Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №744/1107/25 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 744/1107/25

№ 2/183/39/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Григорьєвої В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору, -

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 08 лютого 2010 року між нею та ОСОБА_2 (далі- «Набувач) було укладено спадковий договір, відповідно до якого позивач передає після своєї смерті відповідачці належну їй квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно п. 6 цього договору за життя відчужувача на набувача покладається обов`язок: забезпечити відчужувачу щоденне триразове харчування, забезпечити згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості, в разі смерті відчужувача, поховати її на міському кладовищі міста Сіверськодонецьк, Луганської області.

Однак жодних з цих перелічених обов`язків відповідачка не виконує, оскільки перебуває на тимчасово окупованій території у м.Сіверськодонецьк, а позивач у свою чергу, проживає як внутрішньо переміщена особа, у м. Семенівка, Чернігівської області.

Відповідно до п. 12 спадкового договору у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувана на вимогу відчужувана цей договір може бути розірваний у судовому порядку. Відповідно до п.13 спадкового договору у разі неможливості виконання набувачем розпоряджень відчужувана на вимогу набувача цей договір може бути розірваний у судовому порядку.

Враховуючи зазначене, Позивач просить суд ухвалити рішення, щодо розірвання спадкового договору від 08.02.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був посвідчений приватним нотаріусом Сіверськодонецького міського нотаріального округу Луганської області Михайловським А.Т.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Постановленою суддею Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорокою О.В. ухвалою від 17 березня 2026 року відкрите провадження по справі, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження з викликом осіб (а.с. 32).

Постановленою суддею Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорокою О.В. ухвалою від 17 квітня 2026 року закінчено підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті (а.с. 38).

Постановленою суддею Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорокою О.В. ухвалою від 01 червня 2026 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 , про витребування доказів від Державної прикордонної служби щодо відомостей про перетин кордону відповідачем ОСОБА_3 (а.с 47).

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала, надавши пояснення про те, що відповідачка являється її рідною сестрою, уклавши спадковий договір остання виконувала свої обов`язки за договором. Однак, в зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України вони змушені були виїхати до Чернігівської області, де були разом зареєстровані, як внутрішньо-переміщені особи. Між тим, у 2024 році її сестра повернулася до м.Сівенрськодонецька, і таким чином, не виконує умови спадкового договору. Позивачці відомо, що наразі відчужена нею квартира за спадковим договором зруйнована.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно, на дату розгляду справи причини неявки суду не повідомила.

У зв`язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 08 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено спадковий договір, посвідчений приватним нотаріусом Сіверськодонецького міського нотаріального округу Луганської області Михайловським А.Т.

Відповідно до умов вказаного договору, Відчужувач, тобто ОСОБА_1 , передає Набувачу – ОСОБА_3 , після своєї смерті право власності на належну їй квартиру,за адресою

АДРЕСА_1 , загальною площею 29,7 кв.м., належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Сіверськодонецького міського нотаріального округу Кутовою К.О. 12 липня 2008 року, за реєстровим №1869, номер запису 231, в книзі 62, реєстраційний номер 3784883 (а.с.6-7).

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомості від 08 лютого 2010 року №26144024, на підставі укладеного спадкового договору, приватним нотаріусом Михайловським А.Т. було накладено заборону на нерухоме майно, а саме на вищевказану квартиру за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 як набувача за спадковим договором.

Згідно п.6 спадкового договору, на Набувача було покладено обов`язок виконувати особисті розпорядження Відчужувача, зокрема: забезпечити відчужувачу щоденне триразове харчування, забезпечити згідно з рецептами лікарів належними лікувальними засобами незалежно від їх вартості, в разі смерті Відчужувача, здійснити її поховання на міському кладовищі міста Сіверськодонецьк, Луганської області.

Позивач вказує на те, що на теперішній час виконання умов договору стало неможливим з боку Набувача. Обґрунтування позивача включає наступні факти: Відповідач перебуває на тимчасово окупованій території у м.Сіверськодонецьк, що унеможливлює належне виконання нею взятих на себе зобов`язань щодо догляду за Позивачем.

Сама ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, і наразі проживає у м.Семенівка, Чернігівської області, де її доглядають інші люди, оскільки Відповідач не виконує умови договору.

Відповідно до п. 12 спадкового договору у разі невиконання набувачем розпоряджень відчужувана на вимогу відчужувана цей договір може бути розірваний у судовому порядку. Відповідно до п.13 спадкового договору у разі неможливості виконання набувачем розпоряджень відчужувана на вимогу набувача цей договір може бути розірваний у судовому порядку.

Вирішуючи спір, суд ураховує такі положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст.1302 ЦК України за спадковим договором одна сторона (набувач) зобов`язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача. Правовідносини між сторонами у даному спорі регулюються нормами Цивільного кодексу України про договірні відносини, а також про спадковий договір.

Згідно зі ст.1305 ЦК України набувач у спадковому договорі може бути зобов`язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 651 ЦК України визначено, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи зазначене, спадковий договір є двостороннім правочином, за концепцією якого набувач зобов`язаний вчинити певні дії за вказівкою відчужувача, взамін чого до нього переходить право власності на майно. Тому коло обов`язків набувача має визначатися вже виходячи не з одностороннього волевиявлення відчужувача, а зі спільної згоди сторін, враховуючи договірний характер правовідносин.

Згідно зі статтею 1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред`являти вимоги про розірвання спадкового договору.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 ЦК України).

Для підтвердження наявних правових підстав для розірвання спадкового договору відчужувач повинен надати належні і допустимі докази невиконання набувачем умов спадкового договору.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 347/853/18 (провадження № 61-10970св19).

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Аналізуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що між сторонами на даний час склалися відносини, які унеможливлюють належне виконання Набувачем взятих на себе за спадковим договором зобов`язань. При цьому, суд враховує, що виконання умов договору має здійснюватися Набувачем незалежно від звернень чи нагадувань з боку Відчужувача.

Судом встановлено, що Відповідач належним чином не виконувала умов спадкового договору, що призвело до істотного порушення прав Позивача, яка, з огляду на свій похилий вік і стан здоров`я, потребує постійного стороннього догляду, підтримки та забезпечення належними умовами проживання.

З урахуванням наведеного, оскільки ст.ст. 1302, 1305 ЦК України та умовами укладеного сторонами спадкового договору передбачено, що обов`язки по вчиненню певних дій, передбачених договором, покладено на набувача, а відчужувач у спадковому договорі не має обов`язків, він наділяється лише правом вимоги, тому набувач повинен довести належне виконання ним зобов`язань за договором. Зважаючи на те, що договірні зобов`язання між сторонами фактично припинили виконуватися, а відновлення довірчих відносин між ними є неможливим, суд за таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання спадкового договору слід задовольнити.

Питання щодо судових витрат належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81,141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання спадкового договору – задовольнити.

Розірвати спадковий договір, укладений 08 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Сіверськодонецького міського нотаріального округу Луганської області Михайловським А.Т., зареєстрований в реєстрі за №353.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвали, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів після оголошення цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Повне найменування сторін.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП № НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП № НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення виготовлене 26 червня 2026 року.

Суддя Сорока О.В.