Вирок від 24 червня 2026 р. у справі №216/4868/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4868/26

Провадження № 1-кп/216/856/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Центрально – Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12026041230000685 від 23.05.2026 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянин України, який має професійно-технічну освіту, не одружений, дітей не має, мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357, -

учасники кримінального провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2026, в умовах воєнного стану, приблизно о 22:00 год. ОСОБА_3 , перебуваючи на кухні за місцем свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , скористався відсутністю уваги з боку останнього та таємно, умисно, з корисливих мотивів, зі столу викрав мобільний телефон «MOTOROLA XT-2535-14 moto g 06» COLOR PANTONE Tapestry (Blue) 4Gb+64Gb IMEI1- НОМЕР_1 IMEI2- НОМЕР_2 , вартістю 4274,05 грн, який належить ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_3 поклав вказаний телефон до своєї кишені, та скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, дочекався доки останній покине приміщення його оселі, в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.4 ст.185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

19 червня 2026 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 якому на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026041230000685 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , на підставі ст. ст. 468, 469, 470, 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до зазначеної угоди, ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України за ознаками: таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками: привласнення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів. При цьому, сторони погоджуються на призначення ОСОБА_3 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити 5 років позбавлення волі. Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком. Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені ОСОБА_3 .

Прокурор ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості від 19.06.2026 року і призначити обвинуваченому узгоджене покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні просить укладену з прокурором угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому повністю і беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в обсязі підозри та обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та строку покарання. Зазначив, що наслідки укладення та затвердження угоди йому роз`яснені та зрозумілі. Зазначив, що угода укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Відмовився від справедливого судового розгляду кримінального провадження. Зазначив, що повністю розуміє наслідки обмеження апеляційного та касаційного оскарження вироку суду ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим та прокурором.

Потерпілий ОСОБА_6 надав згоду на укладання угоди про визнання винуватості. Цивільний позов подавати наміру не має.

Суд вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши угоду про визнання винуватості, матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 повністю і беззастережно визнав себе винуватим, згідно ст. 12 КК України, одне з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, інші – до проступків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 в повній мірі розуміє положення ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, ст. 389-1 КК України.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам кримінального процесуального кодексу України та кримінального кодексу України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Суд, з`ясував у обвинуваченого та переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п.1 ч.1 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання при призначенні судом обвинуваченому ОСОБА_3 із передбачених ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання при призначенні судом обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, не виявлено.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке належить до категорії тяжких злочинів, особи обвинуваченого, наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, сторони погоджуються, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування ним покарання.

Вирішуючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості укладену 19.06.2026 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, один з який належить до категорії тяжких злочинів, особи ОСОБА_3 який щиро розкаялась, раніше не судимий, до лікаря-нарколога звертавсяз 2011по 2013, з 2015 по 2018 р. з приводу вживання алкоголю, канабіоїдів, психоактивних речовин зі шкідливими наслідками (мкп а.с.52), до лікаря-психіатра не зверталась (мкп а.с.53).

Ураховуючи викладене, суд прийшов до висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим в судовому засіданні згідно із п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України та призначення обвинуваченому узгодженої між сторонами угоди міри покарання.

Викривачі у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати по справі відсутні.

Підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру до будь-яких юридичних осіб не встановлено.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19.06.2026 року між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12026041230000685 від 23.05.2026 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальністьза яке передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йомуузгоджену сторонами угоди міру покарання за ч. 4 ст. 185 КК України - у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченій іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

- мобільний телефон «MOTOROLA XT-2535-14 moto g 06» COLOR PANTONE Tapestry (Blue) 4Gb+64Gb IMEI1- НОМЕР_1 IMEI2- НОМЕР_2 - передані під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_6 (м.к.п. а.с.38) – залишити потерпілому.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Матеріали кримінального провадження № 12026041230000685 від 23.05.2026 залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/4868/26.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим, прокурором виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої ст. 389 -1 КК України.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1