Рішення від 17 червня 2026 р. у справі №479/1153/25 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

Справа №479/1153/25

Провадження №2/479/74/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

18 червня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої - судді Репушевської О.В.;

за участі: секретаря судового засідання Рябощук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №479/1153/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства та стягнення аліментів,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа: Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у

Первомайському районі Миколаївської області Південного

міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса),

в с т а н о в и в :

Позивач звернулась до відповідача з позовною заявою про визнання батьківства та стягнення аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що вона є матір`ю двох неповнолітніх дітей: - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свідоцтвах про народження дітей батько не зазначений, відомості про батька в актовому записі про народження записані зі слів позивача, відповідно до ч.1 ст.135 СК України. На момент народження дітей вона перебувала у фактичних стосунках з відповідачем, який визнавав себе батьком, проживав разом із ними, брав участь у їх вихованні, утримував, та був відомий дітям як батько. Проте наразі відповідач не виконує батьківських обов`язків, матеріально не підтримує дітей та заперечує батьківство, у зв`язку з вищевикладеним виникла необхідність визнати батьківство, та відповідно стягнути з відповідача аліменти на їх утримання.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просила їх задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення та шляхом розміщення оголошення про виклик відповідача на офіційному веб-сайті судової влади України. Клопотань про відкладення розгляду справи та відзиву на адресу суду від відповідача не надходило.

Треті особи в судове засідання не з`явились, причини не явки не повідомили, належним чином повідомлялися про розгляд справи.

Положеннями ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.

При цьому, оскільки в судове засідання сторони не з`явились, суд відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, докази по справі, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Кривоозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 31 січня 2018 року, актовий запис №7, батьком є ОСОБА_5 , матір`ю є – ОСОБА_1 ..

Відповідно до даних актового запису про народження №7 від 31 січня 2018 року, встановлено, що підстава запису відомостей про батька є заява матері, відповідно до ч.1 ст.135 СК України.

Відповідно до даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Первомайським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 11 листопада 2019 року, актовий запис №262, ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьком є ОСОБА_5 , матір`ю є – ОСОБА_1 ..

Відповідно до даних актового запису про народження №262 від 11 листопада 2019 року, встановлено, що підстава запису відомостей про батька є заява матері, відповідно до ст.135 СК України.

?На підтвердження факту спільного проживання з відповідачем позивачем надано електронні докази у паперовій формі (фотокопії), а саме: знімки екрана (скріншоти) текстових повідомлень, які підтверджують факт спілкування сторін з приводу виховання та утримання спільних дітей, а також фотокартки із сімейного архіву, на яких сторони зафіксовані разом із дітьми в побутовій та сімейній обстановці.

27 жовтня 2025 року судом винесено ухвалу про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи. Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручив Комунальному закладу "Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи".

02 січня 2026 року матеріали цивільної справи повернулися з експертної установи без виконання у зв`язку з неприбуттям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до експертної установи для відбору біологічних зразків.

Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Згідно положень ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої ст.135 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття. У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини (п.6 Постанови).

Згідно положень роз`яснень п.9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч.2 ст.128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Як вбачається з правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі № 373/2257/18, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи; тлумачення норм ст.130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства; підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст. 128 СК України); доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст.128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до положень п.п.20 п.1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно положень п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до положень п. 2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

В зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання батьківства.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини суд зазначає наступне.

Факт походження дитини від певної особи є підставою для виникнення у цієї особи обов`язків щодо дитини, визначених у розділі ІІІ СК України, у тому числі обов`язків щодо утримання дитини. За загальним змістом цих норм, обов`язок утримання дитини батьком дитини виникає з підстав походження дитини саме від цього батька або на підставі акта про визнання особи батьком.

Згідно положень ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до положень ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За положеннями ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно положень ч.ч.1-3 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до положень ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу із дня подання такої заяви.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання батьківства, підлягає задоволенню і вимога позивача щодо стягнення аліментів на утримання дітей, у розмірі 1/3 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму, на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

З огляду на вищезазначене, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.234, 235, 256-259 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Первомайський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства та стягнення аліментів, - задовольнити.

Виключити з актового запису про народження №7 від 31 січня 2018 року, складеного Кривоозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, відомості про батька: ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина Молдови, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести наступні зміни до актового запису про народження №7 від 31 січня 2018 року, складеного Кривоозерським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, відомості про дитину в графі (прізвище дитини) змінити з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 "; відомості в графі (відомості про батька) записати: " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Молдови, місце проживання: АДРЕСА_1 ".

Виключити з актового запису про народження №262 від 11 листопада 2019 року, складеного Первомайським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, відомості про батька: ОСОБА_5 .

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина Молдови, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати Врадіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України внести наступні зміни до актового запису про народження №262 від 11 листопада 2019 року, складеного Первомайським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, відомості про дитину в графі (прізвище дитини) змінити з " ОСОБА_6 " на " ОСОБА_7 "; відомості в графі (відомості про батька) записати: " ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Молдови, місце проживання: АДРЕСА_1 ".

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 липня 2025 року та до досягнення дітьми повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

СУДДЯ: