Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №398/1274/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1274/26

провадження №: 2/398/2294/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"25" червня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шинкаренко І.П.,

за участю секретаря судового засідання Черткова А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Боровського В.А.,

представника третьої особи – Яковлева Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник – адвокат Боровський Валерій Антонович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Олександрійської міської ради Кіровоградської області як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ

У березні 2026 року адвокат Боровський В.А, який діє від імені позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить суд позбавити останню батьківських прав відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути аліменти на його утримання у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення повноліття дитиною, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 є рідною матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі з 13 травня 2016 року до 25 травня 2025 року. Від попереднього шлюбу у ОСОБА_2 є старший син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким ОСОБА_2 у січні 2025 пішла з дому, фактично припинивши шлюбні відносини з ОСОБА_4 . ОСОБА_6 залишився проживати з батьком. Рідний батько ОСОБА_3 – ОСОБА_4 , у лютому 2025 року був призваний на військову службу за мобілізацією та 10 січня 2026 року зник безвісти за особливих обставин в населеному пункті Андріївка Сумського району Сумської області під час виконання бойового завдання. Після мобілізації батька на військову службу ОСОБА_6 проживає з позивачем, яка є рідною бабусею ОСОБА_3 зі сторони батька. Мати з дитиною не спілкується, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не цікавиться життям, навчанням, здоров`ям ОСОБА_6 . Дитиною опікується бабуся. Наказом Служби у справах дітей Олександрійської міської ради ОСОБА_3 тимчасово влаштовано на виховання та утримання ОСОБА_1 , яка має намір оформити опікунство над дитиною. На підставі зазначеного ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 13 березня 2026 року у справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подала.

Ухвалою суду від 04 травня 2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, наполягали на їх задоволенні з підстав, наведених у позові.

Позивач ОСОБА_1 суду пояснила, що до 2025 року, близько семи років, її син ОСОБА_4 з дружиною ОСОБА_2 , їх спільним сином ОСОБА_3 , та сином дружини від попереднього шлюбу жили однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Жили нормально, проте сімейні відносини не склалися та в січні 2025 року ОСОБА_7 із сином від попереднього шлюбу пішла, залишивши ОСОБА_6 з батьком. ОСОБА_8 проживає з позивачем з 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , з того часу як його батька ОСОБА_4 мобілізували. Саме вона займається вихованням і здоров`ям дитини, надає йому всю необхідну допомогу у навчанні, харчуванні, купує шкільний одяг, все необхідне для школи, іграшки. Живуть вони з онуком на грошове забезпечення, що виплачується родині зниклим безвісті та пенсію, що отримує позивач. ОСОБА_6 навчається в першому класі, має успіхи у навчанні, спокійний, мав гарні відносини з батьком, важко сприйняв відомості про його зникнення на війні, про мати не питає, бажання з нею спілкуватися не виявляє. Мати ОСОБА_6 залишила сім`ю в січні 2025 року, місце її проживання невідоме, телефонний зв`язок з нею відсутній, оскільки ОСОБА_7 декілька разів змінювала номер, дитиною вона не цікавиться, не відвідує ні вдома, ні в школі, фінансово не допомагає. З часу як ОСОБА_2 залишила сім`ю позивач один раз зустріла її в місті, проте ОСОБА_7 на пропозицію позивача побачитись із сином, відмовилась. Чи зловживає відповідач алкогольними напоями, веде асоціальний спосіб життя, чому ОСОБА_2 залишила дитину позивачу не відомо. Враховуючи сімейну ситуацію, що склалась, позивач має необхідність в офіційному оформленні опіки над дитиною, оскільки він залишився без батьківського піклування.

Представник органу опіки та піклування у судовому засіданні просив позов ОСОБА_9 задовольнити, підтримав наданий органом опіки та піклування висновок про позбавлення матері батьківських прав, суду пояснив, що поведінка ОСОБА_2 вказує на відсутність інтересу до своєї дитини та ухилення від виконання батьківських обов`язків. Сім`я тривалий час перебуває на обліку у зв`язку з неналежним виконання батьківських обов`язків, отримували послуги соціального супроводу, неодноразову соцслужби навідували сім`ю під час спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , через створення батьками неналежних умов проживання для дитини, систематично проводили бесіди. За зверненням позивача, після зникнення безвісті на війні ОСОБА_4 , наказом служби у справах дітей було тимчасово влаштовано ОСОБА_6 у родину ОСОБА_1 . На засідання комісії ОСОБА_2 не з`явилась, телефоном повідомила що наміру опікуватися сином ОСОБА_6 не має.

Дитина, ОСОБА_3 , у судовому засіданні підтвердив обставини зазначенні позивачем щодо проживання з бабусею, зазначив, що більше року маму не бачив, телефоном не спілкується, наміру спілкуватися, потреби побачити маму не має.

Відповідач повідомлялась судом про наявність цивільної справи на розгляді у суді, стороною якої вона є, шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, а також через оголошення на офіційному сайті судової влади, будь-яких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило. За номер телефону відповідача, зазначеним позивачем в ході судового розгляду, зв`язок з абонентом відсутній.

Оскільки, відповідач, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзив не подала та позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд цієї справи.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Вислухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов наступного.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

У статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини. Держава має вживати необхідних заходів щодо надання допомоги батькам у здійсненні цього права.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За правилами статті 258 СК України баба і дід мають право на самозахист внуків. Баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Отже, чинним законодавством передбачено право баби та діда на процесуальне представництво онука (онучки) на підставі самого факту близького кровного споріднення, без необхідності встановлення опіки, піклування чи призначення їх опікуном або піклувальником.

