Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №161/10741/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10741/26

Провадження № 3/161/2847/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Луцьк 17 червня 2026 року

Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., при секретарі Опальчук А.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокатки Коваленко Є.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, координаторки регіонального розвитку ГО «Інсайт»», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

- за ч.2 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №207153 від 09.05.2026, ОСОБА_1 09.05.2026 о 16 год 00 хв біля Театрального майдану в м. Луцьку влаштувала масові заходи (марш-протест), де була організатором без відповідного дозволу органів місцевого самоврядування, чим порушила рішення Ради оборони Волинської області від 27.08.2024 №354 та ст.8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185-1 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисниця адвокатка Коваленко Є.В. пояснили, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, суду пояснила, що в її діях повністю відсутній склад правопорушення, оскільки протокол серії ВБА №207153 є недопустимим доказом через неусувний дефект фабули — безпідставне посилання на Рішення Ради оборони №354, яке втратило чинність за вісім місяців до події, що офіційно визнав у рапорті й сам дільничний офіцер поліції, тоді як ОСОБА_1 діяла добросовісно й послідовно, виконавши свій конституційний обов`язок та завчасно (05.05.2026) подавши повідомлення про мирну акцію через ЦНАП, про що органи влади та Нацполіції були повністю обізнані, заздалегідь координували маршрут і супроводжували колону, при цьому жодного судового рішення про заборону чи обмеження зібрання не існувало; більше того, сама акція пройшла виключно мирно, що підтверджено показаннями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , а також офіційним записом у рапорті поліції «Порушень порядку не зафіксовано», що свідчить про відсутність суспільно шкідливих наслідків та об`єктивної сторони діяння, в той час як превентивний тиск і штучне створення виклику на лінію 102 начальником сектору «Поліція діалогу» ОСОБА_4 мають очевидні ознаки дискримінаційного переслідування за зміст зібрання у розумінні статей 11, 14 ЄКПЛ та практики ЄСПЛ (справи «Вєренцов», «Богай»), а кваліфікація за ч. 2 ст. 185-1 КУпАП є абсолютно безпідставною через повну відсутність обов`язкової ознаки повторності протягом року, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, яка притягається до відповідальності, її захисниці, дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ст.39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі Закон) в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, зокрема, забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану забороняються проведення страйків, масових зібрань та акцій.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.2 ст.185-1 КУпАП до адміністративної відповідальність може бути притягнуто особу, яка повторно протягом року після застосування заходів адміністративного стягнення, порушила встановлений порядок організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, або організатора зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій.

Судом було допитано свідка ОСОБА_3 , який у судовому засіданні пояснив, що був безпосереднім учасником мирної акції 09.05.2026, яка розпочалася о 16.00 год та проходила за маршрутом від Театрального майдану до Луцької міської ради. Свідок зазначив, що про наявність чи відсутність офіційного дозволу на проведення акції йому відомо не було, проте наголосив, що працівники поліції під час ходи забезпечували охорону громадського порядку та супроводжували учасників.

Згідно рапорту старшого дільничного офіцера поліції СДОП ВП Луцького РУП ГУНП у Волинській області, старшого лейтенанта поліції Вадима Цибулько від 09.05.2026 (а.с. 8), ним було допущено помилку у частині формування фабули правопорушення, а саме: було написано , що гр. ОСОБА_1 порушила рішення Ради оборони Волинської області від 27.08.2024 року №354 (яке на момент складання протоколу втратило чинність) замість розпорядження Волинської обласної військової адміністрації №537 від 16.09.2025 року.

Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення є основним документом, який фіксує факт правопорушення та межі висунутого обвинувачення в адміністративній справі.

Рапорт старшого дільничного офіцера поліції Вадима Цибулько від 09.05.2026, у якому той визнає допущену помилку, є внутрішнім документом правоохоронних органів, не може слугувати інструментом "виправлення" або доповнення протоколу, оскільки діюче законодавство забороняє зміни або виправлення суті обвинувачення (фабули) у такий спосіб після складання протоколу. КУпАП не наділяє суд повноваженнями самостійно змінювати чи редагувати фабулу правопорушення, звужувати чи розширювати її зміст.

Крім того, відповідно до п. 7 Рішення Ради Волинської області, введеного в дію розпорядженням Волинської обласної військової адміністрації №537 від 16.09.2025 (а.с. 7), визначено, що рішення Ради оборони від 27.08.2024 №354 (на яке посилається обвинувачення у протоколі) втратило чинність.

Таким чином, на момент виникнення інкримінованої події (09.05.2026), рішення, за порушення якого ОСОБА_1 притягується до відповідальності, не діяло вже близько восьми місяців, що повністю нівелює об`єктивну сторону правопорушення.

Стаття 39 Конституції України гарантує право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, поки її вину не буде доведено у законному порядку. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст.7, п. 1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-1 КУпАП.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд, шляхом подачі апеляційної скарги особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк