Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №382/1412/16-ц — Згурівський районний суд Київської області

Справа № 382/1412/16-ц

Номер провадження: 2/365/2/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26 червня 2026 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Хижного Р.В.

за участю секретарів судового засідання Матвієнко Н.В., Носової О.О., Середи Н.В.

позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

представників позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4

розглянувши у відкритому засіданні в залі засідань суду № 1 за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення в натурі 1/2 частини будинку з господарськими будівлями та спорудами, припинення права спільної часткової власності, скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частину будинку, усунення перешкод у користуванні водопровідним колодязем та погребом,-

В С Т А Н О В И В :

Стислий виклад позиції позивача за первісним позовом.

Позивач ОСОБА_5 , як правонаступник первісного позивача ОСОБА_6 , звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про поділ житлового будинку та встановлення порядку користування земельною ділянкою, в котрому після уточнення позовних вимог просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , виділивши йому в натурі 1/2 частину будинку з наступними приміщеннями: коридор № 1-1 площею 4,40 кв.м, коридор № 1-2 площею 7,40 кв.м, ванна № 1-3 площею 5,30 кв.м, житлова кімната № 1-4 площею 23,00 кв.м, житлова кімната № 1-5 площею 11,90 кв.м, житлова кімната 1-6 площею 17,70 кв.м, кухня № 1-7 площею 9,80 кв.м, загальною площею 79,50 кв.м, житловою площею- 52,60 кв.м, а також літну кухню (літ. № Б), гараж (літ. № б), сарай (літ. № В), 1/2 погреба з шийкою (літ.Г), 1/2 сараю (літ.Д), огорожа (літ. № 1), припинити право спільної часткової власності на вказаний будинок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що є власником частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_2 . Решта частина житлового будинку належить відповідачу ОСОБА_4 . Частини житлового будинку відокремлені, тобто це окремі ізольовані приміщення з окремими входами. У позасудовому порядку домовленостей про поділ житлового будинку не досягнуто.

Стислий виклад позиції позивача за зустрічним позовом.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій після уточнення просив виділити йому в натурі 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а саме приміщення житлового будинку літера «А-1»: веранда № 1-1 площею 7,40 кв.м, кухня № 1-2 площею 7,40 кв.м, житлова кімната № 1-3 площею 14,90 кв.м, житлова кімната № 1-4 площею 13,40 кв.м, житлова кімната № 1-5 площею 25,70 кв.м, коридор площею 9,30 кв.м, ванна площею 2,50 кв.м, а також зазначені в технічному паспорті господарські будівлі та споруди: а- прибудова, № 1 – ганок, Б - сарай, б- сарай, В – сарай, Г - погріб із шийкою, Д – літня кухня, д – гараж, Е – убиральня, № 4 – водопровід, № 1 – вимощення , № 3 – огорожа, № 2 – ворота з хвірткою, № 5 – колодязь водопровідний; припинити право спільної часткової власності на 1/2 частину будинку та у господарських будівлях і спорудах, позначених на плані літерами «Б сарай», «Г 1/2 – погріб з шийкою»; скасувати державну реєстрацію права власності на 1/2 частину вказаного будинку, за реєстраційним номером 1578706032255; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 липня 2018 р.; скасувати надану адресу будинку – АДРЕСА_4 ; встановити доступ для користування ним водопровідним колодязем згідно варіанту № 2 висновку експерта від 27.08.2015 р. за № 21/20/5 у справі № 382/538/15-ц (а.с. 127-128, а.с. висновку № 8-9); встановити доступ йому та членам його родини до його земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться за сараєм; усунути перешкоди у користуванні погребом та водопровідним колодязем, шляхом зобов"язання ОСОБА_5 демонтувати у місячний термін частину бетонного паркану; встановити прохід довжиною 8 метрів і шириною 2 метри до 1/ 2 частини погреба (Г - погріб із шийкою), що знаходиться на половині, де розташована частина будинку ОСОБА_5 та безперешкодне користування ним. В судовому засіданні 23.11.2021 року відмовився від стягнення на його користь судових витрат.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовував тим, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 є власником 1/ 2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, зокрема «Б - сарай», «Г погріб з шийкою». Право власності пройшло державну реєстрацію. ОСОБА_5 чинить перешкоди у доступі ОСОБА_4 та членів його сім`ї до водопровідного колодязя та до погреба, а також до земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. З позовом про припинення часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою зверталася спадкодавець позивача ОСОБА_5 – ОСОБА_6 та в позові судом було відмовлено, та таким чином повторне звернення з позовною заявою з тих же підстав та з тим же предметом суперечить вимогам закону.

