Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №188/2296/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/2296/25

Провадження № 2/188/1039/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.,

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа №188/2296/25

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: ОСОБА_2

відповідач: ОСОБА_3

відповідач: ОСОБА_4

про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) в розмірі 3500,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 23.12.2024 року між позивачем та телеграм-каналом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за веб - адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 як продавцем, шляхом електронного листування у додатку «Telegram», було укладено договір купівлі-продажу мобільного телефону.

Сторони досягли згоди з істотних умов договору купівлі-продажу. Зокрема, предметом договору є мобільний телефон моделі «Iphone X» колір «Silver» обсяг пам`яті 256 гБ. Ціна договору дорівнює вартості товару, а саме: 3500,00 грн.. Строк відправки товару обумовлювався днем повної оплати вартості - 27.12.2024 року. Від імені відповідача листування здійснював адміністратор Телеграм-каналу нібито на ім`я ОСОБА_5 .

За домовленістю між сторонами, 24.12.2024 року позивач сплатив завдаток, що становив 20% вартості товару, а саме 700,00 грн. на надану продавцем банківську картку в АТ «КБ «Глобус» з номером НОМЕР_1 (реквізити рахунку НОМЕР_2 ), власником якої є ОСОБА_3 , що підтверджується квитанцією про сплату коштів у розмірі 700,00 грн. Доказом отримання коштів відповідачем у розмірі 700,00 грн. є виписка з банківського рахунку по картці з номером НОМЕР_1 .

25.12.2024 року позивач та продавець погодили, що перед відправкою товару позивач здійснить повну оплату вартості товару, тобто доплатить ще 2800,00 грн. А продавець, як гарантію відправки товару, відправить позивачу своє фото з розпискою

та фото свого паспорта.

26.12.2024 року о 13:22 год. позивач оплатив ще 2800 грн. на вказану продавцем банківську картку у ПАТ «Банк Восток» з номером НОМЕР_3 (реквізити рахунку НОМЕР_4 ), власником якої є ОСОБА_4 . Доказом сплати коштів є квитанція про оплату коштів у розмірі 2800,00 грн. Доказом отримання коштів відповідачем у розмірі 2800,00 грн., а

саме: виписка з банківського рахунку по картці з номером НОМЕР_3 .

Після повної оплати позивачем коштів 27.12.2024 року продавець пообіцяв відправити оплачений товар у той же день, проте відправку не здійснив, а згодом видалив усі повідомлення з листуваннями між ними.

Щодо направлених позивачу адміністратором продавця розписки та фото ID-картки, то вони виявились підробленими за допомогою фоторедакторів. При перевірці дійсності ID -картки на офіційному сайті Державної міграційної служби України, виявилось що документ є недійсним.

У подальшому позивач звернувся до поліції із заявою про шахрайство, за результатами чого Дарницьким УП ГУНП у м. Києві було відкрито кримінальне провадження № 12025105020000043 від 18.01.2025 року за ч. 1 ст. 190 КК України. У межах даного кримінального провадження дізнавачем Дарницького УП ГУНП у м.

Києві через слідчу дію тимчасовий доступ до речей та документів було отримано від АТ «КБ «Глобус» та АТ «КБ «Восток» конфіденційну інформацію та копії особистих документів відповідачів, як власників карток НОМЕР_1 та 5168-1800-0924-4275, на які позивач сплатив кошти за мобільний телефон. Дізнавачем ОСОБА_6 надано дозвіл адвокату Дигас О.П. в інтересах позивача використовувати у рамках цивільного судочинства надану конфіденційну інформацію про відповідачів, зокрема копії особистих документів та банківську інформацію.

Оскільки позивач сплатив грошові кошти у розмірі 700,00 грн. та 2800,00 грн.

відповідачам з метою виконання договору купівлі-продажу мобільного телефону від 23.12.2024 року, а мобільний телефон не був йому переданий, фактично відпала підстава для набуття відповідачами грошових коштів позивача, а тому сплачені ним кошти підлягають поверненню як безпідставно збережені відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач та його представник просять розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, вважаються належним чином повідомленими, відповідно до ст. 128 ЦПК України та ст.12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», про розгляд справи шляхом розміщення виклику про розгляд справи на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua», письмового відзиву на позов не подали, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надали.

Суд розглядає справу заочно, у відсутність сторін, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

23.12.2024 року між позивачем та телеграм-каналом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (за веб - адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 як продавцем, шляхом електронного листування у додатку «Telegram», було укладено договір купівлі-продажу мобільного телефону.

Сторони досягли згоди з істотних умов договору купівлі-продажу. Зокрема, предметом договору є мобільний телефон моделі «Iphone X» колір «Silver» обсяг пам`яті 256 гБ. Ціна договору дорівнює вартості товару, а саме: 3500,00 грн.. Строк відправки товару обумовлювався днем повної оплати вартості - 27.12.2024 року. Від імені відповідача листування здійснював адміністратор Телеграм-каналу нібито на ім`я ОСОБА_5 .

Пропозиція, узгодження товару, ціни та його відправлення, підтверджується скріншотом листуванням в чаті телеграм-каналу «Zeus Istore Ua».

Згідно із ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України, другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі ,якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч.1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажанням укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Отже договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства.

Сторони домовились щодо істотних умов договору - купівлі мобільного телефону моделі «Iphone X» колір «Silver», позивач здійснив його повну оплату частинами за вказаними продавцем реквізитами банківських карток, таким чином виконавши умови договору.

Квитанцією №6ТС6-ВВ4Т-ТНАМ-6475 від 24.12.2024 року підтверджується сплата коштів у розмірі 700,00 грн. на надану продавцем банківську картку в АТ «КБ «Глобус» з номером НОМЕР_1 (реквізити рахунку НОМЕР_2 ), власником якої є ОСОБА_3 . Доказом отримання коштів відповідачем у розмірі 700,00 грн. є виписка з банківського рахунку по картці з номером НОМЕР_1 .

Квитанцією №6612-Т517-8А8Х-038А від 26.12.2024 року підтверджується сплата коштів у розмірі 2800,00 грн. на надану продавцем банківську картку у ПАТ «Банк Восток» з номером НОМЕР_3 (реквізити рахунку НОМЕР_4 ), власником якої є ОСОБА_4 . Доказом сплати коштів є квитанція про оплату коштів у розмірі 2800,00 грн. Доказом отримання коштів відповідачем у розмірі 2800,00 грн., а саме: виписка з банківського рахунку по картці з номером НОМЕР_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є належними відповідачами у справі, оскільки є власниками рахунків та набувачами грошових коштів позивача, які підлягають поверненню як безпідставно збережені.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особня, яка набула майно, або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до частини 2 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки позивач сплатив кошти за телефон, проте не отримав його, то збагачення відповідачів є безпідставним, а грошові кошти підлягають стягненню з відповідачів у порядку статті 1212 ЦК України як повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Позиція суду цілком та повністю підтверджується правовою позицією Верховного Суду, зокрема і Великої Палати Верховного Суду, яка зазначає, що якщо відпали підстави, на яких майно було набуте, то майно має бути повернуте особі. Під відпадінням підстав розуміється їх скасування, визнання недійсними, зміна, припинення тощо.

У пунктах 66-71 Постанови від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки щодо застосування статті 1212 ЦК України:

«Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Зобов`язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов:

а) набуття або збереження майна;

б) набуття або збереження за рахунок іншої особи;

в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.

Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином».

Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

У пунктах 6.2-6.5 Постанови від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17 Велика Палата ВС зазначила, що «за змістом статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що цей вид зобов`язань породжують такі юридичні факти:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали».

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20 засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Стороною позивача надано належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції, матеріалами справи підтверджуються всі доводи, зазначені ними в позовній заяві, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 1211,20 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши порівну зазначені кошти з відповідачів.

Матеріали справи не містять доказів підтвердження інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, зазначених позивачем в позовній заяві, а тому відсутні підстави такого стягнення.

Керуючись ст.ст.,16,633,634,639,641, 1212 ЦК України, ст.ст. 4,78-81,133, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 , безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 700,00 /сімсот/гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 , безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 2800,00 /дві тисячі вісімсот/гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 , судові витрати у розмірі 1211,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя О. М. Курочкіна