Вирок від 23 червня 2026 р. у справі №183/7548/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7548/26

№ 1-кп/183/2153/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в приміщенні Самарівського міськрайонного суду у спрощеному порядку кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12026047350000122 від 03 червня 2026 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нижнєваторськ Тюменської області РФ, громадянки України, з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, маючої на утриманні неповнолітніх дітей, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

обвинуваченої у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в:

У відповідності до обвинувального акту та доданих до нього матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_3 , беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, повністю згодна із встановленими органом досудового розслідування обставинами скоєного ним, в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , ознайомлена з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 КПК України, подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно неї у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності (а.с.9-10).

Потерпіла ОСОБА_5 не заперечувала проти такого розгляду, про що надала відповідну заяву (а.с.11).

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст.107 КК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

За результатами спрощеного провадження встановлено, що 22 травня 2026 року приблизно о 19 годині 00 хвилин більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась у приміщенні домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1 , та побачила, сидячи на дивані свого колишнього співмешканця ОСОБА_6 , разом з раніше знайомою їй потерпілою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, викликаних ревнощами, у неї виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_5 .

Після чого, ОСОБА_3 , реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи настання таких наслідків, перебуваючи в зазначеному місці та в зазначений час, діючи умисно, знаходячись у безпосередній близькості до ОСОБА_5 своїми руками схопила за волосся останню стягнула її на підлогу. Після чого ОСОБА_3 взяла в руки металеву палицю стала зверху над потерпілою ОСОБА_5 та нанесла не менше трьох ударів по спині, рукам, ногам, та лобній ділянці потерпілої ОСОБА_5 .

Далі ОСОБА_3 взяла в руки ремінь та ним нанесла не менше трьох ударів хаотично по спині, ногам, рукам потерпілої ОСОБА_5 , остання підвелась з підлоги. Однак ОСОБА_3 , продовжуючи свій злочинний умисел наблизилася до потерпілої ОСОБА_5 на відстань витягнутої руки та нанесла один удар відкритою долонею правої руки в область обличчя останньої, а саме у верхню губу зліва.

Внаслідок умисних противоправних дій ОСОБА_3 , спричинила потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді травматичної екстракції 3-го зуба на верхній щелепі зліва, крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи, саден на лобі, синців на спині, в області молочних залоз, плечових суглобів, на плечах, передпліччях, стегнах у своїй сукупності та кожне окремо, відноситься до легкого ступеню тяжкості.

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.1 ст.125 КК України, як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись діючим кримінальним та кримінальним процесуальним законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_3 в умисному легкому тілесному ушкодженні при обставинах, встановлених органом досудового розслідування, доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_3 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покаранняОСОБА_3 , судом не встановлено.

Щире каяттяОСОБА_3 , визнається обставиною, що пом`якшує її покарання.

Разом з тим суд враховує, щоОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, раніше не судима, на обліку у лікарів не перебуває, має на утриманні малолітніх дітей, за місцем мешкання характеризується задовільно.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за недоцільне призначення покарання у вигляді штрафу чи виправних робіт, оскількиОСОБА_3 офіційно не працює, а вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді громадських робіт, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченої.

Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді громадських робіт буде необхідним та достатнім для виправлення засудженої і запобігання вчинення нею нових злочинів.

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винної, а також всі обставини по справі, керуючись ст.ст. 100,369,370,373,374,381,382 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді 150 (сто п`ятдесят) годин громадських робіт.

Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_1