В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_2 первісний позов підтримали, проти задоволення зустрічного позову заперечували.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 зустрічні позовні вимоги підтримав повністю, проти задоволення первісного позову заперечував.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Будучи допитаним як свідок ОСОБА_5 показав, що є власником 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_4 . На даний час, згідно з рішенням виконавчого комітету Фарбованської сільської ради, адреса розташування нерухомості – АДРЕСА_2 . Право власності він набув в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_6 . Підтвердив, що його власністю є «Б - сарай», «Г погріб з шийкою», інша цих споруд є власністю ОСОБА_4 та перебуває у його користуванні. Підтвердив, що за ним зареєстроване право власності повністю на зазначені вище сарай та погріб, що суперечить первинним правовстановлюючим документам. Конфлікт між ним таОСОБА_4 щодо об`єктів їх права власності може бути вирішений тільки судом, оскільки досягнути домовленостей, зокрема щодо спільного користування погребом вони не можуть.

Будучи допитаним як свідок ОСОБА_4 показав, що є власником квартири у житловому будинку, що розташована за адресою, АДРЕСА_5 . Квартира являє собою 1/2 частину житлового будинку. Згідно з актом передачі житлового будинку виконавчим комітетом Фарбованської сільської ради у власність ОСОБА_4 та членам його сім`ї було передано саме 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адрсеою: АДРЕСА_3 . Власник іншої 1/2 частини житлового будинку чинить йому перешкоди у користуванні майном, перешкоджає у доступі до погреба та водопровідного колодязя, а також у проході до земельної ділянки, наданої ОСОБА_4 для городництва. ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_5 намагався незаконно заволодіти його власністю «Б - сарай», «Г погріб з шийкою», а тому надав неправдиву інформацію нотаріусу, а потім державному реєстратору. Крім того, ОСОБА_5 намагався змінити адресу розташування будинку, що є незаконним.

Приватний нотаріус Черних О.В. під час його допиту як свідка в судовому засіданні показав, що дійсно ним було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_5 . Свідоцтво було видане, оскільки для того були підстави, надані документи не викликали сумнівів.

Свідок ОСОБА_7 показала, що працює на посаді державного реєстратора відділу ЦНАП Виконавчого комітету Студеніківської сільської ради з 01.01.2021 року, в порядку переведення з посади реєстратора Студеніківської сільської ради. Підтвердила, що дійсно проводила реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на частину домоволодіння в АДРЕСА_3 . Реєстрація здійснювалась на підставі наданих документів. Підстави для відмови у реєстрації на той час відомі не були.

Свідок ОСОБА_8 показала, що працювала у Яготинській районній державній адміністрації на посаді завідувача сектором державної реєстрації нерухомого майна з травня 2016 року по жовтень 2018 року та приймала реєстраційні справи. Зберігачем реєстраційних справ є Яготинська РДА, в районний архів реєстраційні справи не передаються. Де зберігається реєстраційна справа щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5 їй не відомо, оскільки вона не працює на зазначеній вище посаді вже більше п”яти років. При звільненні реєстраційні справи та інші документи, що були на зберіганні у свідка були передані за актом приймання-передачі реєстратору Близнюк І.В.

Свідок ОСОБА_9 показала, що працювала керівником ЦНАП Яготинської РДА з 2013 по 2021 рік. Місце зберігання реєстраційної справи щодо реєстрації права власності за ОСОБА_5 їй не відомо. Наголосила на тому, що сканкопії документів наданих для реєстрації права власності зберігаються в Державному реєстрі. Паперова копія реєстраційної справи зберігається три роки. Паперова копія і електронна копія є тотожними. Електронна копія може бути виготовлена реєстратором, який має доступ до Реєстру.

Свідок ОСОБА_10 показала, що з 2015 по 2020 роки працювала секретарем Фарбованської сільської ради. Свідок підтвердила, що дійсно нею був посвідчений заповіт ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_5 . До складу спадщини входило все майно померлої, переліку майна не було та такий перелік і не потребується. Свідок також піддтвердила, що видавала довідку про зміну адреси домоволодіння ОСОБА_5 . Довідка була видана на підставі рішення сесії сільської ради про упорядкування вулиць, згідно якого адреса будинку була змінена з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_4 . Підстави для відмови у видачі такої довідки на той час були відсутні. В подальшому це рішення сесії було скасовано та повернуто стару адресу, відтак видана довідка також скасована. З моменту побудови адреса будинку була саме АДРЕСА_4 . Потім у 2003 році рішенням сесії сільської ради домоволодінням ОСОБА_4 та ОСОБА_6 визначені адреси АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 , відповідно.

Свідок ОСОБА_11 показав, що є судовим експертом та проводив судову будівельно-технічну експертизу, за результатами якої складено висновок від 15.12.2020 року № 05-СЕ/2020. Висновки експертизи підтвердив. Експертиза була проведена за наданими документами. За умови інших вихідних даних, можливо висновок експерта був би сформульований іншим чином.

Свідок ОСОБА_12 підтвердив, що проєкт відведення земельної ділянки на ім`я ОСОБА_6 чи ОСОБА_5 не виготовлявся, право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 чи АДРЕСА_4 за вказаними особами не реєструвалося. Технічна документація із землеустрою на ім`я вказаних осіб не розроблялась. За замовленням ОСОБА_6 було проведено геодезичні роботи та виготовлено лише план земельної ділянки. Наголосив, що план земельної ділянки це не кадастровий план і не проєкт відведення. Погоджувати такий план із сусідами, в даному випадку ОСОБА_4 не потрібно. Так само не потребується і дозвіл органу влади. В базі зберігаються матеріали обмінного файлу (ХМL) щодо земельної ділянки за вказаною адресою. Свідок наголосив, що ОСОБА_6 з приводу виготовлення технічної документації не зверталась, та така документація не виготовлялась.

Дослідженими письмовими доказами встановлено, що ОСОБА_5 належить 1/2 частина будинку по АДРЕСА_2 , з наступними приміщеннями: коридор № 1-1 площею 4,40 кв.м, коридор № 1-2 площею 7,40 кв.м, ванна № 1-3 площею 5,30 кв.м, житлова кімната № 1-4 площею 23,00 кв.м, житлова кімната № 1-5 площею 11,90 кв.м, житлова кімната 1-6 площею 17,70 кв.м, кухня № 1-7 площею 9,80 кв.м, загальною площею 79,50 кв.м, житловою площею- 52,60 кв.м, а також літня кухня (літ. № Б), гараж (літ. № б), сарай (літ. № В), 1/2 погреба з шийкою (літ.Г), 1/2 сараю (літ.Д), огорожа (літ. № 1) (копія технічного паспорту – т. 1 а.с.6-11, копії договорів дарування з урахуванням визнання їх недійсними в частині погреба з шийкою та сараю – т. 1 а.с.12-13, копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно – т. 1 а.с.14). Самочинне будівництво відсутнє (копія довідки про технічну характеристику – т. 1 а.с. 15).

ОСОБА_5 спадкоємець померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . До складу спадщини входить право власності на частину житлового будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме житловий будинок А-1, саме загальна площа 79,5 кв.м., житлова площа 52,6 кв.м; Б- літня кухня, б – гараж, В – сарай, Г – погріб з шийкою, Д – сарай , № 1 - огорожа (– т. 1 а.с.50 - копія свідоцтва про право на спадщину за заповітом, т. 2 а.с. 171-218).

