Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №470/245/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/268/26

Справа № 470/245/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Ляшенко О.В.,

розглянувши в судовому засіданні 23 червня 2026 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, універсальна товарна біржа "Ріко-Альянс" про визнання дійсним договору купівлі–продажу житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2026 року позивач звернулась до суду з відповідною позовною заявою, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", яка підписана її представницею - Грінченко І.В., яка діє на підставі ордеру №1182960 від 27 березня 2026 року.

У позовній заяві зазначено, що 17 березня 2000 року між нею і ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу №5-39 житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 0,20 га.

Згідно з укладеним договором фактична ціна продажу на момент його укладення становила 5040 грн. Договір купівлі-продажу відповідно до вимог, встановлених статтею 15 Закону України «Про товарну біржу», було зареєстровано Товарною біржею «Ріко-Альянс» у «Журналі реєстрації біржових угод» за № 5-39 від 17 березня 2000 року.

Вони повністю виконали умови договору, однак нотаріально його не посвідчили, оскільки на момент укладення договору у березні 2000 року не знали про необхідність нотаріального посвідчення правочину, та під час його оформлення на товарній біржі були ознайомлені із застереженням у договорі про те, що нотаріальному посвідченню він не підлягає.

Житловий будинок використовується з моменту укладення договору, вона зареєстрована за вказаною адресою, регулярно сплачує комунальні послуги та утримує будинок у належному санітарно-технічному стані.

Однак під час оформлення права власності на вищевказаний житловий будинок було з`ясовано, що договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений.

На підставі викладеного позивач просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу № 5-39, а саме житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 17 березня 2000 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і посвідчений Універсальною товарною біржею «Ріко-Альянс», з моменту його укладення.

Справу розглянуто у відповідності до частини 5 статті 279 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 17 березня 2000 року було укладено договір купівлі-продажу № 5-39, зареєстрований того ж дня товарною біржею «РіКо - Альянс» в «Журналі реєстрації біржових угод» за № 5-39, за яким позивач купила у відповідача житловий будинок з надвірними будовами, розташований в с. Калуга Березнегуватського району Миколаївської області на земельній ділянці площею 0,20 га, який складається з житлового будинку позначеного на плані літерою - А, житловою площею 17.3 кв.м, літньої кухні - Б, сараїв - В, Г, вбиральні - Д, споруд -№1, 3,І,ІІ, огорожі - №2,4,5 ( а.с. 16-17). В подальшому, а саме 15 грудня 2000 року, Березнегуватською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації за позивачкою було зареєстровано право власності на вказаний житловий будинок, що підтверджується штампом на зворотному боці договору купівлі – продажу (а.с.14).

Відповідно до інформації виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради від 02.06.2026 року №196/10-1-09, позивач з 2000 року є власником домогосподарства розташованого за адресою АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку загальною площею 27.4 кв.м., житловою площею 17.3 кв.м. Відповідно до інформації з витягів з погосподарських книг попередніми власниками зазначеного домоволодіння були: за записами за 1986 -1990 роки, до 1993 року ОСОБА_3 , за записами за 1996 - 2000 роки ОСОБА_2 ( а.с.59-62).

Згідно зі ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

За змістом ст. ст.128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за № 31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.

Відповідно до п. 5 ст. З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року за № 1952-1 право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Сторонами визнається, що покупець ОСОБА_1 повністю виконала умови договору купівлі-продажу житлового будинку із господарськими спорудами, у передбаченому законом порядку угода купівлі- продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом недійсною не визнавалася. Отже, позивач на підставі ст. ст. 128, 153 ЦК УРСР і ст.49 Закону України «Про власність» набула право власності на будинок у порядку, що існував на час його придбання і правомірно володіє ним, в такому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається. Таким чином, оскільки позивач придбала житловий будинок у порядку передбаченому діючим на той час законодавством, її позовні вимоги є законним та обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 258, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, універсальна товарна біржа "Ріко-Альянс" про визнання дійсним договору купівлі–продажу житлового будинку – задовольнити.

Визнати дійсним договір № 5-39 купівлі – продажу житлового будинку з надвірними будовами, розташованого по АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку позначеного на плані літерою А, житловою площею 17,3 кв.м., літньої кухні - Б, сараїв - В,Г, вбиральні - Д, споруд №1,3,І,ІІ, огорожі №2,4,5 укладений 17 березня 2000 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Універсальною товарною біржею «Ріко-Альянс» у «Журналі реєстрації біржових угод» за № 5-39.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 – адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: Грінченко Інна Валеріївна - адреса здійснення адвокатської діяльності, індекс 56203, вул. Миру, буд. № 67 с-ще Березнегувате Баштанський район Миколаївська область.

Відповідач: ОСОБА_2 – адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Універсальна товарна біржа "Ріко-Альянс" – адреса місцезнаходження: індекс 54009, проспект Центральний, буд. № 152, м. Миколаїв, Миколаївський район Миколаївська область.

Суддя С. Ф. Орлова

Повне рішення суду складене 25 червня 2026 року.