Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Порушення порядку проведення розрахунків
Дата: 25 червня 2026 р.
Справа: №473/3071/26
Суддя: Зубар Н. Б.
Справа № 473/3071/26
П О С Т А Н О В А
іменем України
"26" червня 2026 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Миколаївській області про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.155-1 КпАП України
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ФОП ОСОБА_1 , місце реєстрації в протоколі вказано АДРЕСА_1 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1
В С Т А Н О В И В:
У протоколі про адміністративне правопорушення №352 від 09.06.2026 року посадовою особою – головним державним інспектором відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Миколаївській області Синицькою Валентиною Юріївною зазначено таке:
«При проведенні фактичної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме:
13.05.2026 під час проведення контрольної розрахункової операції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 при продажі кондиціонера TKS-14AD2W інвекторний за ціною 16000 грн. (готівка) без використання реєстратора розрахункових операцій, невидачі відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункових операцій на суму 16000 грн. (товарний чек №10/07 від 15.05.2026), що є порушенням п.1, п.2 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями;
перевіркою повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) встановлено ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують вибуття товарів на підставі первинних документів, що відображені у формі обліку товарних запасів у графі 8 на загальну суму 32066,75 грн., які є невід`ємною частиною такого обліку, що є порушенням вимог п.12 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами і доповненнями.
Вказані порушення відображено в акті фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 25.05.2026 № 8334/Ж5/14/29/07/ НОМЕР_1 .
Час дата місце вчинення правопорушення 13.05.2026 о 11 год. 17 хв. в магазині» ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою АДРЕСА_2 ».
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковано за ч.1 ст.155-1 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з`явилась, була повідомлена належним чином про час та місце слухання справи за допомогою смс-повідомлення, яке отримала 16.06.2026 року, тому розгляд справи відбувся у її відсутності згідно із положеннями ст.268 КУпАП.
25 червня 2026 року ОСОБА_1 подала до суду заперечення по справі, зазначивши, що за тими ж обставинами її притягнено до відповідальності за ч.1 ст.163-15 КУпАП. Зазначила, що вона не згодна із актом перевірки та подала на нього заперечення до податкового органу.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, суд враховує, що ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
12) вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).
В акті фактичної перевірки платника податків ОСОБА_1 від 25.05.2026 №№ 8334/Ж5/14/29/07/2883115847 зазначено, що перевірка було розпочата 13.05.2026 року об 11.47 год. в магазині СІМ-ХОЛОД платник податків ОСОБА_1 , ФОП. П.2.2.11 акту система оподаткування спрощена, група платника єдиного податку 3, ставка податку 5 відсотків. Проведено контрольну розрахункову операцію із застосуванням РРО. Розрахунковий документ не надано.
П.56.22 ПКУ передбачає, що якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.
Таким чином матеріалами справи не доведено факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП. Так, акт, що є підставою для складання протоколу, ОСОБА_1 , надавши копію заперечень до ГУ ДПС в Миколаївській області щодо акту фактичної перевірки платника податків ОСОБА_1 від 25.05.2026 №№ 8334/Ж5/14/29/07/ НОМЕР_1 .
Тому згідно із вимогами п.56.22 ПКУ такий акт не може бути покладений в основу обвинувачення ОСОБА_1 .
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р. передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки належних, допустимих та несуперечливих доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, - суду не надано, а суд не уповноважений збирати докази на підтвердження вини, оскільки такий обов`язок ст.251 КУпАП покладає на осіб, уповноважених складати протоколи, в даному випадку на органи Головного управління ДПС у Миколаївській області, ОСОБА_1 надала докази про оскарження акту фактичної перевірки, тому на підставі положень п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі відносно нього слід закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Гурепка проти України» (п.50-55 рішення від 06.09.2005 року), суд не має сумніву, що в силу суворості санкції справа про адміністративне правопорушення за суттю є кримінальною, а адміністративне покарання фактично носить кримінальний характер з усіма гарантіями ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, що дає підстави для застосування практики Європейського суду з прав людини з кримінальних справ у справах про адміністративні правопорушення залежно від суворості санкції статті Закону.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№ 46477/99) суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Так згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо встановлено, що в діях особи відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що вони поза розумним сумнівом не доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, тому провадження слід закрити з підстав, що передбачені ч.1 п.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст.155-1, п.1 ч.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.Б.Зубар
Оригінал: reyestr.court.gov.ua