Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №153/883/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

Суд: Ямпільський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №153/883/26

Суддя: Дзерин М. М.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2026 р. Справа153/883/26

Провадження1-кп/153/38/26-к

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020170000048 від 03 квітня 2026 року, про обвинувачення:

ОСОБА_3 , який народився у ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Вінниця, зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , громадянин України, освіта середня спеціальна, особа з інвалідністю 1А групи, раніше не судимий, у скоєні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України,

за участю прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської

окружної прокуратури Вінницької області – ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

В період 2016-2017 років, точної дати не встановлено, в денний час, ОСОБА_5 , являючись військовослужбовцем ЗСУ та перебуваючи на території Донецької області, на старих вогневих позиціях виявив покинуту вибухову речовину, а саме тротилові шашки, вагою по 400 г та 200 г в кількості не менше 27 штук. При цьому, діючи умисно, маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання вибухових речовин, ОСОБА_6 вказані тротилові шашки помістив до свого рюкзака, придбавши у такий спосіб вибухові речовини та в подальшому зберігав їх при собі. В цей же період часу, ОСОБА_3 вказані тротилові шашки незаконно перевіз до свого помешкання, за адресою: АДРЕСА_3 , де огорнув їх папером, липкою стрічкою та почав зберігати, без передбаченого законом дозволу, в сараї на території вказаного домоволодіння.

01 листопада 2022 року ОСОБА_3 визнано непридатним до військової служби з виключенням з обліку та 06 грудня 2022 року звільнено з військової служби, за станом здоров`я.

У подальшому 18 березня 2025 року у зв`язку із зміною місця проживання, ОСОБА_3 , не будучи військовослужбовцем, перевіз вказаний пакунок із тротиловими шашками до домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжив їх зберігати в підсобному приміщенні без передбаченого законом дозволу.

03 квітня 2026 року в ході огляду території домоволодіння по АДРЕСА_2 , було виявлено 27 тротилових шашок (13 шашок вагою по 400 г та 14 шашок вагою по 200 г).

Відповідно до висновків експерта №СЕ-19/102-26/7504-ФХВР від 22.04.2026, №CE-19/102-26/7540-ФХВР від 27.04.2026, №CE-19/102-26/7541-ФХВР від 24.04.2026, №CE-19/102-26/7542-ФХВР від 20.04.2026, надані на дослідження речовини є вибуховими речовинами - тротилом.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, своїми показаннями підтвердив фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, підтвердив місце, час та обставини вчинення кримінального правопорушення. В скоєному щиро розкаявся.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Досліджені та проаналізовані зібрані по справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях обвинуваченого, їх об`єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, дають підставу суду вважати про обґрунтованість пред`явленого органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_3 , а саме носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість ОСОБА_3 встановленою, а його дії кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України тобто носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставини, що відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Згідно ч.2 ст.66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить важкий стан здоров`я обвинуваченого.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого злочину, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_3 та встановлюючи ступінь його вини у вказаному злочині, суд дає оцінку не окремому вчинку обвинуваченого, а і його особистості, наскільки він проявилася у злочинних діях, наскільки він має нахили до скоєння правопорушень.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 учасник бойових дій, ветеран військової служби, має інвалідність І-А групи, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Так, в ч.1 Постанови №7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами Пленум Верховного Суду України звернув увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винуватого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Тобто, суд має призначати покарання конкретній особі за конкретний злочин, максимально індивідуалізуючи покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових злочинів (ч.2 ст.50 КК України).

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Із врахуванням всіх обставин справи, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, крім цього, враховуючи дані про особу винного, який характеризується позитивно за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку в нарколога чи психіатра не перебуває, суд вважає за можливе, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк передбачений санкцією ч.1 ст.263 КК України.

Разом із тим, суд бере до уваги, що після вчинення кримінального правопорушення в особі обвинуваченого відбулися істотні зміни, які свідчать про відсутність підстав вважати його суспільно небезпечним у тому ступені, який потребує реального відбування покарання у виді позбавлення волі. Так, після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 переніс високу ампутацію обох нижніх кінцівок, у зв`язку з чим визнаний особою з інвалідністю І-А групи, потребує постійного стороннього догляду та фактично є суттєво обмеженим у можливості самостійного пересування і здійснення повсякденної життєдіяльності.

З копії довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) №133 встановлено, що ОСОБА_3 05 березня 2022 року під час оборони міста Миколаїв, при розмінуванні вибухового предмета - одержав міно-вибухову травму. Травматичну ампутацію лівої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки та правої нижньої кінцівки на рівні середньої третини стегна. Травматичний шок ІІІ ст.Травматичну ампутацію ІІІ-IV-V пальців лівої кисті. Вогнепальний багато уламковий перелом середньої фаланги ІІ пальця лівої кисті. ОСОБА_3 під час несення служби по захисту Батьківщини та територіальної цілісності України отримав бойове поранення.

Тобто, після вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_3 було здійснено високу ампутацію двох нижніх кінцівок, він є інвалідом І А групи та потребує постійної сторонньої допомоги.

При цьому висока ампутація нижніх кінцівок, входять до Переліку хвороб, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання Додаток 13 до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого 15 серпня 2014 року Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України №1348/5/572.

Відповідно до ч.2 ст.84 КК України, - особа, яка після вчинення кримінального правопорушення або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи.

Європейський Суд з прав людини неодноразово визнавав наявність порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під час відбування покарання засудженими, що мають хвороби. Так, Суд наголошував, що трьома складовими, які необхідно розглядати стосовно сумісності стану здоров`я заявника та умов його утримання, є: 1) медичний стан в`язня; 2) адекватність медичної допомоги та піклування, яка надається в умовах ув`язнення; 3) доцільність ув`язнення з огляду на стан здоров`я в`язня (п. 94 Рішення у справі "Мельник проти України").

Згідно ч.2 ст. 50 КК України - покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

З урахуванням тяжкого стану здоров`я обвинуваченого, його фізичного стану, який об`єктивно виключає можливість ведення звичного способу життя та суттєво обмежує його соціальну активність, суд вважає, що ОСОБА_3 на час постановлення вироку істотно втратив той ступінь суспільної небезпечності, який був притаманний йому на момент вчинення кримінального правопорушення.

Суд вважає за недоцільне відбування ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки його хвороба буде унеможливлювати виконанню покарання, а тому не буде виконуватись основна мета покарання передбачена ст.50 КК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі ч.2 ст.84 КК України.

Щодо позиції прокурора про призначення ОСОБА_3 покарання із застосуванням положень про звільнення його від відбування з випробуванням, суд вважає, що за встановлених обставин справи застосування такого правового механізму не є доцільним. Іспитовий строк та покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених законом, мають на меті здійснення контролю за поведінкою особи та сприяння її виправленню. Проте з урахуванням тяжкого стану здоров`я ОСОБА_3 , його інвалідності ІА групи, потреби у постійній сторонній допомозі, а також відсутності даних, які б свідчили про ризик вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що встановлення іспитового строку та покладення відповідних обов`язків буде надмірним і не відповідатиме меті покарання та принципу його індивідуалізації.

За таких обставин саме звільнення ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі ч.2 ст.84 КК України є належним і достатнім способом реалізації цілей кримінальної відповідальності та найбільш повно відповідає фактичним обставинам справи, стану здоров`я обвинуваченого і вимогам закону.

Долю речових доказів вирішити, згідно ст.100 КПК України.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді від 17.04.2026 року на 27 тротилових шашок (13 шашок вагою по 400 г та 14 шашок вагою по 200 г) - скасувати, оскільки судом вирішується їх доля як речових доказів.

Процесуальні витрати по справі у сумі 37 546 грн. 08 коп. на залучення експерта (висновок експерта №СЕ-19/102-26/7504-ФХВР від 22.04.2026, №CE-19/102-26/7540-ФХВР від 27.04.2026, №CE-19/102-26/7541-ФХВР від 24.04.2026, №CE-19/102-26/7542-ФХВР від 20.04.2026), відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню із ОСОБА_3 на користь держави.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався, підстави для його застосування відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Керуючись ст.ст. 100, 124, 368-371, 373-374, КПК України, ст.ст. 50,65,66,67, ч.2 ст.84, ч.1 ст.263 КК України та Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі ч.2 ст. 84 КК України у зв`язку із захворюванням на тяжку хворобу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 37 546 грн. 08 коп. документально підтверджених витрат на залучення експерта.

Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 07 квітня 2026 року у справі №153/584/26 на 27 тротилових шашок (13 шашок вагою по 400 г та 14 шашок вагою по 200 г) - скасувати.

Речові докази: 27 тротилових шашок (13 шашок вагою по 400 г та 14 шашок вагою по 200 г) – передати для потреб Збройних Сил України.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ямпільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua