Рішення від 21 червня 2026 р. у справі №756/15132/25 — Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 756/15132/25

Провадження № 2-о/376/33/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2026 року м.Сквира

Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Ловінської С.С.,

за участю секретаря судового засідання Кропивлянської С.М.,

заявниці – ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Сквира в порядку окремого позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю,-

в с т а н о в и в:

Заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з травня 2004 року по день його мобілізації до лав Збройних сил України (18.10.2024).

Вимоги заяви мотивувала тим, що вона та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю за адресою реєстрації її цивільного чоловіка – АДРЕСА_1 , починаючи з жовтня 2004 року. Уцьому шлюбі народилася донька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначила, що вона та її цивільний чоловік, ОСОБА_3 з початку їхнього знайомства проживали та вели спільне господарство за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 з 16 жовтня 2004 року по день його мобілізації до Сил оборони. У цій квартирі зареєстрована також дочка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підтвердження факту постійного проживання з ОСОБА_3 можуть підтвердити свідки, що проживають з ними в одному будинку. У її цивільного чоловіка ОСОБА_3 та у неї іншого зареєстрованого шлюбу не має. 16.10.2024 заявниця разом зі своїм чоловіком та донькою святкували 20 річчя спільного з ОСОБА_4 життя. 18.10.2024 ОСОБА_3 був мобілізований до лав Десантно-штурмових військ Збройних Сил України на посаду гранатометника військової частини НОМЕР_1 . Вже у грудні 2024 року зі сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_3 їй стало відомо про те, що 18.12.2024 її чоловік, військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 , ОСОБА_3 зник безвісти під час виконання бойового завдання, під час захисту Батьківщини. У липні 2025 року заявниця звернулася із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою отримання соціальних гарантій і правового захисту від держави в зв`язку зі зникненням безвісти її цивільного чоловіка. Проте, у прийнятті даної заяви їй було відмовлено на тій підставі, що вона не являється дружиною, родичем чи близькою людиною ОСОБА_5 , а факт проживання зі спадкодавцем однією сім`єю повинен встановити суд.

Ухвалою судді від 03.03.2026 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами окремого провадження.

Ухвалою суду від 30.03.2026 за заявою Міністерства оборони України замінено заінтересовану особу - Міністерство оборони України на належну заінтересовану особу військову частину НОМЕР_1 .

В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги своєї заяви з підстав викладених у ній, просить заяву задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просить розгляд справи провести без її участі, заяву повністю підтримує.

Представники заінтересованих осіб - Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання не з`явились, про місце, день та час слухання справи належним чином повідомлені, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавали, заперечень проти заяви або відзиву на заяву не подали.

За змістом ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку, в тому числі і встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При розгляді справи судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12.11.2005 ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_2 , батьками вказані: ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Згідно сповіщення №1473 за вихідним №2206 від 24.12.2024 Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (яка проживає: АДРЕСА_1 ) сповіщено про те, що її батько, солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 під час ведення бойових дій поблизу н.п. Кругленьке Курської області зник безвісті. З метою з`ясування обставин зникнення військовослужбовця проводиться службове розслідування (а.с.58).

Згідно сповіщення сім`ї за №13026 від 25.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 (за адресою: АДРЕСА_1 ) сповіщено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 18.12.2024 року зник безвісті під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини поблизу населеного пункту Кругленьке Курської області російської федерації. Тривають пошукові заходи та службове розслідування (а.с. 10).

Відповідно до Витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) №642 від 20.01.2025 про результат проведення службового розслідування - зникнення безвісті 18.12.2024 під час бойових дій на території населеного пункту Кругленьке Курської області російської федерації солдата ОСОБА_3 , номера обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу НОМЕР_4 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , вважати пов`язаним із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби, при веденні бойових дій з підрозділами держави – агресора російської федерації (а.с.59-61).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 11.01.1996 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками вказані: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.39).

Судом встановлено, що батьки ОСОБА_3 померли, що підтверджується свідоцтвом про смерть матері серії НОМЕР_6 від 26.05.2005, згідно якого ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.41) та свідоцтвом про смерть батька серії НОМЕР_7 від 11.06.2007, згідно якого ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 (а.с.42).

