Вирок від 25 червня 2026 р. у справі №145/1065/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1065/26

Провадження №1-кп/145/167/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному провадженні обвинувальний акт та додані до нього матеріали у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026025080000031 від 16 червня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Сутиски Тиврівського району Вінницької області, проживає за адресою:АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 проживає однією сім`єю спільно із матір`ю ОСОБА_3 , а тому відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є близьким родичем та на нього поширюється дія вказаного закону, вчинив інкримінований проступок за наступних обставин.

Так, 13.06.2026 приблизно о 13:00 год. ОСОБА_2 , знаходячись в будинку за адресою свого спільного проживання з матір`ю ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин влаштував сварку із останньою, в ході якої, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_3 , обхопив останню кистями своїх рук за плечі та сильно стиснув, після чого декілька разів штовхнув останню об дерев`яну раму міжкімнатних дверей. Надалі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, реалізовуючи свій умисел на спричинення шкоди здоров`ю потерпілої, ОСОБА_2 наніс один удар кулаком своєї лівої руки по обличчю останньої, а саме в ділянку правого ока, внаслідок чого потерпілій були спричинені тілесні ушкодження у вигляді травматичного набряку та синця в скроневій ділянці праворуч з переходом на праву очну ділянку, а також синці в ділянці обох плечей та лівого стегна, які за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, - умисне легке тілесне ушкодження.

В обвинувальному акті прокурором зазначено, що ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, тому, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, він клопоче про розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_2 , що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.

У цій заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості ОСОБА_2 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акта також долучена письмова заява потерпілої ОСОБА_3 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Суд шляхом дослідження відповідних заяв встановив, що сторони обізнані зі своїми правами, правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.

Суд, враховуючи вищевикладене, вважає за можливе розглянути обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 увчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, оскільки це узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

У відповідності до частини 4 статті 107 КПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження:

ОСОБА_2 проживає однією сім`єю спільно із матір`ю ОСОБА_3 , а тому відповідно до положень п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є близьким родичем та на нього поширюється дія вказаного закону, вчинив інкримінований проступок за наступних обставин.

Так, 13.06.2026 приблизно о 13:00 год. ОСОБА_2 , знаходячись в будинку за адресою свого спільного проживання з матір`ю ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин влаштував сварку із останньою, в ході якої, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи на меті спричинення шкоди здоров`ю ОСОБА_3 , обхопив останню кистями своїх рук за плечі та сильно стиснув, після чого декілька разів штовхнув останню об дерев`яну раму міжкімнатних дверей. Надалі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, реалізовуючи свій умисел на спричинення шкоди здоров`ю потерпілої, ОСОБА_2 наніс один удар кулаком своєї лівої руки по обличчю останньої, а саме в ділянку правого ока, внаслідок чого потерпілій були спричинені тілесні ушкодження у вигляді травматичного набряку та синця в скроневій ділянці праворуч з переходом на праву очну ділянку, а також синці в ділянці обох плечей та лівого стегна, які за своїм характером належать до легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_2 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 в поданій заяві беззаперечно визнав свою вину, зазначених обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження відповідно до ст. 302 КПК України.

Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, а отже суд, вивчивши матеріали обвинувального акта та матеріали кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку про те, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена поза розумним сумнівом.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети, зокрема того, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених та запобігання вчиненню як засудженими, так і іншими особами, нових кримінальних правопорушень, при цьому, враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно конкретних обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання.

Судом установлено, що ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, належить до категорії кримінальних проступків, раніше відповідно до ст. 89 КК України не судимий, вину визнав, щиро розкаявся, не працює,на обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_2 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах; вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Частина перша статті 125 КК України передбачає покарання у виді штрафу, громадських або виправних робіт.

Суд вважає, що покарання повинно засновуватись на вимогах виваженості та справедливості, при цьому враховує визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно конкретних обставин цієї справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, наявності обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, майнового стану обвинуваченого.

Враховуючи викладене, на основі засад законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, керуючись ст. 50, 65 КК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 слід призначити покарання в межах санкції частини статті, за якою інкриміновано його діяння, у виді штрафу, яке, на переконання суду, буде достатнім і необхідним для його виправлення та попередження скоєння як ним, так і іншими особами, ним нових кримінальних правопорушень.

Матеріальна шкода кримінальним проступком не завдана. Цивільний позов не заявлено.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Речові докази у кримінальному провадженні та витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.

Керуючись ст. 12, 50-53, 65-67, 125 Кримінального кодексу України, ст. 100, 124, 174, 368-371, 373-374, 381-382 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1