За ОСОБА_5 зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, а саме житловий будинок А-1, Б- літня кухня, б – гараж, В – сарай, Г – погріб з шийкою, Д – сарай , № 1 – огорожа, які розташовані за адресою: АДРЕСА_4 (т. 3 а.с. 133-140 - копії матеріалів реєстраційної справи № 1578706032255, т. 3 а.с. 201 - відповідь з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Рішенням Фарбованської сільської ради від 14.03.2004 року № 10 змінено нумерацію: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 на АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 .

12 грудня 1991 року згідно з актом передачі житлового будинку виконавчим комітетом Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області на підставі рішення про надання ОСОБА_4 та членам його сім`ї житла від 26 червня 1991 року, ОСОБА_4 передано 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину господарських будівель та споруд на АДРЕСА_3 . 27 жовтня 2009 року на ім`я ОСОБА_4 видано свідоцтво про право власності на квартиру з надвірними будівлями та спорудами, яким посвідчено, що об`єкт в цілому, який розташований в АДРЕСА_8 дійсно належить ОСОБА_4 на праві власності (копія свідоцтва – т. 1 а.с.86, копія рішення Фарбованської сільської ради від 24.09.2009 року № 101 «Про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна в селі Фарбоване Яготинського району Київської області» - т. 1 а.с.87). За ОСОБА_4 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_9 , а також будівлі та споруди: а-прибудова, № 1 – ганок, Б - сарай, б- сарай, В – сарай, Г - погріб з шийкою, Д – літня кухня, д – гараж, Е – убиральня, № 4 – водопровід, № І – вимощення, № 3 – огорожа, № 2 – ворота з хвірткою, № 5 – колодязь водопровідний (копія технічного паспорту – т. 1 а.с. 89-91, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності – т. 1 а.с.88).

Висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 15.12.2020 року № 05-СЕ/2020 (т. 1 а.с. 195-247):

-найбільш імовірна дійсна вартість частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_4 (без урахування вартості земельної ділянки), визначена в рамках порівняльного методичного підходу, в цінах на час проведення експертизи може становити (заокруглено до одиниць) 373889 грн;

-найбільш імовірна дійсна вартість квартири з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_4 (без урахування вартості земельної ділянки), визначена в рамках порівняльного методичного підходу, в цінах на час проведення експертизи може становити (заокруглено до одиниць) 379062 грн;

-загальна вартість одноповерхового зблокованого житлового будинку квартирного типу, що складається з двох квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку, будинок з присадибною ділянко та господарськими спорудами (без урахування вартості земельної ділянки) може становити 752951 грн;

-технічно можливо відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва виділити позивачу в натурі із зблокованого житлового будинку квартирного типу з господарськими будівлями та спорудами наступні приміщення: коридор № 1-1 площею 4,40 кв.м, коридор № 1-2 площею 7,40 кв.м, ванна № 1-3 площею 5,30 кв.м, житлова кімната № 1-4 площею 23,00 кв.м, житлова кімната № 1-5 площею 11,90 кв.м, житлова кімната № 1-6 площею 17,70 кв.м, кухня № 1-7 площею 9,80 кв.м, загальною площею 79,50 кв.м, житловою площею 52,60 кв.м, а також літню кухню (літ. № б), гараж (літ № б) сарай (літ. № В). погреба з шийкою (літ. № Г), сараю (літ № Д), огорожа (літ. № 1);

Переобладнати погріб з шийкою на окремі ізольовані приміщення з окремими входами можливо, шляхом прибудови окремого входу одним із співвласників (схема переобладнання варіант № 1, варіант № 2).

З матеріалів цивільної справи № 382/538/15-ц вбачаються наступні обставини встановлені судами.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 26 червня 1991 року виконавчий комітет Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області набув право власності на 1/2 частину житлового будинку в с. Фарбоване Яготинського району Київської області для передачі ОСОБА_13 і його сім`ї та на 1/2 частину вказаного будинку для передачі ОСОБА_4 і його сім`ї.

Згідно з актами передачі житлового будинку ОСОБА_4 та ОСОБА_13 від 12 грудня 1991 року виконавчим комітетом Фарбованської сільської ради Яготинського району Київської області їм передано по 1/2 частині будинку й 1/2 частині сараю, погребу кожному.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 16 липня 2003 року за ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 визнано право власності на 3/8 частин житлового будинку АДРЕСА_10 , а за ОСОБА_13 – на 1/8 частину цього будинку.

У свідоцтві на частку в спільному сумісному майні подружжя від 9 грудня 2003 року право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_10 , 1/2 частини вказаного будинку належить ОСОБА_14 , ОСОБА_13 кожному та будівлі, споруди: Б – сарай, б – гараж, Г – погріб з шийкою, Д – сарай, 1 –огорожа.

12 грудня 2003 року між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_13 безоплатно передав у власність ОСОБА_14 належну йому 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_10 з підсобними будівлями: Б – сарай, б – гараж, Г – погріб з шийкою, Д – сарай, 1 – огорожа.

12 грудня 2003 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 укладено договір дарування, за умовами якого ОСОБА_14 безоплатно передала у власність ОСОБА_6 належну їй 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_10 з підсобними будівлями: Б – сарай, б – гараж, Г – погріб з шийкою, Д – сарай, 1 – огорожа. Договір зареєстровано у реєстрі за № 6168 (т. 1 а.с. 12-13).

Предметом договорів дарування від 12 грудня 2003 року, укладених між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 і між ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , крім 1/2 частини вказаного житлового будинку були підсобні будівлі, а саме не 1/2 частина сараю і погребу, а сарай та погріб у цілому.

При цьому підставою договору дарування укладеного між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 був договір купівлі-продажу від 26 червня 1991 року, у якому міститься доповнення, а саме додруковано слово погріб, яке відсутнє у двох ідентичних екземплярах договору сільської ради та колгоспу.

За рішенням Яготинського суду від 20 грудня 2016 року, залишеним в силі ухвалою апеляційного суду від 21 лютого 2017 року, постановою ВС від 11 липня 2018 року, договори дарування частини будинку від 12.12.2003 ( ОСОБА_13 > ОСОБА_14 > ОСОБА_6 ) визнано частково недійсними в частині підсобних будівель «Б-сарай», «Г – погріб з шийкою». За ОСОБА_4 визнано право власності на підсобних будівель «Б-сарай», «Г – погріб з шийкою» (адреса Піонерська, 36).

В частині земельної ділянки, що перебуває у користуванні позивачів, судом встановлено.

Житловий будинок розташований на земельній ділянці, яка перебуває у користування сторін (копія плану земельної ділянки – т. 1 а.с.16, т. 3 а.с. 190, 191).

Земельна ділянка перебуває у комунальній власності Фарбованської сільської ради (т. 1 а.с.119).

Рішенням сесії Фарбованської сільської ради від 20.11.2018 року № 367-38-УІІ та від 24.04.2020 № 55 ОСОБА_5 відмовлено в наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування господарських будівель та споруд по АДРЕСА_3 .

У ДРРП за ОСОБА_5 та/або ОСОБА_6 зареєстровані права власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_10 , відсутні (т. 4 а.с. 1-2 – повідомлення Яготинської міської ради).

Актом від 07.08.2020 року, затвердженим рішенням сесії Фарбованської сільської ради від 14.08.2020 року № 522-57-УІІ встановлено прохід довжиною 9 м і шириною 2 м, який іде від хвіртки в поперечному бетонному паркані, що розділяє будинок, до погреба, який розташований навпроти половини будинку ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 17 – витяг з Рішення, т. 2 а.с. 18 – Акт).

Актом від 07.08.2020 року, затвердженим рішенням сесії Фарбованської сільської ради від 14.08.2020 року № 521-57-УІІ встановлено прохід до земельної ділянки, яка використовується ОСОБА_4 для городництва, вздовж суміжних ділянок, що належить ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та сараю, що належить ОСОБА_5 , довжиною 18 м і шириною 4 м за допомогою чотирьох стовпчиків (т. 2 а.с. 19 – витяг з Рішення, т. 2 а.с. 20 – Акт).

Актом від 25 серпня 2020 року встановлено, що ОСОБА_5 знято половину секції повздовжнього паркану, який належить ОСОБА_4 на праві власності та розташований на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності. Комісія висунула ОСОБА_5 вимогу до 01.09.2020 року встановити забрану ним частину секції паркану на попереднє місце. Виявлено факт спорудження ОСОБА_5 на ділянці комунальної власності, без погодження, поперечного бетонного паркану на водопровідній колонці, що належить на праві власності ОСОБА_4 і унеможливлює доступ до необхідних профілактичних робіт у ній. Члени комісії висунули вимогу ОСОБА_5 до 01.09.2020 року демонтувати частину паркану на водопровідній колонці ОСОБА_4 . Комісією виявлено перешкоди, які заважають проходові ОСОБА_4 до його ділянки для городництва та погреба, і які встановлені згідно з актами від 07.08.2020 року на ділянці землі комунальної власності. Комісія висунула ОСОБА_5 вимогу до 01.09.2020 року усунути перешкоди в доступі ОСОБА_4 до його ділянки для городництва та до погреба (т. 2 а.с. 21).

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 звертався до правоохоронних органів щодо неправомірних дій ОСОБА_5 під час спадкування, за його наслідками прийнято рішення про закінчення перевірки у зв`язку із відсутністю даних, які б вказували на наявність вчинення кримінального правопорушення. Також в провадженні ВП № 2 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12017110320000584 від 17.10.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, по факту спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 114).

З досліджених доказів судом встановлено, що сторони звернулись до суду за захистом своїх порушених прав власності та їхні порушені права підлягають судового захисту шляхом здійснення поділу належного їм на праві спільної часткової власності майна, визнання за ними права власності на виділене майно з наступним припиненням права спільної часткової власності.

Норми права, які застосовує суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положенням статті 364 ЦК України закріплено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Частиною третьою статті 364 цього Кодексу визначено, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, статтею 367 ЦК України передбачено, що майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

За таких обставин, оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про поділ спільного майна та/або виділ у натурі частки із спільного майна, що призвело до не можливості вчинити укладення відповідного правочину в порядку передбаченому статей 364, 367 ЦК України, Позивач має право на звернення до суду за захистом свого права, шляхом виділу у натурі своєї частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (стаття 183 ЦК України).

У постанові Верховного Суду України 16 листопада 2016 року у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України, можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».

За змістом роз`яснень Пленуму Верховного Суду України наведених в пункті 14 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», об`єкт нерухомого майна, який є спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі (виділу частки з нього), якщо можливо виділити сторонам ізольовані приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі приміщення або які можна переобладнати в такі.

Виходячи з положень статей 183, 367 ЦК України та роз`яснень, викладених в пунктах 6, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок» зазначено, що виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.

В пункті 8 Постанови № 7 визначено, що різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле. Тому при відчуженні жилого будинку вони переходять до нового власника разом з будинком, якщо при укладенні договору про відчуження не було обумовлено їх знесення або перенос попереднім власником.

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року по справі № 6-12цс13, аналізуючи зміст норм статей 183, 358, 364 Цивільного кодексу України зробила висновок, що виділ часток (поділ) майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину майна із самостійним виходом або у разі, коли є технічна можливість переобладнання такого майна в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).

Крім того, Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1443цс16 дійшов висновку, що "виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно".

Оцінюючи добуті в ході судового розгляду докази, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає до задоволення повністю, в свою чергу зустрічний позов підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Із остаточно сформульованих сторонами позовних вимог вбачається, що фактично спір в частині поділу житлового будинку відсутній, кожна із сторін просить виділити їй у власність приміщення, будівлі та споруди відповідно до їхніх часток та якими вони фактично користуються. З огляду на це, первісний та зустрічний позов в частині поділу житлового будинку та припинення права спільної часткової власності, підлягають до задоволення.

