Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №505/2276/25 — Подільський міськрайонний суд Одеської області

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/2276/25

Провадження № 2-а/505/70/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Дзюбинського А.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюк Ю.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області справу в порядку адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій учасників справи

Позиція позивача

ОСОБА_1 звернувся до Подільського міськрайонного суду Одеської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 6061 від 28.04.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що не погоджується з постановою № 6061 від 28.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000 грн. На думку позивача, вказана постанова є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню, оскільки її прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Як зазначає ОСОБА_1 , він є особою з інвалідністю ІІІ групи та не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Так, 25.04.2025 він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у супроводі працівників поліції, де йому повідомили про нібито неявку за повісткою на 11.03.2025. Після перевірки документів працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 встановили наявність у нього інвалідності та повернули документи, не повідомивши про складення будь-яких матеріалів щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Лише після блокування банківських рахунків та звернення до органу державної виконавчої служби позивач дізнався про існування постанови від 28.04.2025 та відкриття виконавчого провадження щодо її примусового виконання.

Також зазначає, що йому не було вручено копію постанови, не роз`яснено процесуальні права та обов`язки, не надано можливості надати пояснення, а також не було належним чином перевірено відомості щодо його перебування на військовому обліку та наявності підстав для звільнення від мобілізації. Крім того, позивач вказує на відсутність належних і допустимих доказів вчинення ним правопорушення та на те, що в постанові не конкретизовано суті порушення вимог законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Позиція відповідача

Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 подано письмові пояснення, згідно яких просив відмовити у задоволенні позову.

Так, позивач був належним чином сповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.03.2025, що підтверджується розпискою про отримання повістки № 883/ГО з особистим підписом позивача. Проте, позивач без поважних причин не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 у визначений повісткою час, не повідомив про причини неявки у встановленому законом порядку та не надав документи, які б підтверджували наявність поважних причин неприбуття. При цьому у протоколі про адміністративне правопорушення від 25.04.2025 № 351 позивач власноруч зазначив, що не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 через проведення господарських робіт удома, що не належить до передбачених законом поважних причин. Крім того, позивач 25.04.2025 не оспорював факт вчинення правопорушення, погоджувався на притягнення до адміністративної відповідальності та просив розглянути справу за його відсутності.

Також відповідач заперечив доводи про порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, зазначивши, що під час складання протоколу позивачу були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, а також повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується його особистим підписом. Незважаючи на належне повідомлення, позивач на розгляд справи не з`явився та не подавав клопотань про його відкладення, у зв`язку з чим справа була правомірно розглянута за його відсутності.

ІІ. Клопотання та інші процесуальні рішення в справі

Ухвалою суду від 31.07.2025 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк на усунення недоліків десять днів.

25.08.2025 від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 22.12.2025 відкрито провадження у справі

05.02.2026 представником відповідача подано заяву про невизнання позовних вимог.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.2026, вказана справа передана для розгляду судді Дзюбинському А.О.

Ухвалою суду від 13.05.2026 адміністративну справу прийнято до провадження.

24.06.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відкладення ухвалення та проголошення судового рішення до 12 год. 50 хв. 26.06.2026.

ІІІ. Позиції сторін у судовому засіданні

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на підстави, викладені в позовній заяві.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з`явився. У поданій заяві від 05.02.2026 справу просив розглянути за відсутності представника відповідача.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо аргументів наведених учасниками справи

Дослідивши матеріали справи, докази надані сторонами на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 07.03.2025 ОСОБА_1 підписано розписку про отримання повістки № 883/ГО про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 11.03.2025.

04.04.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 направлено звернення до Подільського РУП ГУНП в Одеській області щодо доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.

25.04.2025 ОСОБА_1 доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.04.2025 № 351 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , йому роз`яснено зміст статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову у справі) та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 30 хв. 28.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет № 1, що засвідчено особистим підписом ОСОБА_1 у графі - «Пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та пояснення особи, яка притягається до відповідальності», ОСОБА_1 власноручно зазначено «не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк зазначений в повістці, так як не мав можливості, у зв`язку з проведенням господарських робіт вдома» та поставлено його підпис, також підпис міститься в графі щодо отримання другого примірника протоколу.

Постановою № 6061 від 28.04.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що складає 17 000 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 в зазначений в повістці час не прибув без поважних причин, та діючи за єдиним умислом у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначеної у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 або в будь-який інший спосіб з подальшим прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. В подальшому, знаючи про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , до територіального центру комплектування та соціальної підтримки в прибував без поважних причин, продовжував свою протиправну діяльність аж до 25.04.2025 року коли він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 64/2022від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено з 24.02.2022 ввести в Україні воєнний стан. У подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та такий воєнний стан діє і до теперішнього часу.

Отже, станом на 25.04.2025, тобто на дату вчинення інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення діяв особливий період.

За змістом ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до змісту ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» зняттю з військового обліку призовників у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку. При цьому взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя статті 210-1 КУпАП).

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абзац восьмий частини третьої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Позивач як громадянин України, військовозобов`язаний є суб`єктом цього правопорушення.

Об`єктом правопорушення є встановлений порядок мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період.

Об`єктивна сторона правопорушення: позивач після отримання повістки про виклик не з`явився до ТЦК у зазначений у повістці час в особливий період, що прямо передбачено як протиправна дія в частині третій статті 210-1 КУпАП та абз. восьмому частини третьої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суб`єктивна сторона правопорушення: позивач отримав повістку і свідомо ігнорував законну вимогу про явку до ТЦК, що підтверджує наявність умислу.

На підставі наведених фактів, склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, є доведеним.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

1) перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

2) смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (абзаци 19-21 частини третьої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

При цьому закон встановлює порядок дій особи, якщо у неї були поважні причини неявки на виклик до ТЦК. Зокрема, у разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (абзац 22 частини третьої статті 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Ураховуючи викладене, суд приходить до обґрунтованого висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам КУпАП, винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а отже є законною, у зв`язку з цим у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог позивача, відсутність витрат відповідача, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного та керуючись ст. 210-1, 251, 268, 283,284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6, 8, 9, 72-77, 80, 90, 205, 241-246, 250, 286, 292, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю в позові ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_2

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , тел. НОМЕР_4 (НОМЕР_5

Суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