Зі змісту наявної в матеріалах справи копії паспорту заявниці та відповіді управління обліку моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 29.08.1997 по теп.час. (а.с. 6 зворот. а.с.25).

Водночас ОСОБА_3 згідно копії паспорту значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 13.08.1998 року (а.с. 8 зворот).

В матеріалах справи наявні копій фотосвітлин, однак судом до уваги ці копії фотосвітлин не беруться до уваги, оскільки на них не зазначено дати здійснення цих світлин, за яких обставин, та не підписано осіб.

До заяви також додано скрин-копії із мобільного телефону щодо переписок/повідомлень заявниці з ОСОБА_3 (а.с.13-16).

Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , що проживає за адресою: АДРЕСА_3 , показала суду, що вона є сусідкою заявниці та ОСОБА_5 . Перебуває у дружніх відносинах з заявницею. Свідок ОСОБА_4 знає з дитинства, а ОСОБА_9 – його цивільну дружину знає приблизно 20 років. Вони завжди проживали за адресою: АДРЕСА_1 , жили разом як сім`я. У 2024 році дізналася, що вони не одружені. ОСОБА_4 був дуже добрим батьком.

Допитаний в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що проживає за адресою: АДРЕСА_4 , показав суду, що він є двоюрідним братом батька ОСОБА_4 , а також, що він проживає в одному будинку з заявницею. Свідку відомо, що вони жили як чоловік та жінка більше 20 років. Постійно разом проживали, дочка живе разом з ними. До доньки ОСОБА_4 відносився добре.

Суд, вислухавши пояснення заявниці та покази свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі докази кожен окремо та в їх взаємозв`язку і сукупності, повно, об`єктивно та всебічно встановивши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Частинами першою та другою статті 21 СК України передбачено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Згідно з частиною першою статті 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом з цим, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом) підставою для виникнення у них певних прав та обов`язків.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Так, при встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство - є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання коштів, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю (постанови Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15, від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17, від 23 вересня 2021 року у справі № 204/6931/20, від 30 червня 2022 року у справі № 694/1540/20).

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не може бути встановлений лише показаннями свідків та наявністю спільних фотографій за відсутності інших доказів (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі № 543/563/22).

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність, допустимість і достатність таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

У постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17 вказано на те, що сам собою факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.

За змістом ст.ст. 76-80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

В цілому показання допитаних свідків носять загальний характер і не містять посилання на конкретні факти та обставини, які б давали суду можливість дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмету доказування у подібних правовідносинах. Самі по собі покази свідків не є належним підтвердженням факту спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Об`єктивно кожна особа має власне уявлення про поняття сім`ї, спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, взаємних прав та обов`язків притаманних подружжю, яке не завжди співвідноситься з законодавчим визначенням таких понять, тож покази свідків про проживання заявниці та ОСОБА_3 однією сім`єю не є належними, допустимими, достовірними і, як наслідок, достатніми доказами для встановлення відповідного юридичного факту.

Надані заявницею докази не мають переконливого свідчення про дійсне спільне проживання, ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, господарства та побуту, наявності спільних фінансів, наявності взаємних прав та обов`язків, спільних витрат, купівлі майна для спільного користування тощо, на підтвердження реальності сімейних відносин і їх довготривалості між заявницею та ОСОБА_3 взаємних прав та обов`язків, притаманних членам сім`ї, та не є достатньою підставою для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Наявність романтичних або навіть близьких стосунків саме по собі не є підставою для встановлення факту проживання однією сім`єю без доведення зазначених вище обставин навіть за умови наявності даних, що заявниця дійсно у певний період проживала в квартирі ОСОБА_3

Досліджені у справі докази у їх сукупності не дають можливості суду дійти обґрунтованого висновку про підтвердження заявницею факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_3 , а тому суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 за її недоведеністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315, 319, 354, 355 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 3, 21, 36 СК України, суд, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу проголошення рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_8 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса: АДРЕСА_6 .

Заінтересована особа: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_10 .

Заінтересована особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_7 .

Повний текст рішення виготовлено 26.06.2026.

Суддя С.С.Ловінська