Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №387/863/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/863/26

Номер провадження по справі 3/387/255/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року селище Добровеличківка

Суддя Добровеличківського районного суду Кіровоградської області Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1

захисника

( в режимі відеоконференцзв`язку) Грєвцевої О.І.

розглянувши справу про адміністративне правопорушення яка надійшла від ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 172-10 КпАП України,

У С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про військове адміністративне правопорушення серії ОДК №111 від 27.05.2026, ОСОБА_1 26.05.2026 близько о 08:00 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст.ст.9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, відмовився виконувати наказ командира Військової частини НОМЕР_2 від 26.05.2026 №1528/8/6872, а саме убути до військової частини НОМЕР_3 для виконання робіт за призначенням, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, не визнав та пояснив, що наміру відмовлятися від виконання наказу командира військової частини він не мав. Про необхідність вибуття до іншої військової частини йому було повідомлено усно, однак у зв`язку із різким погіршенням стану здоров`я він фізично та психологічно не мав можливості виконати зазначений наказ.

Пояснив, що незадовго до події проходив стаціонарне лікування у психіатричному закладі, де йому було встановлено діагноз F70.1 – легка розумова відсталість зі значними порушеннями поведінки, які потребують нагляду та лікування. Після виписки йому було рекомендовано проходження регіональної військово-лікарської комісії.

Зазначив, що про свій стан здоров`я повідомив командування та 26.05.2026 подав рапорт, у якому просив не вважати його дії відмовою від виконання військового обов`язку, звільнити від виконання спірного наказу до з`ясування стану здоров`я та направити його на військово-лікарську комісію.

Вказав, що від виконання обов`язків військової служби загалом не відмовлявся, бажав пройти медичне обстеження та лікування, а тому вважає, що в його діях відсутній умисел на невиконання наказу командира.

Захисник Грєвцева О.І. просила закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування своєї позиції зазначила, що матеріалами справи не підтверджено факт умисної відмови ОСОБА_1 від виконання наказу командира. На момент виникнення спірних правовідносин останній перебував у хворобливому психічному стані, що підтверджується медичною документацією, а саме випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 22.05.2026, відповідно до якої йому встановлено діагноз F70.1 – легка розумова відсталість зі значними порушеннями поведінки, які потребують нагляду та лікування, а також рекомендовано проходження регіональної військово-лікарської комісії.

Захисник зазначила, що із змісту медичних документів убачається наявність у ОСОБА_1 суттєвих порушень інтелектуальної діяльності, зниження критичності мислення, пам`яті та вольових якостей, а також встановлений інтелектуальний коефіцієнт IQ-60, що не може не враховуватись при вирішенні питання щодо наявності в його діях вини.

Крім того, звернула увагу суду на те, що ОСОБА_1 безпосередньо зі змістом наказу командира від 26.05.2026 не ознайомлювався, письмової відмови від його виконання не надавав, а навпаки – у день отримання інформації про направлення до іншої військової частини подав рапорт про неможливість виконання наказу за станом здоров`я та просив направити його на військово-лікарську комісію.

На думку захисника, такі дії свідчать не про відмову від виконання наказу, а про повідомлення командування про об`єктивну неможливість його виконання за станом здоров`я та реалізацію військовослужбовцем права на медичну допомогу і медичний огляд.

Також захисник вказала, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не надано належних, допустимих та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 діяв умисно, усвідомлював характер своїх дій та бажав не виконувати наказ командира, у зв`язку з чим у його діях відсутня суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Враховуючи викладене, просила провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що на підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено протокол про військове адміністративне правопорушення, акт відмови від виконання наказу, письмові пояснення та витяги з наказів командира військової частини.

Разом з тим стороною захисту надано виписку з медичної карти стаціонарного хворого від 22.05.2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 встановлено діагноз: F70.1 – легка розумова відсталість зі значними порушеннями поведінки, які потребують нагляду та лікування, а також рекомендовано проходження регіональної військово-лікарської комісії.

Із зазначеної медичної документації вбачається, що у ОСОБА_1 наявні суттєві порушення інтелектуальної діяльності, зниження цілеспрямованості, критичності мислення, пам`яті, вольових якостей, примітивність суджень та низький рівень узагальнень. Крім того, інтелектуальний коефіцієнт за методикою Д. Векслера становить IQ-60.

Також судом враховано рапорт ОСОБА_1 від 26.05.2026 року, в якому останній повідомив командування про неможливість виконання наказу за станом здоров`я, не заперечував свого військового обов`язку та просив направити його на військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служби.

Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 умисно, свідомо та без поважних причин відмовився виконати наказ командира, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна дія або бездіяльність особи. Отже, обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення є наявність вини особи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП, полягає саме у відмові від виконання законних вимог командира (начальника), що передбачає наявність свідомого волевиявлення військовослужбовця, спрямованого на невиконання наказу.

Проте досліджені судом докази не дають підстав для беззаперечного висновку про те, що ОСОБА_1 , з огляду на встановлений стан здоров`я, усвідомлював характер своїх дій та діяв з прямим умислом на невиконання наказу командира.

Натомість наявні у справі докази свідчать про те, що після отримання інформації про необхідність вибуття до іншої військової частини ОСОБА_1 повідомив командування про погіршення стану здоров`я, звернувся за медичною допомогою та просив направити його на військово-лікарську комісію, що не узгоджується з умисним небажанням виконувати наказ командира.

За таких обставин суд приходить до висновку, що органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, не доведено поза розумним сумнівом наявність у діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-10 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, суду не надано, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст.172-10, 247, 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч. 1 ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер