11 годині 20 хвилини ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 , у м. Одесі по вул. Тираспольське шосе, буд. 22/8, у стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, проте його представник – Литвиненко А.Г. надала у суді пояснення, в яких зазначила, що ОСОБА_1 не був під впливом наркотичного сп`яніння, а дії працівників поліції щодо перебування ОСОБА_1 під наркотичним сп`янінням нічим не підтвердженні та були спрямовані на доставлення його до ТЦК та СП у зв`язку з його знаходженням у розшуку за запитом ТЦК та СП просила суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

При розгляді справ про адміністративне правопорушення слід керуватися в тому числі й Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини.

Так, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Конвенція набула чинності для України 11.09.1997 року.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005, звернуто увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Судом встановлено, з відеозапису, який був досліджений у судовому засіданні у присутності представника Костенко А.О., та встановлено, що ОСОБА_1 працівники поліції зупинили на колі «Два стовпи» (м. Одеса, вул. Тираспольське шосе, буд. 22/8), який керував транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 , о 11:29 год. 02.04.2026 р. а у протоколі зазначено, що подія сталася о 11:20 год., що не відповідає дійсності.

Однак, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 630179 від 02.04.2026 року як технічний засіб фіксації зазначено лише відеореєстратор БК №471020. Водночас, під час дослідження наданого відеозапису вбачається, що працівниками поліції також здійснювалась відеофіксація за допомогою іншого технічного засобу — відеореєстратора БК 471178. Однак будь-які відомості щодо використання вказаного відеореєстратора, його ідентифікаційних даних та здійснення ним фіксації подій у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.

На відео з бодікамери № 471178, встановлено, що з часу зупинки 11:29 год. ОСОБА_1 поліцейські встановили особу, яка керувала транспортним засобом «Renault» д.н.з. НОМЕР_2 , а також встановили, що ОСОБА_1 знаходиться у розшуку за запитом ТЦК та СП Одеської області та при цьому пред`явили йому обвинувачення у порушені ПДР, а саме, що на причепі перебитий він-код та з цієї підтави викликали СОГ. На бодікамери № 471178 відео переривається о 12:24 год. та розпочинається 0 13:28 год. та о 13:30 год. знов камера виключається та відео поновлюється о 13:58 год. та закінчується відео о 14:07 год. тобто до складення протоколу відносно ОСОБА_1 .

Стосовно причини зупинки транспортного засобу яким керував ОСОБА_1 поліцейські не повідомили.

Стосовно обставини, що поліцейськими була викликана СОГ щодо перевірки він-кода на півпричеп, адвокатом Литвиненко А.М. був зроблений адвокатський запит на який отримано відповідь від Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області, що матеріали, які були складені 02.04.2026 р. розглянуті та списані. Відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо невідповідності він-коду напівпричепа д.н.з. НОМЕР_3 та відносно транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_2 у розшуку не перебувають.

О13:36 год. працівники поліції говорить : «Надо було його з машини витягать.», «Група приїде, буде давать пояснення і вийде.», о 14:01 год. (часовий проміжок відеозапису 1:01:09), працівник поліціє говорить : «Та я бачу, що він не хоче виходить, він походу знає.». З 14:01 год. по 14:03 год. (часовий проміжок відеозапису 1:01:15 по 1:03:43) працівник поліції говорить гр. ОСОБА_1 : «Куда? Ви ще пока не їдете звідси. Хто Вас зупинив? У мене ще є до Вас запитання. Ми зараз з Вами поїдемо на медичне освідування. Тому що я вважаю, що ви знаходитесь під впливом або лікарських, або наркотичних засобів. Ми чекали слідчо – оперативну. (з відеореєстратора № 471178).

Суд зазначає, що працівник поліції коли запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу не вказав йому, що він виявив ознаки та які саме, що можуть підтверджувати про знаходження під дією наркотичних засобів як того вимагає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про національну поліцію» за зверненням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України або розвідувальних органів України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, беруть участь у здійсненні заходів щодо оповіщення військовозобов`язаних та резервістів спільно з представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також здійснюють адміністративне затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо працівники патрульної поліції виявили, що особа знаходиться у розшуку вони повинні були відповідно до вказаної норми викликати наряд поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення до цих центрів та органів призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Костенко зупинили о 11:29 год. а вже о 14:01 год. поліцейский патрульної поліції інформує ОСОБА_1 , що він оформлює на нього протокол про перебування у наркотичному сп`янінні.

Також судом встановлено, що о 14:01 год. працівник патрульної поліції запропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу для виявлення знак наркотичного сп`яніння, тобто лише через 2:30 год. після зупинки, при цьому не вказавши, які ознаки були виявлені для того щоб стверджувати, що особа перебуває у наркотичному сп`янінні.

Суд вважає, що всі дії поліцейських були направлені на те, щоб ОСОБА_1 посадити у автомобіль і під приводом того, що у нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння, які судом на відео не були встановленні. Поліцейські відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» на місці не провели перевірку його стану, а саме: не просили витягнути руки для перевірки тремтіння рук, не просили пройти по стежці для перевірки координації його руху. А дії поліцейських були направленні на те, щоб посадити ОСОБА_1 у автомобіль патрульних, для відвезення його ТЦК та СП у зв`язку з тим, що він згідно їх бази даних знаходився у розшуку ТЦК та СП, а як було судом встановлено на відео для цього вони вигадали, що ОСОБА_1 знаходиться у наркотичному стані і під цим приводом просили його проїхати до медичного закладу для перевірки його стану, тому вказані дії поліцейських не відповідали обстановці та подіям які відбувались 07.01.2026 р. та не підтверджують знаходження ОСОБА_1 у наркотичному стані.

Згідно ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про національну поліцію України», до превентивних поліцейських заходів, які поліція може застосувати, відносяться, зокрема, перевірка документів, опитування особи, поверхнева перевірка і огляд та зупинення транспортного засобу.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 «Про національну поліцію України», поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки.

Згідно п. 1 ч. 1, ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію України» передбачає вичерпний перелік підстав для зупинення транспортних засобів поліцейськими, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Суд зауважує, що у ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» наведено вичерпний перелік випадків, коли поліцейський може зупинити транспортний засіб, всі інші причини зупинки автомобіля — незаконні. З відеозйомки нагрудної камери поліцейського, що була додана до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд не може встановити з яких причин відбулася зупинка ОСОБА_1 , а якщо поліцейський не назвав причину зупинки, його подальші дії є незаконні і ніхто не зобов`язаний їх виконувати.

Судом встановлено з відеозапису, наданого поліцією разом із цією адміністративною справою, співробітники поліції не повідомили ОСОБА_1 причин його зупинення та ПДР, які останній на їх думку порушив.

Наведене свідчить про відсутність у поліції законних підстав для зупинення водія ОСОБА_1 згідно приписів ч. ч. 1, 2 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію України».

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а, також, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, ознаками об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є: по-перше, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів.

Згідно п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду водіїв на стан сп`яніння визначений ст. 266 КУпАП, регулюється також Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року; Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року; постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».

Відповідно порядку, встановленого ст.266 КУпАП, огляд осіб, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння проводиться поліцейськими з використанням спеціальних технічних засобів або, у разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров`я МДА.

Відповідно до статті 31 ЗУ «Про національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 130, 245, 247, 280, 283 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

СУДДЯ: