Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №524/3747/22 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/3747/22

Провадження №2/524/4935/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2026 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року до суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів.

В обґрунтування позову вказував, що перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 з 23.03.2013 року. Від даного шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.06.2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , кошти на утримання дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10 травня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

Зазначив, що на даний час син ОСОБА_3 проживає разом з ним за місцем реєстрації, дочка проживає разом із матір`ю за місцем її фактичного проживання.

Просив: - припинити з 10 травня 2022 року стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були стягнуті на підставі судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.06.2022 року; - змінити розмір аліментів, які були стягнуті на підставі судового наказу від 03.062022 року, з нього на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і визначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 травня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, - стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

Ухвалою судді від 18 липня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою суду від 20 вересня 2022 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у цивільній № 524/2549/22 за об`єднаними в одне провадження позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини.

Розпорядженням керівника апарату суду від 14.06.2023 року за № 454 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_5 . Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2023 року визначено головуючим - суддю Нестеренка С.Г.

Ухвалою суду від 01 березня 2024 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою суду від 22 травня 2024 року зупинено провадження у даній цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів та зміну розміру аліментів у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку цивільного судочинства, а саме цивільної справи № 524/2549/22 за об`єднаними в одне провадження позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітніх дітей та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання малолітньої дитини - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи у вказаній цивільній справі.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 вересня 2025 року в цивільній справі за об`єднаним в одне провадження позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини набрало законної сили 31 жовтня 2025 року.

Ухвалою суду від 17 листопада 2025 року відновлено провадження по справі та призначено судове засідання.

Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Заочним рішення суду від 24 лютого 2024 року задоволено позов ОСОБА_1 . Припинено з 10 травня 2022 року стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 червня 2022 року.

Визначено (змінено) розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які стягуються на підставі судового наказу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03 червня 2022 року, в розмірі 1/4 частини зі всіх видів заробітку, щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, як мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 10 травня 2022 року.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн.

17 квітня 2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_6 надійшла заява про перегляд заочного рішення суду. Вказав, що відповідач про слухання справи повідомлена не була. Крім того, позивачем не надано доказів того, що син проживав разом з ним з 10 травня 2022 року і по даний час. Позивачем не доведено обставин щодо зменшення розміру аліментів, припинення спати аліментів суперечитиме інтересам дитини. Позивач не заявляв вимоги про визнання судового наказу за яким стягуються аліменти повністю чи частково таким, що не підлягає виконанню. Просив скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду у загальному прядку.

Ухвалою судді від 20 квітня 2026 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення суду, відкрито провадження, залучено сторін, призначено судове засідання.

27 квітня 2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_7 надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення суду, в якому останній висловив свою незгоду із даною заявою, просив відмовити у її задоволенні. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 29 квітня 2026 року заяву представника ОСОБА_2 – ОСОБА_6 задоволено. Скасовано заочне рішення суд від 24 лютого 2026 року, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не прибув. У поданому до суду клопотанні просив справу розглядати без його участі, ухвалити рішення по справі за явними у справі доказами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не прибула з невідомих суду причин. Була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Про причини нявки суд не повідомила. Її представник – адвокат Гонтар В.М. просив справу розглядати без його участі. У позові просив відмовити.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні докази, з`ясувавши обставини справи, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_8 перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 березня 2013 року. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28 вересня 2022 року у справі № 524/2483/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03 червня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти на утримання двох неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 10 травня 2022 року і до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 25 вересня 2025 року у справі № 524/2549/22 визначено місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком, ОСОБА_1 . Відмовлено ОСОБА_9 у задоволенні позову до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини – сина ОСОБА_3 з нею.

При цьому, судом під час розгляду справи 524/2549/22 було встановлено, що з 24 квітня 2022 року малолітній син сторін у справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на його утриманні, неповнолітня донька сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом із матір`ю.

Рішення суду у справі № 524/2549/22 учасниками справи не оскаржувалося та набрало законної сили 31.10.2025 року.

Згідно з ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруться ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач, посилаючись на те, що син з 24.04.2022 року проживає разом з ним та знаходиться на його утриманні, просив припинити стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 10 травня 2022 року. Змінити розмір аліментів, які були стягнуті з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і визначити розмір аліментів на її утримання у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 травня 2022 року.

Надаючи правову оцінку зазначеному, суд виходить із наступного.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За положеннями ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Отже, статтею 179 СК України врегульовано питання права власності на аліменти, які отримуються на дитину одним із батьків та їх цільове призначення. Зокрема, передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини і мають використовуватися за цільовим призначенням в інтересах дитини.

