Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №947/23826/26 — Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23826/26

Провадження № 2-а/947/191/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі головуючого – судді Луняченка В.О.

за участю секретаря Макаренко Г.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Київський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 10.06..2026 року, в інтересах ОСОБА_1 , звернувся адвокат Миколюк А.П., із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №288 від 06.02.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 із закриттям провадження по вказаної адміністративної справі у зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

Також, водночас із позовом подана заява про поновлення строку на подачу позиву з мотивів необізнаності позивача про існування вказаної постанови до поки не було відкрито виконавче провадження по виконанню вказаної постанови.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач, 29.01.2026 року пройшов ВЛК , відомості про що наявні у його військово-обліковому документі у інтернет-застосунку Резерв+, а тому викладені у постанові ознаки правопорушення у вигляді не повідомлення персональних даних про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обліку не відповідають вимогам закону, крім того всі відомості стосовно його стану здоров`я можливо отримати шляхом інформаційної взаємодії між Електронною системою охорони здоров`я (ЕСОЗ) та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» , що також унеможливлює притягнення його до адміністративної відповідальності, за ненадання інформації, згідно примітки до ст. 210,210-1 КУпАП.

Як встановлено судом , згідно протоколу №288 від 29 січня 2026 року , складеного гранатометником 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдатом ОСОБА_3 , ОСОБА_1 порушив абзац восьмий частини третьої статті 1 Закону України « Про військовий обов`язок і військову службу», частину другу статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підпункт 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» якій є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, а саме: не повідомив персональні дані передбачені пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України « Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме: відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку,чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.

У протоколі , є підпис ОСОБА_1 який ознайомлений з його змістом та повідомлений про розгляд адміністративної справи 06.02.2026 о 10:00 у кабінеті №301 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За змістом позовної заяви позивач під час складення протоколу повідомив особу, яка складала протокол , що він лише зараз пройшов медичний огляд та визнаний придатним до служби у обмежених військових частинах, відомості про що надійдуть до всіх реєстрів та отримав відомості що якщо це відповідає дійсності він не буде притягнутий до адміністративної відповідальності.

Постановою №288, винесеною 06.02.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_4 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП із накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн., із наступних підстав: порушення абзацу восьмого частини третьої статті 1 Закону України « Про військовий обов`язок і військову службу», частини другої статті 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» якій є Додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, а саме: не повідомлення персональних даних передбачених пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону України « Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а саме: відомостей про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Судом були витребувані докази , на підставі яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності , але а ні доказів а ні заяв по суті справи відповідачем до суду не надано, тому розгляд справи відбувався на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( скорочене КУпАП ) передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» прийнятого Верховного Радою України 09.05.2024 року ( скорочене ЗУ № 3696-IX ) до статті 210 КУпАП внесено зміни у вигляді додання частини третьою.

Частиною третьою статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) визначено, що порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку , яке вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України « Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Абзац восьмий частини третьої статті 1 вказаного Закону встановлює, що військовий обов`язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.

Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти).

Частиною другою статті 9 даного Закону визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

У відповідності до п.17-1 частини першої статті 7 вказаного Закону До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема, належать відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку.

Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Згідно підпункту 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» якій є Додатком 2 до зазначеного Порядку, Призовники, військовозобов`язані та резервісти, зокрема, повинні у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “ Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів ”, повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов`язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Частиною другою Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Як визначено ст. 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства ( далі КАС) України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно ч.1,2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол ( або постанову у випадку відсутності протоколу ) про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Судом визнається обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.

Так, ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція ) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" N 36985/97 суд визначив, що адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій може суб`єкт владних повноважень.

Аналогічну правову позицію визначив у Постанові від 31.01.2019 року Верховний суд у справі №760/10803/15-а зазначивши, що один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, який передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки в протилежному випадку презюмується, що вони є протиправними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначив, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року; п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року).

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до положень ст. 8, ст. 62 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспаніі» ЄСПЛ зазначив, що п.2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив протиправне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

За змістом ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі КАС ) визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У даному випадку у самої постанові №288 від 06.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 210 КУпАП , взагалі відсутній встановлений факт порушення вимог Закону України «Щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в частині порушення зобов`язання самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження повторного медичного огляду.

Крім того, з наданих позивачем копії військо-облікового документа який міститься у інтернет-застосунку Резерв+ , вбачається наявність відомостей що 29.01.2026 він пройшов ВЛК та наявні результати медичного огляду та висновки комісії.

Виходячи з даних обставин суд вважає відсутнім належні та допустимі докази наявності складу адміністративного правопорушення у ОСОБА_1 та підстави для можливості притягнення його до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 210 КУпАП.

Згідно вимог п.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Що стосується порушення строку подання позовної заяви то судом вважається наявність підстав для поновлення вказаного строку враховуючи відсутність у постанові відомостей про присутність позивача під час розгляду справи та вручення йому копії постанови , що приймається судом як поважна причина пропуску строку та підстава для його поновлення.

Керуючись ст. ст. 241-243,245,246,250,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №288 яка винесена 06.02.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_4 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №288 від 06.02.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу відносно ОСОБА_1 .

Закрити провадження по адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) по ч.3 ст. 210 КУпАП по обставинам зазначеним у протоколі №288 від 29.01.2026 року та постанові №288 від 06.02.2026 року.

Повний текст рішення складено 26.06.2026.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя В. О. Луняченко