Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №387/998/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/998/26

Номер провадження по справі 2-о/387/54/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Гілєвої А.О.

за участю заявниці ОСОБА_1

заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису

В С Т А Н О В И В :

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 23.06.2026 надійшла заява, в якій ОСОБА_1 просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 на строк 6 (шість) місяців , яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити перебувати в місці спільного проживання з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити вести листування, телефоні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Заява мотивована тим, що з 22.09.2012 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі та проживають за адресою: АДРЕСА_1 Під час спільного проживання з ОСОБА_2 , він почав підіймати на заявницю руку, висловлюватися нецензурною лайкою, завдавав заявниці тілесних ушкоджень, внаслідок чого заявниця декілька разів викликала поліцію, що фіксувала вказані обставини. Постійні сварки та погрози з боку ОСОБА_2 стали підставою розриву подружній відносин та звернення до суду з позовною заявою про розірвання шлюбу. За таким позовом Добровеличківським районним судом Кіровоградської області відкрито провадження № 2/387/802/26, розгляд якої призначено на 01.07.2026. Втім, ОСОБА_2 не полишає заявницю у спокої, весь час переслідує, пише смс-повідомлення з погрозами. За зверненнями заявниці від 08.05.2026 та від 16.06.2026 до поліції, відносно ОСОБА_2 складено протокол серія АА №660407 від 08.05.2026 та протокол серія АА №660417 від 16.06.2026, винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника. За наведеного, заявниця вважає, що є особою, яка зазнала домашнього насильства, тому звернулася до суду із даною заявою.

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 23.06.2026, відкрив провадження у справі, судове засідання з розгляду заяви призначив на 25.01.2026.

Заявниця ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вимоги заяви з підстав, наведених в заяві. Додатково зазначила, що ОСОБА_2 систематично вчиняє щодо неї психологічне та фізичне насильство, яке виражається в образах, морально-психологічному тиску з боку кривдника, постійних сварках, що вкрай негативно впливає як на заявницю так і на їх спільних дітей.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що останнім часом стосунки з дружиною зіпсувалися, перестати бути гармонійними чи дружніми. Запевнив, що будь-якого психологічного та фізичного насильства з його боку по відношенню до дружини немає. Тоді як дружина має наміри виїхати за кордон та забрати із собою дітей, при цьому вживає заходів щодо продажу будинку, який придбаний ними під час перебування у шлюбі. Вказав, що не буде чинити будь-яких перешкод у виїзді дружини за кордон, та сподівається налагодити подружні відносини.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Так, на підтвердження обставин наведених в заяві до заяви долучено копії наступних документів:

свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 виданого повторно Добровеличківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоукраїнському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 08.05.2026;

витягу з Реєстру Піщанобрідської територіальної громади №2026/007091159 від 04.05.2026 про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ;

термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА №660407 від 08.05.2026, яким до кривдника ОСОБА_2 застосовано наступні заходи: зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою;

термінового заборонного припису стосовно кривдника серія АА №660417 від 16.06.2026, яким ОСОБА_2 заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Відповідно до правил ст. 350-2 ЦПК України, заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Згідно ч. 1 ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Як наголошує ч. 2 ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань.

Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

У відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд має враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17 квітня 2019 року по справі №363/3496/18, суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків. Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 04 грудня 2019 року по справі № 607/10122/19.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 369/7782/19 (провадження № 61-21337св 19) зроблено висновок, що «відповідно до частини 3 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків. Оцінка ризиків полягає в оцінюванні вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Суди під час вирішення заяви про видачу обмежувального припису мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження прав у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено значення термінів, які вживаються в цьому ж законі, зокрема: - домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала, а також погрози вчинення таких діянь; - психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; -фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду: від 21 листопада 2018 року у справі № 756/2072/18 (провадження № 61-19328св18), від 09 грудня 2019 року у справі № 756/11732/18 (провадження № 61-49077св18).

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №754/11171/19 зазначив, що тимчасове обмеження права власності кривдника, зокрема тимчасове обмеження у користуванні житловим приміщенням, з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису у порядку, визначеному Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», є легітимним заходом втручання у права та свободи особи. При вирішенні питання щодо застосуванні такого заходу суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність вручання у права і свободи особи враховуючи, що ці заходи пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Матеріалами справи підтверджується вчинення ОСОБА_2 психологічного насильства щодо дружини ОСОБА_1 , що свідчить про наявність ризику повторного вчинення домашнього насильства. За таких обставин вимоги заявниці про видачу обмежувального припису щодо обмеження прав кривдника і покладення на нього обов`язків є обґрунтованими.

На підставі викладеного, проаналізувавши та оцінивши надані докази в їх сукупності, враховуючи кількість звернень заявниці з приводу вчинення домашнього насильства, видачу термінових заборонних приписів стосовно кривдника, суд дійшов висновку про те, що наразі існує високий рівень вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 щодо дружини ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку про задоволення заяви та необхідність видачі обмежувального припису щодо ОСОБА_2 строком на 6 (шість) місяців, із встановленням заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов`язків, а саме: заборони на строк 6 (шість) місяців перебувати у місці спільного проживання із ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони на строк 6 місяців вести листування, телефоні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

В силу ч. 3ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

На підставі наведеного, відповідно до ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись ст. 81, 89, 263-265, 350-1-350-8, 430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису задовольнити.

Видати обмежувальний припис ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому визначити йому тимчасові обмеження, а саме :

-заборони на строк 6 (шість) місяців перебувати у місці спільного проживання із ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ;

- заборони на строк 6 місяців вести листування, телефоні переговори з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Копію рішення направити до відділення поліції № 2 (с-ще Добровеличківка Новоукраїнського РВГ ГУПН в Кіровоградській області та до виконавчого комітету Піщанобрідської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області для взяття ОСОБА_2 на профілактичний облік.

Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 житель АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3

Повний текст судового рішення складено 26.06.2026.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО