Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №161/7706/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7706/26

Провадження № 2/161/4674/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 червня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Олексюка А.В.,

при секретарі Опальчук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що з 30.1.2018 року на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.

Відповідно до рішення, з відповідача стягнуто аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у твердій грошовій сумі по 1500 грн щомісячно на кожну дитину. На виконання зазначеного рішення відкрито виконавче провадження.

З моменту визначення розміру аліментів істотно змінилися обставини, які мають значення для визначення розміру та способу стягнення аліментів, збільшилися потреби дитини, пов`язані з її віком, навчанням та необхідністю додаткових витрат на утримання і розвиток.

Крім того, змінилося матеріальне становище відповідача ОСОБА_2 , оскільки на даний час він проходить військову службу у Збройних Силах України, є працевлаштованим та отримує офіційний дохід, що свідчить про наявність у нього можливості сплачувати аліменти у більшому розмірі.

На підставі вищенаведеного, просить суд постановити рішення про зміну способу та розміру стягнення аліментів, визначених відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 11.07.2018 року у справі №161/8701/18, стягнувши в користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі (однієї четвертої) частки заробітку(доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 09.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

22.06.2026 представниця позивачки подала заяву про уточнення позовних вимог, а саме просила суд постановити рішення про зміну способу та розміру стягнення аліментів, визначених відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 11.07.2018 року у справі №161/8701/18, а саме: стягувати в користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі (однієї четвертої) частки заробітку(доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представниця позивачки адвоката Стретович І.С. подала заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивачки, позов підтримали, просили задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заву не подав і від нього не надійшло заяви про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд ухвалив розгляд цивільної справи проводити заочно.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/13295/18, провадження №2/161/3499/18 від 30.11.2018 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.8).

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №161/8701/18, провадження №2/161/2657/18 від 11.07.2018 року, яке набрало законної сили 13.08.2018 року вирішено стягнути аліменти із ОСОБА_2 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 1500 грн щомісячно на кожну дитину (а.с.9-10).

Згідно рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області №161/18824/18 від 05.02.2019 року, яке набрало законної сили 11.03.2019 рок, ОСОБА_2 визнано таким, що втратив право на користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначає, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів відбулося істотне збільшення витрат на утримання дитини, зумовлене необхідністю забезпечення належного рівня її життя, навчання та всебічного розвитку.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статі 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України, якою на батьків покладено обов`язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів може тягнути і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів, матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Судом встановлено, що з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів у 2018 році минув значний проміжок часу, протягом якого істотно змінилися обставини, що мають значення для визначення розміру аліментів.

Зокрема, неповнолітній син сторін — ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час навчається у Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій на платній основі.

Згідно з договором №02-ПТ про надання освітніх послуг від 29.07.2024 року, вартість навчання становить: за 2024–2025 навчальний рік — 23 200 грн, за 2025–2026 навчальний рік — 24 000 грн, за 2026–2027 навчальний рік — 26 800 грн.

Таким чином, витрати на утримання дитини, її навчання та розвиток збільшилися порівняно з часом визначення аліментів у 2018 році.

Суд також бере до уваги доводи позивачки про те, що відповідач протягом тривалого часу не мав офіційного працевлаштування та допускав утворення заборгованості зі сплати аліментів.

Разом з тим, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 12.04.2026 року ОСОБА_2 з 02.11.2025 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (а.с. 22), що свідчить про зміну його матеріального становища порівняно з часом визначення розміру аліментів рішенням суду від 11.07.2018 року, оскільки він є особою, яка отримує грошове забезпечення та має офіційний дохід.

Враховуючи наведені норми матеріального права, керуючись принципом якнайкращого забезпечення інтересів дитини, суд вважає доведеною наявність правових підстав для зміни способу та розміру стягнення аліментів.

При цьому суд враховує, що визначення аліментів у частці від доходу платника забезпечить більш справедливий баланс між інтересами дитини та можливостями платника аліментів, оскільки розмір виплат безпосередньо залежить від фактичного доходу відповідача.

Визначаючи розмір аліментних зобов`язань, суд виходить із положень статей 181, 182 Сімейного кодексу України та вважає обґрунтованим перегляд і збільшення розміру аліментів із твердої грошової суми до 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Такий розмір виплат відповідає віку дитини, її потребам, матеріальному становищу сторін та забезпечує виконання батьком обов`язку щодо належного утримання дитини.

Відповідно до роз`яснень, наведених в абзаці 4 пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору при поданні позову про зміну способу та збільшення розміру аліментів.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, судовий збір у розмірі 1331 грн 20 коп. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 2-5, 11-13, 141, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст. 84, 91, 180-182, 184, 192 СК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.

Змінити спосіб та розмір стягнення аліментів, визначених відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 11.07.2018 року у справі № 161/8701/18.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 (однієї четвертої) частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.В. Олексюк