Під цільовим призначенням при цьому потрібно розуміти витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 682/690/16-ц).

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

Із урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина та на якій підставі.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц).

Так, рішенням суду від 25 вересня 2025 року у справі № 524/2549/22 встановлено, що з 24 квітня 2022 року неповнолітній син сторін у справі ОСОБА_1 , 2014 р.н. проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на його утриманні, неповнолітня дочка сторін ОСОБА_4 , 2020 р.н. проживає разом із матір`ю.

Оскільки зміна фактичних обставин відбулася після ухвалення судом 03 червня 2022 року рішення про стягнення аліментів, а саме, встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, то такий факт є тією істотною обставиною, яка з огляду на аналіз статей 267-271 СК України може бути підставою для припинення стягнення аліментів. У такому випадку відбувається саме припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача, а не зміна розміру стягнення.

Наведене узгоджується зі сталою позицією Верховного Суду, зокрема, сформованою у справі № 711/8561/16-ц, за змістом якої, аліменти це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, а тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, провадження № 61-3738св22).

Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що слід припинити стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були стягнуті на підставі судового наказу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 03 червня 2022 року, оскільки змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.

При цьому, припинити стягнення аліментів з позивача на користь відповідача слід з 10 травня 2022 року, як було заявлено позивачем, а не з 24 квітня 2022 року (з дати проживання сина з батьком, яка була встановлена рішенням суду від 25 вересня 2025 року у справі № 524/2549/22), адже суд не може вийти з межі позовних вимог, тому позов в цій частині слід задовольнити.

Щодо зміни розміру аліментів, які були стягнуті з ОСОБА_1 за судовим наказом Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.06.2022 року, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини сторін – дочки ОСОБА_4 , 2020 р.н., суд зазначає наступне.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Таким чином, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із сторін та в інших випадках, передбачених СК України.

Оскільки з відповідачем ОСОБА_2 залишилася проживати неповнолітня дитина сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вимоги позивача про встановлення розміру аліментів у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісяця і до повноліття дитини – є правомірними і такими, що не суперечать вимогам Сімейного Кодексу України та не порушують інтереси самої дитини. Так, такий розмір було визначено та запропоновано самим позивачем, і є меншим у порівнянні з раніше призначеним розміром аліментів на утримання одночасно 2-х дітей, однак є більшим у порівнянні з розміром в 1/6 частину як половину від присудженого розміру аліментів в 1/3 частину на утримання двох дітей (1/3:2), що свідчить про спроможність позивача надавати матеріальну допомогу на утримання дочки у запропонованому розмірі, який є за даних обставин та умов достатнім для підтримання належного матеріального утримання дочки. Відповідач та її представник не заявляли про незгоду з запропонованим позивачем таким розміром аліментів на утримання дочки в розмірі 1/4 частини доходів позивача.

Однак суд не погоджується з доводами позивача щодо дати зміни розміру аліментів, а саме з 10 травня 2022 року.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зміна розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили. Тому, змінити розмір аліментів необхідно з моменту набрання рішенням суду законної сили.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно приписів статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог, інші судові витрати у разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Позивач при зверненні до суду у липні 2022 року сплатив судовий збір у розмірі 992,40 грн., який просив стягнути з відповідача на його користь. У відзиві на заяву про перегляд заочного рішення суду представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_7 просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені позивачем витрати на правничу допомогу, розмір яких у прохальній частині відзиву не зазначив, однак до матеріалів справи додав копію квитанції на суму 10 000,00 грн., що розцінюється судом як попередній розрахунок. Після скасування заочного рішення суду та в процесі подальшого розгляду справи, сторонами не заявлялося про понесення ними будь-яких судових витрат на яких вони наполягають.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Сторони у справі не позбавлені можливості звернутися до суду із заявами про відшкодування будь-яких судових витрат в остаточно визначених розмірах у порядку визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Справа розглянута в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів.

Керуючись ст. 18, 180-184, 192, 197 Сімейного Кодексу України, ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76, 77, 78, 79, 80 - 83, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 267 - 268, 273, 352 - 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Припинити з 10 травня 2022 року стягнення аліментів із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були стягнуті на підставі судового наказу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 03 червня 2022 року.

Змінити розмір аліментів, які були стягнуті на підставі судового наказу Автозаводського районного суду міста Кременчука від 03 червня 2022 року, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і визначити аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) батька дитини ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Відповідач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рнокпп: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 26 червня 2026 року.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Рішення набирає законної сили, якщо не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: