Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №363/3593/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"25" червня 2026 р. Справа № 363/3593/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., розглянувши матеріали, що надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серіїЕПР1 № 679342 від 30.05.2026 року, 08.02.2025 року о 18 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 керуючи авто «ВАЗ 2110» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Вишгород по вул. Шолуденка, рухаючись у напрямку вул. Набережна, при виникненні перешкоди яку водій об`єктивно спроможний виявити не вжив заходів для зменшення швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди в наслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «МАН» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 чим порушив п.п. 12.1, 12.3 ПДР України.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, не з`явився, про день, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлявся в установленому законом порядку.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, що встановлено ст. 268 КУпАП.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має право провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлений , що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області.

Клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило, за таких обставин суд визнав можливим слухати справу у його відсутності за наявними матеріалами справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступного

Згідно п. 12.1. Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 12.3. Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди.

За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

В результаті не дотримання п. п. 12.1, 12.3 ПДР України, водій ОСОБА_1 скоїв зіткнення з автомобілем «МАН» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Провина гр. ОСОБА_1 у порушенні п. п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, узгоджується та підтверджується зібраними матеріалами, а саме: протоколом серії ЕПР1№ 679342 яким зафіксовано подію яка трапилась 08.02.2025 року; листом старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу Скрипка М., відповідно до якого в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. ст. 124 КУпАП; копією матеріалів кримінального провадження № 6202510130000704 за ч.1 ст. 415 КК України, відповідно до яких ОСОБА_1 визнано потерпілим в вказаному провадженні; копією висновка експерта від 18.09.2025 року № СЕ 19/111-25/49918-ІТ відповідно до якого в діях водія автомобіля ВАЗ 2110 (номерний знак НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 з технічної точки зору вбачається не відповідність у виконанні вимог п. 12.4., п.п. б) 12.09. та 12.3. ПДР України невідповідність у виконанні вимог п. 12.3. ПДР України, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій – шостій цієї статті.

Правопорушення було вчинено 08.02.2025 року, а матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення надійшли до Вишгородського районного суду Київської області 10.06.2026 року.

У відповідності до положень ч.7 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Разом з тим, до матеріалів справи не долучено доказів про порушення кримінального провадження та його закриття відносно ОСОБА_1 .

Таким чином, станом на день розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, згідно ст. 38 КУпАП.

Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбаченихст. 38 КУпАП.

Крім того, правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень статті 38 КУпАП вбачається, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності в діях особи складу адміністративного правопорушення, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак, така обставина, як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 квітня 2020 року (справа № 686/4557/18) підтверджує цю правову позицію, згідно з якою «закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення».

Зазначене узгоджується також з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі №645/6088/18, від 26 січня 2022 року у справі №465/674/19.

З точки зору матеріального підходу, нереабілітуючими визнаються обставини, за яких має місце винуватість особи, але через передбачені законом обставини вона звільняється від адміністративної відповідальності.

Водночас, стаття 284 КУпАП не містить обмежень при винесенні постанови про закриття справи встановити вину особи та навести про це в мотивувальній частині постанови.

Отже, в частині вирішення питання встановлення наявності в діях ОСОБА_1 провини при закритті провадження у справі, відповідно до вимог п.7 ст. 247 КУпАП, суд виходить з положень ст.280 КУпАП, згідно вимог якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відтак, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі.

Однак враховуючи, що строки, передбачені ст. 38 КУпАП, для накладення адміністративного стягнення сплили, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст. 247 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. ст.33, 38 40-1,124,247,283,284 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за закінченням строку, передбаченого ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя О.Д.Рудюк