Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №473/3044/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Суд: Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Несплата аліментів

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №473/3044/26

Суддя: Зубар Н. Б.

Справа № 473/3044/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

"26" червня 2026 р. місто Вознесенськ

Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Нікітченко М.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла від Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1

В С Т А Н О В И В:

У протоколі про адміністративне правопорушення №1 від 08.06.2026 року зазначено наступне:

«Мною, головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Килевник Сніжаною Валеріївною при примусовому виконанні виконавчого листа №483/751/22, виданий 13.01.2023 року Очаківським районним судом Миколаївської області, про стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття.

Встановлено, що громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), проживаючий за адресою АДРЕСА_1 . вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.1 ст.183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання. ОСОБА_1 не сплачував в повному обсязі аліменти щомісячно на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 „ у зв`язку з чим утворилася заборгованість по аліментам в сумі 167778,00 грн.

Дата, час і місце вчинення порушення згідно з розрахунком заборгованості станом на 01.07.2026 року відповідно до виконавчого листа №483/751/22, виданий 13.01.2023 року Очаківським районним судом Миколаївської області, про стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття».

Дії ОСОБА_1 державним виконавцем, який склав протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч.1 ст.183-1 КУпАП.

Судом було досліджено матеріали провадження та встановлено, що окрім протоколу долучено копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №71681798 від 28.04.2023; копію виконавчого листа, виданого Очаківським міськрайонним судом 06.12.2022 року; розрахунок заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів станом на 10.06.2026 р.

Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, суд враховує, що ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладає на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку на органи Національної поліції.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В протоколі серія №1 від 08.06.2026 року державним виконавцем, який його склав, не встановлено та не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення, зокрема не вказано область, район, населений пункт, вулиця, де відбулося правопорушення, зазначено лише таке:

«Дата, час і місце вчинення порушення згідно з розрахунком заборгованості станом на 01.07.2026 року відповідно до виконавчого листа №483/751/22, виданий 13.01.2023 року Очаківським районним судом Миколаївської області про стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 22.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття».

Як зазначено у рішенні КСУ від 26 травня 2015 року№ 5-рп/2015 - положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та не зазначення у протоколі всіх ознак складу адміністративного правопорушення, позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з`ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність складу адміністративного правопорушення. Такі дані протоколу про адміністративне правопорушення, який по суті є межами пред`явленого особі обвинувачення, викликає обґрунтовані сумніви, оскільки містить не конкретне обвинувачення – не можливо однозначно встановити місце, де вчинено правопорушення.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» (рішення від 30.05.2013), «Карелін проти росії» (рішення від 20.09.2016) про те, що суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчинення адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд також не має права самостійно вишукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином перебиратиме на себе функції обвинувача, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ст.183-1 ч.1 КУпАП передбачає відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

В даному випадку під час складання протоколу державний виконавець, який його склав не зазначив місце вчинення правопорушення, а тому не можливо встановити чи місцем вчинення територія, яка підсудна для розгляду справ Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області.

Отже, враховуючи обставини справи суд, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, оскільки виконавцем не встановлено місце вчинення правопорушення і в протоколі воно не вказано.

Також суд звертає увагу на те, що при складанні протоколу було порушено право особи на захист, оскільки протокол було складено у відсутності ОСОБА_1 та відсутні докази про надіслання йому протоколу, його підпису в протоколі чи пояснень немає.

Тоді як протокол про адміністративне правопорушення має відповідати зокрема вимогам ч.ч.2, 3, 4 ст.256 КУпАП, а саме: «Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі».

Таким чином при складанні протоколу про адміністративне правопорушення порушено право ОСОБА_1 на захист та ознайомлення із матеріалами провадження, так як відповідно до п.65 Рішення ЄСПЛ у справі «Іглін проти України» (Заява № 39908/05) від 12 січня 2012 року передбачає, що: «65. Суд зазначає, що підпункт «b» пункту 3 статті 6 гарантує обвинуваченому «адекватний час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а отже, ця гарантія означає, що підготовка захисту по суті головних обвинувачень може включати проведення з його боку всіх «необхідних заходів». Обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист належним чином і без перешкод можливості викласти суду, який розглядає справу, всі необхідні аргументи захисту і таким чином вплинути на результат провадження (див. рішення у справі «Кан проти Австрії» (Can v. Austria), № 9300/81, доповідь Комісії від 12 липня 1984 року, серія А, № 96, п. 53, ухвалу щодо прийнятності від 26 червня 1996 року у справі «Коннолі проти Великобританії» (Connolly v. the United Kingdom) № 27245/95, і рішення від 20 січня 2005 року у справі «Майзіт проти Росії» {Mayzit v. Russia), № 63378/00, п. 78). Крім того, до засобів, необхідних кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, належить можливість ознайомитися - для цілей підготовки свого захисту - з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі» Крім того, п.73 Рішення ЄСПЛ у справі «Зінченко проти України» (Заява № 63763/11) від 13/06/2014 року вказує на те, що: «73. Суд повторює, що відповідно до підпункту «b» пункту 3 статті 6 Конвенції обвинувачений повинен мати можливість організувати свій захист у належний спосіб та без обмежень можливості наводити суду першої інстанції усі відповідні аргументи на свій захист, і отже, впливати на результати провадження (див. наприклад рішення від 20 січня 2005 року у справі «Майзіт проти Росії» (Mayzit v. Russia), заява № 63378/00, п. 78). Цей обов`язок включає в себе надання обвинуваченому можливості ознайомитися з результатами розслідування, проведеного під час провадження, з метою підготовки свого захисту (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності від 15 січня 1997 року у справі ««С.G..Р» проти Нідерландів» (C.G.P v. the Netherlands), пп. 26-38, Reports 1997-II, та вищенаведене рішення у справі «Іглін проти України» (Iglin v. Ukraine), п. 65)».

Також не надано суду доказів того, що ОСОБА_1 був ознайомлений про наявність заборгованості, про яку йдеться протоколі.

Порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та не зазначення у протоколі всіх ознак складу адміністративного правопорушення, зокрема детальних даних про місце вчинення правопорушення, а також порушення права особи на захист через складання протоколу у відсутності можливого порушника, що чинним КУпАП не передбачено, окрім випадків фіксації в автоматичному режимі, позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з`ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, оскільки складений стосовно нього протокол є недопустимим доказом, оскільки його складено у відсутності особи, що притягується до відповідальності, що порушує право на захист та відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 ознайомлений із змістом протоколу. Окрім того в протоколі не вказано дані про місце вчинення правопорушення.

За встановлених обставин суд вважає, що це право, а не обов`язок суду приймати рішення про повернення протоколу. Тим більше, що згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке: «74. Норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить. 89. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».

Керуючисьч.1 ст.183-1, п.1 ст.247, 283-285 КпАП України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н.Б.Зубар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua