Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №486/1095/26 — Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

Справа №: 486/1095/26 Провадження № 3/486/363/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

за участю прокурора Цехотського Л.О.,

особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисник Ліпатов С.В. у режимі відеоконференції,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Миколаївського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с Трикратне, Вознесенського району, Миколаївської області, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи пожежним-рятувальником 28 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно - рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області (далі - ГУ ДСНС України у Миколаївській області), у званні сержант служби цивільного захисту та відповідно до п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» був суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

В порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», після звільнення з займаної посади 10 червня 2024 року несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію типу «при звільненні», після встановленого 30-денного строку, а саме, 22 листопада 2024 року, в той час, як зобов`язаний був подати до 10 липня 2024 року.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування типу «при звільненні», за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_1 вину не визнав. Пояснив, що знав про необхідність подачі деклараціі. Йому зателефонували з ОСОБА_2 та повідомили про необхідність подачі декларації, після чого він одразу подав декларацію.

Захисник просив закрити провадження у справі у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, або ж звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставі вимог ст. 22 КУпАП, у зв`язку з малозначністю правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Суд, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, дослідивши докази, приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Положення про 28 державну пожежно-рятувальну частину 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Миколаївській області, з охорони об`єктів, затвердженого наказом ГУ ДСНС України у Миколаївській області 23 вересня 2024 року № 737, 28 державна пожежно-рятувальна частина (далі - 28 ДПРЧ) 1 державного пожежно-рятувального загону (далі 1 ДПРЗ) Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій України з охорони об`єктів є державним пожежно-рятувальним підрозділом (п.1). Особовий склад 28 ДПРЧ складається з осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту та працівників (п.7) /а.с. 50-61/.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області №141 від 23 травня 2022 року, ОСОБА_1 з 23 травня 2022 року по 22 травня 2025 року прийнято на службу в органах і підрозділах цивільного захисту та присвоєно спеціальне звання рядовий служби цивільного захисту, та призначено на посаду пожежного-рятувальника 28 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Миколаївській області /а.с. 30/.

У п. 1.Розділу 4 посадовій інструкції пожежного-рятувальника 28 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Миколаївській області з охорони об`єктів, з якою ОСОБА_1 було ознайомлено під підпис, передбачено, що Пожежний-рятувальник несе відповідальність за: дотримання законів, що стосуються його діяльності, в тому числі антикорупційного законодавства України /а.с. 43-47/.

23 травня 2022 року ОСОБА_1 був ознайомлений з пам`яткою при звільненні із служби цивільного захисту осіб начальницького складу та працівників ДСНС України, а саме щодо вимог Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції», другий примірник цієї пам`ятки ОСОБА_1 отримав /а.с. 36/.

Як вбачається з витягу з наказу №182 від 22 червня 2022 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання молодший сержант служби цивільного захисту /а.с. 31/.

Згідно витягу з наказу № 188 від 01 серпня 2023 року ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання молодшого начальницького складу - сержант служби цивільного захисту /а.с. 32/.

Згідно інформації про проведення інструктажу з особовим складом караулу 12 березня 2024 року ОСОБА_1 ознайомлений з необхідністю дотримання вимог статті 45 «Подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави» Закону України «Про запобігання корупції» та ознайомлення з відповідальністю за порушення, яка передбачена ст. 172-6 КупАП та ст. 366-1 КК України /а.с. 37-42/.

Відповідно до витягу з наказу ГУ ДСНС України у Миколаївській області №132 від 10 червня 2024 року, сержанта служби цивільного захисту, пожежного рятувальника 28 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Миколаївській області ОСОБА_1 звільнено із служби з виключенням з кадрів ДСНС, з 10 червня 2024 року /а.с. 33/.

Відповідно до п. п. «д» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 , обіймаючи посаду пожежного-рятувальника 28 державної пожежно-рятувальної частини 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, у званні сержант служби цивільного захисту є суб`єктом декларування.

Згідно вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Зі скріншоту сторінки веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування вбачається, що ОСОБА_1 декларацію (при звільненні) подав 22 листопада 2024 року /а.с. 20/.

Таким чином, будучи звільненим із займаної посади 10 червня 2024 року, ОСОБА_1 , будучи особою начальницького складу служби цивільного захисту та відповідно, суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», порушив встановлені Законом терміни подання декларації, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування типу «при звільненні», за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

За викладеного, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення знайшла своє підтвердження.

Разом з тим, слушними є посилання захисника на ту обставину, що закінчились строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, однак помилковими є твердження захисника щодо початку відліку такого строку.

Положення ст. 49 Закону України «Про запобігання корупції» встановлюють обов`язок державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, а також юридичних осіб публічного права перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють, відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

10 липня 2024 року уповноваженою особою ГУ ДСНС України у Миколаївській області було виявлено факт неподання ОСОБА_1 декларації при звільненні за 2024 рік, про що того ж дня направлено повідомлення до НАЗК, яке отримано НАЗК 18 січня 2025 року /а.с. 18/.

Із Єдиного Державного Реєстру Декларацій вбачається, що ОСОБА_1 подав декларацію при звільненні 22 листопада 2024 року /а.с.20/. Зазначене свідчить про те, що відповідні компетентні органи виявили вчинення ОСОБА_1 правопорушення не пізніше 10 липня 2024 року, про що НАЗК достеменно стало відомо 18 січня 2025 року, що підтверджується датою вхідної кореспонденції /а.с. 18/.

Тому, саме 18 січня 2025 року і є датою виявлення адміністративного правопорушення, і саме з цієї дати НАЗК, вже було достеменно відомо про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП.

17 квітня 2026 року ДВБ НПУ отримав на свою адресу з НАЗК документи для вжиття заходів та, у разі встановлення підстав, складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП /а.с.16-17/.

Водночас, протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було складено тільки 22 травня 2026 року та того ж дня надіслано до суду.

Відповідно до ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення (18 січня 2025 року), то суд приходить до висновку, що 25 червня 2026 року закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності.

При цьому суд не приймає до уваги посилання уповноваженої особи на те, що адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 було виявлено в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією, а саме, 22 травня 2026 року, оскільки виявлення правопорушення та складання щодо нього протоколу не є тотожними поняттями.

Диспозицією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність в даному випадку за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зазначене правопорушення починаються з дня коли суб`єкт декларування повинен був подати, але не подав декларацію, та триває до припинення правопорушення суб`єктом декларування, тобто до дня подання останнім декларації з порушенням встановлено законом строку.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, тому для наявності об`єктивної сторони такого правопорушення закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльність).

Для встановлення ознак складу цього правопорушення необхідно підтвердження одночасно ознак таких двох обставин: 1) наявність акту несвоєчасного подання е-декларації; та 2) відсутність поважних причин щодо неподання е-декларації у визначений законом строк.

Таким чином, з аналізу зазначених норм закону вбачається, що адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, є виявленим з дня коли про його вчинення суб`єктом декларування стало відомо посадовим особам компетентного органу, яким, за даною категорією справ, є не тільки Національне агентство з питань запобігання корупції, а і Національна поліція, що встановлюється при судовому розгляді справи в кожному окремому випадку, за наявними процесуальними документами.

Протокол про адміністративне правопорушення має бути складений невідкладно. Адже не виправдане зволікання чи навмисне затягування при складанні протоколу може призвести до ухилення правопорушника від відповідальності, або неможливості накладення адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням передбачених законом строків згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.

Диспозицією ч.4 ст.38 КУпАП прямо передбачені строки накладення адміністративного стягнення з урахуванням дня виявлення правопорушення посадовими особами компетентного органу, а не з моменту здобуття можливості у посадової особи компетентного органу здійснити процесуальні дії за участі особи, яка вчинила правопорушення, що пов`язано з правовими наслідками при визначенні строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, а також з оцінкою доказів, щодо їх допустимості з огляду на отримання у межах цих строків.

Згідно з п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Таким чином, закінчились строки притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки днем виявлення адміністративного правопорушення є 18 січня 2025 року.

За таких обставин, суд вважає, що провадження у даній справі підлягає закриттю за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Керуючись ст. ст. 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити за закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови

Суддя Г. А. Далматова