Таким чином, баба, з якою проживає онук (онучка), має право на подання в інтересах дитини позову до її батьків.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2018 року у справі № 445/637/16-ц.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язання виховувати дитину, піклуватись про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч.1 ст.164 СК України, яка містить вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав відносно дитини, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків.

Згідно ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності; 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 23 жовтня 2018 року. Матір`ю дитини записано ОСОБА_2 , батьком – ОСОБА_4 .

27 травня 2025 року заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у справі № 398/1568/25 шлюб зареєстрований 13 травня 2016 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , розірвано.

Згідно з сповіщенням № 1079 від 13 січня 2026 року, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16 січня 2026 року та витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 16 лютого 2026 року солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , гранатометник 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , призваний на військову службу 14 лютого 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_7 , зник безвісти за особливих обставин о 16:35 10 січня 2026 року в населеному пункті Андріївка Сумського району Сумської області під час виконання бойового завдання.

Відповідно до наказу начальника служби у справах дітей Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 17 листопада 2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово влаштовано у родину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з покладанням відповідальності за збереження життя, здоров`я та розвиток дитини.

ОСОБА_1 є рідною бабою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження дитини ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 та його батька ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 .

Відповідно до актів обстеження умов проживання здобувача освіти від 17 жовтня 2025 року, 20 листопада 2025 року, 04 грудня 2025 року, складених комісією за запитом ліцею № 10 Олександрійської міської ради ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у трикімнатному приватному будинку разом з бабусею ОСОБА_10 та братом ОСОБА_11 , батько ОСОБА_4 перебуває на службі в лавах ЗСУ. Санітарні умови проживання дитини задовільні, у будинку прибрано, створені умови для навчання та відпочинку, їжею, необхідним приладдям, одягом дитина забезпечена. Мити участі у житті дитини не приймає.

Відповідно до інформації, наданої директором ліцею № 10 Олександрійської міської ради на адресу служби у справах дітей Олександрійської міської ради від 17 грудня 2025 року, ОСОБА_3 є учнем 1-Б класу ліцею з 01 вересня 2025 року, за три місяці освітнього процесу мати учня жодного разу до закладу не зверталась, не виявляла зацікавленості в навчанні дитини, участі у батьківських зборах не брала, супроводом дитини займається бабуся ОСОБА_1 .

Згідно з витягом із протоколу педагогічної ради ліцею № 10 Олександрійської міської ради № 4 від 24 грудня 2025 року за заявою ОСОБА_1 радою ухвалено порушити клопотання перед опікунською радою Олександрійської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у зв`язку з невиконанням батьківських обов`язків.

Згідно з відомостями Олександрійського міського центру соціальних служб на адресу служби у справах дітей Олександрійської міської ради від 29 січня 2026 року сім`я ОСОБА_4 та ОСОБА_2 отримували послугу соціального супроводу з 15 березня 2023 року до 15 березня 2024 року, виховували двох малолітніх дітей. Батьки створили належні умови проживання дітей, з навчального закладу скарг не надходило. В квітні 2025 року стало відомо, що ОСОБА_4 було призвано до служби в ЗСУ, а ОСОБА_2 залишила свого малолітнього сина ОСОБА_3 на виховання бабусі. Під час телефонної розмови ОСОБА_2 повідомила, що проживає з іншим чоловіком та не має бажання спілкуватися та займатися вихованням молодшого сина.

Згідно ст. 19 СК України, орган опіки та піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Олександрійської міської ради 05 лютого 2026 року надав висновок, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У висновку зазначено, що ОСОБА_3 проживає в родині бабусі ОСОБА_1 з квітня 2025 року, коли батька дитини призвали до ЗСУ. Мати дитини – ОСОБА_2 , веде асоціальний спосіб життя, не працює, залишила дитину бабусі, з дитиною тривалий час не спілкується, самоусунулась від виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_2 з`явилась до служби у справах дітей та висловлювала намір надати нотаріальну згоду щодо позбавлення її батьківських прав, але вказане питання залишилось невирішеним.

Як вже зазначено, законодавчо передбачено можливість позбавлення батька/матері судом батьківських прав, якщо він/вона ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони свідомо не піклуються про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову частину виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти, хоча мають реальну можливість для цього.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Згідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ст.ст.7, 141 СК України, випливає, що при вирішенні спору щодо позбавлення батьків батьківських прав, суд має враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом тільки в інтересах дитини.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком/матір`ю обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні обставини, з урахуванням інтересів дитини в силу її віку, норм чинного законодавства, суд вважає доведеними обставини ухилення матері від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та є всі правові підстави для позбавлення її батьківських прав.

Відповідно до ч.3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При ухиленні їх від виконання даного зобов`язання кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку.

Згідно з ч.1 ст.182 СК України передбачено, що суд, визначаючи розмір аліментів, враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що відповідач зобов`язана матеріально утримувати дитину, та визначаючи аліменти в розмірі 1/4 частки доходів відповідача, бере до уваги наведені обставини справи.

Частиною 1 ст.191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З огляду на встановлені у справі обставини, за відсутності відзиву відповідача на позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позовна заява надійшла до суду 09 березня 2026 року, отже аліменти стягуватимуться з цієї дати.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в загальному розмірі 2662,40 грн (по 1331,20 грн за кожну позовну вимогу), від сплати якого позивач звільнена при зверненні з позовом до суду за немайнову вимогу про позбавлення батьківських прав та за майнову вимогу про стягнення аліментів.

Керуючись Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, ст.ст.150, 164, 166, 180, 182, 183, 191 СК України, ст.ст.4, 10-13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) батьківських прав відносно малолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ),на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ), аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову, тобто з 09 березня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір в загальній сумі 2662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 25 червня 2026 року.

Суддя І.П. Шинкаренко