При чьому, суд вважає, що ОСОБА_19 та ОСОБА_1 має бути виділено у власність саме по 1/2 частині житлового будинку, з огляду на те, що згідно первинних правовстанолюючих документів, зокрема договорів купівлі-продажу від 26 червня 1991 року та актів передачі 12 грудня 1991 року у власність первинних власників ОСОБА_4 та ОСОБА_13 було передано по 1/2 частині будинку й 1/2 частині сараю, погребу кожному. Доказів того, що власниками було здіснено переобладнання частин житлового будинку в багатоквартирний (поділ на окремі квартири), сторонами не надано. Таке переобладнання вимагає зміни цільового призначення об`єкта, розробки проєктної документації на реконструкцію та дотримання жорстких будівельних норм (ДБН) щодо автономності приміщень і пожежної безпеки.

Під час розгляду справи проведено судову будівельно-технічну експертизу від 15.12.2020 року № 05-СЕ/2020 та експертом запропоновано два варіанти поділу спірного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, відповідно до часток співвласників (по 1/2 частці за кожним), зокрема експертом визначено два варіанти поділу в натурі погреба з шийкою (літ.Г), проте жодна із сторін не пристала на жоден із запропонованих варіантів. Відтак, суд вважає за необхідне обрати варіант поділу погреба із шийкою, визначений у Додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15.12.2020 року № 05-СЕ/2020, де Співвласник 1 – ОСОБА_19 , а Співвласник 2 – ОСОБА_5 , вартість робіт з добудови окремого входу, замуровування дверного прорізу, влаштування дверного прорізу, покласти на сторони у рівних частинах.

З огляду на встановлення судом переліку нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_5 та було успадковане ним після смерті матері ОСОБА_6 , суд погоджується із необхідністю скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими приміщеннями і спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1578706032255, а також з визнанням частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20 липня 2018 року, номер у реєстрі 1230, в частині визнання за ОСОБА_5 права на спадщину у порядку спадкування на господарську споруду, в технічному паспорті позначені як «Г - погріб із шийкою», оскільки до спадщини входить майно належне спадодавцю на момент відкриття спадщини та не може входити майно, що є власністю інших осіб.

Вимоги ОСОБА_4 про встановлення доступу та усунення перешкод у користуванні погребом та водопровідним колодязем, а також встановленні доступу до земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, судом визнаються передчасними, оскільки житловий будинок та земельна ділянка в натурі не поділені й неможливо визначити, в якій частині його права порушуються. Крім того, до участі у справі не було залучено Фарбованську сільську раду (її правонаступника), як власника спірної земельної ділянки, що у видапку задоволення зазаначених вимог ОСОБА_4 мало б наслідком порушення її прав, з огляду на це зустрічний позов ОСОБА_4 в цій частині не підлягає задоволенню. Акти про усунення перешкод 2020 року, затверджені рішенням сесії Фарбованської сільської ради, на даний час втратили свою актуальність, самі сторони в судовому засіданні визнають, що стовпчики, встановлені для визначення місця для проходу ОСОБА_4 та членів його сім`ї на даний час відсутні. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту його державної реєстраці, на даний час до набрання цим рішенням суду законної сили та скасування реєстрації права власності, власником погреба із шийкою згідно записів ДРРП, реєстраційний номер 1578706032255, є ОСОБА_5 . Після поділу житлового будинку в натурі та реєстрації права власності ОСОБА_4 , матиме можливість вирішити питання усунення перешкод у користуванні майном, зокрема погребом та водопровідним колодязем у позасудовому порядку та врешті шляхом звернення за судовим захистом.

Щодо адрес розташування домоволодіння, то рішенням Фарбованської сільської ради від 14.03.2004 року № 10 змінено нумерацію з АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 на АДРЕСА_5 , АДРЕСА_2 . Зазначене рішення є чинним, відтак у задоволенні вимоги ОСОБА_4 скасувати надану адресу будинку – АДРЕСА_4 , слід відмовити.

Судові витрати, понесені сторонами, залишити за ними.

Також суд вважає за необхідне надати відповідь на численні звернення ОСОБА_4 щодо винесення окремих ухвал та зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 262 ЦПК України, суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Проаналізувавши обставини та матеріали справи, суд не знаходить підстав для винесення окремих ухвал, оскільки в діях адвоката Лісового А.В. суд не знайшов фактів порушення законодавства чи зловживання процесуальними правами з його боку. Також судом не встановлено порушення законодавства з боку ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 . Щодо ймовірних порушень закону з боку ОСОБА_5 , то ОСОБА_4 самостійно звертався до праовоохоронних органів з цього приводу, що мало наслідок проведення перевірок компетентними органами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 364, 367, 392 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 259, 268, 273, 293, 315, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Первісний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку – задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_5 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 (попередня адреса розташування об`єкта: АДРЕСА_3 ), виділивши йому в натурі наступні приміщення, будівлі та споруди (згідно з технічним паспортом): у будинку наступні приміщення: коридор № 1-1 площею 4,40 кв.м, коридор № 1-2 площею 7,40 кв.м, ванна № 1-3 площею 5,30 кв.м, житлова кімната № 1-4 площею 23,00 кв.м, житлова кімната № 1-5 площею 11,90 кв.м, житлова кімната 1-6 площею 17,70 кв.м, кухня № 1-7 площею 9,80 кв.м, загальною площею 79,50 кв.м, житловою площею- 52,60 кв.м, а також зазначені в технічному паспорті господарські будівлі та споруди: літну кухню (літ. № Б), гараж (літ. № б), сарай (літ. № В), 1/2 погреба з шийкою (літ.Г), 1/2 сараю (літ.Д), огорожа (літ. № 1) та припинити право спільної часткової власності на вказаний будинок.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про виділення в натурі 1/2 частини будинку з господарськими будівлями та спорудами, припинення права спільної часткової власності, скасування державної реєстрації права власності на 1/2 частину будинку, усунення перешкод у користуванні водопровідним колодязем та погребом – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_5 (попередня адреса розташування об`єкта: АДРЕСА_3 ), виділивши йому в натурі наступні приміщення, будівлі та споруди (згідно з технічним паспортом): у будинку наступні приміщення: а саме приміщення житлового будинку літера «А-1»: веранда № 1-1 площею 7,40 кв.м, кухня № 1-2 площею 7,40 кв.м, житлова кімната № 1-3 площею 14,90 кв.м, житлова кімната № 1-4 площею 13,40 кв.м, житлова кімната № 1-5 площею 25,70 кв.м, коридор площею 9,30 кв.м, ванна площею 2,50 кв.м, а також зазначені в технічному паспорті господарські будівлі та споруди: а- прибудова, № 1 – ганок, Б - сарай, б- сарай, В – сарай, Г - погріб із шийкою, Д – літня кухня, д – гараж, Е – убиральня, № 4 – водопровід, № 1 – вимощення , № 3 – огорожа, № 2 – ворота з хвірткою, № 5 – колодязь водопровідний; припинити право спільної часткової власності на 1/2 частину будинку та у господарських будівлях і спорудах, позначених на плані літерами «Б сарай», «Г – погріб з шийкою» та припинити право спільної часткової власності на вказаний будинок.

Поділ погреба із шийкою «літ. Г» між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визначити відповідно до варіанту у Додатку № 3 до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 15.12.2020 року № 05-СЕ/2020, де Співвласник 1 – ОСОБА_4 , а Співвласник 2 – ОСОБА_5 , вартість робіт з добудови окремого входу, замуровування дверного прорізу, влаштування дверного прорізу, покласти на сторони у рівних частинах.

Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину житлового будинку з господарськими приміщеннями і спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1578706032255.

Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 20 липня 2018 року, номер у реєстрі 1230, в частині визнання за ОСОБА_5 права на спадщину у порядку спадкування на господарську споруду, в технічному паспорті позначені як «Г - погріб із шийкою».

В задоволенні іншої частини зустрічних позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач за первісним позовом/відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач за первісним позовом/позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_4 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Головуючий суддя Р.В. Хижний